Засновано в березні 1940 року.          Головний редактор: Коноваленко Ольга Степанівна  
Засновники: Міністерство освіти і науки України; ЦК профспілки працівників освіти і науки України; Академія педагогічних наук України; Всеукраїнське педагогічне товариство ім.Григорія Ващенка; Трудовий колектив редакції Творча спілка вчителів України; Академія інженерних наук України; Спілка викладачів вищої школи та науковців України
Номер 36 (11 — 18 серпня 2010 р.) PDF Друк e-mail

Готуємось до річної підсумкової колегії з питань середньої освіти. І цей номер тижневика знайомить педагогічну громадськість з ідеями і проблемами, що виносяться на обговорення колегії. Педагоги з Тернопільщини та Вінниччини загострюють увагу на стані викладання світової літератури та виховному потенціалі української.  

*Актуально*

11 серпня відбулась зустріч Президента України Віктора Януковича з Міністром освіти і науки України Дмитром Табачником

tabachnykЦікавився Глава держави ста­ном справ в освітянській сфері, ступенем готовності МОН та за­кладів освіти до початку нового навчального року, надаючи особливої уваги проблемам сільської школи.

Дмитро Табачник доповів Віктору Януковичу про особли­вості підготовки шкіл до 1 верес­ня, а також про етапи реалізації

програми "Шкільний автобус".

"У минулому році за кошти Держбюджету не було придбано жодного шкільного автобусу. Для повного забезпечення шкіл потрібно 1144 автобуси. У цьому році — за кошти держави буде придбано 159", — зазначив Міністр, висловлюючи сподівання на ширші можливості бюджету у наступному році.

Президент наголосив на не­обхідності та важливості цього питання та доручив голові освітнього відомства попрацю­вати над ним спільно з Прем'єр- міністром. Віктор Янукович та­кож порадив залучити до проек­ту "Шкільний автобус" меце­натську підтримку, висловлюючи повну готовність зі свого боку підтримати проект.

У своїй доповіді Дмитро Та- бачник підкреслив, що найго­ловнішим пріоритетом роботи Міністерства освіти і науки є підвищення якості освіти. Зок­рема, мова про запровадження якісної системи дошкільної освіти в Україні. Дмитро Табач- ник подякував Віктору Янукови- чу за підтримку внесення змін

до законів про середню та дошкільну освіту.

"Наше завдання — охопити сьогодні до 100% дітей дошкільною освітою. На вико­нання цього завдання розробле­но відповідну програму", — до­дав Міністр.

Міністр освіти і науки також розповів Президенту про стадії завершення ремонтних робіт у школах: цього року капітальний ремонт був запланований у 2052 навчальних закладах.

"Ми сподіваємося, що витри­маємо планове завдання, і всі школи завершать капремонт до 30 серпня", — сказав він, конста­тувавши, що на сьогодні вже про­ведено поточний ремонт у 14-ти з близько 16,5 тисячі шкільних

установ. Окрім того, цього року буде споруджено близько 4 ти­сяч нових котелень у середніх на­вчальних закладах.

Відповідно до доручення Прези­дента України забезпечити макси­мальну доступність шкільного приладдя та форми, особливо для дітей-сиріт, дітей з багатодітних родин, вихованців інтернатів, Міністр повідомив, що з понеділка розпочнуть роботу шкільні ярмар­ки і вже сьогодні готові списки дітей пільгових категорій, які в обов'язковому порядку будуть за­безпечені необхідним шкільним приладдям.

За матеріалами офіційно­го Інтернет-представництва Президента України

У зв'язку зі спекою МОН рекомендує

призупинити проведення польових, археологічних, фольклорних та інших практик

Дмитро Табачник звернувся з відповідним листом до керівників вищих навчальних закладів: "У зв'язку з несприятливими погодними умовами, що склалися на території України, Міністерство освіти і науки рекомендує керівникам вищих навчальних закладів усіх форм власності та підпорядкування призупинити проведення польових, археологічних, фольклорних та інших практик і внести відповідні зміни до навчальних планів щодо термінів їх проведення у більш сприятливий кліматичний період".

Прес-служба МОН

 

*Вступна кампанія*

13 серпня 2010 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась прес-конференція Дмитра Табачника за участю президента Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Леоніда Губерського та директора департаменту ви­щої освіти Ярослава Болюбаша. Конфе­ренція була присвячена попереднім резуль­татам вступної кампанії.

Untitled.FR10-5

Міністр освіти і науки подя­кував представникам засобів масової інформації за співпрацю та постійну увагу до процесів перебігу вступної кампанії 2010 року.

Дмитро Табачник, зазна­чив, що сьогодні у вищих на­вчальних закладах триває за­рахування абітурієнтів: за державним замовленням до 15 серпня, на контрактну форму навчання до 25 серп­ня. Вже зараз, на думку Дми­тра Табачника можна говори­ти про попередні результати цьогорічної вступної кам­паній, аналізувати прорахунки та переваги, а також готу­вати до затвердження прави­ла прийому до вищих на­вчальних закладів на наступ­ний рік.

"Ми можемо стверджувати, що вступна кампанія 2010 р­оку супроводжується меншою кількістю проблемних питань. Якщо у 2009 році на консуль­таційний телефон надійшло 2725 звернень, то у цьому році — 1300, відповідно прийнято громадян — 200 і 157 осіб", — підкреслив Міністр.

Голова відомства повідо­мив, що державне замовлен­ня на молодшого спеціаліста у цьому році було збільшено у порівнянні з минулим роком на 23% і становить воно 83,5 тис. місць. На бакалавра за­мовлення збільшили на 2 %, що становить 132 тис. місць. На освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліста" й "магістра" вступили на на­вчання за державні кошти 96 % випускників-бакалаврів.

За інформацією системи "Конкурс", дані якої загалом

співпадають з результатами моніторингу, що проводило МОН по двадцяти універси­тетах, до вищих навчальних закладів ІІІ-ІV р.а. у цьому році подано 1 млн. 102 тис. заяв, у 2009 році — 1 млн. 90 тис. заяв. Встановлення об­межень щодо подачі доку­ментів абітурієнтами до п'яти вузів і трьох напрямів фактич­но відповідає минулорічним показникам. Тому, Дмитро Табачник, зазначив, що рек­тори більшості вищих на­вчальних закладів схильні до запровадження ще більших обмежень: три вузи і три спеціальності.

На запитання журналістів щодо конкурсу абітурієнтів у цьому році, Дмитро Табачник повідомив: "Середній конкурс заяв на одне місце державно­го замовлення на бакалавра становить 8,35 осіб. Конкурс на ліцензований обсяг (800 тис.) становить 1,4 особи.

Аналізуючи показники по­пулярності окремих спеціаль­ностей і непопулярності інших, Міністр зауважив, що все більш переконливою є необхідність приступити університетам до конкретної профорієнтаційної роботи.

"У нас є підстави говорити про правильність підходу МОН до відбору абітурієнтів, який полягає у врахуванні трьох обов'язкових складо­вих: бали зовнішнього неза­лежного оцінювання, бал ате­стата та бал вищого навчаль­ного закладу", — резюмував Дмитро Табачник.

Насамкінець, Міністр освіти повідомив, що до початку ве­ресня МОН буде готове опри­люднити та запропонувати до громадського обговорення зміни до Умов прийому до ви­щих навчальних закладів на наступний рік.

"Сьогодні під час наради з керівниками та відповідаль­ними секретарями прий­мальних комісій провідних університетів ми обговорили можливості запровадження вже у 2011 році елементів системи"Електронний вступ". Будуть запропоновані й інші зміни, які, на наш погляд, не лише врегулюють проблемні питання, але й зроблять вступну кампанію більш відкритою, прозорою і більш зручною для абітурієнтів", — наголосив Дмитро Табачник.

Доступність вищої освіти Прецедент людяності й учасливості — університет “Україна”

 

Доступність вищої освіти

Прецедент людяності й учасливості —університет “Україна”

 

 

Дмитро Табачник ознайо­мився з організацією на­вчально-виховного процесу та наукових досліджень, ма­теріальною базою універси­тету "Україна"

Міністр освіти і науки Дмит­ро Табачник відвідав Відкри­тий міжнародний університет розвитку людини "Україна". Президент університету Пет­ро Таланчук ознайомив Дми­тра Табачника з організацією навчально-виховного проце­су та наукових досліджень, інфраструктурою вищого на­вчального закладу.

