Засновано в березні 1940 року.          Головний редактор: Коноваленко Ольга Степанівна  
Засновники: Міністерство освіти і науки України; ЦК профспілки працівників освіти і науки України; Академія педагогічних наук України; Всеукраїнське педагогічне товариство ім.Григорія Ващенка; Трудовий колектив редакції Творча спілка вчителів України; Академія інженерних наук України; Спілка викладачів вищої школи та науковців України
Номер №1-2 PDF Друк e-mail

Шановні колеги ! Дорогі друзі!

Від Президії АПН України і від мене особисто прийміть щирі і сердечні вітання з Новим роком іРіздвом Христовим!Нехай 2010 рік принесе Вам міцне здоров'я і душевне тепло, удачу і наснагу, здійснення заповітних мрій та нові звершення в усіх справах і починаннях в ім'я української держави та її громадян! Бажаю, щоб рік наступний був плідним на добрі справи, приніс кожному з нас тепло і затишок до рідної оселі. Нехай Новорічні і Різдвяні свята наповнять серце світлими почуттями надії, віри і любові, дарують гарний настрій, щастя та добро!

З повагою Президент АПН України,
Академік НАН і АПН України
Василь Василь КРЕМЕНЬ

 


Від щирого серця вітаємо Вас з Новим роком та
Різдвом Христовим!

Рік, що минає, подарував нам радість нових знайомств і яскравих зустрічей, маленьких перемог і великих досягнень, новий життєвий і професійний досвід. Нехай рік, що надходить, принесе натхнення і наснагу на звершення більших діл і подолання вищих висот.

Нехай у наших домівках оселиться мир і злагода, а наші серця наповняться теплом родинного вогнища. Нехай над нами засвітиться Різдвяна зоря, яка об'єднає в одне ціле велику українську родину. Зичимо Вам здоров'я, успіхів і любові, родинних і творчих гараздів. Хай Вам щастить у новому році! Христос рождається! Славімо Його!

 

З найкращими побажаннями та правдивою пошаною
Міністр освіти і науки України
Іван ВАКАРЧУК




 

Прийміть сердечні вітання з Новим 2010 роком і Різдвом Христовим
від Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України.

Рік, що минає, був насичений напруженою працею, збагатив нас новим професійним іжиттєвим досвідом.Новий рік- це завжди сподівання на краще,віра у найсвітліше. Тож нехай здійсняться всі ваші професійні та життєві плани і задуми, а уваших оселях запанують щастя і радість, затишок і любов, мир і злагода. Щиро зичимо вам міцного здоров'я, родинного благополуччя, впевнеaності в завтрашньому дні, наснаги і творчих сил. Бажаємо, щобу душі ніколи не згасав вогонь прагнення до справедливості і добра, життєві труднощі незбили вас з обраного шляху, а Різдвяна зоря об'єднала всіх нас чистим світлом незгасних людських чеснот та цінностей, наповнила серця любов'ю, вірою і надією!

Зі святом вас, дорогі друзі!
Леонід САЧКОВ


* Лідери української освіти *

Мотиватор розвитку

1-2_1

Сьогодні Герой України Анатолій Павленко очолює більш ніж престижний університет, наймодніший серед амбітної молоді - Київський національний економічний імені Вадима Гетьмана. Очолює той науковий осередок держави, де продукується завтрашнє зростання української заможності, українська стабільність, український добробут.

У ці новорічні дні Анатолій Федорович зустрічає особисту круглу дату. І тому педагогічна громадськість України має привід висловити вдячність на адресу ювіляра. Адже саме його особисті зусилля, притаманні йому риси толерантності й людяності, блискучі таланти науковця дослідника і лідера-організатора сприяли високим досягненням alma mater.

Бо, коли в перебудові часи колектив звичайного собі київського ВНЗ обирав на посаду ректора молодого, дуже перспективного і дуже совісного колегу, тільки найсміливіші очікували кардинальних зрушень у статусі тодішнього КІНГУ. Ще продовжувало зависати в повітрі продуковане із застійних часів:"економіка має бути економною", з попереднього століття "капіталівський штамп про додану вартість". Анатолій Павленко розумів, відчував і пояснював колективу що місія економіки незрівнянно вагоміша. Що правильність економічних рішень це двигун суспільних процесів, що від економічної науки люди чекають новизни, від вищої економічної школи сильних і мудрих фахівців. Вони заведуть механізм господарської машини, який діятиме чітко і продуктивно.

Під його мудрим і виваженим керівництвом університет зумів у складні часи змін зберегти професорсько-викладацький склад, високі стандарти навчання,підготувати низку проектів державних документів із розвитку економічної освіти, становлення нових її стандартів, запровадження раціональних схем підготовки фахівців різних рівнів з урахуванням світових тенденцій розвитку бізнес-освіти.

Павленко наголосив, що справжня університетська освіта можлива за умови, коли ведуться глибокі наукові дослідження. Тому в КНЕУ своєчасно були вжиті організаційні, фінансові і кадрові заходи щодо розгортання наукової діяльності. Було створено науково-дослідний інститут економічного розвитку, проведено низку комплексних досліджень з проблем економічної трансформації суспільства, засновано шість наукових збірників, посилено роботу з підготовки кандидатських та докторських дисертацій. До наукової діяльності ректор залучив молодих й талановитих людей, їхні зусилля сприяють примноженню потенціалу КНЕУ та економічної науки в Україні.

Анатолій Федорович переконаний, що перехід суспільства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, який визначатиме суть XXI століття,підносить на особливу висоту формування сучасної системи набуття знань та їхнього втіленняв життя. Саме на цьому наголошує Болонська декларація, яка стала реальністю. А в ній - гармонізація вищої освіти європейських університетів за такими принципами, як автономія;єдність навчання і наукових досліджень; свобода досліджень, освіти і викладання;вірність традиціям європейського гуманізму; взаємний обмін інформацією та документами;збільшення кількості спільних проектів; мобільність викладачів і студентів; спільна політика надання стипендій; досягнення еквівалентності статусу дипломів, титулів, іспитів. У досягненні такої багатовекторної мети на перший план виходить об'єктивна і неодмінна потреба органічного поєднання науки, як продуцента нових знань, і освіти,як сфери, що здатна ці знання адаптувати в інтелектуальний потенціал сучасника, а отже, і в осучаснення та модернізацію всієї системи суспільних відносин.

Стрімкий розвиток трансформаційних процесів у теперішній Україні, як ніколи раніше, ставить особливі вимоги до економічних знань та економічної культури суспільства. Анатолій Федорович,звертаючись до колег, окреслює:“Маємо всі підстави стверджувати, що економічна наука і економічна освіта, які детермінуються ходом розвитку людства у XXIстолітті, стають нині в один ряд з усією системою інновацій у суспільстві. Лише той, хто здатний економічно мислити, може з високою віддачею опанувати сучасні технологічні, менеджментські та інформаційні інновації. Це стає істиною, вимогою подальшого розвитку, а отже, уможливлює зовсім нове бачення проблем набуття економічних знань. Йдеться не про підготовку традиційних економістів для національної економіки, а про формування особистості, якавміє аналітично мислити, за частоколом цифр і фактів бачити тенденції розвитку, помилки,здатна їх оцінити і прийняти вивірені управлінські рішення.Тому можна погодитися з висловлюванням П. Самуельсона, згідноз яким "людина, яка систематично не вивчала економічну теорію,подібна до глухого, котрий намагається дати свою оцінку музичному твору".

1-2_2

Ураховуючи зміни в економіцій суспільстві та світові тенденції розвитку сучасної бізнес-освіти,КНЕУ під егідою Павленка кардинально оновив зміст економічної підготовки фахівців. Останніми роками сформовані та запроваджені спеціальності з міжнародної економіки, маркетингу, економіки підприємств, менеджменту організацій, правознавства, економічної теорії. Повністю оновлено зміст підготовки фахівців з усіх спеціальностей.Для забезпечення підготовки випускників бакалаврського і магістерського рівнів розроблено 370 нових дисциплін, підготовлено й видано понад 800 найменувань навчально-методичної літератури.

За 22 роки ректорства Павленка КНЕУ підготував більше 20 000 високо кваліфікованих фахівців, які зробили гідний внесок у розвиток економіки, а нині беруть активну участь у розбудові незалежної Української держави. Серед них - підприємці, банкіри, керівники міністерств і відомств, дипломати.

А скільки випускників очолюють міністерства, провідні підприємства, наукові й навчальні заклади, обрані народними депутатами України. Фахівців з дипломом КНЕУ радо зустрічають у державних установах, у солідних фірмах як в Україні, так і за її межами.

А ще у творчому почерку ректора Павленка — творча і товариська атмосфера у багатотисячному колективі. Ректорат, декани факультетів, завідувачі випускових кафедр університету для вирішення питання працевлаштування молодих фахівців використовують різні заходи, як-от: реклама в газеті "Економіст"; листування з кадровими органами міністерств, банків, підприємствта організацій; зустрічі представників установ і організацій з випускниками; проведення "Днів кар'єри", на які запрошуються випускники та роботодавці. Вже десять років як створено спеціальний структурний підрозділ зі сприяння працевлаштування випускників - "Перспектива", на який покладено відповідальність за вирішенням спектру питань,пов'язаних із працевлаштуванням студентів та випускників усіх форм навчання.

Також неабияку роль у подальшому працевлаштуванні випускників відіграють переддипломна практика магістрів та зв'язки з випускниками, які посідають керівні посади в різних галузях економіки України.

Ректор, професор, академік Академії педагогічних наук України А.Ф. Павленко виступаючив різних аудиторіях, акцентує:“Економічні кадри потрібні для ТОГО, щоб, з одного боку, оцінювати суспільну доцільність і ефективність розвитку економіки країни, а з другого - прогнозувати цей розвиток відповідно до національних інтересів і процесів глобалізації. Саме цим пояснюється факт, що жодне підприємство, жодна управлінська структура, жодне міністерство і відомство, жоден регіональний і національний управлінський орган не може обійтись без економічних кадрів. До того ж суспільно-економічне життя складається так, що формування нових потреб є мотиватором розвитку взагалі. А це, усвою чергу, потребує прогнозування нових національних пріоритетів і пропорцій. Визначально, що випускники минулих років, які обіймають різні посади на різних рівнях національної економіки, не поривають зв'язків з університетом, консультуються у своїх професорів.”

1-2_3

 

Під керівництвом ректора КНЕУ А. Ф. Павленка двадцять років тому була розроблена,опублікована і передана владним структурам "Концепція економічної самостійності Української РСР". Цей документ схвалила наукова громадськість, а пізніше основні його положення були прийняті Верховною Радою. А далі вчені університету -внесли до Верховної Ради десятки проектів законів, що стосувалися економічного життя країни.

Молодою і у той же час найперспективнішою у нашій державі стала наукова школа з маркетингу. Її засновником є ректор університету дійсний член Академії педагогічних наук України А.Ф. Павленко, який став, по суті,першим маркетологом в Україні.

 

З усіх куточків України,
з різних країн світу линуть у ці
дні до Анатолія Федоровича слова щиросердя
від колег,від учнів, від соратників.
І усі цінують в цьому полум’яному патріоті,
блискучому лідері,новаторі справді просту й душевну людину.

 


* Офіційно *

Зміни затверджено

МОН затвердило зміни до
Умов прийому до вищих навчальних закладів України

Відтепер ВНЗ можуть, за погодженням з МОН, визначати кількість місць для пільговиків. Єдина умова - мінімальна квота для осіб, що мають право позаконкурсного зарахування, становитиме не менше 25 % від обсягів держзамовлення на кожен напрям підготовки (спеціальність).

