Засновано в березні 1940 року.          Головний редактор: Коноваленко Ольга Степанівна  
Засновники: Міністерство освіти і науки України; ЦК профспілки працівників освіти і науки України; Академія педагогічних наук України; Всеукраїнське педагогічне товариство ім.Григорія Ващенка; Трудовий колектив редакції Творча спілка вчителів України; Академія інженерних наук України; Спілка викладачів вищої школи та науковців України
Номер 2-3 (6-19 січня 2011року) PDF Друк e-mail

* МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО *

Всесвітній форум освіти 2011

 

10 січня 2011 року у Лондоні (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії) розпочав роботу Всесвітній фо­рум освіти 2011. У Форумі бе­руть участь міністри освіти, керівники провідних вищих на­вчальних закладів з різних країн та представники відомих ІТ-компаній.

Untitled.FR10-1Українська сторона представ­лена делегацією на чолі з Міністром освіти і науки, молоді та спорту України Дмитром Табачником.

Делегація України розпочала активну роботу з проведення низ­ки переговорних заходів із провідними світовими ком­паніями, які спеціалізуються у сфері інформаційних технологій, розробці та інтеграції найсу­часніших освітніх систем, зокре­ма, 10 січня Дмитром Табачником проведено робочі консультації з керівництвом корпорації Intel (США).

У контексті реалізації ініціативи Президента України щодо рефор­мування національної системи

освіти, зокрема, програм: "Один учень — один комп'ютер", "100 відсотків" (інформатизація систе­ми середньої освіти), делегацією опрацьовуються питання із запо­зичення світового досвіду для за­стосування його в українських освітніх проектах.

У цілому, участь української делегації дасть можливість її учасникам обговорити пробле­ми в галузі освіти на всі х її рівнях, обмінятися досвідом та створити основу для подальшої співпраці.

Конкурс імені Шевченка — стартував

16 січня 2011 року в Київсько­му університеті імені Бориса Грінченка відбулося урочисте відкриття ІІІ (міського) етапу Міжнародного мовно-літера­турного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тара­са Шевченка.

Міський етап Конкурсу відкрив Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, доктор філософських на­ук, професор, член-кореспондент НАПН України Євген Суліма. До учасників змагання з віталь­ним словом звернулися ректор Київського університету імені Бо­риса Грінченка, доктор філо­софських наук, професор, ака­демік НАПН України Віктор Огнев'юк і Голова журі міського ета­пу Конкурсу старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філо­логічних наук Вікторія Іващенко. Учасників ІІІ етапу конкурсу також привітала відома українська по­етеса Ганна Чубач.

Загалом, участь у творчому змаганні взяли понад 200 шко­лярів, студенти вищих та про­фесійно-технічних навчальних за­кладів столиці. Учні 5-7 класів над виконанням конкурсного завдан­ня працювали впродовж двох го­дин, учні 8-9 класів - трьох, учні 10-11 класів - чотирьох годин.

Результати конкурсу будуть оп­рилюднені 24 січня 2011 року. Апеляційна комісія працюватиме 25 січня в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Міжнародний мовно-літератур­ний конкурс учнівської та сту­дентської молоді імені Тараса Шевченка має на меті вшанування творчої спадщини видатного сина українського народу Тараса Григо­ровича Шевченка, виявлення об­дарованої учнівської та студентсь­кої молоді, майбутньої плеяди літе­ратурних митців, розвиток їхнього творчого потенціалу, виховання в молодого покоління українців по­ваги до мови і традицій свого на­роду, підвищення рівня мовної освіти в Україні та за її межами.

Що чекає на вечірні школи?

18 січня 2011 року в міністерстві під головуванням Першого заступника Міністра Бориса Жебровського вперше — "круглий стіл" з питань діяльності вечірніх шкіл та їх місця у сучасному освітньому просторі.

До фахового обговорення запрошені керівники вечірніх шкіл з усіх регіонів держави, працівники Національної Ака­демії педагогічних наук Ук­раїни, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти.

У 2010-2011 навчальному році таких шкіл функціонує ли­ше 205, у тому числі 5 — для осіб, які потребують корекції фізичного розвитку. їх мережа невплинно зменшується. Лише за останній рік кількість вечірніх (змінних) шкіл скоро­тилася на 4 одиниці.

Проте, саме ці школи покли­кані забезпечити навчання громадян, які не мають можли­вості здобувати загальну се­редню освіту у навчальних за­кладах з денною формою; на­дати можливість отримати якісні освітні послуги з відри­вом або без відриву від вироб­ництва; здійснювати допрофесійну підготовку учнів та поєднувати її з допрофесійним та професійним навчанням.

Дискусія має визначити по­дальші шляхи розвитку такого типу шкіл, модернізувати існу­ючу нормативну базу, привес­ти її у відповідність до сучасних освітніх потреб, а найго­ловніше — дати можливість молоді отримувати якісну за­гальну середню освіту за різними формами навчання.

До сфери управління нашого міністерства

14 січня 2011 року під головуван­ням Першого заступника Міністра Євгена Суліми відбулася нарада з питання віднесення вищих навчаль­них закладів до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у зв'язку з реор­ганізацією Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України.

До участі у нараді були запрошені ректори вищих навчальних закладів та керівники структурних підрозділів міністерства.

Під час наради обговорювалися питання проведення необхідних процедур для віднесення вищих навчальних закладів до сфери уп­равління міністерства, зокрема: надання копій ліцензій та навчаль­них планів за напрямами підготов­ки і спеціальностями, переукла­дення контрактів, зміна бланків, печаток та інших реквізитів ВНЗ, реєстрація в інформаційно-пошу­ковій системі "Конкурс" та системі "Електронний вступ до ВНЗ", переєстрація статутів ВНЗ, підготов­ка звітів з працевлаштування випу­скників тощо.

Нагадаємо, що відповідно до роз­порядження КМУ від 29 грудня 2010 р. № 2357-р "Про віднесення дер­жавних вищих навчальних закладів та установи до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту" у зв'язку з реорганізацією Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту віднесено до сфери уп­равління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту такі ВНЗ: Дніпропе­тровський державний інститут фізичної культури і спорту, Донець­кий державний інститут здоров'я, фізичного виховання і спорту, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Львівський державний університет фізичної культури, Харківську дер­жавну академію фізичної культури, Дніпродзержинський коледж фізич­ного виховання, Івано-Франківський коледж фізичного виховання та Дер­жавний інститут розвитку сім'ї та мо­лоді України.

 

 

 

* ВСТУПНА КАМПАНІЯ *

Держзамовлення
— пропорційне кількості випускників 


Щодо питань формування обсягу державного за­мовлення на підготовку та випуск фахівців із ви­щою освітою у 2011 році відбувся брифінг першого заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Суліми, президента Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Леоніда Губерського, ректора Національного педа­гогічного університету ім. М. П. Драгоманова Віктора Андрущенка, ректора Національного транспортного університету Миколи Дмитриченка, ректора Київського національного торгово-еко­номічного університету Анатолія Мазаракі та ди­ректора департаменту вищої освіти міністерства Ярослава Болюбаша 13 січня 2011 року.

 

Найголовніше, на чому на­голосив Євген Суліма, — те, що зменшення обсягу дер­жавного замовлення у 2011 році обумовлено зменшен­ням кількості випускників основної та старшої школи, а також економічними мож­ливостями держави:

Untitled.FR10-2"Загальний обсяг держав­ного замовлення за освітньо-кваліфікаційним рівнем бака­лавра на 2011 рік передбаче­но зменшити у зв'язку зі змен­шенням кількості випускників середньої освіти порівняно з 2010 роком на 42 %.

...Іде мова про створення умов відбору найбільш гото­вих до програм бакалаврів випускників і раціональне ви­користання коштів держави".

Кількість випускників змен­шувалася і протягом минулих років: "Наприклад, у 2008 бу­ло 393 тисячі випускників, у 2009 — 361 тисяча, у 2010 — 338 тисяч. Тобто іде поступо­ве зменшення. Ми назвали кількість випускників у 2011 році — 195,8 тисячі", — за­значив Євген Миколайович.

Окрім того, починаючи з 2007 року близько 32-35 % випускників старшої школи вступали на державні місця у вищі навчальні заклади на рівень бакалавра. У 2010 році Міністерство освіти і науки України підняло цей рівень до 39 %. За словами першого заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту, цей відсоток пропорційно буде збережено і в 2011 році.

Також Євген Суліма зазна­чив, що обов'язковою буде ди­ференціація спеціальностей під час скорочення місць дер­жавного замовлення: "Сьо­годні є спеціальності життєза­безпечення держави: і в на­вчальних закладах Міністерст­ва внутрішніх справ, і Міністер­ства охорони здоров'я, і Міністерства надзвичайних справ. Тому ми не можемо го­ворити, що тут буде такий же підхід, як і до інших спеціаль­ностей. А там, де дійсно є пе­ребільшення фахівців, яких не потребує ринок праці, буде розумно проводити скорочен­ня державного замовлення. Окрім того, треба враховувати ситуацію конкретно в кожному регіоні".

Кількість випускників стар­шої школи зменшилася про­тягом минулого року у До­нецькій області на 72 %, у Львівській майже на 40 %, у Дніпропетровській на 51 %, у Харківській на 48 %, Чер­каській на 43 %, Чернігівській на 42 %, у Херсонській майже на 40 %.

Обсяг державного замов­лення зменшується лише через особливості випуску у 2011 році. "На 2012 рік кількість випускників стар­шої школи зросте. Тому як­що наступного року пла­нується 393 тисячі випуск­ників, то будемо говорити про пропорційне збільшен­ня державного замовлен­ня", — повідомив Євген Ми­колайович.

Тож залишити державне замовлення незмінним — не­можливо. Адже тоді з'явилася б можливість вступу до ВНЗ усіх охочих. А це суперечить конкурсній основі вступу, яка діє у вищих навчальних закла­дах України.

Катерина ПОРОХНЯК, 

кор. "Освіти"

 

 

* НОВИЙ НАУКОВИЙ НАПРЯМ *

 

 

Феномен освіти вимагає вивчення 


В Київському університеті імені Бориса Грінченка відбулася перша в Ук­раїні Всеукраїнська науково-практична конференція "Освітологія — науковий напрям інтегрованого пізнання освіти", під час якої було обговорено актуальні проблеми теорії і практики розвитку нового міждисциплінарного наукового напряму — освітологїї.

Untitled.FR10-3У роботі конференції взяли участь більше 110 науковців, ви­кладачів, аспірантів і практиків з 10 регіонів України, провідних фахівців — філософів, педагогів, психологів, істориків, управлінців. На пленарному засіданні виступи­ли провідні вчені галузі — академік-секретар НАПН України

 

Ольга Сухомлинська (доповідь "Особистість і колектив у контексті філософії освіти"), академік НАПН України Іван Бех (доповідь 'Теоре­тичні основи сучасного акме-вихо- вання підростаючої особистості"), ректор Київського університету імені Бориса Грінченка Віктор Огнев'юк (доповідь "Від педагогіки, філософії освіти — до освітології"), завідувач НДЛ освітології Київського університету імені Бо­риса Грінченка Світлана Сисоєва (доповідь "Освітологія: методо­логічні концепти"), член-кореспондент НАПН України Василь Ткаченко (доповідь "Освіта і суспільство: історичний аспект"), ректор Жито­мирського державного універси­тету імені Івана Untitled.FR10-4Франка Петро Саух (доповідь "Сучасна освіта: портрет без прикрас (між негативною креативністю ідей і українською вестернізацією"), завідувач кафедри державного управління Івано- Франківського технічного універ­ситету нафти і газу Дмитро Дзвінчук (доповідь "Освіта в історико-філософському вимірі: тен­денції розвитку і управління") та ін..

Засновник напряму "освіто­логія" в Україні Віктор Огнев'юк зазначив про виникнення нової науки, що вивчає феномен освіти в інтеграції та єдності його аспектів. Філософія освіти, хоч і здійснює найбільш сутнісні тео­ретичні узагальнення у сфері освіти, але всебічне й комплекс­не дослідження освіти має за­безпечуватися інтегрованими зусиллями різних галузей наук, що об'єднуватимуться науковим напрямом освітології.

Донині не було наукового напря­му, в рамках якого освіта вивчала­ся б як цілісне явище, а міжпредметна координація та інтеграція сприятимуть дослідженню розвит­ку освіти у сукупності всіх чинників, впливу на неї та її впливу на суспільство.

Освітологія має інтегрувати усі напрями наукових досліджень у сфері освіти й запропонувати новітні шляхи розвитку сфери, що без перебільшення стала енергією цивілізаційного тво­рення. Головним завданням її є Untitled.FR10-5розвиток освіти як цілісного суспільного феномену, що сприяє духовному, культурному, соціально-економічному і науко­во-технологічному функціону­ванню, відтворенню і розвитку суспільства. Освітологія покли­кана зосередити свій науковий інструментарій на філософії, історії та соціології освіти, прак­тичних завданнях пов'язаних з економікою освіти, освітньою політикою, удосконаленням освіти та прогнозуванням її роз­витку, а також на процесі ста­новлення "суспільства освіченої людини", формуванні сукупного інтелекту суспільства та розвит­ку сучасної цивілізації як цивілізації освіти і науки.