Untitled.FR10-6Сьогодні Університет "Ук­раїна" — це сучасний вищий навчальний заклад, де разом з його територіально відо­кремленими підрозділами, навчається 35 тисяч сту­дентів, у тому числі 1652 (4,7%) з особливими потре­бами, серед них — 881 інвалід, 143 сироти, 628 дітей з соціально незахищени сімей. Зазначимо, що цей вищий навчальний заклад визначив для се­бе важливу соціальну місію — готувати висо­кокваліфікованих спеціалістів і з числа мо­лоді з інвалідністю, дітей сиріт та малозабезпече­них громадян.

Дмитро Табачник схвально відгукнувся про зусилля професорсько- викладацького складу, що спрямовані на послідовну реалізацію загальнодержавної про­грами відкритості й до­ступності вищої освіти, адже саме завдяки зу­силлям керівництва та колек­тиву університету вперше в Україні розроблена, практич­но впроваджується і постійно

 

вдосконалюється вітчизняна система супроводу навчання людей з інвалідністю. З цією метою систематично опраць­овується та адаптується до українських реалій міжнарод­ний досвід інклюзивної освіти провідних вищих навчальних закладів Росії, Великої Бри­танії, Німеччини, США, Кана­ди, Польщі та інших країн.Під час зустрічі президент університету Петро Таланчук акцентував на сформованих колективом оригінальних та новаторських напрямах науково-дослідної роботи і традиціях.

Дмитро Табачник поділяє переконання свого колеги, що у процесі підготовки фахівців серйозна увага повинна приділятися інтеграції освіти, науки та виробництва.

Міністр також ознайомився з напрацюваннями науковців з Центру високих технологій, до складу якого входять 4 науково-дослідних інститути та Клініка відновлювальної інноваційної медицини.

Зацікавили Міністра й розроблені науковцями університету і готові до впровадження технології, до роботи над якими, залучаються сту-денти-магістри та аспіранти, зокрема: дослідження у галузі нанодіагностики пухлин та вірусних захворювань; клінічних випробовувань сучасних тест-систем для діагностики інфекційних хвороб у людини та тварини; сучасних методів лікування особливо небезпечних вірусних захворювань та ендокринних розладів; новітньої технології захисту споживачів від впливу на них електромагнітних випромінювань комп'ютерів, мобільних телефонів та іншої електронної техніки.

Untitled.FR10-7

Центром уваги Дмитра Та-бачника також були Реабілітаційний центр та Видавничо-друкарський комплекс, завдяки останньому, студенти університету забезпечуються підручниками та необхідною навчально-методичною літературою.

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник був приємно вражений здобутками і планами університету та подякував науковцям і педагогам за плідну, самовіддану працю.

Прес-центр Університету "Україна", Прес-центр МОН

 

 

 

*Міжнародне співробітництво*

 

Перспективний cхідний вектор

 

Перший заступник Міністра освіти і науки України Борис Жебровський провів зустріч з Надзвичай­ним і Повноважним Послом Республіки Корея в Україні Пак Ро-Бьоком.

У зустрічі також взяли участь радник-посланник Посольства Республіки Корея в Україні Кім Хьон-Док, радник Нам Кі Тек, співробітник посольства Віктор Цой, директор департаменту професійно-технічної освіти МОН Тимофій Десятов, дирек­тор департаменту наукової діяльності та ліцензування ви­щих навчальних закладів Ми­хайло Гончаренко, директор департаменту міжнародного співробітництва та європейсь-

кої інтеграції Омелян Сухолит- кий та начальник управління зовнішніх зв'язків Національно­го технічного університету Ук­раїни "КПІ" Ігор Ломійчук.

Untitled.FR1dd0-9

Під час зустрічі обговорено актуальні питання двосторон­ньої співпраці в освітній та на­уковій сферах, зокрема: співробітництво у галузі науки і техніки, включаючи аеро­космічну сферу; роботу спільного українсько-корейсь­кого Комітету з науково-технологічного співробітництва; схвалення освітніх програм для етнічних корейців, що мешкають в Україні; обгово­рення проекту зі створення Центру інформаційних техно­логій в Національному технічному університеті "КПІ" та ін.

Борис Жебровський запро­понував під час проведення чергового спільного засідан­ня Комітету з науково-техно­логічного співробітництва об­говорити питання подальшої співробітництва у сфері нано- технологій, нових матеріалів, професійно-технічної освіти, а також співпраці на рівні ае­рокосмічних університетів, проведення спільних стажу­вань, конференцій тощо.

Також сторони обмінялися пропозиціями щодо розроб­ки та підписання угоди про співпрацю в освітній та на­укових сферах.

 

*Профтехосвіта*

 

Упорядковуємо мережу

На сьогодні у Києві існує 10 професійно- технічних училищ будівельного профілю. У зв'язку з упорядкуванням мережі про­фесійно-технічних училищ та оп- тимізацією витрат на їх утримання з дер­жавного бюджету, Міністерством освіти і науки України прийнято рішення реор­ганізувати Київське вище професійне учи­лище будівництва і автотранспорту, Київський професійний ліцей будівництва і фітодизайну та вище професійне учили­ще N 26 м. Києва. Правонаступником ре­організованих навчальних закладів стане "Київське регіональне вище професійне училище будівництва". Разом з тим, профіль підготовки, за яким здійснюється навчання робітничих кадрів, буде збере­жено, усі учні реорганізованих училищ продовжать навчання у новоствореному державному навчальному закладі. Педа­гогічні працівники реорганізованих уста­нов також будуть забезпечені роботою або у новоствореному училищі, або в інших освітніх закладах (за бажанням).

Крім того, реорганізація трьох про­фесійно-технічних училищ дозволить звільнити чималі орендовані іншими (не освітянськими) структурами площі й вико­ристати їх в подальшому саме для освітянських потреб.

"У результаті реорганізації трьох учи­лищ приміщення двох з них залишаються у користуванні новоствореного Київського регіонального вищого професійного учи­лища будівництва. Приміщення, що звільниться, буде передано у використан­ня Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України, а саме для розташування в ньому

відділення професійно-технічної освіти інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОН", — зазначає Дмитро Табачник.

Зазначимо також, що реорганізація Київського вищого професійного училища будівництва і автотранспорту, Київського професійного ліцею будівництва і фітоди­зайну та вищого професійного училища N 26 м. Києва узгоджена з місцевими орга­нами влади, що підтверджують відповідні документи.

Міністр освіти і наук України Дмитро Та- бачник підкреслює, що такий шлях оп- тимізації професійно-технічних закладів освіти дозволить підвищити якість підго­товки майбутніх робітників, а також сприя­тиме доцільному використанню коштів з держбюджету.

"У кожному з ПТУ, що зараз реорганізо­вується, навчалось в середньому по 500 учнів при спроможності училищ навчати по 700 і більше, тому це викликало зайві, абсолютно недоречні витрати з держав­ного бюджету. Створення вищого регіонального професійно-технічного за­кладу дозволить підвищити якість підго­товки учнів, яка здійснюватиметься на ос­нові більш сучасної матеріально-технічної бази. Крім того, це буде повноцінний, по- вномасштабний навчальний заклад, де, звичайно, будуть повністю укомплектовані групи, оптимізовано керівний склад, зосе­реджено кращі педагогічні кадри. Тобто, мета реорганізації — підвищити якість підготовки професійно-технічних кадрів. І друге — не марнувати державні кошти", — зазначив Дмитро Табачник.

 

Дбаючи про кожного педагога

12 серпня 2010 року Перший за­ступник Міністра освіти і науки Ук­раїни Борис Жебровський провів на­раду з керівниками реорганізованих будівельних професійно-технічних закладів.