Наказ про зміни до Умов прийому до вищих навчальних закладів підписано міністром Іваном Вакарчуком 21 грудня 2009 року і зареєстровано 29 грудня 2009 р. Міністерством юстиції України.

Завдяки змінам, ініційованим Іваном Вакарчуком, жоден університет країни не страждатиме від "перенасичення" пільговиками. Кількість осіб, що мають право на позаконкурсний вступ, становитиме четвертину від загального числа студентів-державників. Кожен ВНЗ має право збільшити цю квоту для "пільговиків" на власний розсуд.

Іван Вакарчук неодноразово наголошував, що потрібно унеможливити будь-які випадки відмови у прийомі документів, що засвідчують пільги, водночас їх необхідно максимально уважно розглядати. Довідка: 2009 року до ВНЗ І-ІV рівнів акредитації підпорядкованих МОН вступило 4,5 % пільговиків, тобто 12192 особи. Всього до університетів, підпорядкованих МОН (а це 444 ВНЗ), вступили 269,2 тис. осіб. З них:

-За освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра вступили 9384 особи - це 4,7 % від загальної кількості зарахованих (2008 року - 6859 осіб, що становило 3,5 %);

-За освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста - 2808 осіб - це 4,1 % від загальної кількості зарахованих (2008 року - 3111 осіб, що становило 3,7 %).

Збільшення кількості зарахованих пільговиків відбулося головним чином за рахунок осіб, яким відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" надано право позаконкурсного вступу (1896 осіб).


* Ступені ризику *

Аналізуємо. Обговорюємо

1-2_4.jpg

Відповідно до статті 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, Міністерство освіти і науки повідомляє про оприлюднення доопрацьованого проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності з надання освітніх послуг у системі вищої освіти та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)" з урахуванням зауважень та пропозицій заінтересованих органів виконавчої влади та аналізу відповідного регуляторного впливу до нього.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки у друкованому вигляді за адресою: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10 та електронною поштою за адресою: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Інформація про оприлюднення зазначеного проекту регуляторного акту та аналізу відповідного регуляторного впливу до нього розміщена на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки в розділі "Регуляторна політика" це 444 ВНЗ), вступили 269,2 тис. осіб. З них: - За освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра вступили 9384 особи - це 4,7 % від загальної кількості зарахованих (2008 року - 6859 осіб, що становило 3,5 %); - За освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста - 2808 осіб - це 4,1 % від загальної кількості зарахованих (2008 року - 3111 осіб, що становило 3,7 %). Збільшення кількості зарахованих пільговиків відбулося головним чином за рахунок осіб, яким відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" надано право позаконкурсного вступу (1896 осіб).


* Доля на історичному тлі *

Український погляд на українську історію

Валерій Андрійович Смолій — визнаний вчений-історик, академік Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, директор Інституту історії України НАН України. У перший морозний день 1950 року У родині української інтелігенції в селі Авратині Волочиського району, що на Хмельниччині народився хлопчик. Всього через п'ять років по закінченню війни з фашистами, коли в усьому ще відчувалися її гіркі наслідки. Тож особливих статків сім'я Смоліїв не мала, а ціну шматку хліба знали не тільки ті, хто його заробляв, а й менші члени родини. До всього ставилися з якоюсь особливою зосередженістю і відповідальністю — чи то йшлося про навчання у школі, чи то про громадські й батьківські доручення. Давалося взнаки й те, що працьовиті батьки змалку прищеплювали двом своїм синам шанобливе ставлення до людей і плодів їхньої праці. Батько — Андрій Йосипович — пройшов важкими дорогами війни й, одягаючи на свята ордени та медалі, згадував бойових друзів та розповідав про ще свіжі в пам'яті події. Мати — Людмила Степанівна — прагнула творити родинне тепло і переносила його на своїх шкільних вихованців, яким присвятила все життя.

Батьки зуміли передати дітям багатство своїх душ, віру в людей, життєвий оптимізм: старший із братів, Борис, став медиком, а молодший, Валерій хотів стати вчителем. Уже у школі вони виявили потяг до знань, свідченням чого стала золота медаль за навчання Валерія Смолія. Ця відзнака і донині надзвичайно йому дорога, адже то був його перший серйозний успіх, яким він ніби дякував батькам за турботи й піклування в юнацькі роки. Та й у Кам'янець Подільському педагогічному інституті вже як студент історичного факультету Валерій Смолій проявив не тільки неабиякі здібності, а й наполегливість у навчанні, прагнення збагнути суть подій і фактів, осягнути складні перипетії історії, дати їм власну оцінку та роблячи перші несміливі кроки інтерпретувати перебіг історичного процесу в Україні та за її межами. За що й отримав диплом з відзнакою.

Як і в багатьох інших наших колег-освітян, шлях Валерія Андрійовича у велику науку пролягав через класні кімнати середньої школи й вузівські аудиторії, де відшліфовувалася педагогічна майстерність, набувався досвід спілкування з учнівською та студентською молоддю. Але справжньою школою для майбутнього науковця стало навчання в аспірантурі Інституту історії Академії наук УРСР, куди асистент кафедри загальної історії Ніжинського педінституту Валерій Смолій вступив у 1972 році. Він і донині не раз згадує той душевний трепет, з яким уперше переступив поріг провідної наукової історичної установи республіки. Чи міг він уявити, що згодом докладатиме зусиль до її розвитку й становлення вже в незалежній Україні?!

А тоді були успішно складені іспити — і радісна звістка про зарахування до аспірантури з відривом від виробництва. Здійснилася давня мрія: зосередитися на суто науковій діяльності і реалізувати власні творчі задуми. І сьогодні Валерій Андрійович із теплотою та повагою згадує своїх перших наставників на науковій ниві, поважних і знаних учених, докторів історичних наук — професора Вадима Архиповича Дядиченка і члена-кореспондента НАН України Федора Павловича Шевченка. 1-2_5.jpg

Здібного молодого дослідника по закінченні аспірантури залишили в інституті, де він працював молодшим, а з 1979 року — старшим науковим співробітником відділу історії феодалізму.

Водночас Валерій Смолій активно включився у громадську роботу, виступивши як талановитий популяризатор історичних знань у засобах масової інформації, а також як лектор і член методичної ради Київського обласного товариства "Знання".

І все ж головна його увага зосереджувалася на наукових питаннях, розробку яких він вважав сенсом свого життя. На початку 1980-х років Валерій Смолій у складі редакційної колегії й авторського колективу взяв участь у підготовці тритомного академічного видання "Історія Києва". Розширювався світогляд, зростала ерудиція і збільшувалося коло наукових інтересів дослідника, до яких логічними складовими увійшли питання економіки та політики, антифеодальної боротьби і визвольного руху, суспільно-політичної думки в Україні доби пізнього середньовіччя й раннього нового часу, становлення та розвитку вітчизняної культури, перебігу державотворчих процесів в Україні ХVІІ-ХVІІІ століть. Разом з іншими науковцями Валерій Смолій досліджував історію низки українських міст, зокрема Богуслава, Житомира, Луцька, Нікополя та ін. Окремою важливою ділянкою роботи стало рецензування монографій, кандидатських дисертацій, а також історичної літератури.

Не шукаючи торованих шляхів у науці, Валерій Андрійович у 1980-х роках зосереджує увагу на дослідженні складної і водночас багатообіцяючої проблеми — вивченні свідомості різних верств українського суспільства доби раннього нового часу. Підсумком багаторічного наукового пошуку стала ґрунтовна монографія "Формування соціальної свідомості народних мас України в ході класової боротьби. Друга половина XVII-ХVІІІ ст.", що побачила світ у 1985 році. У вітчизняній історіографії це була перша масштабна спроба докладного розгляду суспільних поглядів різних соціальних груп, втілених у письмових документах та усній народній творчості, поданих у широкому історичному контексті.

Очоливши у 1986 році відділ історії феодалізму (з 1991 року — історії України середніх віків, з 2006 року — історії України середніх віків та раннього нового часу), Валерій Андрійович ініціював і забезпечив його перетворення на базовий відділ Інституту історії. Саме завдяки його зусиллям тут склалася сучасна історична школа вчених, які досліджують українську історію від давніх часів до кінця XVIII століття. Однією з тенденцій її становлення стала підвищена увага до проблем українського державотворення. Саме під цим кутом зору у працях Валерія Смолія розглянуто такі історичні постаті, як Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Сірко та Максим Залізняк. У цьому ж контексті дослідник подає власну інтерпретацію шляхів та особливостей процесу формування української нації.

Визнанням наукових здобутків та великих організаторських здібностей Валерія Смолія стало призначення його у 1991 році заступником з наукової роботи директора Інституту історії України, а вже через два роки, у грудні 1993 року, він очолив цю провідну наукову історичну установу нашої країни.

Це був складний період у житті відродженої Української держави. Час вимагав пошуку нових форм і напрямів розвитку фундаментальних досліджень. Директор генерував ідеї, що мали повернути науці її іманентні функції. Він став одним із авторів новітньої концепції історії України, започаткувавши дискусію з питань методології історичного пошуку. Далеко не всі колеги-історики змогли відразу дотягнутися до планки, піднятої на висоту справжньої академічної науки. Але виявляючи тактовність, гнучкість у поєднанні з вимогливістю Валерій Андрійович зумів переконати співробітників інституту в необхідності виходу на новий рівень досліджень. Як і належить справжньому керівникові, почав "ламати кригу", показуючи приклад підлеглим. Результатом інтенсивних пошуків, роздумів, величезної за обсягом роботи з документальними джерелами стали книги, створені у співавторстві з давнім товаришем і колегою, однодумцем, професором Кам'янець-Подільського Національного університету, доктором історичних наук Валерієм Степановичем Степанковим, першою з яких була теоретична розвідка "У пошуках нової концепції історії Визвольної війни українського народу XVII ст." (К., 1992).

Перу Валерія Андрійовича належать підручники з історії України для середньої школи, шкільні програми, посібники. Він виступив упорядником кількох книг для читання та навчальних хрестоматій з історії. Загалом Валерій Смолій — автор близько 1000 наукових і науково-популярних праць.

За видатні успіхи у дослідженні історії України й розвитку вітчизняної історичної науки 1992 року Валерія Андрійовича Смолія було обрано членом-кореспондентом, а 1995 року — дійсним членом (академіком) Національної академії наук України.

Роль своєрідного інформаційного мосту виконує очолюваний ним "Український історичний журнал", в якого не тільки змінився зовнішній вигляд, а й поглибився зміст.

Окремо слід сказати про підготовку наукових кадрів. Валерій Андрійович часто буває присутній на вступних іспитах до аспірантури, постійно тримає в полі зору роботу аспірантів, допомагає їм у питаннях, пов'язаних з науковими відрядженнями, публікацією результатів досліджень. Для цього в Інституті працює Рада молодих учених, яка протягом багатьох років видає спеціальний збірник.

Працями високого рівня свою належність до наукової школи Валерія Смолія засвідчують відомі в Україні та далеко за її межами доктори історичних наук Валерій Степанков, Олена Сидоренко, Володимир Ричка, Петро Сас, Віталій Щербак, Олександр Гуржій, Віктор Горобець, Тарас Чухліб, Олексій Струкевич, кандидати історичних наук, серед яких такі знані вчені, як Олена Русіна, Андрій Гурбик, Валентина Матях, В'ячеслав Станіславський, Борис Черкас та ін. Під керівництвом Валерія Андрійовича Смолія захистили дисертації понад 30 кандидатів і докторів наук. Саме у цих особистостях історична школа академіка Валерія Смолія знайшла не лише гідних адептів та інтерпретаторів, а й передусім талановитих дослідників, здатних до самостійного пошуку перспективної наукової проблематики з досить високим евристичним потенціалом.