Віктор Огнев'юк підкреслив, що поява освітології зумовлена логікою розвитку суспільства і освіти, а саме:

-     роллю освіти, що зрос­тає в розвитку сучасної цивілізації та її впливом на особистісне ста­новлення людини, мікро- і макро- процеси розвитку, а також потре­бою вивчення усіх потенційних можливостей освіти;

-     глобалізацією, яка спонукає до формування єдино­го освітнього простору та ви­роблення універсалій освіти;

-     необхідністю вироб­лення актуальної освітньої політики, принципів та стра­тегічних напрямів її розвитку;

-     переходом до масової освіти, не тільки загальної се­редньої, а й вищої, що загост­рює проблему підготовки інте­лектуальної еліти суспільства та виокремлює роль освітології в царині суспільних наук;

-     інтелектуалізацію еко­номіки та усіх сфер суспільного життя,

-     трансформацією освіти у сферу людського капіталу та її перетворення в рушія суспільно­го розвитку;

-     потребою осягнення на­укового спадку філософів, педа­гогів, психологів, політичних і гро­мадських діячів про освіту, як особливу сферу людської діяль­ності і суспільний інститут, що вио­кремлює науку про освіту як са­мостійну галузь знання;

-      розмежуванням та ок­ресленням поля наукових досліджень між філософією освіти, педагогікою та іншими науками, а також потребую в інтеграції їх зусиль у межах од­ного наукового напряму.

Оскільки освітологія має роз­глядати освіту, як сферу, що пе­ребуває процесі сталого роз­витку, відтак об'єктом її дослідження є сфера освіти у сталому розвитку, а предметом — наявні системи та підсистеми освіти, умови й чинники, що впливають на їх розвиток.

Проблемне поле освітології визначається її специфікою, а от­же вивчення специфіки різних систем та підсистем освіти та їх взаємодії, порівняння і визначен­ня місця різних елементів освіти, а також вивчення історії розвитку освіти в різних суспільствах і культурах, дослідження різних варіантів впливу та взаємопро­никнення, наукове прогнозуван­ня розвитку освіти — становити­муть зміст досліджень.

Обговорення зазначених фун­даментальних положень було продовжено на круглих столах за напрямами: "Філософія освіти — новий науковий на­прям наукового пізнання; "Історія освіти як основа теоретико-пізнавального осмислення феномену освіти"; "Освітня політика в контексті соціоекономічних трансформацій"; "Акмеологічні концепти освітології". До конференції видано збірник наукових статей "Освітологія — науковий напрям інтегрованого пізнання освіти".

Основний наголос у доповідях та виступах учасників конфе­ренції був зроблений на не­обхідності розвитку нового на­укового напряму інтегрованого пізнання освіти — освітології; її філософсько-культурологічних та методологічних засад.

Ірина СОКОЛОВА, 

доктор педагогічних наук, професор Маріупольсько­го державного гуманітар­ного університету

 

 

 

* ВНЗ I-II РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ *

 

 

Бути чи не бути
молодшому спеціалісту? 

 

Питання організаційно-методичного забезпечення підготовки

молодших спеціалістів обговорювали на з їзді голів обласних

рад директорів ВНЗ І-ІІ р. а.

Окрім голів обласних рад дирек­торів на зустрічі у смт Немішаєве (Київської області), були присутні ректори сільськогосподарських ко­леджів і технікумів, народний депутат України Катерина Семенівна Самойлик, завідуючий сектором підготовки молодших спеціалістів МОН України Євген Анатолійович Карпенко, голова Спілки голів обласних (міських) рад директорів ВНЗ І-ІІ р. а. Анатолій Кос­тянтинович Похресник, дійсний член АПН України Нелля Григорівна Ничкало, начальник відділу ВНЗ І-ІІ р. а. Міністерства аграрної політики і про­довольства України Самсоненко Сергій Григорович, директор На­вчально-методичного центру з підго­товки молодших спеціалістів Міністерства аграрної політики Ук­раїни Микола Павлович Хоменко, за­ступник директора Інституту інно­ваційних технологій і змісту освіти Ка­зимир Михайлович Левківський, заввідділу інформаційних технологій Інституту Людмила Олексіївна Котоловець та інші.

Євген Анатолійович Карпенко, завідувач сектору підготовки молод­ших спеціалістів департаменту вищої освіти, озвучив зміни, які висуває Міністерство освіти і науки України як основний розробник нового проекту закону "Про вищу освіту". Серед них:

1.   Реформування поняття освітньо-кваліфікаційних рівнів: на­явні бакалавр, магістр і, як національ­на особливість, молодший спеціаліст.

2.   Знищення деяких рівнів ак­редитації. Залишаються: професійні коледжі (нинішні училища, технікуми, коледжі), коледжі (нинішні інститути), університети та академії.

3.   Збереження технікумів і ко­леджів у системі вищої школи.

4.   Чітке розмежування у підго­товці кадрів: професійно-технічні на­вчальні заклади готують кваліфікова­них робітників, професійні коледжі — молодших спеціалістів, коледжі й університети — бакалаврів і магістрів.

У свою чергу Анатолій Костянти­нович Похресник вніс три пропозиції для доповнення проекту закону "Про вищу освіту":

1.   Збереження кількісного складу технічних навчальних за­кладів.

2.   Створення і закриття усіх на­вчальних закладів Кабінетом міністрів (уникнути розподілу, коли коледжами й університетами опікується Кабмін, а професійними коледжами — МОН України).

3.   Відміна обмеження перебу­вання на посаді директора двома строками.

На необхідність приділення особ­ливої уваги професійній освіті, а тому — створення нового Закону (напри­клад, "Про професійну освіту та на­вчання") вказала Нелля Григорівна Ничкало: "Я переконана, що молод­ший спеціаліст повинен бути збере­

жений. Технікуми відіграли надзви­чайно велику роль в економічному розвитку нашої держави.

Водночас треба зберегти й вищі професійні училища, багато з яких мають високий, достойний рівень, за­гальнодержавний і світовий".

Микола Павлович Хоменко уза­гальнив результати реформування освіти за період із 1990 до 2010 року. Серед здобутків:

-     підвищення інтересу до ви­щої освіти;

-     інтеграція у світове освітянське співтовариство;

-     впровадження нового фінан­сово-господарського механізму, ча­сткове формування і використання власних коштів;

-     розширення доступу до освіти, підвищення об'єктивності при вступі до ВНЗ шляхом запроваджен­ня ЗНО;

-     демократизація освіти;

-     пріоритет "Освіта протягом життя";

-     запровадження нових стан­дартів визначення рівнів підготовки;

-     створення університетських центрів, у структуру яких увійшли технікуми і коледжі, що сприяє ступеневій підготовці фахівців;

-     розширення ступеневої підготовки;

 

Untitled.FR10-6

-     розширення інформаційно- комунікаційного простору.

Також були озвучені Миколою Пав­ловичем проблеми у галузі освіти. Це:

-     порушення зв'язків між ви­робництвом, освітою і наукою;

-     погіршення економічного фінансового забезпечення;

-     невідповідність рівня підго­товки науково-педагогічних кадрів сучасному виробництву;

-     зменшення рівнів освітянсь­кої науки;

-     погіршення соціального ста­тусу викладача;

-     невідповідність між обсягами підготовки фахівців і робочих кадрів;

-     проблема працевлаштуван­ня.

Серед проблем практичної підго­товки:

-     проходження практики за місцем проживання;

-     бази практики;

-     готовність приймати сту­дентів;

-     підготовленість викладачів;

-     необхідність залучення фахівців до проведення майстер- класів.

Проблему відкриття університета­ми відділень підготовки молодших спеціалістів порушила Людмила Олексіївна Котоловець: "Універси­тети прагнуть готувати молодших спеціалістів, які будуть абітурієнтами їхніх навчальних закладів. Але вони навіть не знають, що означає підготу­вати дитину, яка прийшла у 15-16 років. Технікуми і коледжі це можуть зробити. Це насамперед виховна ро­бота".

Підвищити ефективність практичної підготовки молодшого спеціаліста можна завдяки створенню навчаль­них ферм, клінік, лабораторій тощо, ведення навчально-дослідного господарства.

Частково вирішено проблеми ство­рення навчально-практичних центрів, стажування викладачів, підвищення кваліфікації викладачів.

На базі ВНЗ І-ІІ р. а. діє 14 науково-практичних центрів, на базі ВНЗ ІІІ-ІУ р. а. — 5 науково-практичних центрів. Протягом 2010 року підготовку у та­ких центрах пройшли близько семи тисяч студентів.

Водночас вимоги до випускника ВНЗ зросли. Основна підготовка май­

бутнього фахівця:

-     фахова;

-     підготовка за робітничими професіями;

-     загальноосвітня;

-     підготовка до суспільного життя (психологія, етика, естетика то­що);

-     підготовка до підприємниць­кої діяльності (економічна, правова підготовка, маркетинг, менеджмент).

Якість підготовки спеціалістів, за словами Миколи Павловича, зале­жить від кількох факторів. Найва­гоміший серед них (30% ) — це науко­во-педагогічний потенціал, інфор­маційно-комунікаційне забезпечення — 25%, матеріально-технічне осна­щення — 15%, довузівська підготовка та мотивація до навчання — 15%, до­ступ до практичної підготовки — 15%.

Тож, незважаючи на зазначені труднощі, Микола Павлович висловив впевненість у необхідності молодшо­го спеціаліста для системи освіти: "Ми за базову професійну освіту. Як­що ми хочемо бачити бакалавра із ви­щою освітою потрібним виробництву, то він повинен пройти через рівень молодшого спеціаліста.

Ми живемо в одній країні, перей­маємося однією і тією ж справою, ба­чимо одні й ті ж самі проблеми. Тобто розуміємо, що молодший спеціаліст повинен бути збережений, повинен нарощувати свій потенціал, знаходи­ти свою нішу".

Катерина Семенівна Самойлик високо оцінила роботу директорів технікумів і коледжів, висловила підтримку пропонованим змінам до проекту Закону: "У навчальних закла­дах І-ІІ рівня акредитації завжди панує атмосфера, близька до родинної. То­му у вас високий рівень не лише пе­дагогічної освіти, а й психологічної підготовки дітей. Через Закон ми зможемо вирішити всі питання, які ви піднімали, а також питання статусу викладачів.

Нам треба об'єктивно проаналізу­вати нинішню ситуацію, щоб рефор­ма була не заради знищення, а зара­ди підвищення рівня. У Законі також обов'язково повинна бути передба­чена система державного замовлен­ня і пов'язане з цим питання працев­лаштування".

Казимир Михайлович Левківський висловив від усіх присутніх директорів прохання до Катерини Семенівни Самойлик, щоб у новому Законі про вищу освіту молодший спеціаліст був збере­жений у системі вищої освіти: "У нас ду­же розгалужена система підготовки молодших спеціалістів в Україні, і її кон­че треба зберегти для народного гос­подарства. Таких фахівців, яких го­туємо ми, фактично ніде більше у світі не готують, окрім Німеччини".

Тож на запитання, бути чи не бути молодшому спеціалісту в системі ук­раїнської освіти, присутні на з'їзді відповіли однозначно — бути!

Ще однією подією, яка об'єдна­ла присутніх, стало 10-річчя на­вчально-методичного журналу "Освіта. Технікуми. Коледжі", го­ловним редактором якого є Світлана Анатоліївна Жуковська. Журнал був нагороджений почес­ною грамотою МОН. Світлана Ана­толіївна Жуковська, Микола Пав­лович Хоменко та Тетяна Дем'янівна Іщенко були нагород­жені грамотами Академії педа­гогічних наук.

Катерина ПОРОХНЯК, 

кор. "Освіти" 

 

 

 

 

 

* АДРЕСА ДОСВІДУ — РІВНЕНЩИНА *

 

 

Такій школі можна позаздрити 

 

 

Untitled.FR10-8

 

10 січня 2011 року на Рівненщині з робочим візитом перебував Віце-Прем'єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарст­ва України Віктор Тихонов. Він разом із головою облдержадміністрації Васи­лем Берташем, головою Рівненської обласної ради Юрієм Кічатим відкрили школу у селі Познань Рокитнівського району та подарували на новосілля те­левізор і відеокамеру.

Untitled.FR10-7В урочистостях взяли участь заступник голови облдержаUntitled.FR10-9дмінстарції Володимир Но­вак, начальник управління освіти і науки облдер­жадміністрації Іван Вєтров.