Участь у нараді взяли заступники Міністра освіти і науки Ірина Зайцева та Петро Куліков, директор департаменту професійно-технічної світи МОН Тимофій Десятов, інші співробітники департамен­ту, начальник Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради Віра Горюнова, директор Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод, директор Київського вищого професійного училища будівництва і автотранспорту Валентина Кущ, директор Київського професійного ліцею будівництва і фітодизайну Надія Квашенко, т.в.о. директора вищого про­фесійного училища N 26 м. Києва Вален­тина Булка, в.о. директора державного навчального закладу "Київське регіональ­не вище професійне училище будівництва" Валентин Чагін.

У ході наради обговорювали ор­ганізаційні питання, пов'язані з реор­ганізацією. Перший заступник Міністра Борис Жебровський запевнив присутніх директорів у тому, що жоден з них та жо­ден з викладачів не залишиться без робо­ти: "Вже зараз ми пропонуємо посади за­ступників директора новоствореного учи­лища, готові також запропонувати вакансії у департаменті професійно-технічної світи МОН та інституті інноваційних технологій і змісту освіти". Борис Жебровський також наголосив на тому, що усі побоювання учнів реорганізованих училищ "залиши­тись на вулиці" є безпідставними. "Усі без виключень стануть учнями Київського регіонального вищого професійного учи­лища будівництва", — наголосив Перший заступник Міністра.

"Процес реорганізації здійснювати­меться поступово, без жодних відхилень від норм українського законодавства. Єдине, нам треба працювати над усіма організаційними питаннями спільно. Спільно вирішувати проблеми, і за будь- яких обставин бути готовими 1 вересня розпочати новий навчальний рік", — за­уважила заступник Міністра Ірина Зайце­ва.

За словами в.о. директора державного навчального закладу "Київське регіональ­не вище професійне училище будівництва" Валентина Чагіна, зараз пра­цює спеціально створена комісія з питань реорганізації закладів, він особисто вже зустрічався з колективами усіх з трьох училищ, постійно тісно співпрацює з Голо­вним управлінням освіти і науки виконав­чого органу Київської міської ради.

"Ми працюємо злагоджено, дбаємо про кожного педагога, викладача та про кожну дитину. Докладаємо максимум зусиль, аби до 1 вересня усі організаційні момен­ти, пов'язані з реорганізацією, були вирішені. Також дуже активно зараз три­ває робота над тим, яким буде нове учи­лище, які потужності та переваги матиме тощо", — зазначив Валентин Чагін.

*Роз'яснення*

 

Увага! МОН надає роз'яснення щодо прийому заяв і документів на контрактну форму навчання 

та навчання без відриву від виробництва на місця державного замовлення

Враховуючи, що окремі абітурієнти не пройшли кон курсний відбір на місця дер жавного замовлення та вияви ли бажання навчатись на платній основі в інших вищих навчальних закладах, МОН не заперечує проти прийому заяв і документів та проведення конкурсного відбору таких осіб

на навчання за кошти фізичних і юридичних осіб за умови на явності вакантних місць ліцен зованого обсягу вищого на вчального закладу незалежно від рівня акредитації, підпоряд кування та форми власності.

 

Вищий навчальний заклад, у разі необхідності, може оголо сити такий прийом за рішен-

ням приймальної комісії після завершення зарахування на місця державного замовлення та за кошти фізичних і юридич них осіб. Зарахування на ва кантні місця за кошти фізичних і юридичних осіб проводиться за рейтингом у порядку, визна ченому розділами 16-18 Умов прийому, не пізніше 25 серпня

2010 року.

У разі невиконання держав ного замовлення на навчання без відриву від виробництва, прийом на який здійснювався у терміни, визначені для денної форми навчання, МОН, як ви няток, дозволяє проведення додаткового прийому заяв і до кументів, проведення конкурс-

ного відбору та зарахування до 25 серпня 2010 року для осіб зазначеної категорії.

Міністерство наголошує на суворому дотриманні вимог щодо формування та коригу вання списку рекомендованих до зарахування, визначених Умовами прийому.

 

*Канікули*

 

Метою людства у XXI столітті є досягнення згоди, терпимості, гармонії у стосунках між народа­ми та державами і саме тому ООН оголосило період з 2000 по 2010 рік міжнародним деся­тиріччям культури, миру і ненасильства в інтересах дітей світу.

Untitled.FR10-12У міжнародному дитячому центрі ,,Артек" напрацьовано ба­гаторічний досвід з виховання дітей на ідеях миру. Існує навіть

повір'я: ,,Ніхто з колишніх артеківців не можуть стати по-різні сторони барикад".

На сьогодні в Артеці оздоров­люються та відпочивають діти з 54-х країн світу, а загалом в Ар­теці відпочивали представники із сто тридцяти країн світу. Це ство­рює особливі умови для вихован­ня почуття дружби, поваги до всіх народів і національностей.

У зв'язку з цим, одним із кон­цептуальних положень діяльності Артеку є створення умов для са­мовираження дітей як суб'єктів оновлення сучасної цивілізації в умовах варіювання соціальних

координат людської життєдіяль­ності, рівнів соціального просто­ру і часу, забезпечення спектру можливостей вибору форм і змісту їх дій та вчинків.

Важливим чинником його успішної реалізації слугує, запо­чаткований у 2001 році Міжна­родний дитячий фестиваль ,,Змінимо світ на краще". У нинішньому році він відбувся де­сятий раз.

Завданнями фестивалю є:

-     актуалізація проблеми захисту прав дітей;

-     акцентування уваги на дійсний стан існування дітей світу;

-     створення можливос­тей для висловлення власних ду­мок стосовно нагальних проблем суспільства. розширення ідей побудови миру без насилля і во­рожнечі, підтримки на Землі ми­ру та стабільності;

-     сприяння доведенню дитячих ініціатив до керівників держав та міжнародних ор­ганізацій;

-     забезпечення встанов­лення розвитку та укріплення дружніх стосунків між країнами, формування у дітей культури міжнаціонального спілкування, стимулювання до більш глибоковивчення національних тра дицій, звичаїв, культури своїх країн, розвитку загальнолюдсь ких цінностей, позитивного спілкування між дітьми шляхом участі у диспутах, тренінгах, фо румах, змаганнях, тощо;

- виявлення спільних інтересів у дітей різних народів.

Фестиваль створює непо вторні можливості для забезпе чення умов спілкування дітей різних національностей та вірос повідань, взаємопроникнення різних культур, передачі світової культурної спадщини від по коління до покоління, виховання

у підростаючого покоління толе рантності до розв'язання гло бальних і локальних проблем людства, в першу чергу проблем війни та миру.

У 2010 році фестиваль набув особливого естетичного, емоційно го та виховного звучання. Його особливістю було поєднання із комплексом міжнародних заходів: кінофестивалем ,,Червоні вітрила", аерокосмічним фестивалем ,,Сузір'я — Артек!", конкурсом-фестивалем дитячої та юнацької твор чості ,,Наша земля — Україна", ди тячим хоровим конкурсом — фес тивалем ім. Г. Струве ,,Артеківські

зорі" та багатьма іншими.

У їх програмах підготовка і про ведення виставок творчих робіт юних художників і майстрів при кладного мистецтва. форма юних журналістів, огляду твор­чості юних музикантів, дитячих танцювальних та вокальних ко лективів; яскраві шоу. в яких бе руть участь представники близь кого та далекого зарубіжжя, май­стер класи, які проводять видатні представники кіномистецтва, зо крема Тоніно Гуерра, В. Лановий, І. Муравйова, А. Роговцева, Б. Ступка, В. Талашко, О. Фіалко та багато інших.

Організаторам фестивалю вдається забезпечити такий ритм їх проведення, який не за лишає байдужими ні дітей ні до рослих, високий рівень емоційної насиченості, проникнення в душу кожного, резонанс сердець всіх присутніх. Безумовно це стає можливим завдяки копіткий, на полегливій, самовідданій ор­ганізаційній роботі колективу Ар теку та всіх учасників фестивалю.

їх спільна робота увінчана в найбільш значимому творі мону ментального мистецтва в Артеці ,,Дружба дітей світу". Він відоб ражає обличчя дітей різних

національностей, які слугують тлом доріг п'яти континентів світу через моря і океани до Аю-Дагу. Поряд з ними, на стіні висічені слова: ,,Сонцем, полум'ям, світінням, вогнищем, загравою діти земної кулі дорогу дружби, праці, щастя, миру, свободи, рівності, братства назавжди осяємо".