Сучасні умови вимагають від керівника наукової установи особливих рис, і серед них не останню роль відіграють здатність передбачати тенденції розвитку науки й пропонувати адекватні засоби розв'язання поставлених завдань. Ще на початку 1990-х років Валерій Андрійович говорив про необхідність створення в інституті власної видавничої бази. Сьогодні це реальність. Якщо колись науковці по 3-5 років очікували на публікацію своєї наукової продукції, то тепер монографії обсягом 10, а то і 20 друкованих аркушів виходять у світ у стінах Інституту — комп'ютерно-видавничий відділ працює з повним навантаженням, і кожна науково вартісна праця вже впродовж року знаходить свого читача. Що може бути кращим стимулом для справжнього вченого, як не швидкий, без нескінченного оббивання порогів видавництв, вихід у світ його книг?! Крім того, тепер кожен відділ має змогу видавати власний тематичний збірник праць, в якому друкуються також статті провідних науковців та викладачів вищих навчальних закладів з усіх куточків України, а інститут, сприяючи цьому, став центром, до якого прикуті погляди наукового світу України та країн зарубіжжя.

Нові грані особистості Валерія Смолія розкрилися в період його діяльності на посаді віце-прем'єрміністра України з питань гуманітарної політики (1997-1999 рр.).

Не полишаючи у цей час керівництва Інститутом історії України, Валерій Андрійович постійно тримав у полі зору перспективи розвитку наукових досліджень, проблеми колективу науковців. За його ініціативою розпочалася робота над 10-томною "Енциклопедією історії України", що виконується як державне замовлення, (п'ять томів видання вже побачили світ).

Упродовж 1998-2000 років вийшло 15 томів унікального зібрання наукових праць під загальною всеохоплюючою назвою "Україна крізь віки", до створення якого було залучено провідних українських учених. Ідея і загальне керівництво проектом належать Валерію Смолію, який зумів об'єднати різних за поглядами та досвідом фахівців єдиним задумом і довести його до логічного завершення. Видання отримало схвальну оцінку широкої наукової громадськості, усіх, хто цікавиться багатовіковим минулим нашої держави. У 2000 році праця багатьох істориків нашої держави на чолі з керівником проекту та автором 7-го тому серії "Україна крізь віки" Валерієм Андрійовичем Смолієм була відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки.

Громадськість і держава високо цінують внесок академіка Валерія Смолія у розвиток вітчизняних історичних досліджень. У 1996 році його нагороджено відзнакою Президента України, а 1998 року — присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України. За видатні успіхи у науковій, громадській та державній діяльності Валерій Смолій удостоєний високих державних нагород — орденів Ярослава Мудрого "За заслуги", а також багатьох церковних та відомчих відзнак.

Сьогодні Валерій Андрійович Смолій сповнений творчих задумів і переконаний в тому, що лише наполегливою працею можна досягти нових рубежів, допомогти нашій державі посісти гідне місце у світовому співтоваристві. Щиро вітаючи ювіляра, українські історики і громадськість зичать йому добра, щастя і нових творчих здо бутків, які сприятимуть утвердженню в науці українського погляду на українську історію.

Віктор ДАНИЛЕНКО,

Олександр РЕЄНТ

* Щиросердя *

Мати-героїня Освітянка

Народження дитини — це поява на світ нової особистості, незвичайної, цікавої, неповторної. Та виростити і виховати дитину — велика праця, відповідальність. Особливо приємно, якщо діти виростають порядними, добрими, справедливими людьми, тоді радість переповнює материнське серце.Така щаслива родина проживає у м. Черкасах -це сім'я Бадьорів. Людмила Миколаївна Бадьора — красива, розумна жінка,чудова господиня, турботлива матуся, народила і виховувала четверо синів та донечку.

1-2_6Разом з тим, вона фахівець своєї справи, працює 22 роки у Головному управлінні освіти і науки провідним бухгалтером централізованої бухгалтерії. Спеціаліст вищої категорії, старанно протягом багатьох років здійснює фінансування професійно-технічної освіти, є наставником молодих працівників.

Нелегко їй довелося з ними, адже більшу частину часу виховувала дітей сама.

Тільки їй одній відомі всі пережиті труднощі у вихованні дітей, особливо було важко тоді, коли родилися близнята. Старші діти прагнули допомогти доглядати менших, хоча й самі були ще малими. Завдяки щоденно прикладеним зусиллям діти виросли порядними, добрими, ввічливими людьми.

Всі закінчили вищі навчальні заклади, стали сумлінними, відповідальними працівниками. Людмила Миколаївна навчила їх поважати старших, прислухатися до їх порад, опікуватись родиною та сім'ями.

Максим закінчив Черкаське професійно-технічне училище № 10 за спеціальністю "Токар". Нині - менеджер фірми.

Одружений. Виховує двох дітей. Кирило закінчив Академію пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля та отримав диплом з відзнакою. Під час навчання мав 22 заохочення, серед яких тричі присвоювалися позачергові звання, отримував Президентську стипендію, нагороджений знаком МВС "За відзнаку в службі" та нагрудним знаком МНС "За заслуги".

Двічі брав участь у підготовці святкових парадів у м. Києві, за що відзначений почесними грамотами та нагрудними знаками: "Кращий фахівець" та "Учасникам військового параду". П'ятикратний чемпіон Черкаської обласної' ради "Динамо" з гирьового спорту.

Нині є засновником приватного підприємства "Прометей-Сервіс". Тарас закінчив Харківський інститут танкових військ ім. Верховної Ради України, отримав диплом з відзнакою і золоту медаль. У 2004 році закінчив Волинський інститут економіки та менеджменту, здобув кваліфікацію бакалавра з економіки і підприємництва. Нині працює військовим керівником у Черкаському професійному училищі. Одружений. Виховує сина. Катерина пішла по стежині мами, працює провідним бухгалтером централізованої бухгалтерії проф-техосвіти при Головному управлінні освіти та науки

Черкаської обласної державної адміністрації. Заочно навчається на V курсі фінансово -економічного факультету Черкаського державного технологічного університету за спеціальністю "Облік та аудит". Одружена, має сина.

Антон працює комплектувальником на оптовій торгівельній базі "Ходак", та заочно навчається на II курсі Черкаського комерційного технікуму заЗспеціальністю "Технологія харчування". Людмила Миколаївна велику увагу постійно приділяє здоров'ю дітей та розвитку творчих здібностей. Під час навчання у школі сини займалися спортом, неодноразово нагороджувалися Почесними грамотами переможців у спортивних змаганнях. Тарас та Кирило були активними учасниками позашкільного життя школи, а також членами учнівської ради школи.

Людмила Миколаївна пишається своїми дітьми. Вона стверджує:-" У кожної людини своє уявлення про щастя. З дитинства мріяла мати дітей , любити їх та дбати про них, щоб віддячити своїм батькам за їх любов. Чисто як у тій казці про орла, що запитав своїх дітей: "Хто як його любить". Відповідь найменшого йому сподобалась найбільше, бо той сказав, що всю любов до нього він віддасть своїм дітям. Тож , я прагнула все тепло своєї душі віддати дітям.

Я навчала їх жити по - справедливості, не боятися труднощів і любити працю. І найбільша нагорода для мене - це добрі слова людей про моїх дітей. А закоханість моїх онуків у своїх батьків, їх дитяча любов і ласка, їхні зворушливі подарунки на свята - це і є моє найбільше жіноче щастя."

В лютому цього року Людмилі Миколаївні присвоєно почесне звання України "Мати-героїня". Колеги Головного управління пишаються тим, що саме така порядна, добра людина, кваліфікований спеціаліст працює в нашому колективі.

Надія СТРИГУН,
Головне управління освіти і науки Черкаської ОДА


* Передвиборчі полеміки *

Бере на себе відповідальність

Мені надійшов лист із Чернігова від пані, яка проаналізувала передвиборчу програму Ю. В. Тимошенко і подала лише своє прізвище — Купрієнко. Серед багатьох зауважень дописувач-ки хочу звернути увагу читачів лише на перше і останнє, між якими багато інших, сформульованих з таких самих критичних позицій.

Шановна пані Купрієнко! Дякую Вам за добру й скрупульозну аналітичну роботу, проведену стосовно опублікованої передвиборчої програми кандидата на посаду Президента України пані Юлії Тимошенко.

Щиро визнаю, що мене дуже втішило таке прискіпливе і уважне ставлення до програми нашого кандидата.

Гадаю, що це має свідчити не лише про велику підтримку намірів Юлії Володимирівни, а й про вимогливе ставлення до запроектованих нею заходів справжнього Українського прориву на шляху будівництва справедливого майбутнього Українського Народу.

На жаль, не маю багато часу, щоб докладно зупинитися на коментарях до Ваших зауважень щодо всіх пунктів Програми, а тому лише побіжно зазначу кілька принципових моментів.

Передвиборча програма — це не програма діяльності (Президента, Уряду. парламентаріїв тощо), а лише досить докладно розписаний протокол про наміри. Інакше й не може бути на цій стадії, коли потрібно надати виборцям концептуальне уявлення про майбутні зміни в політиці держави.

Адже треба враховувати, що виконати навіть найкращу програму можна лише спільними зусиллями не тільки різних гілок влади, а й працею конкретних "пересічних" громадян.

Інша важлива справа — наскільки кандидат насправді збирається і прагне виконати свою передвиборчу програму. Наприклад діючий Президент обіцяв аж десять кроків назустріч людям, проте не зробив жодного.

Але в даному випадку, тобто стосовно програми, яку ми тут обговорюємо, у нас не можі бути жодних сумнівів.

Бо на відміну від інших канд датів, які зі шкіри лізуть, щоб сподобатись і дорватися до привладного пирога, Ю. Тимошенко таки прагне і гаряче бажає витягнути Україну з бруду корупції й показати не лише Українцям, а й всьому світові наші величезні можливості, які досі використовувалися лише для благополуччя 50 родинних кланів.

Ю. Тимошенко показала на практиці, як вона вміє працювати, тримати удари і досягати мети в умовах тяжкої кризи й постійного вставляння палиць у колеса її

Будьте певні — на посаді Президента Юлія Володимирівна дасть раду всім, не зважаючи на посади, а керуючись лише прагненням підняти Україну з нинішньої руїни.

Знаючи цю рису її характеру і добру волю, саме проти неї нині об'єдналися практично всі інші кандидати на посаду президента України, не шкодуючи грошей на поширення інсинуацій, провокацій, інших брехливих інформацій та виссаних з пальця "фактів" і "коментарів" щедро оплачених "експертів".

А тому дійсним фактом є те, що багато хто з нинішньої так званої "еліти" достеменно знає, що в разі вступу Ю. Тимошенко на пост Президента, багато хто втратить можливості красти і збагачуватися за рахунок Нації, як це було досі.

Бо досі, попри всілякі перешкоди, їй вдалося лише повернути нашій державі Прикер-ченську ділянку нафто-газового шельфу площею 16 тисяч квадратних кілометрів.

Попри важкі перешкоди їй вдалося усунути з вітчизняного ринку посередницьку швей-царськуконтору "РосУкрЕнер-го", за допомогою якої нинішній президент робив собі гроші на російському газі за рахунок громадян України.

Попри важкі кризові умови, їй вдалося регулярно, у повному обсязі виплачувати заробіток на державних підприємствах і всім працівникам бюджетної сфери.