Новий триповерховий на­вчальний заклад на 600 учнів збудували за три місяці. Віце-прем'єр-міністр Ук­раїни Віктор Тихонов, який є куратором Рівненської об­ласті, зауважив, що сам не вірив у надшвидке но­восілля. "Такій школі можна позаздрити — вона збудова­на за найсучаснішими техно­логіями. Я можу порівнювати з міськими навчальними за­кладами і запевняю, Ваш нічим не відрізняється. На­томість Рівненщина загалом якісно вирізняється за рівнем оснащення та напов­нення навчальних закладів. Відтак, ми не могли оминути увагою село Познань, яке має позитивну динаміку на­роджуваності, а отже нова

школа дуже потрібна", — за­значив Віктор Тихонов.

Голова Рівненської обл­держадміністрації Василь Берташ подякував Уряду та особисто Прем'єр-міністрові України Миколі Азарову, який стежив за ритмічним надходженням коштів. Саме своєчасне фінансування дозволило звести нову шко­лу в селі Познань. Він також висловив вдячність батькам, освітянам і, звісно ж будівельникам, яким дове­лося працювати в три зміни. Вони отримали з рук Віктора Тихонова та Василя Берташа Почесні грамоти Рівненської

облдержадміністрації.

Водночас для 522 учнів, а також їхніх педагогів діста­лися в подарунок просторі класи, з поміж яких і сучас­ний комп'ютерний, а ще — їдальня, майстерня і спорт­зал. Крім того, школа має автономну котельню, яка працює на альтернативному паливі (відходи деревини — щепа). Очільник області по­бажав, аби створені для учнів умови сприяли здобут­тю якісних знань, адже саме вони є необхідним фунда­ментом для їх подальшої самореалізації.

Село перетворилось в перспективне

Учні села Богуші у новому се­местрі навчатимуться за парта­ми вже нової школи

Untitled.FR10-10Участь у відкритті і цього нового навчального закладу взяв Віце-Прем'єр-міністр України — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господар­ства України Віктор Тихонов. Разом з головою Рівненської облдер­жадміністрації Василем Берташем та головою Рівненської облради Юрієм Кічатим 10 січня 2011 року пе­рерізали символічну стрічку, а також подарували закладу телевізор та проектор.

На урочистості в Барташі також взяли участь заступник голови

Рівненської облдержадміністрації Володимир Новак, начальник уп­равління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Іван Вєтров.

Донині 269 учнів навчалися у ко­лишньому дитячому садку та пере­обладнаній шкільній майстерні у дві зміни, адже у старих приміщен­нях школи було лише 9 класних кімнат. Натомість у новій школі — 22 затишних класи, їдальня, спорт­зал, актова зала, сучасний комп'ютерний клас, інтернет.

Навчальний заклад збудований за сучасними технологіями, а ко­тельня, яка обігріває школу, пра­цює на альтернативному виді па­лива — відходах деревини (щепа).

Загалом навчальний заклад роз­рахований на 350 учнів. Богушівська загальноосвітня школа І — ІІ ступенів, втім, вже з першого вересня цього року вона стане одинадцятирічною. Тож старшо­класникам не доведеться їздити у сусіднє село.

Василь Берташ подякував Вікто­ру Тихонову, а в його особі і всьому Уряду, за допомогу. Саме завдяки коштам, які надійшли зі державно­го бюджету, вдалося за три місяці збудувати нову школу. Адже її фун­дамент був закладений ще у 2008 році, проте далі справа не рухала­ся. Всього будівництво закладу обійшлося у 19 мільйонів гривень.

 

 

 

 

* АДЕРСА ДОСВІДУ — ЧЕРКАЩИНА *

 

Директор школи: кар'єра чи доля?

 

Працівники Головного управління освіти і науки Черкаської облдер­жадміністрації продовжують на сторінках "Освіти" медіа-переклик районів області з метою виявлення і розповсюдження новинок, знахідок, відкриттів у організації навчального процесу, співпраці з районною владою, узагальненні передового досвіду. Сьогодні, — слово надаємо Монастирищенському району.

Вона прийшла сюди у переддень Різдва. Йшла коридорами школи, де колись навчались її діти, куди вона ходила на батьківські збори. Повз Монастирищенську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 вона щодня поспішала на роботу.

Йшла і думала про те, що жіночу "програму-мінімум" виконала спов­на: вчителька, дружина, донька й ма­ма. Та сьогодні доля подарувала їй подарунок-випробування, над зна­ченням якого вона розмірковувала, ідучи на представлення у новий ко­лектив. Як зустрінуть? Як сприй­муть? Чого чекають?

На неї, таку, справді не чекали — молоду, енергійну, у чомусь "жорст­ку й безкомпромісну", ерудовану і жартівливу, далеку як від альтруїзму, так і від меркантильності. Людину, яка не боїться говорити правду у вічі, не вміє гнути спину, живе розумно і, часто всупереч обставинам, радісно.

Наталія Анатоліївна Стороженко відразу відмовилась від педагогічно­го "хуторянства", мотивуючи це те­зою "Педагогіка не має кордонів, а освіта — явище глобальне". Відмова від авторитарного стилю управління і перехід до лідерства, партнерства, повніше делегування повноважень, організація роботи за принципом співробітництва, а також постійне навчання (усіх, усюди і постійно) — ось що дозволяє їй забезпечувати швидке прийняття ключових рішень та гнучкість під час їх виконання.

Від школи — до НВК

Освіта, як і все суспільство, подібні до барона Мюнхаузена, яко­му доводилось витягати себе за чуба з болота. Не стали винятком і наші навчальні заклади — Монастирищенські зош № 1 та технолого-економічний ліцей. Одним із реальних способів виживання для них стало об'єднання інтелектуальних зусиль та матеріальних ресурсів для спільної роботи із забезпечення освітніх потреб та запитів учнів та їхніх батьків.

Не можна змінити педагогічну си­стему так просто й швидко, як поміняти костюм. Причому, якщо ви намагаєтесь впроваджувати якісь зміни й у вас все йде добре і плавно, значить: у вас нічого реально не змінюється. Тож на початку рефор­ми/ реорганізації закладу виникали елементи творчого хаосу. Та ключо­вою фразою Наталії Анатоліївни ста­ли слова В. Громового: " Дія створює розуміння, тому необхідно, перш за все, діяти". Переконання дією та поєднання свободи творчості з висо­ким рівнем відповідальності кожного вчителя за виконання поставлених директором завдань — головний принцип змін, що відбулися після створення НВК "Ерудит".

Негайно було створено план роз­витку школи, до розробки якого до­лучилися директор, її заступники, педагогічні працівники (до речі, у конкурсі на розробку кращого плану розвитку школи, проведеному Чер­каським обласним інститутом післядипломної освіти школа була визна­на переможцем). За планом і почали діяти...

Освіта — найважливіше із земних благ, якщо вона найвищої якості

Мабуть, більшість з нас знайомі з книгою Б.Спока "Дитина та догляд за нею", але не всі звертали увагу на його визначення головного призна­чення школи: допомогти дитині знайти своє місце в житті.

Рішуче заперечуючи філософію заборони, ми відмовилися від влади над дитиною і вибрали шлях для но­вого освітнього закладу — вільна особистість у вільній школі, вільна до такої міри, що може все робити по совісті.

Ми сформували нішу співпраці інтелекту вчителя з інтелектом учня. Це сприяє зростанню рівня освіче­ності дітей, адекватного до затраче­них зусиль. Розвиток — наше кредо. І не "загальний розвиток", а розвиток творчого потенціалу, не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віри­мо, що кожна (кожна!) дитина обда­рована і талановита. Саме тому устрій життя закладу ми сформулю­вали як "адаптивна школа".

По-іншому вирішується і сама тех­нологія розвитку, навчання та вихо­вання. Методична формула закладу:

"Допоможи мені зробити це само­му". Наші вчителі, навчаючи і вихову­ючи, допомагають учневі пізнавати себе і світ, окрилюючи його. Треба вміти іти поруч і трохи попереду. І ні в якому разі не придушувати учнів своїм авторитетом, адже "в тіні вели­ких дерев маленькі не ростуть".

Кожна дитина має право пізнавати світ у доступній для неї формі. Ми ж забезпечуємо їй можливість рухати­ся за індивідуальною освітньою траєкторією. Задля цього у нас сформовано, крім загальноосвітніх, ліцейні, профільні класи та класи по­глибленого вивчення окремих пред­метів. Створено шкільне наукове то­вариство "Дивосвіт", у рамках якого діють клуби різних напрямків, відбу­ваються предметні тижні, Дні науки, працює шкільне відділення МАН, олімпіадна група. Цього року маємо п'ять призерів Інтернет-олімпіад , двадцять п'ять призерів ІІ та шістнад­цять претендентів на участь у ІІІ турі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів (серед котрих, маємо надію, буде не один призер).

А як з тими, хто, з тих чи інших при­чин, не встигає опанувати програму? Для роботи у цьому напрямку ство­рено алгоритм діяльності педколективу ( і в цьому випадку на допомогу приходить технологічність підходу). Найменші позитивні зміни фіксують­ся як успіх, що сприяє виникненню внутрішніх мотивів у самого учня.

Учитель — це той самий вчений, який веде пошук найдосконаліших методів проектування людських доль.

"Найважливішим явищем в школі, самим повчальним предметом, са­мим живим прикладом для учня є сам учитель", — сказав А.Дістервег. Загалом є сенс говорити про вчите­ля як доброго фахівця винятково ву­стами учнів. Та про це — далі. Усе ж, кадровий склад педагогів закладу не дає підстав сумніватися у їхньому професіоналізмі: 9учителів І кате­горії, 23 — вищої, 13 мають звання "Старший учитель", 5 — "Учитель- методист, 3 — "Відмінник освіти Ук­раїни". Серед них — троє тих, хто бу­ли лауреатами обласного етапу Все­українського конкурсу "Учитель ро­ку" та один переможець.

Та найбільш важливим є те, що всі вони — до деякої міри ідеалісти і вірять, що їхніми зусиллями (про­фесіоналізмом, добротою, власним життєвим досвідом) світ зміниться на краще. Справді, педагог у своїй діяльності повинен керуватися філо­софією мрій. Тоді його учні вчитимуться здійснювати свої мрії, става­ти успішними та щасливими.

Маленька команда — великі можливості

Найвищий ступінь управлінської майстерності характеризується умінням керівника прогнозувати, мо­тивувати, делегувати повноваження та здатністю до колегіального вирішення будь-яких питань. Озна­кою цього є включення в управлінську діяльність освітнім процесом усіх йо­го учасників, а також узгодження зовнішнього управління із само­управлінням і самоорганізацією.

Так у нас увійшли в систему та приносять неабиякі результати про­ектні команди та творчі коаліції. Ма­ленькі команди як основний елемент організаційної культури приховують у собі великі можливості. Це мобільні групи педагогів, що створюються для вирішення оперативно-тактич­них конкретних завдань, які трима­ють цільову лінію розвитку школи, вирішують конкретні завдання, що виникають у ході діяльності. Саме робота в команді дозволяє без спеціальних матеріальних витрат до­биватися успіхів.

Результатом командно-проектної діяльності є створення прогресивної системи цінностей, що дозволяє пе­редбачати розвиток ресурсів школи.

Наведемо деякі приклади.

Зниження інтересу дітей до читан­ня — одна з проблем сучасної школи та й суспільства в цілому. Крім іншо­го, читання розвиває уяву, а це — ос­нова творчості. Постійнодіючий бібліотечний проект "Читайлик" — це система квестів, розроблених бібліотекарем разом з класоводами. Квест (від англ. quest -пошук) — жанр інтелектуально-логічних ігор. Гра полягає в розгадуванні різно­манітних загадок, пошуку відповідей на запитання, виконанні завдань. Ідея створення даного проекту ви­никла після того, як видавництво "Грані-Т" оголосило про проведення веб-квесту за власними Інтернет- сторінками. Учні нашої школи взяли участь у цій акції і виявились серед переможців. У нагороду вони отри­мали книжки — новинки видав­ництва. Ось тоді і було вирішено за­початкувати подібний проект за ма­теріалами бібліотечного фонду.

"Школа сприяння здоров'ю" — масштабна шкільна програма, що реалізується також через систему проектів, таких як "Екологія дитинст­ва", "Здоров'я через освіту", "Кабінет ЛФК" та інші. І ці проекти розробляються та впроваджуються проектними групами, до яких, крім педагогів, входять учні, батьки, лікарі та інші представники громади.