Зазначена робота дозволяє по множити число дітей-друзів на всій планеті, що слугує фунда ментом взаєморозуміння, поваги, дружби, стабільного існування земної цивілізації, створення щас ливого майбутнього вже сьогодні.

Денис ТРИФОНОВ,

керівник служби дитячих таборів ДПУ

"Міжнародного дитячого центру, "Артек"".

 

 

*Постать*

Креативність і небайдужість

Шість — нуль на користь завідувача відділу педагогіки та психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН Ук раїни, професора кафедри педагогіки і психології вищої школи НПУ ім. М.П. Драгоманова Левшина Миколи Мико лайовича, знаного в Україні та за рубежем педагога-на- уковця, лауреата багатьох
Untitled.FR10-15
освітянських виставок, зокрема НАПН України за кращий підручник, двічі визнаного (2003, 2009 р. р.) читачами тижневика "Освіта" кращим освітянином року у номінації "Засвіти вогонь", автора по над 170 наукових праць, ведучого додатку "Методика" (га зети в газеті ), відомого своїми фундаментальними працями у галузі математизації та інформатизації системи початко вої освіти, педагогіки вищої школи, під керівництвом якого захищено 8 кандидатських дисертацій. Тож колектив тиж невика щиро вітає Миколу Миколайовича із ювілеєм та зи чить йому, його родині, друзям всіляких гараздів.

—  Пане Миколо, як Ви стави­тесь до ювілеїв, ось уже в зріло­му віці?

—  По-чесному — я їх боюсь, тому що майже кожна "кругла" дата су­проводжувалась великими втрата­ми, непоправними теж. На п'ятде­сят не виповнилось року по мамі, нині ще не має року по брату Юрію. Власне доля не радувала у ці дати святковим настроєм і спонукала за­ритись десь на березі моря і тихо просити у Бога Царства небесного для рідних, які відійшли. та благо­даті для роду, друзів.

—  Крім широко знаних наукових результатів Ви відомі своїми душевними ессе про батьків. Яку роль відіграли вони у Вашому особистісному становленні?

—  Своїм батькам Оксані Олек­сандрівні та Миколі Миколайовичу я завдячую всім життєвим успіхам. Вони не шкодували сил та душі для створення умов постійного творчо­го зростання, заклали гени любові до педагогічної праці, біблійного ставлення до оточуючого світу, по­ваги і розуміння людей. Вони мали непересічний педагогічний талант, і сьогодні є педагогічною легендою для багатьох поколінь учнів.

Untitled.FR10-18

Склалася традиція, що на кожне Різдво Христове маю довготривалу розмову із своїм другом, ще з аспірантури, О. Завальнюком. В одній із них він зауважив, що не має дня, коли б не звернувся подумки до своїх батьків. У мене — так само. Вважаю, що мені вдається викону­вати їх заповіти.

—  В освітньому просторі Ви відомі своїм вмінням "тримати удар", безкомпромісністю у відстоюванні наукових ідей. Як Вам це вдається?

—  Мабуть це перебільшення. Од­нак життєві прецеденти були. У ме­не зберігається документ, де мені відмовлено в продовженні контрак­ту, у зв'язку з тим, що займаюсь проблемами інформатизації почат­кової освіти. Це суперечило моїм науковим переконанням, я не ска­зав , що "земля не крутиться", то і залишився безробітним. Це був ду­же нелегкий час і я взагалі міг зали­шитися за освітнім бортом,Untitled.FR10-16 бо на роботу довго ніхто не брав. Колеги, з якими працював багато років. ніяково відводили очі та повідомля­ли про відсутність вакансії, а я схо­пився б за будь-яку соломинку. Не дали потонути друзі. Постійно відчував плече Р. Постоловського, який не лише обривав телефони різних керівників, а й допомагав пе­ребороти матеріальні негаразди, суттєвою була підтримка В. Лугово­го. Момент істини відбувся не­сподівано. Ознайомившись із моїми науковими роботами та мабуть і не лише з ними, директор-засновник Інституту вищої освіти АПН України В. Андрущенко запропонував поса­ду завідуючого відділом. Мені здається, що я не підвів його довіри. Більше того, вважаю, що варто бу­ло пройти складні, життєві випробо­вування, щоб мати честь попрацю­вати у безпосередньому підпоряд­куванні видатного вченого і менед­жера, прекрасної душевної людини. Я дуже багато запозичив від нього і сьогоднішній мій портрет значною мірою виписаний його палітрою.

Було б не справедливо також за­бути моїх наставників у студентські роки, які суттєво вплинули на ста­новлення світогляду. Це Н. Мальце- ва, Н. Прайсман, С. Чашечніков, А. Селіверстров та багато інших. Але особлива вдячність професору Кіровоградського педагогічного університету, відомому вченому, се­лекціонеру молодих науковців Віталію Лукичу Омеляненку, який власне і задав вектор моєї науково- педагогічної діяльності. Приємно доповісти, що унаслідував його якість надавати допомогу у науково­му становленні талановитим сту­дентам.

 

На початковому етапі значну роль у формуванні мене як науковця відіграли М. Богданович, О. Бугай- ов, О. Дубінчук, С. Гончаренко, А. Пишкало — перелічити всіх немож­ливо. Всі вони — люди вірні принци­пам.

Взірцевою у цьому плані є О. Ко- новаленко, гросмейстер у засвічу­ванні талановитих людей, за що нерідко і страждає.

—  Нам відомо, що варто лише Вам з'явитися у якомусь вищому навчальному закладі і відразу коло друзів та приятелів. Звідки така широта знайомств?

      —   Це дійсно так. Спрацьовує тут

кілька чинників. Перший з них — феномен вулиці Космічної. Колись всі аспіранти Інституту педагогіки, Інституту психології, Київського педінституту жили в одному, леген­дарному гуртожитку.

Untitled.FR10-19

Там панувала напрочуд дружня, творча атмосфе­ра. Певну міру до її формування до­клав і я, бо був головою його студ- ради. Ця аспірантська дружба, по­чуття ліктя пронеслись через де­сятки років. Не пам'ятаю випадкувідмови у добрій справі будь — ко­го із колишніх "космонавтів".

Untitled.FR10-17

Другий чинник — все життя в освіті, і вроджене щастя з взаємністю тягнутись до таланови­тих, яскравих особистостей, причо­му порушуючи канон про те, що справжня дружба можлива лише, якщо започаткована з юнацьких років.

—    Третій чинник — наукові праці. Вони сприяють розширен­ню контактів.

—   Свою науково — педагогічну діяльність Ви поєднуєте з гро­мадською. Маєте успіхи і у ній?

Виконую певне число про­фесійних доручень. Випробував себе і на депутатській ниві. Грома­да виявила честь і обрала депута­том Гірської сільради. Жартома я називаю себе "вуличним" депута­том. Гадаю, що виправдав сподівання своїх виборців, бо вже за перших півроку каденції на 80% виконав основні пункти своєї про­грами. Пройшло п'ять років як ми забули що не могли витягти ноги з багнюки, коли ходили в темряві, коли діти мерзли у дитячому садку. Але думаю, найважливішим є те, що жодне звернення виборців не залишилося поза увагою та без справедливого вирішення. Це важ­ка й копітка праця. Особливо тяжко ров'язувалася проблема встанов­лення трансформатора. Довелося пооббивати пороги багатьох уста­нов. На сьогодні розробляється проектна документація і до зими постачання електроенергії буде поліпшене. У вирішенні цього пи­тання я виніс один важливий для себе урок: наша бюрократія не безнадійна. У кожній установі: об- ладмістрації, антимонопольному комітеті, Національній раді по регу­люванню електроенергетики зустрічались небайдужі про­фесіонали, принципова позиція яких сприяла позитивному вирішенню проблеми.

—   За нашими даними Ви на­лежите до викладачів, яких по­важають і люблять студенти. Вони присвячують Вам вірші, статті, а загалом висловлюють захоплені відгуки. Які педа­гогічні секрети Ви знаєте?