Тому її слова треба сьогодні сприймати не лише формально і, в кожному разі, не з позицій оцінки лексично-граматичної досконалості цих слів, а по суті її намірів, як кандидата на найвищу державну посаду.

У своїй програмі Ю. Тимошенко заявляє цілком вірно і по суті: "Без створення чесних, правосудних судів ніякі позитивні зміни в країні неможливі". І вона береться створити систему чесного незалежного судочинства, вже маючи практичну модель для побудови цієї системи.

А Ви, шановна пані Купріянко, пишете у листі, що "створювати суди не потрібно, вони вже є", а також зазначаєте, що "Суд не може бути неправосудним за визначенням".

Так, я погоджуюсь, що "за визначенням", за писаними правилами у підручниках і посібниках з правознавства суд не може бути неправосудним.

Але ж по суті, суди і судді в Україні давно засвоїли технологію протиправної, неправосудної діяльності, в якій право деформовано до повної абсурдності його використання і застосовується чи не переважно в інтересах учасників передачі й прийняття хабарів.

Більше того, бути чесним суддею в Україні сьогодні — це не проста справа.

Так що нам треба буде добре попрацювати, щоб насправді створити, вибудувати нову систему правосуддя.

І тому не треба, шановна пані Купрієнко, прогнозувати з переляку, як Ви зазначаєте, що обов'язково буде "шквал позовів" в разі, якщо, як читаємо в програмі Ю. Тимошенко, — "малозабезпечені громадяни зможуть безоплатно користуватися адвокатськими послугами".

Бо малозабезпечені — це хто? Чи може малозабезпеченим не треба дати можливість обстоювати свої права в судах? Чи тільки "грошові мішки" повинні мати право на захист?

Не буду зупинятися на інших ваших зауваженнях, серед яких є цілком слушні, а деякі варто обов'язково взяти до уваги. Але як на мене, однією з головних проблем залишаються люди, тобто ми самі.

Багато хто досі чекає, що йому піднесуть щасливе життя у готовому вигляді.

І ця проблема стосується не лише так званих пересічних громадян, котрі значною мірою не дуже горять бажанням брати на себе відповідальність за свій вибір. Проблема передусім стосується кадрів.

Великою проблемою є залучення на відповідальні державні посади чесних, патріотичних, кваліфікованих фахівців, здатних відстоювати порядок, право і справедливість не лише в судах, а на кожному місці виконання своїх службових і громадських обов'язків.

Бо час од часу доводиться чути цілком справедливе твердження: "У нас в Україні не законів не вистачає, а сумлінних законників".

Юлія Тимошенко бере на себе відповідальність: "Після виборів Президента (тобто, якщо громадяни України виберуть Ю. Тимошенко — В. К.) я готова буду взяти на себе повну відповідальність за країну...".

Тоді як Ви вимагаєте, щоб вона у своїй програмі вже "зараз, а не після виборів" взяла "повну відповідальність".

Так що Вам не подобається? Що вона вже зараз, сьогодні не говорить "беру на себе", не всідається зараз в президентське крісло, не заміняє собою діючого президента?

Оце якраз маємо яскравий приклад сумнозвісної ментальності (хоча дехто її вважає славнозвісною). Вважаючи, що розуміють, насправді не розуміють зовсім, або розуміють із точністю до навпаки.

Слово ментальність у перекладі з латини означає спосіб мислення.

Спосіб мислення Юлії Володимирівни Тимошенко дуже конкретний, практичний, математичний і завжди враховує не лише суть понять та можливості досягнення мети, а й обставини, в яких відбувається (або відбуватиметься) реалізація її намірів.

А це означає, що за умови, коли за результатами виборів таке право їй буде надано остаточним рішенням Центральної Виборчої Комісії, тоді (тоді!) в її лексиконі цілком правомірно з'явиться форма дієслова з відповідним іменником і займенником — беру на себе відповідальність.

Бо тоді вона отримає юридичне право для такої заяви, яку конкретизує складаючи присягу на вірність Україні (ст. 104 Конституції України).

Отож її нинішня (зараз) програмна заява: я готова буду взяти на себе повну відповідальність має нас всіх цілком задовольнити, бо ця заява свідчить про усвідомлення Юлією Володимирівною факту величезної й дуже важкої ноші, яку вона на себе бере, йдучи на ці вибори.

Йдучи на посаду Президента треба бути готовим, віддати себе на практичне служіння Богу і громадянам України.

Бо для того, хто насправді прагне вірою і правдою служити Україні, посада Президента є важкою ношею, яку далеко не кожен здатен чесно, добросовісно, сумлінно, професійно і продуктивной) нести.

Віталій КОРЖ,
народний депутат України

* РЕЙТИНГИ - КРАЩІ ОСВІТЯНИ 2009 РОКУ *

Традиціине опитування читачів нашої газети на предмет визнання найяскравіших постатей в українській освіті принесло у листах до редакції та електронних повідомленнях більше двохсот імен сподвижників, майстрів педагогічної справи. Рейтингове голосування у раді представників установ-засновників нашого видання відзначило зпоміж них особистості, яким і присуджено освітянські відзнаки

  • Богдана  Андрусишина,
     
    директора Інституту політології і права Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за сподвижництво у ровзитку краєзнавства Тернопільщини, що знайшло своє відображення у ряді публікацій та виступах на наукових конференціях визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Народ мій завжди буде"
  • Валентину Астахову,  
    ректора Харківського гуманітарного університету "Народна українська Академія".
  • Володимира  Бекала,
    учителя початкових класів Ох-матівської неповної середньої школи Жашківського району Черкаської області за створення унікальної експозиції у шкільному краєзнавчому музеї та організацію ексурсійної діяльності визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Лиш Храм збудуй"
  • Галину Боброву,
    учительку Київської музичної школи №9 за високий професіоналізм, індивідуальні підходи до формування у дітей естетичних смаків визанано пращим освітянином року лауреатом відзнаки "Малиновий дзвін душі"
  • Сергія Болтівця,
    заступника директора Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України за організацію в Україні Міжнародного Тижня освіти дорослих - "Освіта для дорослих сучасної родини" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Малиновий дзвін душі"
  • Юрія Бошицького,
    ректора Київського університету права Національної Академії наук України за розвиток наукової школи з проблем інтелектуальної власності визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу".
  • Івана Тимошенка,
    ректора Європейського університету за створення та ефективне функціонування у приватних закладах комплексу "Дитячий са-док-гімназія-ВНЗ", що забезпечує неперервну освіту людини, визнано кращими освітянами року, лауреатами відзнаки   "Засвіти вогонь"
  • Івана Вакарчука,
    міністра освіти і науки України за мужність і послідовність у здійсненні освітянських реформ визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки   "Засвіти вогонь"
  • Олександра Василенка,
    вчителя математики Піщанської загально-освітньої школи Золотоніського району Черкаської області за популяризацію шкільного курсу математики, розробку інтегровнаих програм та уроків математика-літерату-ра, математика-історія, матема-тика-мистецтво визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки   "Залиш мені в спадщину думку найвищу".
  • Володимира  Вербицького,
    директора Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України за реорганізацію та проведення Всеукраїнського конкурсу-огляду соціально-педагогічних виховних систем позашкільних навчальних закладів визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки   "Залиш мені в спадщину думку  найвищу"
  • Івана Вєтрова,
    начальника головного управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації за сподвижництво у впровадженні у навчальний процес нових педагогічних технологій визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Лиш Храм збудуй"
  • Надію Бугай,
    начальника відділу науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти та інноваційних технологій відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України за ведення рубрики "Робітничі професії - нові горизонти підготовки" на сторінках тижневика "Освіта" визнано кра щим освітянином року, лауреа том відзнаки  "Лиш Храм збудуй".
  • Ольгу Виговську,
    головного редактора часопису "Директор школи, ліцею, гімназії" за організацію міжнародних форумів освітянських керівників, формування ефективного механізму суспільно-державної підтримки української школи визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Лиш Храм збудуй"
  • Григорія  Волинку,
    директора Інституту магістратури, аспірантури та докторантури Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгомано-ва за систематичну координаційну роботу з вищими навчальними закладами України щодо обміну досвідом та підвищення якості підготовки кадрів вищої кваліфікації визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Засвіти вогонь"
  • Катерину Воловик,
    голову Поліської районної державної адміністрації Київської області за сподвижництво у справі оздоровлення школярів - мешканців територій постраждалих від аварії на Чорнобильській АС, забезпечення матеріальної бази місцевих шкіл визнано кращим совітянином року, лауреатом відзнаки "Малиновий дзвін душі"
  • Леоніда Губерського,
    ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Вікторію Вікторук,
    директора Охматівської неповної середньої школи Жашківського району Черкаської області за розбудову педагогічного осередку школа-родина визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди"
  • Оксану Гентош,
    голову Львівської обласної організації Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Г. Ва-щенка за розбудову регіонального осередку патріотичного об'єднання педагогів України визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Василя Герасименка,
    голову Всеукраїнського педагогічного товариства ім. Г. Ващен-ка, заступника начальника Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації за узагальнення досвіду позашкільних закладів освіти у формуванні людини нової генерації у публікацвіях "Зоряний час для душі" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Андрія Головчука,
    ректора Уманського національного аграрного університету за безкомпромісність у боротьбі за піднесення авторитету рідного закладу визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Віктора Андрущенка,
    ректора Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за унікальне видання — книгу "Філософія як теорія та методологія розвитку освіти" визнано кращими освітянами року, лауреатами відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу".
  • Наталію Дем'яненко,
    завідуючу кафедри педагогіки і психології вищої школи Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за організацію низки педагогічних читань з проблем педагогіки і Болонського реформування визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Івана Дробота,
    директора інституту філософської освіти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгома-нова за сподвижництво в організації відкриття нових напрямків підготовки фахівців для гуманітарної сфери визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Лиш Храм збудуй"
  • Миколу Дробнохода,
    президента АН ВШ України за організацію низки резонансних наукових конференцій з різних галузей знань визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Ольгу  Жалдак,
    голову Черкаського обкому профспілки працівників освіти і науки України за сподвижництво у розв'язанні соціальних проблем працівників галузі визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"

Рік, що минув, для освітян України був позначений багатьма творчими здобутками, наполегливим пошуком оптимальних шляхів розвитку галузі. Редакція отримала велику кількість листів з прізвищами номінантів на звання "кращий освітянин року". Щире визнання колег, учнів, студентів, батьківської громдаськості є і найдемократичнішим і, можливо, нашстиннішим професійним і особистісним рейтингом. Ваші розповіді про освітян, прізвища, яких були виявлені лише в одному, або двох листах, ми видрукуємо на сторінках газети. А ось ті, кого вважають кращими численні дописувачі, склали цьогоріний список лауреатів освітянських відзнак. Подаємо в алфавітному порядку.