Запроваджується також ряд інших учнівських учительських та уп­равлінських проектів, про результати яких говорити поки що рано. Комп'ютеризація — не розкіш, а

мінімально необхідний засіб навчання

Так, перефразовуючи "великого комбінатора", можна охарактеризу­вати ще один виклик часу — нагаль­ну потребу у комп'ютеризації освіти, що є головною умовою для забезпе­чення необхідної якості освіти, а та­кож розвитку кожного учня. Відкрит­тя світового інформаційного просто­ру через мережу Інтернет дало нам дієві ліки від "провінційності". З'яви­лись широкі можливості для співробітництва з ВНЗ ( інтернет- олмпіади, дистанційні курси, тесту­вання тощо). Учителі мають змогу підвищувати свій професійний рівень, беручи участь у Інтернет-заходах ЧОІПОПП, різноманітних про­фесійних мережевих спільнотах. У розпорядженні вчителів — сотні ци­фрових ресурсів, що дають змогу унаочнювати процес навчання, ком­пенсувати нестачу деякого облад­нання. Для цього стають у нагоді два комп'ютерних класи, два мульти­медійних комплекси, ноутбуки та мобільний проектор.

Створення сайту навчального за­кладу, крім інших функцій, забезпе­чує безперервність навчального процесу під час відсутності учнів че­рез хворобу, поїздку, під час каран­тину. На сайті викладаються інструкції щодо опрацювання на­вчального матеріалу, цифрові ресур­си, презентації-тренажери. Виконані роботи пересилаються для пе­ревірки на е-mail учителя або пе­ревіряються у режимі on-line в сере­довищі Googl Docs. А сучасна систе­ма діловодства стала способом вивільнення часу керівників школи для творчості.

Випуск шкільної газети — справа нелегка. Серед труднощів, з якими ми зіткнулись, — велика кількість до­писувачів та бажаючих бути редакто­рами, дизайнерами тощо. Крім того, фінансові питання, пров'язані з дру­ком газети, часом просто не мають "способів вирішення".

Ось тут у нагоді і став один з кра­щих зразків ЗМІ, який пропонує свої послуги для тих, хто хоче стати жур­налістом — Qmam — суміш засобів масової інформації — інтернет-газета, яку можна опублікувати в Інтернеті або роздрукувати. На додаток до тексту та графіки, qmam дозволяє

вставити аудіо, відео та посилання на веб-сторінках. На mam.media.pl можна знайти готові моделі, які чекають лише творчої винахідливості.

Робота дітей над створенням га­зет вказує їм шлях до більш глибоко­го розуміння масової інформації та можливостей по її створенню.

Таким чином, кількість шкільних

газет у нашій школі зростає. Вони відображають усі без винятку сторо­ни життя навчального закладу, дають можливість великій кількості дітей висловлюватись на різні теми, залу­чає батьків до співпраці з педагога­ми та власними дітьми.

Дії школи та батьків — до спільного знаменника Рушійною силою розвитку закладу стала гармонізація взаємин між батьками і школою. Сьогодні батьки наших учнів не бояться навідуватись до школи, бо тут їх зустрічають сло­вами "Як добре, що Ви до нас завіта­ли!" не в менторському тоні, а щиро і з посмішкою. І, що найголовніше, розкажуть про успіхи дитини, най­менші і для когось — незначні, та все ж успіхи. Потім у них спитають їхньої думки, іноді — поради. Батьки пере­стають вбачати в собі лише замов­ників освітніх послуг, а й відчувають свою пряму причетність до навчаль­но-виховного процесу.

До того ж нам далося переконати більшість батьків, що найкраща шко­ла дисципліни — то сім'я. І що діти — це правда про нас, дорослих.

Школа — територія добра Шкільний простір — аура добра. Наше завдання — учити дітей жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини, її життя як найвищої цінності.

Учні — не тільки представники су­часного соціуму, а й творці його май­бутнього. Тому завдання школи — бути кращою, ніж світ, що оточує ди­тину, щоб досягти кращого майбут­нього! І воістину наш заклад почи­нається з любові. А традиційні зустрічі з випускниками свідчать, що любов ця залишається в душі кожно­го випускника. І тоді вони, як патріоти своєї школи, приводять сю­ди своїх дітей. А ті, в свою чергу, зізнаються у своїх творах та розмо­вах з друзями, у виступах на випуск­ному вечорі та листах до вчителів: "У моїй школі мені подобається все! По­добаються вузькі сходи, круглі де­рев'яні перила, світлі класи, але найбільше — люди". "У нас чудові вчителі! Вони не просто проводять уроки, кожен намагається зацікавити своїм предметом". "Всі разом і ко­жен вчитель окремо вчить не тільки складати формули, доводити теоре­ми, записувати хімічні реакції. Завдя­ки нашим педагогам ми осягаємо найважливішу науку: бути чесними, добрими, вміло спілкуватися, по- справжньому дружити". ". І якщо хтось скаже, що в місті М. є сучасніші школи, я не буду сперечатися. Є. Але якщо мене запитають: "Яка вона, школа мрії?", я з гордістю відповім: "Це моя рідна школа — НВК "Еру­дит"!".

Саме тому наші діти сформулюва­ли "Концепцію НВК очима учнів": Школа — це.

... можливості — використай їх; ... поради — бери їх до уваги; . дисципліна — дотримуйся її; ... критика — сприймай її; ... дружба — плекай її; ... любов — розділи її; ... гордість — май її; ... дух — демонструй його; .честь — заслужи її; ... мудрість — досягни її. Чіткий контроль та вміле керівництво Розвиток закладу нового типу, підвищення якості освітніх послуг, що ним надаються, творче та про­фесійне зростання педагогів — у полі постійної уваги районного відділу освіти. Навчають, допомага­ють, координують — працівники відділу роблять усе, щоб становлен­ня новоствореного закладу відбува­лося за найоптимальніших умов та з найвищими результатами.

Науково-методичне керівництво освітніми реформами та розвитком в

регіоні здійснюють Головне уп­равління. . . Та Черкаський облас­ний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. Значну увагу вони приділяють нашому новоствореному закладу (адже новона­роджена дитина потребує багато знань, зусиль та допомоги батьків).

Високий рівень курсової пе­репідготовки, хоч і вимагає від кур­сантів неабиякої відповідальності, та важливість нових знань у нових умо­вах очевидна.

Велике значення у НВК "Ерудит" приділяється виховній роботі. З ме­тою виховання культури демократії старшокласників як зростаючих гро­мадян України, запровадження інформаційно-комунікаційних техно­логій у навчально-виховний процес закладу надали статус експеримен­тального на регіональному рівні за темою: "Виховання культури демо­кратії на основі використання інфор­маційно-комунікаційних технологій".

У нинішньому році школа в особі заступника директора прийняла участь в українсько-польському про­екті — семінарі-тренінгу "Лідери освітніх ініціатив". Наполеглива пра­ця за підтримки методистів ЧОІПОПП, тренерів дала свої резуль­тати: просвітницька діяльність, тренінги для керівників шкіл району, організовані за підтримки районного відділу освіти згуртували лідерів змін. Сьогодні групою учасників тренінгу визначені освітні запити на­шого регіону, здійснено евалюацію явищ та процесів, які, на наш погляд, не відповідають сучасним умовам чи вимагають докорінних змін. Весняна сесія семінару-тренінгу 2011 року, маємо надію, дозволить здійснити заплановані проекти-перетворення .

Директор школи як лідер змін: місія можлива!

Як характер людини пізнається у дрібницях, так і атмосфера, імідж школи складається , на перший по­гляд, з незначних речей: тепла і за­тишку в класах та інших шкільних приміщеннях, добрих та високопрофесійних учителів, комфортного психологічного мікроклімату в учнівському та вчительському колек­тивах, високих досягнень та простих успіхів у навчальній діяльності дітей.

"Кожен з нас повинен навчитися бачити в повсякденних подіях, до­сягненнях і проблемах прояв гло­бальних тенденцій розвитку шкільної освіти", — говорить Наталія Ана­толіївна. Сьогодні вона формує свій стиль управління, свій простір і свою педагогіку. Вона просто приречена бути не такою, як усі. Не просто ви­сококласний фахівець у сфері освітнього менеджменту, а й людина ідеї, з власним баченням мети й за­вдань сучасної школи.

Ранок. Падає сніг. Який день чекає на неї сьогодні? Вона поки що не знає. Але точно розуміє, що йде за ЩАСТЯМ. Дзвенить дзвінок на урок ...

Ось уже майже рік вона кожного ранку із задоволенням відкриває шкільні двері і поринає у строкатий, галасливий на всі лади світ. Це особ­ливий світ учнів і вчителів, у якому кожен кудись поспішає. Відчуваємо, як, переступивши шкільний поріг, во­на опиняється в цьому потоці і пливе, чітко дотримуючись свого напрямку.

Віримо, що їй пощастило, бо тут працюють поруч пліч-о-пліч най­кращі педагоги. Наші колеги — це надзвичайні люди! Майже всі вони оволоділи великим мистецтвом — бути вчителем! Дорожчого за ті відносини, які склалися в нашому ко­лективі, нічого на світі немає! І в цьо­му наше Учительське ЩАСТЯ.

Зимові сутінки надходять не­помітно. Давно скінчилися уроки, розбіглися гуртківці, закінчив репе­тицію ансамбль дівчаток. На першо­му поверсі, де панує початкова шко­ла, батьки та бабусі забирають дітей з груп продовженого дня.

А на третьому поверсі у найбільшому кабінеті — кабінеті ди­тячої творчості — йде нарада при ди­ректору. Звітують заступники. Сьо­годні 9 грудня — сто днів роботи НВК "Ерудит".

Н. ЗАВЕРТАНА 

завідуюча методичним кабінетом

О. МЕЛЬНИК 

заступник директора з наукової роботи

Л. БУГА 

заступник директора з навчально- виховної роботи

м.Монастирище Черкаська обл.

 

 

 

* ЮВІЛЕЇ *

 

Прометей сьогодення 

 

Ювілей, кругла дата, річниця... Цю подію називають по-різному, але мало хто запере­чить, що для будь-якої людини вона має особливе значення. Ювілей — це мож­ливість для кожного спинитися на хвильку у життєвому вирі і озирнутися, подивитися з висоти прожитих років і набутого досвіду на пройдений шлях: чи вдалося досягнути омріяного, чи ненароком не збився з обра­ної дороги. Тому чекають його з хвилюван­ням і трепетом.

Untitled.FR10-11

Хто твердо знає, що роби­ти — той приручає долю (М.Міклухо-Маклай)

14 січня 2011 року святкує свій ювілей перший прорек­тор Національного педа­гогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри соціології, уп­равління та євроінтеграції, та­лановитий учений-філософ і педагог-дослідник, вмілий організатор, добра і щира лю­дина Володимир Павлович Бех. Ось уже понад 30 років він виховує молоде по­коління, творить сучасну ук­раїнську науку, модернізує навчально-виховний процес вищої школи.

Незважаючи на зайнятість адміністративною роботою, Володимир Павлович завжди знаходить час для спілкування зі студентами. Це не дивно, адже багато років свого життя Володимир Павлович присвя­тив саме студентству: він ви­кладав і викладає цілу низку оригінальних навчальних дис­циплін, зокрема таких, як "Те­орія особистості", "Самоор­ганізація особистості", "Істо­ричні форми саморегуляції історичного процесу", "За­гальна теорія управління", "Теорія прийняття рішень", "Проектування організацій", "Актуальні проблеми самоор­ганізації соціального ор­ганізму України".

Untitled.FR10-12Лекції Володимира Беха — взірець новітніх підходів до по­дання навчального матеріалу. Його нестандартне трактуван­ня сучасних філософських та соціальних проблем спонукає молодь до ґрунтовних науко­вих досліджень. Студенти під керівництвом Володимира Павловича стають лауреатами та переможцями обласних та національних конкурсів із суспільствознавчої тематики.

Untitled.FR10-13Як правило, найкращі сту­денти, учні Володимира Пав­ловича, згодом з допомогою свого наставника продовжу­ють власне наукове зростан­ня в аспірантурі, а потім і у докторантурі. Володимир Павлович ніколи не зупи­няється на досягнутому, а го­ловне — не дозволяє зупиня­тися іншим шукати себе у на­уці. Величезний потенціал Володимира Беха як науково­го керівника вражає: він керує аспірантурою з філософії, політології та соціології, під його керівництвом захищено 28 кандидатських та 3 док­торських дисертації.

Науковий доробок Володи­мира Павловича складають понад 300 публікацій, в яких

висвітлено проблеми ноосоціогенезу, самоорганізації та саморегуляції соціальних систем, оптимізації розвитку політичних інститутів, розбу­дови української державності, вакуумної або квантово-хви­льової природи Всесвіту. Він є автором 30 монографій, 10 з яких підготовані ним одно­осібно, у 11 теоретичних пра­цях Володимир Павлович -на­уковий редактор, 9 з них є ко­лективними монографіями з проблем державотворення, модернізації вищої освіти, ак­туальних проблем науки і куль­тури сучасного світу. Серед них такі, як "Людина і Всесвіт"

 

(1998),           "Соціальний організм"

(1999),           "Філософія соціально­го світу" (1999), "Соціальний організм країни" (1999), "Ге­незис соціального організму країни" (2000), "Фірма в дис­курсі організменої ідеї" (2006), "Саморегуляція соціального

 

Untitled.FR10-14організму навчального закла­ду" (2009), "Функціональна модель особистості: пошуки полікультурних детермінант поведінки" (2009), "Технокра­тизм у дискурсі проблем ви­щої школи" (2009) та багато інших. За цими цифрами і назвами — роки натхненної і копіткої праці, роздумів і міркувань, подолання супе­речностей, у яких, як відомо, і народжується істина.