—  Складно відповісти на це запи­тання, бо ніяких секретів немає. Ме­не самого вражають високі результ-ати студентських рейтингів. Можу назвати лише постулати, на яких будую процес навчання: прагнення до постійного самовдосконалення; намагання максимально розкрити творчий потенціал кожного студен­та; введення студентів у власну радою. Своїм щебетом можуть зня­ти будь-яке напруження.

Untitled.FR10-22

творчу лабораторію; підтримання широкого кулUntitled.FR10-23ьтуротворчого про­стору; розуміння потреб та мотивів вчинків кожного; забезпечення доб­розичливої позитивної реакції у будь-якій "позаштатній" ситуації; залучення студентів до наукової діяльності. А найважливішим ма­буть є відоме гасло: "Студента тре­ба любити!". Вважаю, що кожен ви­кладач, вчитель повинен здійсню­вати навчально-виховний процес на такому душевно-духовному рівні, ніби в аудиторії знаходяться його рідні діти чи онуки.

— Скільки їх у Вас?

 — Донька Оксана подарувала дві онучки Настю та Варю. Живемо ми всі разом дружною командою. Ок­сана великий противник фотогра­фування, тому додаю її дитяче фото. Онучки є великою моральною розрадою. Своїм щебетом можуть зня­ти будь-яке напруження.

 

— Пане Миколо, спільна робота в тижневику засвідчує Ваші високі творчі якості, небайдужість до будь- яких проявів в освітянському житті. Чи можете Ви назвати джерела кре- ативності?

— Дякую за високу оцінку моєї ро боти. Загалом креативність є сфе рою "чорного ящика", хоча можна говорити про певну її рефлексію. Мені пощастило, що про деякі педа гогічні явища та факти, досліджені мною, можна сказати "вперше". На певне можу сказати, що для мене досягнення таких результатів мож ливе лише за умови щосекундного знаходження в проблемі протягом певного часу, власне потрібна одержимість. Часовий інтервал тут — різний. Великим стимулом для творчості є також стан закоханості.

 

Хотілося б також відзначити, що кожний креативий результат це па­лиця з двома кінцями.Untitled.FR10-24

Новизна не завжди сприймається однозначно. Пригадую, як у 1984 р. у підручнику "Математика-4" мною вперше було введено завдання для формування імплікативних суджень. Зауважу, що схожі завдання пропонують нині навіть шестирічним першокласни­кам. Однак на той час відчувався значний супротив. До Міністерства освіти окремі діячі анонімно надси­лали покреслені червоним підруч­ник. Однак, найвищою оцінкою для мене була думка великого матема­тика М. Кузенного, діти якого навча­лись за даним підручником. Він оцінив оригінальність ідеї і зробив щирий комплімент, хоча математи­ки є скупими на похвалу.

Зазначений факт має тен­денційне звучання. За кожний но­вий результат доводилось витриму­вати, іноді навіть безглузду, бороть­бу. Сьогодні легше, бо наші резуль­тати потрапили в поле зору прогре­сивних керівників високого рангу, які всіляко їх підтримують.

—  Які людські якості є для Вас найбільш відразливими?

—  Підлість та зрадливість.

—  Чи є у Вас заповітні мрії?000000011111111

—  Безумовно і немало, мабуть як і у кожної людини. Щодо їх освітянського контексту, то це відродження осередку культури "Златопільська гімназія", яка знахо­диться на території мого рідного міста Новомиргорода. Колись там було два навчальних заклади — пе­дагогічне училище та зоотехнікум. Трапилось так, що обидві позиції втрачені.

Разом з цим зазнає руй­нації пам'ятка архітектури, будова Златопільської гімназії. У 1996 р. зу­силлями С. Гончаренка, Ю. Мальо­ваного, В. Затоки, тодішнього керівника обласного управління освіти О. Домаранського( я також був членом оргкомітету) , було про­ведено всеукраїнську конференцію "Златопільська гімназія: минуле, су­часне, майбутнє". Вдалося акценту­вати увагу урядовців і замінити її дах. Завдяки цьому вона ще три­мається. На сьогодні мерія міста, очолювана Я. Неміровським, до речі кандидатам технічних наук, прово­дить планомірну роботу по її відрод­женню. Намагаюсь бути активним учасником цього процесу. Вже є певні напрацювання.

Микола Миколайович захоп­лено продовжує розповідь і відчувається, що попереду у ньо­го щ безліч успішних справ і відкриттів.

Розмову вела,

Галина ІВАНЕНКО


На трибуну річної підсумкової  колегії з питань  середньої освіти

Світова література

Пошук істини у вивченні шкільного предмета

 Освітня політика шкільництва нині — це змагання за ефек­тивність. Досвід держав із ринко­вою економікою показує, що без чітко відпрацьованої системи на­вчання і виховання, без науково відпрацьованої концепції розвит­ку освітньої системи, що врахо­вує національні особливості і менталітет населення, немож­ливо забезпечити соціалізацію молодого покоління.

В умовах сьогодення перед широким освітянським загалом постають актуальні питання: Яким бути тому чи іншому на­вчальному предмету? Яким бу­ти вчителеві?

Зміни в освіті вимагають оновлення змісту та методики навчання учнів з усіх навчальних предметів. Проте окремі з них зазнали найбільших змін за ос­танній період часу, а тому вима­гають більшої уваги з боку мето­дичних служб усіх рівнів. До числа таких предметів слід віднести шкільний курс світової літератури.

Світова література — мис­тецтво слова. Разом із пись­менником і перекладачем учень пізнає світ через художні обра­зи. Шкільний курс світової літе­ратури є основою в становленні

естетичної, емоційної і мораль­ної культури школярів. У зміст цього курсу входить читання і вивчення видатних творів світо­вої літератури, окремі твори світової критики і публіцистики, а також систематизовані понят­тя з літературознавства, які за своєю суттю є прикладними, тобто слугують інструментом для розуміння художнього текс­ту. З цією ж метою подаються естетичні поняття, етико-філософські пояснення, знання із стилістики і культури мовлення.

Потрібно розуміти, що при вивченні світової літератури на сучасному етапі на перший план висуваються художні цінності і вічні загальнолюдські значення творів. Переконана, що вивчен­ня літератури — не самоціль, а один із чинників формування високоосвіченого громадянина України, здатного позитивно реалізувати себе. Варто також пам'ятати, що найбільш розпов­сюдженим недоліком шкільного курсу зарубіжної (світової) літе­ратури є його інформаційна на­сиченість, що створює переван­таження для учня.

Переконана, що шкільний курс світової літератури здат­ний створити храм духовності у

душі учня і довкола нього за умови, якщо кожен вчитель сло­весник зможе осягнути, що учень — "фактор методики", вчитель на уроці світової літера­тури зобов'язаний бачити дити­ну з її реакціями, її психологією, з її творчістю і робити все на уроці для її росту і розвитку, до­лаючи дитячий наївний реалізм, малу начитаність і недоско­налість мовлення. Вчитель- словесник на уроці світової літе­ратури має прагнути зробити із кожного свого вихованця "хоро­шого читача, великого читача", істинного поціновувача світової літератури. Такі вчительські прагнення можуть реалізувати­ся лише через учнівську творчість, котрій сам педагог допомагає стимулами і зразка­ми.

Нові програми, нові, ще не­досконалі підручники, нові, досі невідомі нам автори і твори — ось далеко не повний перелік тих проблем, які постали сьо­годні перед учителями світової літератури в загальноосвітніх школах. Вирішувати їх дово­диться в складних умовах при відсутності необхідної кількості першоджерел, значному змен­шенні інтересу молоді до кла­сичної літератури.

Все це вимагає від учителя напруженої праці, неординар­ного підходу до вирішення існу­ючих проблем, створення влас­ної творчої лабораторії з тим, щоб кожен урок, проведений у школі, був максимально ефек­тивним і результативним, а учи­тель одержував задоволення від власної праці.

Одним із найскладніших за­вдань сьогоднішньої методики викладання світової літератури є вияскравлення духовно-мо­рального виміру літературних текстів та його коректна адап­тація до потреб і можливостей учнівської аудиторії.