  • Юрія Жука,
    професора Полтавського університету споживної кооперації України за глибоку постановку складних проблем розбудови сучасної вищої школи на сторінках періодичних видань визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Олександра Кириленка,
    директора наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за створення електронних каталогів, підключення до баз данних державних бібліотек інших країн, створення віртуального читального залу визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Віктора Коваленка,
    директора Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти автомобільного транспорту та будівельної механізації за створення системи соціального партнерства в умовах сучасного ринку праці визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • В'ячеслава Колодія,
    викладача музики Вінницького музичного училища, композитора за збірки пісень "Пори року", "Країна дитинства", "Калинові співаночки" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Малиновий дзвін душі"
  • Петра Кононенка,
    директора Інституту українознавства МОН України за сподвижництво в організації та проведенні Міжнародних конгресів "Українська освіта у світовому часопросторі" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Василя Кременя,
    президента Академії педагогічних наук України за керівництво авторським колективом, організацію та підготовку унікального видання "Біла книга національної освіти" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу"
  • Віталія Коржа,
    народного депутата України за реальну підтримку сільських шкіл Чернігівсщини, за активність у спілкуванні з педагогами через сторінки тижневика "Освіта" визнано кращим освітянином року лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Анатолія Кудіна,
    проректора-директора Інституту дистанційного навчання Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за розробку новаторського проекту "Електрона педагогіка" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Миколу Левшина,
    Завідуючого відділом Інституту вищої освіти АПН України за ведення на сторінках тижневика "Освіта" рубрики "Методика" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Людмилу Леонову,
    директора школи №7 м. Яси-нувата Донецької області за формування у колективі інноваційного освітнього середовища "Школа життєвого успіху" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Малиновий дзвін душі"
  • Ігоря Лікарчука,
    Директора Українського центру незалежного оцінювання знань школярів за сподвиж-ництво у впровадженні новітніх технологій оцінювання знань визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Анатолія Мазаракі,
    ректора    Київського національного торгово-економічного університету за сподвижництво в організації розв'язання проблем розвитку підприємництва в Україні визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Олену Онаць,
    голову Ради директорів загальноосвітніх навчальних закладів при Кабінеті Міністрів Ураїни, директора Київської школи №41 за позицію у відстоюванні необхідності внесення змін до державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Віталія Москаленка,
    ректора Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомолця.
    Тетяну Грузєву,
    професора Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця
    Людмилу Галієнко,
    доцента Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця за створення першого в Україні фундаментального видання (атласу) "Здоров'я та охорона здоров'я населення України: європейський вимір" визнано кращими освітянами року, лауреатами відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу"
  • Неллю Ничкало,
    академіка-секретаря відділення професійно-технічної освіти АПН України за сподвижництво в організації та підтриманні широких міжнародних контактів між вченими АПН України та її зарубіжними колегами визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Віру Носенко,
    заступника голови Канівської районної державної адміністрації за сподвиж-ництво в організації національного виховання школярів визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Народ мій завжди буде"
  • Віталія Опришка,
    декана юридичного факультету Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана за створення експериментальних навчальних планів і програм, фундацію нових сучасних спеціалізацій та наукове керівництво вдосконаленням правового регулювання економіки визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Андрія Омельченка,
    завідуючого кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана за дослідження правових проблем економічної безпеки держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності визннано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди  буде"
  • Галину Отверченко,
    Завідуючу навчально-методичного віддділу Криворізького технічного університету за узагальнення та поширення передових педагогічних технологій визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу".
  • Анатолія Павленка,
    ректора Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана за розбудову наукової школи маркетологів визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Івана Пасемка,
    завідувача відділу координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства Інституту українознавства МОН України за цикл публікацій з проблем україністики на сторінках тижневика "Освіта". визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Ніарод мій завжди"
  • Юрія Пелеха,
    проректора з міжнародних зв'язків і наукової роботи міжнародного економіко-гу-манітарного університету ім. Академіка Степана Дем'янчу-ка (м.Рівне) за дослідження ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього вчителя визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Володимира Полохала,
    голову Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти за сподвижництво у законодавчому забезпеченні функціонування освітянської галузі визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Володимира Сабадаша,
    козака з с. Ясна Поляна Оріхівського району Запорізької області за сподвиж-ництво в національному вихованні дітей та підлітків визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Павлу Рогову,
    директора Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського
    Людмилу Пономаренко,
    звідуючого відділом наукової бібліографії державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського за реалізацію проекту створення бібліографії вищої школи України визнано кращими освітяни-нами року, лауреатами відзнаки  "Залиш мені в спадщину думку найвищу"
  • Володимира Рожка,
    ректора Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського за сподвижництво у вдосконаленні законодавства щодо мистецької освіти визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Олександра Романовського,
    ректора Українського-Амери-канського гуманітарного інституту "Вісконсінський Міжнародний університет (США) в Україні" за сподвижництво у розбудові міжнародного співробітництва визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Олексія Романовського,
    відомого діяча культури, освіти і науки України за постановку та ведення протягом року на сторінках тижневика "Освіта" полеміки "Надаймо поштовху процесові дієвої українізації освіти і життя" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди  буде"
  • Надію Стригун,
    працівницю Головного управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації за сподвиж-ництво у поширенні передового досвіду педагогів області визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Малиновий дзвін душі"
  • Валентину Савицьку,
    начальника відділу освіти Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області за впровадження сучасних форм управлінської діяльності та менеджменту в освіті визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Ганну Сазоненко,
    директора Гуманітарного ліцею при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка за новаторство в організації діяльності    навчального закладу для обдарованих дітей визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Леоніда Сачкова,
    голову Центрального комітету працівників освіти і науки України за позицію у відстоюванні соціальних гарантій працівників галузі визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Ірину Сілаєву,
    завідуючу кафедрою методики професійного навчання і новітніх технологій виробництва Інституту післядиплом-ної освіти інженерно-педагогічних працівників (м. Донецьк) Університету менеджменту освіти за розробку методик перманентного оновлення знань визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу"
  • Василину Хайруліну,
    директора Українського колежу ім. Василя Сухомлинсь-кого за сподвижництво у формуванні педагогічного колективу вчителів-нова-торів, дослідників і пошу-ковців визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Василя Сутулу,
    завідувача проблемною науково-дослідною лабораторією Харківської державної академії фізичної культури за розробку сучасних принципів фізкультурної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Народ мій завжди буде"
  • Петра Таланчука,
    президента    Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" за розбудову першого і єдиного в Україні ВНЗ нового типу для здобуття вищої освіти людей з особливими потребами та вихідців із соціально незахищених сімей визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм  збудуй"
  • Анатолія Толстоухова,
    народного депутата України, президента Асоціації вищих навчальних закладів України приватної форми власності за сподвижництво у законодавчому забезпеченні діяльності ВНЗ нового типу визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Лиш Храм збудуй"
  • Хачатура Хачатуряна,
    ректора Київського міжнародного університету за активність у розбудові міжнародного співробітництва університету з посольствами зарубіжних країн, залучення їх працівників до навчально-виховного процесу в університеті визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки  "Засвіти вогонь"
  • Бориса Холода,
    ректора Дніпропетровського університету економіки та права за організацію низки міжнародних конференцій з проблем вивчення загальновживаної та ділової англійської мови визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь"
  • Марію Чабайовську,
    доцента кафедри мови та методики викладання в початковій школі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова за укладання та видання унікальної книги "Відродження християнських святинь" визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Народ мій завжди буде"
  • Олену Фещенко,
    начальника Головного управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації за сподвижництво у патріотичному вихованні та оздоровленні школярів області визнано кращим освітянином року, лауреатом відзнаки "Засвіти вогонь".

ДО 175-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ.М.П.ДРАГОМАНОВА

Технології з дитинства

1-2_7Підготовка вчителів трудового навчання у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова була розпочата у 1970 році на одному із відділень фізико-математичного факультету, а з 1976 року вона була забезпечена у новостворе-ному факультеті загально-технічних дисциплін, який з 2004 року трансформувався в інститут гуманітарно-технічної освіти. Традиційно в інституті підготовка вчителів здійснювалася за напрямом "Технологічна освіта" і нині вона має такі спеціалізації:

-    інформаційна техніка;

-    конструювання та моделювання одягу;

-    менеджмент малого бізнесу;

-    дизайн предметного середовища;

-    автомобільний транспорт та безпека дорожнього руху;

-    позашкільна освіта;

-    технічний переклад.

Першим деканом факультету

був професор, заслужений працівник вищої школи України Г.Г.Кордун. Нині Інститут очолює доктор педагогічних наук, професор Микола Корець. Підготовку вчителів технологій забезпечує шість кафедр:

-    трудового навчання і креслення;

-    загальнотехнічних дисциплін;

-    теорії та методики професійної підготовки;

-    основ виробництва;

-    технічної фізики і математики;

-    інформаційних систем і технологій.

Як відокремлений структурний підрозділ до складу інституту входить Вище міжрегіональне машинобудівне професійно-технічне училище № 40 м. Києва.

Першочерговим на перспективу розвитку інституту є створення навчально-методичного комплексу: профтехучилище-коледж-інститут, де буде здійснюватися наскрізна технічна професійна підготовка молоді, розпочинаючи від робітничих професій і завершуючи підготовкою викладачів технічних дисциплін. Оскільки профтехучилище та інституту існують у повному форматі, то в даний час ми знаходимося на етапі створення індустріально-педагогічного коледжу.

Процес становлення коледжу ми поділяємо на 3 етапи, на кожен з яких виділено 1-1,5 роки і 3 напрями підготовки, які реалізуються синхронно. Першим напрямом є педагогічний, де перший етап передбачає проведення ліцензування напряму підготовки "Професійна освіта" для таких профілів "Технологія текстильної та легкої промисловості", "Технологія харчових продуктів та інженерія", "Технологія обробки деревини та меблевого виробництва".

Другий етап - це започаткування підготовки фахівців з профорієнтації, де буде здійснюватися здобуття кваліфікації про-форієнтолога для подальшої роботи викладачем профорієнтаційних дисциплін, а також для роботи у системах служб соціального захисту населення. Для цього у нас є всі умови і певний досвід роботи, бо у 90-ті роки минулого сторіччя нашим педагогічним колективом забезпечувалася підготовка вчителів трудового навчання за спеціалізацією "Профорієнтаційна робота". Третій етап присвячений підготовці викладачів з охорони праці. Така ліцензійна справа знаходиться в стадії технологічного проектування.

Другим напрямом є інженерно-технологічний. На першому етапі передбачено започаткувати підготовку молодших спеціалістів галузі освіти "Транспорт і транспортна інфраструктура" напряму підготовки "Автомобільний транспорт" за спеціалізацією "Ремонт і експлуатація автомобільного транспорту". Для цього в нас є всі необхідні умови: автоклас та переважна більшість спеціалізованих лабораторій. Ліцензійні матеріали знаходяться в стадії підготовки, але для створення реальних умов практичної підготовки проектується станція технічного обслуговування автомобілів із сучасним сервісом, діагностикою і комплектом підрозділів для забезпечення ремонту автомобілів іноземних марок. Таким чином, буде створений навчально-виробничий комплекс, де студенти коледжу зможуть окрім навчання проходити практику в реальних умовах і брати посильну участь у виробничому процесі.
1-2_8
Другий етап цього напряму -це запровадження бакалаврів напряму підготовки 6.17.01.02 "Системи технічного захисту інформації" освітньої галузі 17.01 "Інформаційна безпека". Нами проведені підготовчі роботи по створенню пакету документів для ліцензійної справи, ведеться підготовка двох нових лабораторій, оснащених обладнанням для технічного захисту інформації і відповідною комп'ютерною технікою. Окрім цього ведеться робота по підсиленню потенціалу викладацького складу із проблем технічного захисту  інформації. На цьому етапі паралельно передбачено здійснювати також підготовку бакалаврів, інженерів з охорони праці освітньої галузі 17.02 "Цивільна безпека" напряму підготовки 6.170202 "Охорона праці". Для цього у нас є необхідне лабораторне обладнання і висококваліфікований викладацький склад із відповідним досвідом роботи, оскільки викладачами кафедри технічної фізики та математики викладаються на всіх спеціальностях університету такі навчальні дисципліни, як "Основи охорони праці" та "Охорона праці в галузі".