Володимир Павлович Бех є головним редактором журналу "Нова парадигма" і шеф-редактором історичного наукового і літературного журналу "Пам'ять століть", членом ред­колегій низки фахових науко­вих видань ВАКу України, а са­ме: "Практична філософія", "Соціальна психологія", "Куль­турологічний вісник Нижньої Наддніпрянщини", "Соціальні технології", "Соціальна робота в Україні" та ін.

Сотні наукових статей, де­сятки монографій, у яких висвітлено наукові розробки

Володимира Павловича, — все це доводить, що він нама­гається зробити науку до­ступною, зрозумілою, а голо­вне — потрібною суспільству і державі. Наукові, педагогічні та організаторські здобутки Володимира Павловича виз­нані державою. Він має по­чесні грамоти Міністерства освіти і науки України, Ака­демії педагогічних наук Ук­раїни, нагороджений поче­сними знаками "Петро Моги­ла" та "Відмінник освіти Ук­раїни", відзначений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. Ука­зом Президента України у 2007 році Воло диму Павло­вичу присвоєно почесне звання "Заслужений діяч на­уки і техніки України".

Володимир Павлович Бех користується заслуженим ав­торитетом і повагою серед колег і студентів Національ­ного педагогічного універси­тету імені М.П.Драгоманова, тому що наш університет для нього — не тільки робота, але й рідний дім, де він поділяє зі своїми колегами радощі й труднощі, дім, у який несе він свою невичерпну позитивну енергію та життєву мудрість і радість буття. Його життя — приклад того, що може зро­бити для рідної освіти і науки одна людина, людина з гаря­чим серцем, вмінням любити людей, бути вірним другом і добрим наставником. Сам він найціннішим скарбом, що йо­го надбав за життя, вважає міцну родину, щирих друзів та

улюблену роботу.

Тож щиро вітаємо ювіляра з Днем народження, бажаємо міцного здоров'я, наснаги, творчого довголіття, талано­витих учнів та вірних друзів!

Колеги і студенти з Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова

 

 

 

 

...І золоте обличчя у зорі 

Де він — там світло, там приязнь, там щира взаємність, повага, розуміння. Він — як спалах позитиву. Він — мірило істинності.

Сучасна історична наука багата відо­мими іменами фахівців, дослідників, науковців. Вагоме місце в цій когорті посідає ім'я доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Івана Івановича Дробота.

 

Untitled.FR10-15

 

Іван Іванович сповнении життєвої сили, яку він щодня вміло скеровує на роботі. Він є тим типом керівника, який завжди прислухається до дум­ки колективу, підтримує колег, ділиться з ними досвідом. Сьо­годні ми маємо честь привіта­ти Івана Івановича з ювілеєм — 60 років!

Народився майбутній історик 18 січня 1951 року в селянській родині Марії Євменівни та Івана Фотійовича Дроботів. Оскільки народження сина співпало з батьковим днем народження, то й ім'я йому дали батькове — Іван.

Після закінчення школи юнак працював на Таращанському деревообробному комбінаті, де здобував фах червонодеревни­ка. Звідти його призвали до лав Радянської Армії. Після служби в армії хлопець повертається до рідного Таращанського де­ревообробного комбінату, а звідти отримує направлення на навчання до Ленінграду для здобуття фаху спеціаліста по обробці деревини. Але доля по­вела юнака іншим шляхом. Прибувши до української сто­лиці, так як потяг на Ленінград відправлявся з Києва, Іван за­кохався у місто-герой. Цікавість

 

до історії своєї Батьківщини пе­ремогла в його душі, і він подає документи до Київського дер­жавного педагогічного інститу­ту імені О.М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова) на історичний факуль­тет. Іспити Іван здає успішно і стає студентом цього вузу.

Untitled.FR10-16З цього часу життя Івана Іва­новича пов'язується з Драгомановським університетом, де й гартувалась його професійна майстерність. Іван Іванович — староста, іменний стипендіат імені Карла Маркса, член на­укового гуртка, заступник, сек­ретар комітету ЛКСМУ інститу­ту. У 1981-1984 рр. навчається в аспірантурі, після якої Івана Дробота запрошують працю­вати викладачем кафедри історії його рідного інституту. У 1986 р. отримує посаду стар­шого викладача цієї кафедри, а з 1989 року — доцента.

Викладацька робота моло­дого вченого успішно поєдну­валась з адміністративною діяльністю. З квітня 1985 року по 1991 рік Іван Іванович Дробот працює заступником дека­на дефектологічного факуль­тету, а з 1994 по 1996 рік — за­

ступник декана філологічного факультету. 1990-1993 роки навчається в докторантурі Київського університету ім. Т.Г. Шевченка.

З листопада 1995 року Іван Іванович очолює кафедру історії України Факультету ук­раїнської філології, яка у 2005 році була реформована у кафе­дру історії та історіософії новоствореного Інституту історії та філософії педагогічної освіти.

З 1997-2002 рік Іван Івано­вич декан факультету ук­раїнської філології, а з липня 2002 року він стає проректо­ром з навчальної роботи гу­манітарних факультетів НПУ імені М.П. Драгоманова. У ве­ресні 2003 року його призна­чено проректором з гуманітар­ної освіти та соціальної робо­ти.

Результатом продовження наукових досліджень науковця стає написання докторської дисертації на тему "Державнособорницька ідея в практиці українських суспільно-політич­них сил еміграції на західноук­раїнських землях (1920-30-і рр.)", яка була успішно захи­щена у 2002 р. У цей час Дробот Іван Іванович уже знаний

науковець, відомий вчений, досвідчений педагог. Тому у 2003 році він був удостоєний почесного звання професора.

Колом його наукових інте­ресів є історія України ХХ століття, зокрема Другої світової війни, питань ук­раїнської державної собор­ності, суспільно-політичної думки в Україні та міжнарод­ного життя, проблем гу­манітаризації освіти та історії української культури.

Держава високо оцінила на­укові досягнення Дробота Іва­на Івановича і у 2005 році йому було присвоєно звання Заслу­женого діяча науки і техніки, у 2010 році указом Президента України було нагороджено ор­деном "За заслуги" III ступеня.

На сучасному етапі він є натх­ненником і наставником моло­дих науковців. З весни 2004 ро­ку Іван Іванович є головою Спеціалізованої вченої ради з питань захисту кандидатських дисертації за спеціальністю 07.00.01- Історія України. Під його керівництвом підготовле­но і захищено близько десятка кандидатських дисертацій.

Його бурхлива, невтомна на­тура не зупиняється на досяг­нутому. Створений з ініціативи ректора університету В.П. Андрущенка у 2005 році Інститут історії та філософії педа­гогічної освіти (нині Інститут філософської освіти і науки), запропонували очолити саме професору І.І. Дроботу. Під йо­го керівництвом вдалось побу­дувати Інститут, який у 2010 році отримав звання "Кращий Інститут", саме завдяки Іванові Івановичу ІФОН став не просто інститутом, а Ім'ям, оповитим легендарною аурою, вірними друзями і прибічниками, своєю історією і міфологією.

Іван Іванович не боїться но­вих починань, завжди відкри­тий до нових ініціатив та ідей, завдяки чому в університеті лише за останні роки було за­проваджено ряд нових тра­дицій "Тиждень мистецтв", "Фестиваль релігійного мис­тецтва" тощо. Іван Іванович є людиною, яка у свій час допо­магала в будівництві гу­манітарного корпусу Драгомановського університету, сьо­годні ж він будує сучасну педа­гогіку, буття молодого Інститу­ту та імідж Драгомановського університету. Будує те, на що здатен його дух, до чого тяжіє душа, і його творіння настільки значні, що надихають на нові звершення.

Шановний Іване Івановичу! Прийміть щиросердечні вітан­ня з 60-річчям від дня народ­ження! Ваш професіоналізм, багаторічна послідовна та на­полеглива праця внесли ваго­мий внесок у розвиток Драгомановського університету, за­безпечили повагу серед колег. Ми пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Вами і досягати разом про­фесійних висот. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від нега­раздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато наповнених корисними справами і земни­ми радощами років. Живіть довго, в щасті, благополуччі та при доброму здоров'ї! Адже це ніби про Вас сказав поет:... "і золоте обличчя у зорі.".

Untitled.FR10-15

Колеги, однодумці, студенти, численні учні з Національного педа­гогічного університету ім. М.П. Драгоманова

 

 

 

 

 

* ДИСКХСІЙНА ЗАЛА *

 

 

Університетські рейтинги 

У пошуках елітного навчального закладу, адекватного сьогоденню

Елітний університет: що це?

Один з відомих давньогрець­ких мудреців, Клеобул, якось ви­голосив афоризм: "Міра є най­важливішим за все!". Чи думав він, що фактично сформулює один з головних принципів кар­коломного та прагматичного 21 століття з його бажанням все виміряти, оцифрувати, перетво­рити на різновид інформації для задоволення численних реаль­них та віртуальних споживачів? В світі, де практично всі прояви людської діяльності розгляда­ються як товар, який має певну вартість, де інформаційний ви­бух провокує швидкий наступ майбутнього та не менш швид­кий занепад традиції, мірою людського існування стає здатність йти в ногу з власним часом та, іноді, коригувати цей рух. Адже людині, як мірі усіх ре­чей, підвладне все — навіть час!

Передусім ХХІ сторіччя по­значилось фактичним створен­ням глобального освітнього простору. Вслід за транс­національними компаніями, кращі університети стали "приміряти" на себе статус транснаціональних, тобто пе­реходити з конкуренції на національному рівні (в якій ці університети вже де факто пе­ремогли) на глобальну конку­ренцію в масштабах світової академічної ойкумени. На дум­ку американського професора Філіпа Альтбаха головними факторами формування гло­бального освітнього простору стають: 1) виникнення глобаль­ної системи знань, у якій ко­мунікація стає прозорою, а ре­зультати досліджень та інша інформація легко поширюють­ся по всьому світу, 2) викорис­тання англійської мови як голо­вної світової мови наукового спілкування та 3) експансія інформаційних технологій. Ма­буть, на перехресті цих вимірів і формується концепція елітно­го університету, адекватного сьогоденню.

Можна сформулювати скла­дові підвалин елітного універси­тету. По-перше, це дослідниць­кий університет, який є центром концентрації і виробництва но­вого знання, що залучає для цьо­го найкращі кадри з усього світу. По-друге, це підприємницький університет, який гнучко та ефективно реагує на політичні, соціальні та економічні реалії су­часного динамічного життя, вміє заробляти гроші та успішно кон­курувати як на національному, так і на глобальному освітньому полі. По-третє, це авторитетний університет, чий статус визна­ний іншими університетами та академічною спільнотою. Ма­буть, такий університет має пра­во називатися університетом

світового класу. Певно, саме та­кий університет стає ключовою структурою "суспільства знань", "економіки, заснованої на знан­нях", "суспільства навчання" — адже цими термінами зарубіжні експерти визначають специфіку сучасного етапу історичного розвитку.

Рейтинги як міра адекватності

Але як "виміряти" функціональ­ну активність таких різних на­вчальних закладів, як скласти академічну ієрархію цього ново­го, глобального освітнього про­стору? Мабуть, на роль цієї сак­раментальної "міри" в сучасному світі можуть претендувати універ­ситетські рейтинги. По-перше, це новий феномен — перший національний університетський рейтинг було розроблено в США в 1983 році, а перший міжнарод­ний університетський рейтинг — в Китаї в 2003 році, і підставою для їх розробки стали передусім соціальні очікування від універси­тетів. По-друге, саме універси­тетські рейтинги вимірюють інно­ваційні функції університету, які визначають його специфіку в кон­тексті нашого часу. По-третє, університетські рейтинги дола­ють "академічне відчуження" університету від повсякденного життя населення та перетворю­ють його на активного гравця на "медійному полі". А, як відомо, ЗМІ в сучасному світі репрезен­тують чи не найголовніший модус влади!

Входження кращих ук­раїнських університетів до провідних міжнародних універ­ситетських рейтингів проголо­шене пріоритетом та індикато­ром успіху Програми еко­номічних реформ на 2010-2014 роки Президента України Вікто­ра Януковича. Треба підкресли­ти, що це є вкрай важливою пе­редумовою підвищення конку- рентноздатності нашої країни в сучасному світі.