Думаю, що у підвищенні якості викладання навчального предмета світова література можна було б скористатися по­радами із сивої давнини. Конфуцій 2500 років тому радив:

-     поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними кон­цепціями;

-     вчитися тільки через діяльність;

-     використовувати світ як клас для навчальних занять;

-     використовувати в на­вчанні та викладанні музику та поезію;

-     поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю;

-     навчатися того, як тре­ба вчитися, не обмежуючись са­мими тільки навчальними фак­тами;

-     пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання;

-     формувати моральні цінності та ввічливість;

-     створювати всім різні можливості.

Безперечно, що потрібно ви­бирати і впроваджувати в шкільну практику найефек­тивніші й випробувані методи навчання, опиратися на по­тенціал власної національної культури, зробити навчання впродовж життя світоглядною суттю особи, підвищувати кваліфікацію вчителя (це голо­вний пріоритет школи), форму­вати творче мислення і потребу у навчанні впродовж життя.

Умови сьогодення вже не дозволяють перекладати відповідальність за розвиток і удосконалення навчального предмета зарубіжна (світова) література на вченого-літературознавця чи знавця освітніх технологій . Але кожен учитель-словесник є відповідаль­ним за здатність соціуму до особистого і колективного по­шуку, безперервного онов­лення і творчості. Саме про­фесійність вчителя, його здатність до оновлення знань, потяг до творчості, любов до дітей і літератури створять до­бре підґрунтя для навчального предмета світова література.

Лідія ЗІНЕВИЧ,

методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

Золоте правило моралі

Формування толерантності школярів їхнього культурологічного розвитку

 

Освітня політика шкільництва нині — це змагання за ефек­тивність. Досвід держав із ринко­вою економікою показує, що без чітко відпрацьованої системи на­вчання і виховання, без науково відпрацьованої концепції розвит­ку освітньої системи, що врахо­вує національні особливості і менталітет населення, немож­ливо забезпечити соціалізацію молодого покоління.

В умовах сьогодення перед широким освітянським загалом постають актуальні питання: Яким бути тому чи іншому на­вчальному предмету? Яким бу­ти вчителеві?

Зміни в освіті вимагають оновлення змісту та методики навчання учнів з усіх навчальних предметів. Проте окремі з них зазнали найбільших змін за ос­танній період часу, а тому вима­гають більшої уваги з боку мето­дичних служб усіх рівнів. До числа таких предметів слід віднести шкільний курс світової літератури.

Світова література — мис­тецтво слова. Разом із пись­менником і перекладачем учень пізнає світ через художні обра­зи. Шкільний курс світової літе­ратури є основою в становленні

естетичної, емоційної і мораль­ної культури школярів. У зміст цього курсу входить читання і вивчення видатних творів світо­вої літератури, окремі твори світової критики і публіцистики, а також систематизовані понят­тя з літературознавства, які за своєю суттю є прикладними, тобто слугують інструментом для розуміння художнього текс­ту. З цією ж метою подаються естетичні поняття, етико-філософські пояснення, знання із стилістики і культури мовлення.

Потрібно розуміти, що при вивченні світової літератури на сучасному етапі на перший план висуваються художні цінності і вічні загальнолюдські значення творів. Переконана, що вивчен­ня літератури — не самоціль, а один із чинників формування високоосвіченого громадянина України, здатного позитивно реалізувати себе. Варто також пам'ятати, що найбільш розпов­сюдженим недоліком шкільного курсу зарубіжної (світової) літе­ратури є його інформаційна на­сиченість, що створює переван­таження для учня.

Переконана, що шкільний курс світової літератури здат­ний створити храм духовності у

душі учня і довкола нього за умови, якщо кожен вчитель сло­весник зможе осягнути, що учень — "фактор методики", вчитель на уроці світової літера­тури зобов'язаний бачити дити­ну з її реакціями, її психологією, з її творчістю і робити все на уроці для її росту і розвитку, до­лаючи дитячий наївний реалізм, малу начитаність і недоско­налість мовлення. Вчитель- словесник на уроці світової літе­ратури має прагнути зробити із кожного свого вихованця "хоро­шого читача, великого читача", істинного поціновувача світової літератури. Такі вчительські прагнення можуть реалізувати­ся лише через учнівську творчість, котрій сам педагог допомагає стимулами і зразка­ми.

Нові програми, нові, ще не­досконалі підручники, нові, досі невідомі нам автори і твори — ось далеко не повний перелік тих проблем, які постали сьо­годні перед учителями світової літератури в загальноосвітніх школах. Вирішувати їх дово­диться в складних умовах при відсутності необхідної кількості першоджерел, значному змен­шенні інтересу молоді до кла­сичної літератури.

Все це вимагає від учителя напруженої праці, неординар­ного підходу до вирішення існу­ючих проблем, створення влас­ної творчої лабораторії з тим, щоб кожен урок, проведений у школі, був максимально ефек­тивним і результативним, а учи­тель одержував задоволення від власної праці.

Одним із найскладніших за­вдань сьогоднішньої методики викладання світової літератури є вияскравлення духовно-мо­рального виміру літературних текстів та його коректна адап­тація до потреб і можливостей учнівської аудиторії.

Думаю, що у підвищенні якості викладання навчального предмета світова література можна було б скористатися по­радами із сивої давнини. Конфуцій 2500 років тому радив:

-     поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними кон­цепціями;

-     вчитися тільки через діяльність;

-     використовувати світ як клас для навчальних занять;

-     використовувати в на­вчанні та викладанні музику та поезію;

-     поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю;

-     навчатися того, як тре­ба вчитися, не обмежуючись са­мими тільки навчальними фак­тами;

-     пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання;

-     формувати моральні цінності та ввічливість;

-     створювати всім різні можливості.

Безперечно, що потрібно ви­бирати і впроваджувати в шкільну практику найефек­тивніші й випробувані методи навчання, опиратися на по­тенціал власної національної культури, зробити навчання впродовж життя світоглядною суттю особи, підвищувати кваліфікацію вчителя (це голо­вний пріоритет школи), форму­вати творче мислення і потребу у навчанні впродовж життя.

Умови сьогодення вже не дозволяють перекладати відповідальність за розвиток і удосконалення навчального предмета зарубіжна (світова) література на вченого-літературознавця чи знавця освітніх технологій . Але кожен учитель-словесник є відповідаль­ним за здатність соціуму до особистого і колективного по­шуку, безперервного онов­лення і творчості. Саме про­фесійність вчителя, його здатність до оновлення знань, потяг до творчості, любов до дітей і літератури створять до­бре підґрунтя для навчального предмета світова література.

Лідія ЗІНЕВИЧ,

методист Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти

 

 

 

Золоте правило моралі

Формування толерантності школярів у процесі їхнього культурологічного розвитку

 

 

 

На думку Еммануїла Канта, мораль — це те, чому ми маємо підкорятися. А коли в Конфуція запитали, чи є таке одне слово, яке може висло­вити всі філософські вчення, усю мудрість, яка існує, він сказав: "Таке слово є. Це взаємність." "Золоте прави­ло моралі" Канта твердить: не роби іншому того, чого не хо­чеш, щоб зробили з тобою.

Тонко зауважував видат­ний український вчений- філософ і культуролог Сергій Кримський: "У філософів різних шкіл можна простежи­ти одну й ту саму думку, вис­ловлену різними словами, про те, що на землі не можна побудувати рай. Найбільше, що може зробити людина, — запобігти пеклу."

На жаль, запеклість у нена­висті, злість усе частіше й частіше стають істотними ри­сами людини. Але ж толе­рантність, висока культура й освіченість протягом століть були притаманні нашому на­роду. Тому виховання толе­рантності в учнів на сучасно­му етапі розвитку українсько­го суспільства так на часі. Не­обхідно по-новому подивити­ся на світ, подолати бар'єри, що роз'єднують людей, ут­верджувати стосунки на за­садах гуманізму та ро­зуміння. Актуальність даної проблеми посилюється не­обхідністю подолати уніфіко­ваний, унітарний підхід до процесу формування толе­рантності як однієї із провідних рис людини, на­томість врахувати напрацювання, досягнення з цієї теми вчителів-практиків та на­уковців.