Третій етап полягає у підготовці бакалаврів за напрямом 6.140101 "Готельно-ресторанна справа" освітньої галузі "Сфера обслуговування". Нині ведеться підготовка документів для ліцензійної справи, викладацький склад є і відповідає сучасним вимогам, а нові лабораторії під цю освітню програму будуть створені у рамках плану реконструкції інституту та профтехучилища. Окрім цього планується на цьому етапі здійснювати підготовку бакалаврів за напрямом 6.051701 "Харчові технології та інженерія" освітньої галузі "Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції". Досвід роботи підготовки таких робітничих професій, як кухарі та кондитери є, оскільки вона здійснюється на базі нашого структурного підрозділу міжрегіонального машинобудівного вищого професійно-технічного училища № 40 м. Києва. Викладацький склад підготовлений, відповідні лабораторії є, але потребують модернізації.

Третій напрям - економічний. На першому етапі буде започаткована в освітній галузі 0501 "Економіка і підприємництво" підготовка бакалаврів за напрямом 6.050108 "Маркетинг" та спеціалізацією "Маркетинг на ринку товарів і послуг та інтелектуальної власності". Ліцензійна справа підготовлена, викладацький склад укомплектований. Другий етап - це підготовка бакалаврів із захисту інтелектуальної власності. Матеріали ліцензійної справи знаходяться в стадії підготовки і приводяться у відповідність до переліку кваліфікацій та спеціальностей.

Третій етап передбачає створення умов для підготовки бакалаврів за напрямом "Економіка підприємств".

Через чотири роки за всіма напрямами підготовки буде проліцензована підготовка не лише бакалаврів, а і магістрів, що забезпечить реалізацію неперервного продовження навчання після коледжу в інституті.

Для реалізації цього освітнього проекту ведуться підготовчі роботи:

-    з метою достатнього кадрового забезпечення коледжу викладачами з науковими ступенями відкрита при кафедрі загальнотехнічних дисциплін аспірантуру за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика трудового навчання (технічні дисципліни) та аспірантуру за спеціальністю "Механіка деформованих тіл", а також ведеться підготовка до відкриття Вченої спеціалізованої Вченої ради по захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання; 13.00.02 - теорія та методика навчання (технічні дисципліни);

-    для успішної реалізації системи підготовки фахівців всіх трьох напрямів протягом п'яти років будуть створені такі нові лабораторії: харчових технологій, товарознавства, матеріалознавства та технології швейних виробів, конструювання і моделювання одягу, а також центр діагностики та технічного обслуговування автомобільного транспорту, навчально-виробничі деревообробні майстерні;

-    у 2009-2010 навчальному році буде проліцензовано всі спеціальності першого етапу становлення коледжу, а саме напрямів підготовки "Професійна освіта", "Ремонт і експлуатація автомобільного транспорту", "Маркетинг";

-    продовжується розробка електронних навчальних посібників з усіх фахових навчальних дисциплін, кількість яких досягла 67;

-    досягне завершення впровадження сучасних нових інформаційно-комунікативних технологій, вирішення питання програмного забезпечення для комп'ютерного проектування та моделювання;

-    створений науково-дослідний центр професійної підготовки вчителів технологій та професійної освіти, що дає змогу теоретично обґрунтувати необхідність запровадження проектно-технологічної системи трудового навчання в загальноосвітніх школах України, яка забезпечує здійснення переходу від "школи пам'яті" до школи "мислення"; визначити сутність, структуру і зміст проектної діяльності як основи реалізації проектно-технологічного підходу в трудовому навчанні учнів загальноосвітніх шкіл України; забезпечити науково-методичний супровід переорієнтації змісту практикумів із технології обробки матеріалів, загальної методики трудового навчання та методичних курсів за спеціалізаціями підготовки вчителів відповідно до особливостей проектно-технологічного підходу у трудовому навчанні;

-    з метою залучення випускників інституту до роботи в установах позашкільної освіти створено для реалізації науково-методичного супроводу науково-дослідна лабораторія "Позашкільна освіта".

У рамках міжнародного співробітництва укладені угоди між Інститутом та Вищим технологічним університетом м. Бра-уншвайнг (Німеччина), Педагогічним університетом імені Комісії Народної освіти (Польща), Університетом м. Умео (Швеція), Інститутом менеджменту інформаційних систем (ІБМА) (Рига, Латвія), академією м. Васа (Фінляндія), Пряшовський університет (Словаччина) та з іншими. У жовтні 2009 року наш Інститут був включений до програми "УібЬі-ВаШо", яка передбачає взаємний обмін студентів, викладачів та учителів трудового навчання між університетами та середніми навчальними закладами Швеції та України. Цю програму фінансує уряд Швеції в обсязі майже мільйон американських доларів на 2010-2011 роки. Цим проектом передбачено створення єдиного "Іпіегпеї видання" з технологічної освіти для науковців та вчителів трудового навчання, в якому партнерами виступають країни Скандинавії та Балтики, а також Польща і Україна.

Таким чином в перспективі нами буде створена науково-навчальна автономна, самодостатня структура в складі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Микола КОРЕЦЬ,
доктор педагогічних наук,
професор,завідувач кафедри загально технічних дисциплін,
директор Інституту гуманітарно-технічної освіти Національного педагогічного університету
імені М.П.Драгоманова

Покликання допомога людям

Національний педагогічний університет імені М.П.Дра-гоманова. Уявімо на мить: скільки поколінь, скільки студентів і викладачів, скільки видатних і знаних педагогів залишили слід в цьому навчальному закладі. Багато десятиліть ми виховуємо еліту, яка реалізує державну освітню і соціальну політику, ми виховуємо тих людей, що несуть знання, освіту, духовність в оновлену соціальну сферу.

Саме в ці дні ювілею університету, колектив Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова не забув про світле свято, яке в більшості українців асоціюється з родинним теплом і затишком. Студенти і викладачі Інституту завітали в гості до дітей, які обділені найголовнішим — батьківською любов'ю. Ця добра традиція Інституту має свою давню історію.

Секретом оволодіння професією є досягнення гармонії глибоких знань, витончених умінь, відпрацьованих майже до автоматизму навичок соціальної роботи. Своєрідною науково-методичною кузнею таких спеціалістів став Інститут соціальної роботи та управління, створений у 2003 році у складі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгома-нова.

З моменту створення Інститут соціальної роботи та управління впевнено заявив про себе в царині професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Основним його завданням є підвищення рівня гуманізації соціального виховання, соціального захисту та підтримки незахищених верств населення, набуття молодим поколінням соціального і професійного досвіду, забезпечення високоякісними фахівцями соціальної та освітянської сфер.

Навчальний процес в Інституті соціальної роботи та управління забезпечують профільні кафедри: соціальної педагогіки, теорії та технології соціальної роботи, галузевої психології та психології управління, а також кафедра соціально-правового захисту населення.

У руслі загальноуніверситетсь-кого напряму "Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти" здійснюється розробка важливих теоретичних і технологічних тем у галузі соціальної педагогіки та соціальної роботи. Вперше в Україні серед педауніверситету, колектив Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова не забув про світле свято, яке в більшості українців асоціюється з родинним теплом і затишком. Студенти і викладачі Інституту завітали в гості до дітей, які обділені найголовнішим — батьківською любов'ю. Ця добра традиція Інституту має свою давню історію.

Секретом оволодіння професією є досягнення гармонії глибоких знань, витончених умінь, відпрацьованих майже до автоматизму навичок соціальної роботи. Своєрідною науково-методичною кузнею таких спеціалістів став Інститут соціальної роботи та управління, створений у 2003 році у складі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгома-нова.

З моменту створення Інститут соціальної роботи та управління впевнено заявив про себе в царині професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Основним його завданням є підвищення рівня гуманізації соціального виховання, соціального захисту та підтримки незахищених верств населення, набуття молодим поколінням соціального і професійного досвіду, забезпечення високоякісними фахівцями соціальної та освітянської сфер.

Навчальний процес в Інституті соціальної роботи та управління забезпечують профільні кафедри: соціальної педагогіки, теорії та технології соціальної роботи, галузевої психології та психології управління, а також кафедра соціально-правового захисту населення.

У руслі загальноуніверситетсь-кого напряму "Теорія і технологія навчання та виховання в системі освіти" здійснюється розробка важливих теоретичних і технологічних тем у галузі соціальної педагогіки та соціальної роботи. Вперше в Україні серед педа-

гогічних закладів четвертого рівня акредитації з'явилася школа соціальної роботи, яку очолила заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук, професор А.Й. Капська. Авторська школа порушує і розв'язує широке коло теоретичних і практичних питань, пов'язаних із створенням умов для соціального становлення особистості загалом і підготовки соціальних працівників до професійної діяльності зокрема.

Ректорат університету і зокрема ректор, академік В.П.Андру-щенко, підтримує наукову роботу в Інституті, що дозволило відкрити аспірантуру і докторантуру, в яких щороку навчається біля 15 аспірантів і докторантів з різних регіонів України. Доброю традицією є рекомендація до аспірантури кращих студентів Інституту, зокрема магістрів. За останні п'ять років викладачами Інституту захищено 5 докторських і 13 кандидатських дисертацій. Колектив Інституту разом з аспірантами та студентами організовує наукові конференції та семінари, круглі столи, колоквіуми, психологічні читання з актуальних питань соціальної педагогіки та соціальної роботи, психології.

В Інституті розроблені й реалізуються державні галузеві стандарти спеціальностей "Соціальна педагогіка" і "Соціальна робота", які дозволили створити чотири багаторівневі навчально-методичні комплекси та біля 89 інноваційних навчальних програм соціальної освіти.

Ми можемо пишатися тим, що всі кандидати наук, які працюють в Інституті мають профільну підготовку і достатньо широкий практичний досвід роботи у спеціалізованих центрах, соціальних службах для молоді, прийомних сім'ях, установах соціального забезпечення, геронтологічних центрах тощо. Поєднання наукової роботи і практики стало в останні шість років для успішного захисту викладачами докторських дисертацій (Безпалько О.В., Карпенко О.Г, Ковчина І.М., Вайнола Р.Х., кандидатських дисертацій (О.В.Вакуленко, І.В.Пєша, Н.О.Мирошніченко, Д. Малков, Л.І.Дябел, Д.М.Годлевська, О.П.Патинок та інші). Водночас заслуговує на увагу те, що саме колектив Інституту соціальної роботи та управління підготував і оприлюднив перший підручник "Соціальна-педагогіка", посібники "Технології соціально-педагогічної роботи" (за ред. А.Й.Капської), "Соціальна робота" (Капська А.Й.), монографія "Професійна підготовка соціальних працівників: технологічний аспект (Карпенко О.Г.), підготовка соціальних педагогів до соціально-правової діяльності" (Ковчина І.М.).

В основі професійної підготовки студентів, безперечно, лежать науково-теоретичне забезпечення, яке входить у два основні блоки навчального плану — "Гуманітарної та соціально економічної підготовки" та "Природничо-наукової підготовки". Саме навчальні дисципліни, що входять до цих блоків, мають чітку орієнтацію на оволодіння студентами методами, технологіями, методиками соціальної роботи та уміннями надавати різним категоріям населення соціальні по-

слуги, визначені Законом України від 2005 р.