Залучити освітянську громаду до створення ефективних систем оцінки якості вітчизняної вищої освіти та визначити можливі шля­хи покращення теоретико-методологічного підґрунтя формуван­ня університетських рейтингів стало головною метою проекту "Елітна освіта в Україні і світі в дзеркалі університетських рей­тингів", який отримав фінансову та організаційну підтримку По­сольства США в Україні, Офісу програми академічних обмінів імені Фулбрайта та Київського ре­сурсного центру для випускників і був реалізований на базі Національної академії педа­гогічних наук України. Даний про­ект передбачав проведення циклу семінарів та підсумкового кругло­го столу в Києві. Перший з цих семінарів відбувся 15 листопада 2010 року в місті Миколаєві на базі Чорноморського державного університету ім. Петра Могили. Потім відповідні заходи відбулися на базі Сумського державного університету (30 листопада 2010 року) та Національного універси­тету "Львівська політехніка" (13 грудня 2010 року). З усіма ма­теріалами семінарів учасники могли ознайомитися заздалегідь завдяки сторінці проекту, розміщеною за адресою: http://www.fulbright.org.Ua/page.p hp?pid=83&lang=1

НАПН України в обговоренні проблеми

Фінальною подією даного проекту став круглий стіл "Елітна освіта в Україні та світі в дзеркалі університетських рей­тингів", який відбувся в Києві 16 грудня 2010 року. Круглий стіл відкрив Президент НАПН Ук­раїни, професор Василь Кремень. Він окреслив основні тен­денції в розвитку міжнародних та українських університетських рейтингів та наголосив на тому, що Національна академія педа­гогічних наук України бере ак­тивну участь в розробці теоретико-методологічного підґрунтя формування адекватних та на­уково обґрунтованих систем рейтингування вітчизняних університетів. Якість освіти як основна складова універси­тетських рейтингів стала голо­вною темою виступу голови підкомітету з питань фахової освіти Комітету з питань освіти та науки Верховної Ради Ук­раїни, професора Віталія Кури­ло. Свої вітання учасникам круг­лого столу висловив директор офісу Програми імені Фулбрай- та в Україні пан Мирон Стахів.

Стан, проблеми та перспекти­ви розробки університетських рейтингів в Україні були предме­том доповідей розробників провідних вітчизняних рейтингів — генерального директора Київського міжнародного інсти­туту соціології, професора Во­лодимира Паніотто (рейтинг "Компас"), завідувача сектору моніторингу вищої освіти Інсти­туту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України В'ячеслава Ямкового (рейтинг МОН України) та керівника про­екту "ТОП 200 України", який друкується тижневиком "Дзер­кало тижня" Олесі Леновицької. Специфіку взаємодії в трикутни­ку університетські рейтинги — бізнес — ЗМІ висвітлили в своїх виступах менеджер проектів компанії СКМ Наталія Гнилицька та редактор відділу культура і суспільство тижневика "Комен­тарі" Юрій Рибачук.

Своїм поглядом на специфіку складання вітчизняних універси­тетських рейтингів поділилися з присутніми ректор Кременчуць­кого національного університету імені Михайла Остроградського професор Михайло Загірняк, завідувач кафедри психології і педагогіки НТУ "КПІ" доцент Олена Винославська, організа­тор міжнародної освітянської виставки "Освіта та кар'єра" Те­тяна Волошіна та студент магістерської програми з політології НаУКМА Джонатан Еірхерт.

 

 

Наукові підходи до рейтингування 

З принципами побудови та результатами провідних міжна­родних та українських універси­тетських рейтингів присутніх оз­найомили провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України Сергій Кур- батов та менеджер проектів Київського міжнародного інсти­туту соціології Андрій Кашин. Серед міжнародних універси­тетських рейтингів на сьо­годнішній день найбільш авто­ритетними вважаються Шан­хайський рейтинг, який вимірює переважно науково-дослідний потенціал університету, рейтинг QS (колишній рейтинг Таймс- QS), що зосереджений на мар­кетинговому потенціалі на­вчального закладу та рейтинг Вебометрикс, який порівнює сайти університетів та їх інфор­маційне наповнення.

Увагу учасників привернув на­ведений С.Курбатовим факт, що цього року британська газета Таймс запропонувала читачам принципово новий рейтинг, складений разом з фахівцями аналітичної агенції Томсон-Рейтерс. Перша десятка усіх цих рейтингів складається переваж­но з американських та декількох британських університетів. Вза­галі ж, за кількістю університетів серед 200 кращих світових університетів за версією провідних міжнародних універ­ситетських рейтингів незапе­речним лідером є США, на дру­гому місці — Велика Британія, на третьому — Німеччина, а на четвертому місці — Нідерланди, відносно маленька країна з на­селенням всього 16 мільйонів. Ось де, мабуть, побудовано справжнє суспільство знань!

Серед сучасних тенденцій в галузі розробки університетсь­ких рейтингів було відзначено складання інтерактивних рей­тингів, згідно з якими кожен спо­живач може побудувати власний рейтинг, спираючись на кри­терії, які вважає найважливіши­ми.

Провідними українськими університетськими рейтингами, на думку авторів презентації, є рейтинг "ТОП 200 Україна", який за методологією подібний до колишнього рейтингу Таймс- QS, та рейтинг "Компас", що спирається на думку робото­давців та випускників універси­тетів. За останніми даними обох цих рейтингів лідером вітчизня­ної освіти став Національний технічний університет "КПІ", а "срібло" виборов Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Жвава та конструктивна дис­кусія, цікаві та інноваційні підхо­ди до проблеми формування університетських рейтингів, якість матеріалів, презентова­них вітчизняними експертами в даній галузі наочно засвідчили гарні перспективи української науки щодо розробки теорії та методики формування універси­тетських рейтингів. Отже, робо­та в цьому напрямку продов­жується!

Сергій КУРБАТОВ, 

Інститут вищої освіти НАПН України, 

Лідія ТКАЧЕНКО, 

Президія НАПН України 

 

 

 

* ВИЗНАННЯ *

 

Українські школярі здобули головний приз Всесвітньої олімпіади з робототехніки
У кінці минулого року в столиці Республіки Філіппіни Манілі про­ходила Всесвітня олімпіада з ро­бототехніки, яка зібрала понад 1000 учасників із 22 країн світу.

Вдруге на цих престижних світових змаганнях Україну пред­ставляли переможці Всеук­раїнської олімпіади з робото­техніки — члени технічної студії "Винахідник" Українського дер­жавного центру позашкільної освіти Олексій Ткаченко та Єли­завета Шепель (керівник — Гнат

Хлєбніков), Євген Діомідов та Владислав Заремба (керівник — Дмитро Кондратенко).

Євген та Владислав підготува­ли масштабний проект робота — дирижабля, який патрулює пожежонебезпечні туристичні зони.

Робот, що керується ручним пультом, оснащено відеокамерою, дані з якої транслюються в режимі он-лайн на базову станцію. Посадка дирижабля здійснюється в автоматичному режимі за допомогою лазерного

променя. Завдяки технологічній довершеності, сміливим про­грамним рішенням та можли­вості реалізації проекту в практи­ку діяльності відповідних служб проект здобув головний приз Всесвітної олімпіади з робото­техніки — кубок "Найкреа- тивніший робот".

Цією перемогою українські школярі підтвердили провідні по­зиції України серед технологічно розвинених держав світу.

 

 

* АДРЕСА ДОСВІДУ - КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ *

 

Здійснити мрію 

Навчання — багатогранний процес, який, безсумнівно, помилково зводити до накопичення певної суми знань, ви­роблення своєрідних схем поведінки. Адже головне завдання сучасної освіти — виховати свідому особистість, яка не лише знає значення слова "мо­ральність", а й прагне дотримуватися її у своєму житті. І найпершою основою моральності стає допомога — знайомій чи й не знайомій тобі людині. Допомог­ти дітям повірити в казку, в те, що мрії збуваються, — найперша мета, яку по­ставили собі студенти й викладачі

Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, провівши на­прикінці минулого року доброчинні за­ходи. Збирання коштів для дитячого будинку та "Зимова казка", покликані допомогти онкологічно хворим дітям, — лише невеличка частинка роботи з допомоги дітям, які потребують особ­ливої уваги. Однак, власне, її прове­дення переконує: молодь не байдужа до проблем мужніх малюків, які тяг­нуться до життя й борються за нього у своєму маленькому віці.

Untitled.FR10-18Близько 5-ти років КДАВТ ім. гетьмана П. Конашевича- Сагайдачного за ініціативи своїх студентів всіляко допо­магає Київському міському бу­динку дитини імені М.М. Городецького, що знаходиться у місті Ворзелі та входить до п'ятірки найкращих закладів такого типу. Цей Будинок ди­тини був заснований 1933 ро­ку силами лікаря Михайла Марковича Городецького. І сьогодні Ворзельський буди­нок дитини продовжує тра­диції любові та турботи про тих, на чию долю випали різноманітні випробування. У ньому перебувають діти від народження до 4 років з ор­ганічним ураженням цент­ральної нервової системи та психіки. При Будинку дитини функціонують два відділення: для дітей з невизначеним юридичним статусом та відділення ранньої медико-соціальної реабілітації — у ньому лікуються та виховують­ся діти з сім'ї. З усіма вихован­цями працюють медична та педагогічна служби. Очолює заклад Володимир Хігарович Мкиртичів. За словами стар­шого вихователя Ольги Мико­лаївни Тихонової, всі їх вихо­ванці, позбавлені батьківсько­го піклування, отримують йо­го. І кожна дитина ось уже про­тягом останніх шести років знаходить свою родину та не потрапляє в інтернат.

"У нашому закладі або пра­цюють, або не працюють. У нас немає таких людей, які прийшли просто відпрацюва­ти. Тому ми завжди дуже раді всім тим, хто долучається до якихось певних акцій. І не для того, щоб похизуватися тим, що "я зміг це зробити", а коли цей порив іде від чистого сер­ця. Повірте, таких людей ми відчуваємо та бачимо. Через те дуже приємно було бачити в наших стінах Ваших сту­дентів", — зазначила Ольга Миколаївна на зібранні про­фесорсько-викладацького ко­лективу КДАВТ ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, що проходив напередодні святкування Дня Святого Миколая. "Ви знаєте, спочатку це заходили такі люди — щас­ливі, радісні молоді — і вихо­дили від нас, мені здається, трохи змужнівшими, замисле­ними — трохи іншими".

Допомагаючи Будинку дити­ни студенти та викладачі КДАВТ проводять збір коштів для закупівлі необхідних його маленьким вихованцям речей — олівців, паперу, іграшок то­що. Також студенти завжди мають можливість відвідувати своїх менших підопічних. "Ми завжди раді всіх бачити у на­шому закладі. Ми досить відкритий заклад. Розуміємо, що студенти теж мають своє п окликання і найперший їх обов'язок — якнайкраще на­вчатися. Але якщо є у них ба­жання долучитися до співпраці з дітьми, ми цьому всіляко сприятимемо. Це може бути один раз у квартал — і не про­сто зустріч на кшталт "приїха­ли — побавилися". Ми допо­можемо організувати зустріч так, що це буде корисно і дітям, і студентам. Це можуть бути організовані силами сту­дентів покази лялькового теа­тру за вже розробленими на­шими сценаріями та методи­ками. Тому що діти дуже це люблять, дуже радо прийма­ють такі вистави", — переко­нує Ольга Миколаївна Тихонова. Важливо, що і в подальшо­му, на думку Ольги Мико­лаївни, студенти зможуть по­слуговуватися цими методи­ками для виховання вже своїх власних дітей.

У Будинку дитини широко використовують таку зображальну діяльність, як арт-терапія. Свої роботи, що з'явля­ються з-під пензлика у співпраці з дорослим, малень­ка дитина сприймає як витвір мистецтва, вона цьому над­звичайно радіє. Одну із таких картин із зображенням рудого котика, створену 3-річною Сашею, Ольга Миколаївна від імені своїх колег та вихованців подарувала КДАВТ ім. гетьма­на П. Конашевича-Сагайдач­ного. "Це буде перша така ро­бота в Вашій майбутній ко­лекції", — наголосила вихова­тель Київського міського бу­динку дитини імені М.М. Горо­децького. У свою чергу в.о. ректора Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного доктор технічних наук, професор, лау­реат державної премії України в галузі науки і техніки Владислав Вадимович Панін зазна­чив: "Ми будемо і надалі допо­магати. Також обов'язково за­безпечуватимемо олівці, папір для того, щоб діти могли тво­рити". У подальших же планах зі співпраці — організація влітку екскурсії для вихованців Київського міського будинку дитини імені М.М. Городець­

кого на теплоході.