Кабінет української мови та літератури (завідувач О.А. Га- врилюк) Вінницького облас­ного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (ректор — С.І. Дровозюк) за підтримки уп­равління освіти і науки обл­держадміністрації проводить масштабну роботу з цієї про­блеми. Готується до друку оригінальне видання "Вихо­вання толерантності на уро­ках української мови та літе­ратури", яке презентує ре­зультат двохрічної праці твор­чої групи вчителів-словесників Вінниччини. Провідна ідея, яку освітяни наполегли­во й результативно втілюють у практику, — урок має бути невід'ємною часткою життя. На таких уроках учитель ство­рює ситуацію вибору, розвит­ку.

Література, більше ніж будь-який шкільний предмет, допомагає учневі спілкувати­ся на пізнавальному й етич­ному рівні як з героями, носіями певних морально- етичних норм, так і з

суб'єктами, які беруть участь у осмисленні життєвих про­блем — учителем і однолітка­ми. Аналіз літературного тво­ру вводить школярів у склад­ний, суперечливий світ людських стосунків, не дає готових відповідей, а спону­кає до особистісного пошуку. Власні думки перевіряються, коригуються у безпосереднь­ому спілкуванні. Прикладами можуть стати розроблені уроки за такими темами: "Як перемогти зло?" (С. Черкасенко. "Маленький горбань"); "У кожного своя дорога до храму..." (Борис Олійник. На­родне визнання сучасного українського поета. "Вибір". Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції); "Мої думки тобі, народе вільний, музика душі тобі" (Життя сер­ця великої жінки — царівни української літератури Ольги Кобилянської); "Чи обов'яз­ково людині бути толерант­ною?" (Незабутні сторінки "Вершників" Ю.Яновського: новела "Подвійне коло") то­що.

Цього року у м. Вінниці відбулася й міжобласна науко­во-практична конференція "Формування толерантності школярів у процесі їхнього культурологічного розвитку", у роботі якої взяли участь на­уковці, методисти кабінетів ук­раїнської мови та літератури

районних управлінь освіти Вінницької області, керівники районних методоб'єднань учителів-словесників, аспіранти, магістри, студенти. Як бачимо, конференція об'єднала людей різного фаху, з різними погля­дами на шляхи розвитку освітньої галузі. І це вже є серйозним кроком уперед на шляху подолання внутрішньої роз'єднаності. Географія учас­ників охоплювала кілька обла­стей України — Вінницьку, Чернігівську, Сумську, Хмель­ницьку та Херсонську. І це не­випадково, бо сьогодні освітя­ни все більше й більше усвідо­млюють важливість виховання сучасної людини, яка розуміє світ і себе у ньому, готова до ефективної взаємодії у всіх сферах життя.

На конференції були ство­рені сприятливі умови для всебічного обговорення про­блеми толерантності завдяки мудрому керівництву М.І. Томчука, першого проректо­ра з наукової роботи ВОІПОПП, О.А. Гаврилюк, завідувача кабінету ук­раїнської мови та літератури, В.Є. Сорочинської, доцента кафедри педагогіки і психо­логії, О.М. Куцевол, завідува­ча кафедри методики філо­логічних дисциплін Інституту журналістики та філології Вінницького державного пе­дагогічного університету ім.

М. Коцюбинського. Питання, які піднімали учасники кон­ференції, хвилювали всіх: відчувався зв'язок між тими, хто виступав, і слухацькою аудиторією. Теми наукових доповідей, виступів, повідо­млень під час пленарного засідання були цікавими, різноплановими, але в той же час об'єднаними спільною темою толерантності.

Учасники конференції мали можливість переглянути вис­тавку науково-методичних праць, мультимедійну пре­зентація "З досвіду форму­вання толерантності словес­никами Вінниччини", відвіда­ти майстер-класи, що прово­дили вчителі-словесники Вінниччини.

Ступінь актуальності про­блеми виховання толерант­ності важко недооцінити. Впроваджуючи в навчально - виховний процес ідею фор­мування толерантності в різних аспектах, ми робимо крок до того, щоб людина бу­ла толерантна в боротьбі з протилежностями цього су­перечливого світу: добром і злом, світлом і тінню. У без­межному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн, на допомогу має прий­ти "рятувальне коло" толе­рантності.

Олена ГАВРИЛЮК,

завідувач кабінету української мови та літе­ратури Вінницького облас­ного інституту післядипломної освіти

*Важливо*

Пишу - тією!

 

13 серпня 2010 року Україна вперше на пострадянському просторі офіційно святкує Міжнародний день лівші (дитини-шульги).

Міжнародний день лівші був відзначений у 1976 році з ініціати­ви Lefthanders International. Мета акції — звернути увагу виробників на потреби лівшів.

До Міністерства освіти і науки звертається батьківська гро­мадськість та представники ЗМІ щодо позиції МОН з організації навчального процесу для таких дітей.

Зазначимо, що діти з перева­жанням активності лівої руки ма­ють розвинений довільний кон­троль над власною діяльністю, оскільки, таким учням важко швидко переключатися з одного процесу діяльності на інший. Важливо вчителю враховувати цю особливість дітей початкових класів на кожному уроці, а бать­кам вдома.

Організація навчально-вихов­ного процесу для ліворуких дітей здійснюється відповідно до Дер­жавних стандартів початкової за­гальної освіти за навчальними програмами для учнів 1-4 класів загальноосвітінх навчальних за­кладів. Водночас у процесі на­вчання важливим є індивідуаль­ний підхід до таких дітей.

Індивідуальний підхід до ліво­рукої дитини в школі будується винятково з урахуванням не сформованості просторових уяв­лень, які пов'язуються з трудно­щами засвоєння читання і пись­ма. Тому при традиційному розміщенні парт у класі найз­ручнішим для такої дитини є місце біля вікна, зліва за партою. На цьому місці достатнє освітлення, дитині зручніше чита­ти і писати за іншим розміщен­ням підручника та зошита; дити­на не заважає сусідові, який пра­цює правою рукою, і дошка зна­ходиться праворуч — в актуаль­ному для такої дитини просторі. Для формування просторових уявлень дитини, як у школі, так і вдома, важливо використовувати різні прийоми, рекомендовані для таких цілей, водночас ні в якому разі не переучувати ліво­руку дитину.

У цілому правильне вирішення організаційних питань і концент­рація уваги на подоланні труд­нощів просторової орієнтації не охоплює усе коло проблем адап­тації ліворукої дитини до школи. Це закономірно, оскільки ліво­рукість передбачає своєрідний перебіг психічного розвитку ди­тини.

Для організації навчально-ви­ховного процесу, зокрема у ро­боті з ліворукими дітьми, вчителі початкових класів користуються методичним посібником канди­датів психологічних наук С.Л. Ко­робко та О.І. Коробко <Робота психолога з молодшими школя­рами. Методичний посібник>, який рекомендований Міністер­ством освіти і науки України для використання у навчально- ви­ховному процесі загально­освітніх навчальних закладах.

 

Одночасно повідомляємо, що Міністерство освіти і науки спільно із Інститутом гігієни та медичної екології ім. Морзеєва та Інститутом психології ім. Г.С. Костюка Національної академії пе­дагогічних наук України планують проведення наради з питань особливостей навчання лівору­ких дітей, з залученням провідних науковців, психологів, вчителів, медичних працівників та батьків

13 серпня 2010 року Україна вперше на пострадянському просторі офіційно святкує Міжнародний день лівші (дитини-шульги).

Міжнародний день лівші був відзначений у 1976 році з ініціати­ви Lefthanders International. Мета акції — звернути увагу виробників на потреби лівшів.

До Міністерства освіти і науки звертається батьківська гро­мадськість та представники ЗМІ щодо позиції МОН з організації навчального процесу для таких дітей.

Зазначимо, що діти з перева­жанням активності лівої руки ма­ють розвинений довільний кон­троль над власною діяльністю, оскільки, таким учням важко швидко переключатися з одного процесу діяльності на інший. Важливо вчителю враховувати цю особливість дітей початкових класів на кожному уроці, а бать­кам вдома.

Організація навчально-вихов­ного процесу для ліворуких дітей здійснюється відповідно до Дер­жавних стандартів початкової за­гальної освіти за навчальними програмами для учнів 1-4 класів загальноосвітінх навчальних за­кладів. Водночас у процесі на­вчання важливим є індивідуаль­ний підхід до таких дітей.