При цьому викладачів Інституту цікавить не лише те, як наповненні змістом навчальні дисципліни, а простежується тенденція до пошуку нових форм і методик навчання студентів. Тут доречно сказати про круглі столи ("Ваші права — ваші обов'язки", "Всі ми різні — всі ми рівні", "Во-лонтерство без кордонів", "Перспективи розвитку соціальних послуг", "Профілактика сімейного насилля серед студентської молоді" тощо); дискусії "Соціальний педагог в школі: координатор чи помічник"; "Соціальний педагог і соціальний працівник: спільне та відмінне"; зустрічі з фахівцями різних соціальних інституцій (Дружна клініка для молоді, реабілітаційних центрів, будинків творчості, служби зайнятості населення тощо).

Чимало позитивного і для викладачів, і для студентів дає реалізація соціальних проектів разом з представниками різних держав: Німеччини — "Підготовка студентів до профілактики захворювання ВІЛ/СНІДом"; США — "Захист прав дітей, які виховуються в інтернатних закладах", "Сімейні форми виховання"; Польщі — "Технологія роботи з дітьми вулиці" та вітчизняним благодійним фондом "Україна 3000" — "Добро починається з тебе". Надзвичайною популярністю користуються у батьків та студентів щорічні "Педагогічні читання", традиційна щорічна акція для дітей-сиріт та дітей-інвалідів "Збережемо дитячі мрії", соціально-виховний ярмарок студентських виробів "Подаруй людям радість", тиждень соціальної роботи "Назустріч людям" у соціальних гуртожитках, школах-інтернатах, міському притулку, реабілітаційних центрах, будинках для людей похилого віку тощо.

Важливим фактором забезпечення перспектив розвитку спеціальностей в Інституті є те, що вони виникли і ґрунтуються на співпраці з Державним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту України, зокрема соціальними закладами (ЦСССДМ, соціально-реабілітаційні центри, притулки, школи-інтернати, геріатричні центри, дружні клініки для молоді, хоспіси, соціальні гуртожитки) та громадськими організаціями (Ліга соціальних працівників України, Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу; Центр психосоціальної реабілітації ,,Крок за кроком", благодійне товариство "Джерела"). Налагоджена тісна співпраця та укладені відповідні угоди з Краківською педагогічною академією, Мінським педагогічним університетом, Південним федеральним Університетом (Росія).

Долаючи труднощі періоду трансформації українського суспільства, колектив Інституту соціальної роботи та управління прагне створювати атмосферу пошуку в теорії соціальної роботи нових технологій навчання майбутніх спеціалістів, що сприяє проведенню нових досліджень, введення інноваційних технологій. А це загалом є ефективною умовою органічного входження в Болонську систему навчання.

Лише несучи людям тепло, щирість, добро, захищаючи їх інтереси та право на гідне життя, ми можемо з певністю сказати, що соціальний працівник чи соціальний педагог з честю виконую свою благородну місію.

Алла КАПСЬКА,
Директор Інституту соціальної роботи та управління,
заслужений діяч науки і техніки України, доктор педагогічних наук,
професор

* Шкільний автобус *

Рівний доступ у буквальному розумінні

Закарпатські школярі отримали 15 нових автобусів від МОН та Світового банку. Нові шкільні автобуси возитимуть учнів 6 районів області. Обласний центр Закарпаття став третім містом, яке отримало нові транспортні засоби після Житомира та Рівного.

1-2_9"Це не перший мій приїзд до Ужгорода, але він найбільш приємний. Ми бачимо результат нашої роботи, - сказав у своєму виступі директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Олег Єресько. - Цьому передувала колосальна робота Уряду, який таки знайшов кошти для співпраці зі Світовим банком. Ті райони області, які подали найкращі проекти оптимізації, отримують сьогодні нові автобуси".

У 2009 році в рамках проекту "Рівний доступ до якісної освіти в Україні" було обіцяно передати школярам 100 автобусів. Більшість автобусів уже приїхали до своїх маленьких пасажирів. На початку січня заплановано передати останні автобуси у Чернігові та Херсоні.

"Попри кризу ми встигаємо закуповувати для наших школярів нові автобуси, сьогодні маємо оновлення автопарку аж на 15 нових одиниць, - наголосив заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Віктор Лукеча. - Велика подяка за роботу Міністерству освіти і науки України. Бажаю першим маленьким пасажирам зеленого світла на їх життєвих дорогах".

Директор    Вишківського

міжшкільного навчально-виробничого комбінату Іван Копансь-кий не приховує свого задоволення. "Наші школярі з 6 сіл району добиралися в середньому по 25 кілометрів до Вишкова, - розповідає пан Іван. - Маршрутками, велосипедами, пішки, батьки підвозили. Хто як міг, так і добирався. В негоду часто в школу ці школярі просто не доїжджали. Тепер з добиранням у наших дітей проблем не буде. Наш Вишківський навчальний округ отримав відразу 3 нові автобуси від Міністерства освіти і науки!"

Автобуси отримали школи районів: Виноградівський - 2 автобуси (Дюлянська ЗОШ І-ІІ ст., Чер-нянська ЗОШ І-ІІІ ст.),

  • Воловецький - 3 автобуси (Нижньоворітська ЗОШ І-ІІІ ст., Жденіївська ЗОШ І-ІІІ ст., Верб'язька ЗОШ І-ІІ ст.),
  • Міжгірський - 3 автобуси (Май-данська ЗОШ І-ІІІ ст., Син-По-лянська ЗОШ І-ІІІ ст., Новосе-лицька ЗОШ І-ІІІ ст.),
  • Мукачівський район - 1 автобус (Обавська ЗОШ І-ІІ ст.),
  • Перечинський - 2 автобуси (Тур'я-Бистрянська ЗОШ І-ІІ ст., Тур'я-Реметівська ЗОШ І-ІІІ ст.),
  • Хустський район - 4 автобуси (Вишківська ЗОШ І-ІІІ ст. N1).

15 нових шкільних автобусів для шести районів області закуплено і безкоштовно передано сільським школам у рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Світового банку "Рівний доступ до якісної освіти в Україні".

Львівщина завершила програму


26 нових шкільних автобусів поїхали до дітей Львівщини

24 автобуси марки I-VAN та 2 спеціалізовані автобуси "Богдан" для 11 районів області безкоштовно передано дітям сільських шкіл у рамках спільного проекту Міністерства освіти і науки України та Світового банку "Рівний доступ до якісної освіти в Україні".
1-2_10
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко під час робочої поїздки на Львівщині вручила сільським школам області ключі від 26 нових шкільних автобусів. У заході взяв участь заступник міністра освіти і науки Павло По-лянський.

Автобуси отримали школи районів: Бродівський, Жовківський, Мос-тиський, Сколівський, Самбірський - по 2 автобуси; Золочівський, Перемишлянсь-кий, Старосамбірський, Стрийський, Турківський - по 1 автобусу; Сокальський район - 11 автобусів.
Львівщина першою в Україні завершила програму забезпечення організованим підвезенням школярів.

Прес-служба МОН

* Конкурси *

До вершини України

Перший Міжнародний конкурс з українознавства для студентів і молодих науковців

Святково прикрашена Актова зала Національного НДІ українознавства 22 грудня 2009 р. урочисто приймала нове покоління українознавців - на цей раз сюди прибули студенти і молоді науковці, які фактично своїми надісланими науковими дослідженнями на конкурс вирішили пов'язати свою долю з наукою про Україну та світове українство. Зустріч з юними українознавцями відкрила завідувач відділу освіти та освітніх технологій Людмила Касян, вона привітала учасників конкурсу з їхнім святом. Зала зводиться і під звуки Державного гімну України кожен учасник цього дійства зосереджено осмислює - ми молоді, і все у нас попереду, ми ступаємо на наукову стежину в такій цікавій і важливій ділянці української науки як українознавство. Людмила Касян запросила до слова Голову Оргкомітету, Голову журі конкурсу академіка УВАН у США, директора ННДіУ докто-
ра Петра Кононенка. Звертаючись до присутніх у залі, зокрема до учасників конкурсу, Петро Петрович відзначив, що, пов'язуючи свій життєвий шлях з українознавством, ви тим самим обираєте своє майбутнє, свою житейську програму, яка буде тісно пов'язана з мовою вашої Батьківщини, з її стародавньою культурою, багатою літературою, звичаями і традиціями нашого неординарного етносу, що славиться своїм народним гумором, своєю народною піснею, зрештою, ви запізнаєтесь з життям і творчістю закордонного українства, бо як прийнято казати про той наш зарубіжний світ "Українського цвіту по всьому світу". На жаль, із заявлених 17 учасників студентського конкурсу зарубіжжя з Азербайджану, Білорусі, Бразилії, Італії, Молдови, Федеративної Республіки Німеччини у зв'язку з епідемічною ситуацією не зуміли прибути до Києва, а лише надіслали свої праці.

Нині у нашої країни аж надто відповідальний етап, — відзначив акад. П. Кононенко, — ми обираємо людину, проводиря нації, Президента України, що втілюватиме національну ідею в життя. І, мабуть, ми сьогодні маємо погодитись з переконаннями тієї людини, яка чітко визначила своє президентське майбутнє, заявляючи: "Я не хочу бути Президентом від однієї партії, або лише однієї частини України, я хочу бути Президентом усієї України!", — заявляє чи не єдиний представник у цій численній армії претендентів. Всі вітчизняні ук-раїнознавці та українознавці зарубіжжя одностайно підтримують кандидатуру Віктора Ющенко, бо це наш Президент, який якнайкраще втілює у життя українську національну ідею. — Наш Президент має повсякчас відстоювати українство, український світ, українську мову, боротись за утвердження українства і української мови, культури, як це не прикро казати боротись за утвердження цих рибутів в Україні. Бо майже перед жодною європейською нацією не стоять такі завдання боротьби за утвердження своєї рідної мови у своїй країні. А ми боролись за рідну мову у ХУІІІ-ХІХ-ХХ століттях, продовжуємо цю боротьбу і в ХХІ ст.

Відстоюючи українство в Україні і в багатьох країнах Європи, Північної та Південної Америки, Азії і Австралії, ми маємо усвідомлювати: українці — світовий етнос, світова його мова, культура, звичаї тощо. Маємо усвідомлювати і своєрідну політичність нашої нації, бо наша Конституція Пилипа Орлика 1710 р. на 77 років випередила Конституцію США, ми поряд з європейськими демократіями Англії та Нідерландів уже в XV!— ХУІІ століттях утверджували в Європі демократизм, обираючи своїх гетьманів, кошових на вічах і радах.

Дивує нині особлива ницість деяких виразників ідеології наших сусідів та деяких підспіву-вачів-малоросів, мовляв, замість допомогти матеріально найу-богішій частині населення, українці на чолі з Президентом взялися за вивчення і увічнення голодоморів — споруджують хрести та монументи. Думається, якщо наше зріле покоління усвідомило цю трагедію українства у ХХ ст., то навряд чи наступні покоління, коли буде вже буде вимито все з па'мяті, коли підуть за межу очевидці і свідки цього апокаліпсису українства у ХХ ст., навряд чи згодом хтось ушанує невинно убієнних, померлих од голоду, цього нелюдського явища, що тричі, а, може, й більше переслідувало українців лише у ХХ ст. А як тут не згадати ще одне явище ХХ ст., коли вже в 1944 р. з'явився наказ Жукова та Берії — про виселення українців до Сибіру.

Наш конкурс з українознавства для студентів та молодих науковців присвячується пізнанню цієї складної і трагічної історії українців у ХХ та інших століттях, коли бездержавність українців будь-яким завойовникам дозволяла чинити все в ім'я того, щоб принизити українців, розтоптати їхню людську гідність, денаціоналізувати і перетворити в населення країн-завойовниць, своєрідних яничарів, що добровільно виконуватимуть будь-чию і будь-яку волю, волю своїх нових госпо-дарів.Уже стали хрестоматійними, багато разів повторюваними слова: Хто не знає своєї історії, хто не знає своїх попередників,

той не вартий свого майбутнього. А що ми значили в минулому, я вже відзначав: Конституція і перша демократія, і саме тут необхідно заявити про феномен українства. Колос дозрів, дав зерно, тож крім зерна, все згине в землі. Але залишене зерно, яке потрапить у землю, проросте!