Загалом арт-терапія сьо­годні вже стала важливим ме­тодом у соціально-педа­гогічній роботі. Вона допома­гає створювати внутрішню гармонію. Терапія мистецтвом здатна ефективно впливати на

 

особистісне зростання особ­ливо молодого покоління. Во­на ж може ставати основою для доброчинності, у чому пе­реконав і благодійний аукціон художній робіт вихованців та викладачів художньої студії "АРТ-Село", а також робіт про­фесійних художників Жито­мирщини. Він відбувся у рам­ках проекту підтримки онкохворих дітей, які проходять курс лікування в онкогематологічному центрі Житомирсь­кої обласної дитячої лікарні. Організаторами заходу стали

 

молодіжна громадська ор­ганізація "АРТ-Село", бла­годійний фонд "Всесвіт за майбутнє" і, власне, Київська державна академія водного транспорту імені гетьмана Пе­тра Конашевича-Сагайдачного. Також до нього долучилася

громадська організація "На­родна Рада".

"Зимова казка" — саме таку назву отримав захід — стала продовженням вечора, який проходив у Житомирі і дав можливість зібрати кошти на ліки для онкохворих дітей та арт-терапію, яка дає дітям можливість самовиразитися і відчути, що вони потрібні. Ад­же кожна дитина, коли прино­сить свою роботи до тата, ма­ми або друзів, чує: "Ти — мо­лодець". І це радує її та вселяє віру у власні сили. Образо­творче мистецтво — той унікальний засіб спілкування, що є зрозумілим для всіх.

Художники МГО "АРТ-Село"

Untitled.FR10-19розробили модель навчальних курсів, яка не має аналогів: це поєднання академічної школи малювання з декоративно- прикладним мистецтвом із за­лученням сучасних технологій навчання. Ця модель навчан­ня, використання новітніх ме­тодик викладання дозволяє найкраще розкрити творчий потенціал учнів і виявити їх здібності в окремих видах об­разотворчого мистецтва та розкрити себе як неповторну індивідуальність.

Заступник директора МГО

"АРТ-Село" Володимир Матвійо­вич Желябовський зазначив, що в 10-річній практиці їхнього об'єднання, що займається організацією соціальних мо­лодіжних проектів, виставок | дитячих робіт, вперше саме за і сприяння вищого навчального закладу підготовлено та про­ведено такий аукціон.                                              і

В.о. ректора КДАВТ ім. гетьмана П. Конашевича-Сагайдачаного Владислав Вадимович Панін наголосив: "Наша спільна акція з фондом "Всесвіт за майбутнє" має на меті допомогти дітям. Ми всі прекрасно розуміємо, що на­ше майбутнє — це діти. І дуже прикро, коли в житті буває так, що діти хворіють. І особливо прикро, коли діти хворіють тяжко. За того дефіциту мило­сердя, який ще існує в нашому суспільстві, ми повинні не аб­страктно відреагувати на кон­кретне горе, на хворобу дітей, а докласти максимум зусиль, зробити конкретні внески, аби допомогти їм". Проведений захід, який прийняла та якому сприяла КДАВТ імені П. Конашевича-Сагайдачного, най­перше був покликаний втілити казку в житті кожної дитини. Це стане можливим завдяки зібраним на аукціоні коштам. Прикладом же справжньої гостинності на заході став ви­ступ фольклорного ансамблю Центру культури та мистецтв КДАВТ з традиційними ук­раїнськими колядками. Такий автентичний спів, як і дитяча душа, — чистий та життєдай­ний. І зберегти життя дітей, зробити його насиченим бар­вами — нині має стати най­першою метою для кожного.

Саме в дитячому віці людина найбільше відкрита для спілкування з оточуючим її світом, вона прагне пізнавати нове, формується її світогляд. І тому так важливо, щоб у цей період дитина знаходила підтримку, отримувала мож­ливість виражати свою індивідуальність. "Щастя — це радість. Коли у тебе все доб­ре, коли щастить тобі", "Якби у мене була чарівна паличка, я б зробив добре людям, собі зробив добре", — такі вислов­лювання малюків, яким дово­диться боротися за своє жит­тя, переконують, дитяча душа — це щирість, це любов до ближнього. І часто дорослим варто вчитися саме у дітей цій відкритості, віри у власні сили та в можливість подолання будь-яких труднощів. Дорослі ж мають змогу допомагати своїм маленьким вчителям любові, провідуючи їх, збира­ючи кошти для лікування.

Підтримувати дітей, на долю яких випали складні випробу­вання, — природна поведінка свідомої людини. І розуміння цього важливе ще з молодих років. Участь студентів у доб­рочинних акціях — свідчення того, що молоді не байдуже її сучасне і майбутнє. І ці заходи, як переконують студенти Київської державної академії водного транспорту імені геть­мана Петра Конашевича-Сагайдачного, — не повинні бути споглядальними. Допомога — це постійна, безперервна і копітка праця, яка вимагає на­шої мужності та відповідальності.           І

Світлана ГОРСЬКА, 

кор. "Освіти" 

 

 

* АУДІОКНИГА — ВЧИТЕЛЯМ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ *

 

 

Сила і ніжність 

18 січня у Київському міському будинку вчителя -презентація аудіокниги поезій ПавлаТичини "Сила і ніжність болю" у виконанні Олександра Биструшкіна, на­родного артиста України.

Адже у січні 2011 року ви­повнюється 120 років від дня народження великого ук­раїнського поета Павла Гри­горовича Тичини. Літератур­но-меморіальний музей квар­тира Поета спільно з автором проекту "Твої сини, Україно, —

твій біль, твоя слава" Олек­сандром Биструшкіним, на­родним артистом України, "підготували сучасний про­дукт — аудіо книгу" поезій Павла Тичини, розраховану та спрямовану на допомогу ви­кладачам української літера­тури середніх, спеціальних та вищих навчальних закладів. До аудіо книги увійшли поезії Павла Тичини про Україну, йо­го лірика. Вірші виконуються під музику сучасника, друга Поета — композитора Бориса Лятошинського.

Ведучий вечора — Іван Фе­дорович Драч, Герой України,

лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка.

Для участі у заході були за­прошені: учителі української мови та літератури, студенти спеціальних та вищих на­вчальних закладів, учні шкіл, освітяни міста Києва, — усі, хто любить українську культу­ру, творчість Павла Тичини і хоче відчути красу його по­езії, настрій, своєрідність.

О. Колосова

 

 

 

 

* КОНКУРСИ *

Untitled.FR10-21

Магія краси  Untitled.FR10-22

 

 

 

У Драгомановському університеті відбулось неймовірної краси свято. І це пов'язано не лише з характером проведення подібних заходів, але й за принципом організації та атмосфери, що панувала в залі. У Національному педа­гогічному університету імені Михайла Драгоманова обрано "Красуню університету 2010".

Untitled.FR10-20

Свято вийшло вишуканим і відповідало рівню закладу, де воно відбулось. За словами Анатолія Толстоухова, члена журі, "сьогодні перед нами гарний десант жіночого педа­гогічного загону". У педа­гогічному виші більшу частину студентів складають самі дівчата, і це зазвичай яскраво відчувається. Але як зауважив Микола Давидюк, організатор заходу, "у нас немає конку­ренції чи, не дай Боже, зазд­рості. Всі дівчата дуже здру­жились за час репетицій і підтримують одне одного". І в це віриться, бо дівчатка вже є переможницями, адже навча­ються у провідному універси­теті України, здобувають знання з улюбленої галузі і є визнаними красунями у своїх навчальних підрозділах. А представляти тисячні колек­тиви своїх інститутів є спра­вою важливою і почесною. І з цим завданням дівчата впора­лись і показали не лише свої інтелект, таланти і красу, а й продемонстрували почесним гостям університету Драгомановський дух. А в журі дійсно находились поціновувачі жіно­чої краси, одні з найвідоміших та найвпливовіших чоловіків України радник уповноваже­ний представник Прем'єр- Міністра України Анатолій Толстоухов, ректор універси­тету Віктор Андрущенко, голо­ва правління ВАТ "Київський ювелірний завод" Сергій Цюпко, меценат та університету Микола Бойчук.

Романтично-граційний ха­рактер від учасниць передав­ся усім глядачам, які щиро і завзято вболівали за своїх представниць. У залі було видно різноманітні плакати, які були покликані підтриму­вати і надихати дівчат на пе­ремогу. І як зазначив ректор Віктор Андрущенко це май­бутні вчительки, педагогині і як же повезе тим, хто буде в них навчаться. Також ректор НПУ ім. Драгоманова Андру­щенко В.П. зазначив важ­ливість спонсорської та дружньої підтримки членів журів та прийняв їх у "Драгоманівську родину", вручивши

 

відповідні нагороди. Усі учас­ниці отримали коштовні по­дарунки від "Київського ювелірного заводу", за що особлива подяка другові університету Сергію Цюпко.

Переможницею конкурсу, титул "Красуня університету 2010" отримала студентка Інституту корекційної педа­гогіки та психології Валерія Сердюк, яка тепер представ­лятиме увесь 30-тисячний колектив університету. І в цьому найбільша сміливість дівчат, це вирізняє їх та нади­хає на нові звершення, адже яка це відповідальність — от­римати корону та гідно нести її в майбутнє.

Відзначимо, що на подібних заходах в університетах мож­на побачити суєту і це позна­чається на заході загалом. Але на цьому святі все було чітко виважено і сплановано, навіть дивуєшся, адже основ­ну частину роботи на себе взяла Студентська рада університету. Увесь святко­вий вечір пройшов як на од­ному диханні і після закінчен­ня так хотілось зробити світлину з красунями на­пам'ять, але більшість з них одразу ж пішли з залу. На пи­тання в чому ж справа, кон- курсантка Віта Костюк відповіла, поспішає складати залік. Це ще раз переконало в обдарованості і відповідаль­ності красунь Драгомановського університету.

Сергій РУСАКОВ, 

кор. "Освіти" Фото Василя ТИМОШЕНКА. 

 

 

* ШКОЛА ЗДОРОВ'Я *

Стреси у молоді
в чому їх причини? 

Дослідження в рамках програ­ми "Здоров'я нації", які прово­дять протягом ряду років фахівці Інституту соціальної та політич­ної психології Національної ака­демії педагогічних наук України, виявляють основні чинники та поширеність негативних явищ, в першу чергу стресових станів і пов'язаних з ними, а часто й обумовлених стресами тютюно- паління, зловживання алкоголь­ними напоями та наркотичними речовинами в молодіжному се­редовищі України, зокрема й се­ред учнів. Ось і останнє всеук­раїнське репрезентативне опи­тування виявило надмірний пси­хологічний стресовий тиск на молоду особистість. Показови­ми є наступні дані: більше поло­вини молоді (51,4%) вважає, що перебуває у стресогенному се­редовищі. При цьому дівчата (53,4%) відчувають його тиск дещо сильніше (на 4%) ніж юна­ки. Якщо брати до уваги соціальний стан, то можна бачи­ти, що значною мірою від стресів потерпає студентська і працююча молодь, яка більше занурена у соціальний контекст життя. Хоча і учні шкіл та про­фесійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) також майже у половині випадків оцінюють своє повсякденне середовище як дискомфортне, навіть жор­стоке.

Судження

Учні з/о шкіл

Учні ПТНЗ

Студенти

Працююча молодь

Соціальне середовище, в якому я живу, надмірно стресогенне й жорстоке

44,3

47,3

55,9

52,4

Основними чинниками, які призводять до стресових станів, є такі:

 

чоловіки

жінки

загалом по вибірці

Негаразди в сім'ї

58,8

69,9

64,4

Погана ситуація на роботі (в інституті, в школі)

48,3

53,2

50,8

Сіра буденність (щоденні неприємні дрібниці)

29

32,8

31,2

Економічні проблеми

28,8

27,7

28,2

Відсутність друзів

24,8

28,6

26,7

Соціальні негаразди

25,7

23,5

24,6

Нестабільна політична ситуація в країні

7,8

7,6

7,7

"агресивні" ЗМІ (телебачення, інтернет)

6,0

6,3

6,2

Важко відповісти

13,3

7,8

10,5

*Примітка. Кількість відсотків перевищує 100, тому що рес­понденти мали можливість оби­рати більше однієї відповіді.

Як не парадоксально, але найдошкульнішими чинниками є впливи найближчого оточення

— це стосунки в сім'ї, взаємовідносини в навчанні, праці, повсякденні негаразди та відсутність друзів. Серед зовнішніх чинників стресу знач­ними за вагою є економічні та соціальні проблеми, і в най­меншій мірі — нестабільність політичної ситуації. При цьому помітно, що дівчата гостріше, на 11 відсотків, сприймають стресогенність чинників найближчо­го оточення ніж юнаки, особли­во стосунки у сім'ї. Найбільш гостро родинні негаразди сприймають студенти і учні шкіл. їх теж в більшій мірі турбують проблемні ситуації на роботі і навчанні. Відсутність друзів особливо дошкуляє учнів шкіл. Із зовнішніх чинників помітна враз­ливість економічних проблем для працюючої молоді.

На відкрите запитання "Нині досить часто вживається понят­тя "стрес". Який зміст вкладаєте в це поняття особисто Ви?" відповіли 75,4 відсотка опита­них, що теж є показником поши­реності стресових явищ у сучас­ному молодіжному середовищі. Адже визначити поняття стресу може людина, яка його пережи­ла. На думку респондентів най­поширенішими психічними ста­нами, в яких опиняється молодь під впливом стресогенних чин­ників, є такі.