Індивідуальний підхід до ліво­рукої дитини в школі будується винятково з урахуванням не сформованості просторових уяв­лень, які пов'язуються з трудно­щами засвоєння читання і пись­ма. Тому при традиційному розміщенні парт у класі найз­ручнішим для такої дитини є місце біля вікна, зліва за партою. На цьому місці достатнє освітлення, дитині зручніше чита­ти і писати за іншим розміщен­ням підручника та зошита; дити­на не заважає сусідові, який пра­цює правою рукою, і дошка зна­ходиться праворуч — в актуаль­ному для такої дитини просторі. Для формування просторових уявлень дитини, як у школі, так і вдома, важливо використовувати різні прийоми, рекомендовані для таких цілей, водночас ні в якому разі не переучувати ліво­руку дитину.

У цілому правильне вирішення організаційних питань і концент­рація уваги на подоланні труд­нощів просторової орієнтації не охоплює усе коло проблем адап­тації ліворукої дитини до школи. Це закономірно, оскільки ліво­рукість передбачає своєрідний перебіг психічного розвитку ди­тини.

Для організації навчально-ви­ховного процесу, зокрема у ро­боті з ліворукими дітьми, вчителі початкових класів користуються методичним посібником канди­датів психологічних наук С.Л. Ко­робко та О.І. Коробко <Робота психолога з молодшими школя­рами. Методичний посібник>, який рекомендований Міністер­ством освіти і науки України для використання у навчально- ви­ховному процесі загально­освітніх навчальних закладах.

Одночасно повідомляємо, що Міністерство освіти і науки спільно із Інститутом гігієни та медичної екології ім. Морзеєва та Інститутом психології ім. Г.С. Костюка Національної академії пе­дагогічних наук України планують проведення наради з питань особливостей навчання лівору­ких дітей, з залученням провідних науковців, психологів, вчителів, медичних працівників та батьків


*Фестивалі*

Зібрались юні патріоти

 

 

В Одесі відбувся IV Міжнародний конкурс-фестиваль дитячої та юнацької творчості УСІ МИ ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО!"

Міжнародний конкурс-фестиваль започат­ковано у 2007 році. Засновниками стали Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України, Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту, Державний комітет України у справах національностей та релігій.

Untitled.FR10-35

Метою конкурсу-фестивалю є дер­жавна підтримка обдарованих дітей та юнацтва, розвиток інтелектуальних та творчих здібностей української молоді та представників національних меншин України, учнівської молоді українського походження із зарубіжжя, виховання у молодого покоління любові до Вітчизни, толерантності, шанобливого ставлення до культурних надбань українців і пред ставників інших національностей.

Конкурс проводився у номінаціях:

-     вокальне мистецтво;

-     фольклорне мистецтво;

-     хореографія (народний танець, український народний танець, та ін.);

-     декоративно-прикладне мис тецтво;

-     образотворче мистецтво;

-     гра на народних інструментах;

-     фотомистецтво (експозиція на тему "Мальовнича Україна");

-     конкурс відеофільмів "Моя ро­дина і Україна";

 

-     комп'ютерний дизайн (створи­ти імідж "Моя Україна").

На попередньому етапі перегляду конкурсних робіт учасників, надісланих заздалегідь до дирекції, визначено пе­реможців відбіркового туру, виділено пільгові та держбюджетні путівки до Державного підприємства "Український  дитячий центр "Молода гвардія" на те­матичну зміну. Учасниками стали 635 мистецьких колективів з України та 100 учасників від українців зарубіжжя із Ес­тонії, Латвії, Польщі, Росії, США.

Урочисте відкриття тематичної зміни відбулося 21 липня 2010 року, в якому взяли участь представники Одеської об­ласної державної адміністрації, Міністерства України у справах сім'ї, мо­лоді та спорту, Державного комітету Ук­раїни у справах національностей та релігій, Інституту інноваційних техно­логій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.

У рамках Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості

"Усі ми діти твої, Україно!" відкрито Літній україномовний табір для дітей за­кордонних українців, що сприяло утвер­дженню державного статусу української мови, піднесенню її престижу серед учнівської молоді в Україні та за її межа­ми, виховання шанобливого ставлення до культури та традицій українського на­роду.

Для керівників зарубіжних деле­гацій проведено семінари-тренінги з методики викладання української мо­ви, майстер-класи: "Мовна скарбни­ця", "Історія та культура України", "Звичаї та обряди", "Співаночки", "Художній" (образотворче мистецтво: витинанка, народні промисли).

25 липня 2010 року проведено Всеук­раїнський семінар з практики для керівників мистецьких колективів учас­ників фестивалю, в якому взяли участь народний артист України, директор Цен­тру мистецької художньо-хорео­графічної освіти "Барвінок" Петро Бойко (м. Вінниця) та заслужений працівник культури України, директор міського Центру хореографічної освіти Коган Юхим (м. Одеса).

Журі, яке очолював заслужений ар­тист України, співак і композитор, автор багатьох дитячих пісень Олег Марценківський, щоденно переглядало ху­дожні номери, що привезли учасники конкурсу та здійснювало відбір для участі у заключному гала-концерті.

До складу журі увійшли заслужені діячі, провідні спеціалісти: заслужений діяч ми­стецтв України, доцент національного університету імені І. Карпенка-Карого А. Рубіна, редактор інформаційних програм Національного радіо України В. Колосок, поетеса-піснярка, телеведуча, член Національної спілки письменників України М. Бойко, режисер, заслужений діяч мис­тецтв України, директор "Укрдержкон- ценрту" В.Коломієць, старший науковий співробітник Інституту інноваційних тех­нологій і змісту освіти МОН України Н. Віннікова та методист вищої категорії відділу виховної роботи Інституту інно­ваційних технологій і змісту освіти МОН України А. Тараканова.

За результатами роботи журі визначе­но переможців та лауреатів конкурсу- фестивалю, вручено дипломи та пода­рунки під час підсумкового гала-концер­ту переможців конкурсу 3 серпня 2010 року.

 

 

Краща делегація — з України

Делегація українських дітей взяла участь у міжнародній зміні Діалог культур через діалог особистостей Всеросійського дитячого центру "Орлятко"

У Всеросійському дитячому центрі "Орлятко" під патронатом дружини пре­зидента Російської Федерації С.В.Мєдвєдєвої проходила міжнародна зміна "Діалог культур через діалог осо­бистостей", учасниками якої стали учнівські делегації з 14 держав: України, Росії, Білорусії, Вірменія, Казахстану, Німеччини, Франції та ін.

Захід проводився з метою розвитку

співпраці дітей і молоді в інтересах ми­ру.

Міжнародна зміна проводилася за 5- ма напрямами:

" оздоровлення підростаючого покоління;

" освіта і навчання молоді (участь в освітніх тренінгах, семінарах, самітах тощо);

" вивчення національних тра­дицій (робота національних світлиць, вивчення культури інших народів);

" самоуправління (створення ор­гану самоуправління на період прове­дення заходу з власними президентами, міністрами, комітетами);

" дозвілля (дискотеки на пляжі, гала-концерти, кінолекторії, зустріч з ак­

торами, вогники орлят тощо).

За підсумками роботи учасники деле­гацій підписали лист-звернення до дру­жини президента Російської Федерації С.В.Мєдвєдєвої з пропозицією щорічно проводити на території ВДЦ "Орлятко" міжнародні зміни, а також лист-звернення до Міністерства освіти і науки Російської Федерації з пропозицією ор­ганізувати і провести саміт дітей з країн СНД.

Українська делегація залишила у ВДЦ "Орлятко" найкращі враження про Ук­раїну та привезла на рідну землю 1 кубок кращої делегації, 3 президентських куб­ки, 13 кубків кращих учасників міжна­родної зміни, 11 спортивних медалей, різного ґатунку, 1 грамоту, 1 подяку, 26 сертифікатів, а також чимало приємних спогадів і неоціненний досвід участі в міжнародних учнівських заходах.
?

Останнє оновлення на П'ятниця, 17 вересня 2010, 17:16
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Web-Craft.com.uaСоздание сайта