Тож до участі в конкурсі були запрошені студенти вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації; магістранти; аспіранти, молоді вчені з України та зарубіжжя. Учасники Міжнародного конкурсу пройшли:

I    етап — заочний — до 22 грудня 2009 р.: підготовка науково-дослідної роботи з проблематики конкурсу. За результатами рецензування надісланих конкурсних робіт визначалися учасники очного туру конкурсу.

II    етап — очний — 22 — 23 грудня 2009 р., м. Київ: захист попередньо прорецензованої науково-дослідної роботи, Інтер-нет-олімпіади з українознавства та української мови, українознавчі майстер-класи за різними напрямами.

На конкурс було подано 37 науково-дослідних робіт, взяло участь 43 учасники із таких областей України: Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Черкаської та з-за кордону: Азербайджану, Білорусі, Бразилії, Італії, Молдови, Російської Федерації, Федеративної Республіки Німеччини.

Переможцями конкурсу стали:

  • Нікітіна Зоряна Ігорівна (м. іїв. Київський національний ніверситет імені Тараса Шевченка, ІУ курс). "Методи наукового відкриття в українознавстві" — 1 місце;
  • Петрів Ольга Іванівна (м. Івано-Франківськ. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, ІУ курс). "Обрядовий етноконцепт Різдво: лінгвокультурологічний аспект вивчення" — 2 місце;
  • Палько Олена Павлівна (м. Київ. Інститут політичних та етно-національ-них досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, аспірант). "Концепція українського націонал-комунізму (за працею В. Шахрая та С.Маз-лаха "До хвилі. Що діється на Україні та з Україною?")" — 3 місце;
  • Головко Аліна Володимирівна (м. Черкаси. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, V курс). "Шляхи реалізації гіонального компонента мовної ііти у 5 — 7 класах" — 3 місце.


Переможцями Інтернет-олімпіади з українознавства стали:

  • Головко Аліна Володимирівна (м. Черкаси. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, V курс ),
    Бондаренко Марина Петрівна (Бразилія. Українське Товариство Бразилії) — 1 місце;
  • Пухальська Яна Василівна (м. Черкаси. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, V курс),
    Шах Світлана Іванівна (Німеччина. Albert-Ludwigs Universit?t Freiburg, Graduate Student) — 2 місце;
  • Палько Олена Павлівна (м.Київ. Інститут політичних та етно-національ-них досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, аспірант).


Переможцями Інтернет-олімпіади з української мови стали:

  • Петрів Ольга Іванівна (м. Івано-Франківськ. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, IV курс), Коб-зева Анна (Росія. Республіка Башкортостан) — 1 місце;
  • Чмільова Світлана Віталіївна (м. Київ. ННДІУ, аспірант), Хохло-ва Валентина (Росія. Республіка Башкортостан) — 2 місце;
  • Пухальська Яна Василівна (м. Черкаси. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, V курс ),
    Гілязова Гульнара (Росія. Республіка Башкортостан) — 3 місце.


Науковці Національного НДІ українознавства у цьому році здійснили новий проект у проведенні конкурсів з українознавства і хоча перша спроба була не такою численною, але наступні конкурси викличуть зацікавлення українського вітчизняного студентства і молодих науковців та, думається, що у майбутньому більша кількість представників країн — студентства і молодих науковців — зарубіжжя візьме участь у цьому новому проекті. Попереду нові досягнення і нові перемоги.

Іван ПАСЕМКО,
член Міжнародноїнауко-во-координаційної ради з проблем українознавства,
лауреат премії Фонду Во-ляників-Швабінських при Фундації УВУ в Нью-Йорку

Школярі - письменники

Вшанування переможців щорічного регіонального конкурсу

 "Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу"

21 грудня 2009 року у приміщенні Волинського державного центру естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів управлінням освіти і науки Волинської облдержадміністрації спільно з видавництвом "Грані - Т" за сприяння ВАТ Волинська обласна друкарня було проведено святкове вшанування переможців щорічного регіонального конкурсу "Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу".

Конкурс проходив у три тури:

-    шкільний (очний, базовий);
-    районний, міський (заочний, проміжний);
-    обласний (заочний, підсумковий).

У конкурсі взяли участь 422 школи області, які налічують 960 паралелей 4-5 класів. Учасниками конкурсу стали 3899 дітей.

До обласного оргкомітету даного конкурсу надійшло 27 дитячих робіт від 25 учасників, з яких 9 учнів 4 класів, 16 учнів 5 класів, які посіли перші місця у ІІ міському, районному етапі конкурсу. Всі роботи були виконані відповідно до вимог написання конкурсних робіт та критеріїв оцінювання відгуків. Учні показали своє розуміння змісту творів, висловили власні судження, виявили повноту естетичного сприйняття творів через вияв вражень, почуттів, оригінальність мислення, а також грамотність і культуру мовлення.

Всього по області було придбано 674 примірники книг із переліку літератури, рекомендованої для написання відгуків. Загальна сума складає 13506,34 гривень. Найбільшу кількість книг придбано у школах м. Луцька, Любешівського, Старовижівського, Го-рохівського районів.

Заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Загрева В.Я. та голова правління ВАТ Волинська обласна друкар-
ня Головенко Д.А. нагородили дипломами та призами переможців конкурсу:

за зайняте І місце:

-    Голуб Ірину, ученицю ЗОШ І-ІІІ ст. №1 м. Горохів ім. І.Франка (вчитель Ло-тоцька І.В.),
-    Юринець Орисю, ученицю ЗОШ І-ІІІ ст. с. Верба Во-лодимир-Волинського р-ну ( вчитель Юринець Г.М.);

за зайняте ІІ місце:

-    Кумановську Іванну, ученицю ЗОШ І-ІІІ ст. №12 м. Луцька (вчительШкля-рук Г.О.),
-    Лендяк Анну-Марію, ученицю ЗОШ І-ІІІ ст. №2 м. Но-воволинська (вчитель Джад-жа Н.Т.);

за зайняте ІІІ місце:

-    Ганіч Ірину, ученицю ЗОШ І-ІІІ ст. с. Ветли Любешівського р-ну (вчитель Васількова Ю.М.),
-    Міхіюк Ірину, ученицю ЗОШ І-ІІІ ст. №3 м. Ківерці (вчитель Антонюк В.І.).

Від видавництва "Грані - Т" переможцям було вручено два "Ноутбуки" та 35 книг.
Оксана ДІДИК, заступник директора Державного центру естетичного виховання учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів Волинської обласної державної адміністрації Волинська обл.

* Творчість *

Київська муніципальна українська академія танцю вперше в своїй практиці започаткувала загально-просвітній мистецький лекторій для школярів та молоді Деснянського району столиці - "Світ чарівного танцю".

Віднині, двічі на місяць, в середу, відбуватимуться концерти-лекторії (за конкретною тематичною програмою), що спрямовані на всебічне формування естетично-виховного рівня молоді. Зосібно, школярам, в яскравій і дохідливій формі, педагоги розповідатимуть про багатовікову й захоплюючу історію хореографічного мистецтва, його різнобічні види та жанри, на чому будується балетна вистава, охарактеризовані будуть і її основні складові частини. І що найцікавіше, розповідь супроводжуватиметься наочним показом окремих елементів спектаклю в безпосередньому виконанні учнів та студентів КМУАТ.
В подальших планах цього авторитетного і респектабельного столичного закладу, проходитимуть такі лекторії, як "Балети Петра Ілліча Чайковського", "Творчість Павла Павловича Вірського", "Чарівний світ північних казок" (із показом фрагментів з балету Е. Гріга "Пер Гюнт"), та "Коли оживають ляльки" (із показом фрагментів з балету Л. Деліба "Коппеліг") тощо.
А перший такий лекторій, на якому були присутні заступник голови Деснянської рай-держадміністрації В. М. Онуфрійчук і керівництво районного Управління освіти, відбувся нещодавно в приміщенні академії. Гостями було відзначено важливість та не пересічність цього мистецького заходу в естетичному вихованні підростаючого покоління.

Володимир КОРНІЙЧУК

 


Ти можеш

17 грудня 2009 року на базі Затурцівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтер-нату для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відбулась V Спартакіада Волині серед вихованців спеціальних закладів інтернатного типу під гаслом "Ти зможеш, якщо зміг я!" за програмою дитячих спортивних ігор "Веселі старти", приурочена Дню Святого Миколая.

Захід проведено управлінням освіти і науки облдержадміністрації спільно з обласним центром фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх".

Переможцями змагань стали учні За-турцівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, ІІ місце вибороли вихованці Головненської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ІІІ місце посіла команда Іваничівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. У загальнокомандному заліку за підсумками V Спартакіади перемогу здобули вихованці Головненської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, ІІ місце посіли учні Затурцівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, ІІІ місце - команда Забо-лоттівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату.

З нагоди свята заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації В.Я. Загрева, директор обласного центру фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх" В.П.Новосад, начальник відділу освіти Лока-чинської райдержадміністрації М.Я.Скоп'юк вручили всім учасникам змагань цінні подарунки та солодкі призи.

Ангеліна КОРЕЦЬ,
Управління освіти і науки Волинської обласної державної адміністрації


У різдвяну ніч

У Різдвяную святкову ніч
Все збувається, про що не загадаємо,
З Богом ми говорим віч-на-віч,
І в молитві серце відкриваємо
Вже Різдвяна світиться зоря,
Провіщаючи благословенну вість,
Що родилось в яслах немовля,
Прокладаючи з землі до Бога міст.
І якщо живеш на цій землі,
Пам'ятай завжди, що ти - людина,
І що Богом дана ця душа тобі
Вся на цілий світ - єдина.
Ти зумій зігріти все теплом,
Нехай щастя пророста зернина,
І укрий її душі крилом
Будь же гідним імені - людина!
Зігріваймо серцем мрію калинову,
Добрими ділами і душі теплом,
Хай на світі щастя проростає знову,
Вічної любові золотим зерном!

 

 


Добре слово найкраща гостина

Добре слово - найкраща гостина,
До різдвяного свята довіра,
Хай вода - студениця не злине,
І повниться у душах віра
Від любові хай серце мліє
І від щастя п'янкого хміліє
Хай криниця добра не міліє,
І окрилює нас надія.
Тож приймаємо благословення
І серця відкриваємо (знову)
Богу Слово правди і душі веління
До Різдва нехай стелять дорогу

 


Свято Різдва стоїть на порозі

Свято Різдва стоїть на порозі,
Зірка вечірня на небі сія,
Щедрівники розійшлись по дорозі,
Звісткою доброю світ звеселя.
І побажання на щастя, здоров 'я
В кожній оселі несуть на вустах,
Щиреє слово вітання зі святом
Божою іскрою світить в серцях.
Хай же лунає пісня Різдвяна
І птахом щастя у душах бринить
Ясної днини і неба блакиті,
Щастя й любові, щоб в серці цвіли,
Пшиного хліба, калини у цвіті,
Злагоди й миру, щоб в світі жили.

Людмила ІВАНОВА,

вчитель зарубіжної літератури,
член профкому Тальнівьскої ЗОШ І-ІІ ст. №1.

Черкаська обл.


Останнє оновлення на Середа, 27 жовтня 2010, 13:43
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Web-Craft.com.uaСоздание сайта