Збуджені, агресивні стани:

- напруженість, перена­пруження — властива більше жінкам, ніж чоловікам, поширені

в основному серед працюючої молоді та студентів;

- істерія, знервованість — однаково поширена серед представників обох статей, але у жінок — переважно серед сту­денток та школярок, а у чоловіків

—        серед працюючих;

-     негативна збудженість, схвильованість — в цьому стані перебуває вдвічі більше жінок, ніж чоловіків, в основному пра­цюючих;

-     роздратованість — властива респондентам обох статей однаково, в першу чергу працюючим та студентам.

-     Пригнічені, шокові та депресивні стани:

-     апатія, пригніченість, байдужість — властиві переваж­но працюючим жінкам та сту­денткам;

-     шок — зустрічається в основному серед працюючої молоді, більше серед чоловіків;

-     депресія, пригніченість

—   вдвічі частіше властива жінкам, причому усіх соціальних груп, крім учениць профтехучи­лищ;

ВІДПОВІДІ:

Учні з/о шкіл

Учні ПТНЗ

Студенти

Працююча молодь

Наркотики допомагають розслабитися, відпочити, забути про проблеми

51,5

51,6

53,1

50,7

Важко знайти взаєморозуміння з батьками, хочеться як-небудь втекти від усього

49,6

48,4

46,6

46,4

Відсутність близьких і друзів, самотність

48,8

34,0

42,3

40,3

Наркотики допомагають підбадьоритися, набути робочого стану

33,2

35,1

36,0

34,2

- розпач, приреченість, відчуття безвиході — властиві головним чином працюючій молоді, переважно жінкам.

Відзначено також стани роз­губленості, тривоги, паніки, неспокою.

З'ясовано, що для опанування стресових станів молодь засто­совує як позитивні і корисні для її фізичного, психічного і соціального здоров'я засоби, так і негативні, шкідливі. Серед

шкідливих найпоширенішими є вживання алкогольних (в тому числі і слабоалкогольних, тонізуючих психофізичний стан) напоїв, тютюнопаління, вживан­ня наркотичних речовин, без­ладні статеві стосунки. Широке і систематичне використання цих засобів, у свою чергу, призво­дить до толерантного ставлення та звикання до них та стрімкого розповсюдження шкідливих звичок і негативних явищ у су­часному молодіжному середо­вищі.

Так, позитивно до тютюнопаління ставиться 6,3% опита­них. Наскільки позитивно, настільки й негативно — 25,4%. Відповідно до вживання алкого­лю — 3,3% і 33,6% та вживання наркотиків 0,7% і 4,0%. Привер­тає увагу зростання за останні роки позитивного ставлення мо­лоді до наркотиків та деякого зменшення позитивного став­лення до паління і вживання ал­коголю.

Серед основних чинників, че­рез які, на думку більшості опи­таних, молодь починає зловжи­вати алкогольними напоями, на­зивають потребу подолання

стресових станів та нейт­ралізації дошкульних стресогенних факторів. Про це свідчать наступні результати опитування.

Потреба розслабитися, відпо­чити, забути про проблеми — 72,4%

Бажання підняти настрій, підбадьоритися — 67,5%

Прагнення зробити спілкуван­ня більш веселим і невимуше­ним — 65,5%

Напружена атмосфера вдома: сімейні негаразди, сварки — 54,0%

Відсутність близьких і друзів, самотність — 45,2%

Складнощі у взаєминах з батьками — 42,4%

(Кількість відсотків перевищує 100, тому що респонденти мали можливість обирати більше однієї відповіді).

Потребу розслабитися, відпочи­ти, забути про проблеми, а також бажання підняти настрій, підбадь­оритися вважають найбільш акту­альною студенти та учні ПТНЗ. Прагнення зробити спілкування більш веселим і невимушеним значущими приблизно у рівній мірі для усіх соціальних верств молоді.

При цьому, зростає значення відсутності близьких і друзів, са­мотності для всіх категорій. Це може свідчити про зростання відчуженості, дистанції молоді у

стосунках з близькими і, відповідно, посиленого пережи­вання самотності. Внаслідок се­ред сучасної української молоді зростає застосування шкідли­вих для здоров'я речовин як за­собу подолання стресів. На за­питання: "Чи доводилося Вам коли-небудь пробувати нарко­тики?" відповіли: так, багато разів — 1,8%, так, кілька разів — 10,2%, так, один раз — 12,1%, ні, жодного разу — 75,9%. Тоб­то, в той чи інший спосіб вжива­ла наркотичні речовини четвер­та частина опитаної молоді.

Бо має потребу кардинально змінювати свій психічний стан і таким чином позбутись впливу стресогенних чинників, але не знає, як це зробити. На жаль, профілактична робота щодо про­тидії поширенню наркотиків у мо­лодіжному середовищі не є ефективною і основні фактори, які спричиняють відтворення і розповсюдження наркоспоживання серед молоді, продовжу­ють діяти. При врахуванні соціального статусу, помітно, що лідерами у систематичному зло­вживанні наркотиків є учні ПТНЗ і працююча молодь. Вони ж є ліде­рами і у кількаразовому вживан­ню наркотиків.

Більш конкретну картину що­до думки молоді стосовно ролі наркоспоживання у подоланні стресових станів серед різних соціальних груп молоді дають відповіді на запитання "Як Ви вважаєте, чи є перелічене нижче причиною того, що деякі молоді люди вживають наркотики?" (за­лежно від соціального статусу).

*Примітка. Кількість відсотків перевищує 100, тому що рес­понденти мали можливість оби­рати більш ніж одну відповідь.

Привертає увагу значний приріст кількості молоді за два останні роки майже за всіма ци­ми показниками. Це є тривож­ною ознакою, яка може свідчити про свідоме зростання інтересу молоді до наркотичних речовин як до засобів опанування стре­сових ситуацій.

Що ж з цим робити? Як долати поширення шкідливих звичок серед молоді? Про це — у на­ступній нашій статті.

О. Баришполець , Б. Лазоренко, 

 

 

Наукові співробітники Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України

Прогнозують другу хвилю грипу

У січні 2011 року в Луганській області медики прогнозують дру­гу хвилю епідемії грипу.

За повідомленням Лугансь­кої обласної санітарно- епідеміологічної станції, в ос­танні тижні 2010 року в цілому епідемічний поріг захворюва­ності на грип та гострі респіра­торні вірусні інфекції в цілому

Untitled.FR10-23по області не перевищено.

Проте, до кінця року епідпоріг був перевищений в дитячих віко­вих групах. Серед малюків до двох років - на 12% в Алчевську, Рубіжному, Кремінському, Лутугинському та Станично-Лугансь­кому районах. На 5% перевище­но епідемічний поріг серед дітей від 3 до 6 років в Алчевську, Стаханові та Перевальському районі.

За останній тиждень минулого року на ГРВІ захворіли 9 тис. 29 осіб.

В кінці минулого року з діагно­зом ГРВІ та грип було госпіталізовано понад 580 осіб, з них понад 70% - діти до 17 років.

Раніше головний державний санітарний лікар України Сергій Риженко заявив, що перша хвиля грипу в Україні пройшла.

Зазначимо, що рівень захво­рюваності на грип та ГРІ в Києві за попередній тиждень знизився на 19%.

 

 

 

* КОНКУРСИ *

Запрошуємо до участі у Всеукраїнському фотоконкурсі 

"Чому усміхаються діти ?" 

Департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки Ук­раїни оголошено Всеукраїнський фотоконкурс "Чому усміхаються діти ?". Фотоконкурс буде проведено у номінаціях:

1.           "Стартуємо в майбутнє з дитячого садка" (конкурс на краще фото організації життєдіяльності дітей в дошкіль ному навчальному закладі);

2.           "Моя сім'я - моя фортеця" ( конкурс на краще родинне фото);

3.           "Гармонія краси і руху" (конкурс на краще фото щодо впровадження здоров'язберігаючих тех­нологій в дошкільному навчальному закладі).

Фотографії буде розміщено на порталі ІА "Світ освіт" Єдине освітнє інформаційне вікно України. Починаючи з 20 грудня 2010 року по 20 березня 2011 року фотороботи можна завантажувати на на веб-сайті: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 

МІЖНАРОДНИЙ ДЕБАТНИИ ТУРНІР !!!

Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Дебатна академія"

25-27 лютого 2011 року проводять

Міжнародний дебатний турнір для школярів на тему: "Актуальні проблеми сучасності очима молоді"

Турнір присвячений обговоренню викликів, які постали перед світовою спільнотою у сферах екології, прав людини, культури та громадянської позиції молоді. Остаточне формулювання дебатних тем буде повідомлене після закінчення реєстрації команд-учасниць.

Місце проведення: Український гуманітарний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, пров. І. Козловського, 3).

Формат: турнір відбуватиметься за Всесвітнім форматом шкільних дебатів (World Schools Debate Format) і складатиметься з двох треків: україномовного й англомовного; чотирьох кваліфікаційних раундів; півфіналу та фіналу. Статуси учасників:

—              дебатери (учні 8 -11 класів), які володіють українською і/або англійською мовами;

—              супроводжуючий (тренер або суддя).

Для участі в турнірі необхідно з 15 листопада 2010 року до 1 січня 2011 року надісла­ти форму учасника на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

Детальну інформацію можна отримати на сайтах ВМГО "Дебатна академія": http//www.debate.org.ua або Українського гуманітарного ліцею: www.uhl-

edu.kiev.ua.

Із додатковими запитаннями звертатися за телефоном: (044)- 253-07-89 або 067-449-4839. Запрошуємо до участі команди з України та інших країн. Організаційний комітет залишає за собою право конкурсного відбору учасників.

Оргкомітет

 

 

* ЗАПРОШУЮТЬ НА НАВЧАННЯ *

 

КИЇВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного навчальний заклад ІІІ, ІV рівнів акредитації

Ліцензія АВ № 506640, від 11.03.2010р.

-     Військова кафедра

-     Друга вища освіта

-     Магістратура

-     Аспірантура

-     Центр довузівської підготовки ((044)417-17-60)

-     Юридична клініка (надає безкоштовну допомогу у юридичних питаннях студентами та викладачами юридичного факультету КДАВТ, тел. (044)417- 53-06)

Показником якості освіти в академії виступають результати перевірки ек­спертів Європейської комісії з питань рівня підготовки фахівців для водно­го транспорту. Академія є членом Міжнародної асоціації морських універ­ситетів (IAMU) та постійним учасником Генеральної асамблеї асоціації.

 

Спеціальність

Плата за навчання за рік, грн

денна ф.н.

заочна ф.н.

 

Судноводіння

8560,00

7553,00

 

Експлуатація суднових енергетичних установок

8560,00

7553,00

 

Правознавство

7300,00

5356,00

 

Менеджмент організацій

6962,00

5356,00

 

Облік і аудит

6962,00

5356,00

 

Програмне забезпечення автоматизованих систем

6962,00

5356,00

Адреса академії: 04071, м. Київ, вул. Фрунзе, 9, кім. 119 (приймальна комісія)

Тел. приймальної комісії: (044) 417-17-57, e-mail:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , site:

www.maritime.kiev.ua

 

 

Untitled.FR10-24

ПОШТОВА АДРЕСА РЕДАКЦІЇ ТИЖНЕВИКА «ОСВІТА»

01054, КИЇВ-54, вул. Тургенєвська, 8-14, оф. 312.

Адреса електронної пошти редакції:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Факсові повідомлення надсилайте за номером: 517-45-69.

По четвергах у приміщенні Київського Будинку вчителя, кімн.27, приймає відвідувачів заступник голови Всеукраїнського педагогічного товариства ім.Гр.Ващенка, головний редактор нашого тижневика О.С.Коноваленко.

По понеділках і середах ведуть прийом редактори відділів нашого видання за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14, кімн. 312.

Головний редактор Ольга КОНОВАЛЕНКО

ТЕЛЕФОНИ

Головного редактора тел./факс — 486-46-46; 517-45-69 творчого об'єднання «Галузь», творчого об'єднання «Собор», творчого об'єднання «Економіка» — 221-02-96 творчого об'єднання «Регіон» — 235-60-74

Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Редакція не рецензує і не повертає матеріалів. За достовірність фактів і цифр, відповідність їх вказаним джерелам відповідальність несе автор.

Номер зверстано в комп'ютерному центрі тижневика «ОСВІТА».

Тижневик віддруковано у видавництві «ІНТЕРЕКСПРЕСДРУК»

Реєстраційне свідоцтво: серія ВК № 2408 від 14.11.1996 р.

Тираж у січні 13240.         Зам.

Тижневик виходить щосереди.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

Останнє оновлення на П'ятниця, 11 лютого 2011, 18:36
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Web-Craft.com.uaСоздание сайта