Засновано в березні 1940 року.          Головний редактор: Коноваленко Ольга Степанівна  
Засновники: Міністерство освіти і науки України; ЦК профспілки працівників освіти і науки України; Академія педагогічних наук України; Всеукраїнське педагогічне товариство ім.Григорія Ващенка; Трудовий колектив редакції Творча спілка вчителів України; Академія інженерних наук України; Спілка викладачів вищої школи та науковців України
Номер 5-6 (26січня- 2лютого 2011 року ) PDF Друк e-mail

Держава вшанувала юних героїв Крут 

 

Прем'єр-міністр України Микола Азаров в День пам'яті Героїв Крут поклав квіти до пам'ятного знака студентам, які загинули в бою біля станції "Крути" на Чернігівщині.

Untitled.FR10-1Військовослужбовці Почесної варти да­ли салют і пройшли урочистим маршем.

В церемонії взяли участь члени Уряду, керівники міської влади столиці.

 

 

 

 

 

 

 

На базі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", за ініціативи корпорації Intel в Україні, вже вдруге стартував конкурс для учнів загально­освітніх навчальних закладів України — Intel-Технo Україна — Національний етап міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF (International Science and Engineering Fair).

на всесвітній фінал

Метою Конкурсу є всебічна підтримка обда­рованої молоді, сприяння активізації та мо­дернізації змісту науково-дослідницької, по­шукової, експериментальної та практичної діяльності учнів, впровадження інноваційноосвітніх методів і технологій, розширення по­глядів молоді на сучасний стан розвитку науки та техніки.

28-30 січня - пройшов постерний захист наукових робіт у форматі інтерв'ю з науковцями, за категоріями: Математичні науки, Фізика та Астрономія, Комп'ютерні науки, Інженерія та Енергетика.

31 січня було оголошено імена пере­можців та фіналістів.

Заходи Конкурсу відбулись під патронатом Національної академії наук України та

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, за підтримки відділу преси, освіти та культури посольства США в Україні. Титуль­ним генеральним спонсором Конкурсу є всесвітньо відома корпорація Intel.

До участі в Національному етапі відібрано 136 проектів: Математика - 17, Фізика та Астрономія - 28, Комп'ютерні науки - 42, Інженерія - 34, Енергетика - 15.

Переможці Національного етапу Конкурсу от­римали право представляти свої проекти на Всесвітньому фіналі Intel ISEF з 8 по 13 травня 2011 р. у м. Лос-Анджелес (Каліфорнія, США), де роботи фіналістів оцінюватимуть вчені зі світовими іменами, у тому числі — лауреати Но­белівських премій.

Я пишаюсь тим, що я Українець

24 січня у міністерстві відбулося урочис­те нагородження фіналістів конкурсу сту­дентських та учнівських творчих робіт "Я пишаюсь тим, що я українець!".

— Добре, що незалежно від того, хто став переможцем, усі виявили бажання самостійно мислити і демонструвати творчі концепції розвитку нашої держа­ви або її окремих галузей. Про­ведення цього конкурсу гово­рить про надзвичайно високий рівень підготовки наймолодших громадян України, освіченості й бажанні працювати. — зазначив Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.

Він оголосив імена пере­можців конкурсу "Я пишаюсь тим, що я українець!":

Орешко Марія з міста Києва;

Новікова Ганна з міста Сева­стополя;

Янмишбаш Гуляра з Авто­номної Республіки Крим;

Сівкова Олена з Дніпропет­ровської області;

Гарифулина Альфія з До­нецької області;

Повханич Богдан з Закар­патської області;

Бегуненко Олександр з За­порізької області;

Будник Уляна з Івано- Франківської області;

Панчук Світлана з Київської області;

Богатирьова Інна з Лугансь­кої області;

Камінська Тетяна з Львівської області;

Матвійчук Олександр з Ми­колаївської області;

Ремзіна Наталя з Одеської області;

Гусак Віра з Рівненської об­ласті;

Юрчак Марія з Тернопільської області;

Пустовалова Віра з Харківської області;

Тимченко Аріна з Херсонсь­кої області;

Артеменко Богдан з Чер­каської області;

Шкуро Антон з Чернівецької області.

Заступник Міністра культури та туризму України Юрій Арте­менко також привітав пере­можців та їх викладачів з заслу­женою перемогою. Загалом до фіналу Конкурсу відібрано 27 найкращих робіт, а лауреатами конкурсу стали:

1.   Пустовалова Віра, "Моя Україна: кадр за кадром" (нове­ла в семи частинах), м. Харків.

2.   Сівкова Альона, "Я пи­шаюсь тим, що я українець!", м. Дніпропетровськ.

3.   Буднік Уляна, "Я пишаюсь тим, що я українець!", м. Івано- Франківськ.

Untitled.FR10-2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

* СПІВРОБІТНИЦТВО *

С творення у к р а ї н с ь к о ї школи та бібліотеки у Москві


обговорили на засіданні української частини Підкомітету з питань гуманітарного співробітництва Українсько-Російської міждержав­ної комісії під головуванням Дмитра Табачника 26 січня 2011 року.

Про результати засідання повідомив на брифінгу Дмит­ро Табачник, міністр освіти, науки, молоді та спорту, голо­ва Підкомітету. Основними питаннями обговорення бу­ли: проведення Днів освіти і науки України у РФ; відкриття загальноосвітнього навчаль­ного закладу з українською мовою навчання у Москві та української бібліотеки на базі Національного культурного центру; заходи до 70-річчя з дня початку Великої Вітчизня­ної війни, а також 50-річчя по­льоту Ю. Гагаріна в космос та ін.

Щодо відкриття у Москві за­гальноосвітнього навчального закладу з українською мовою навчання, то, за словами Дмитра Табачника, воно пла­нується з нового навчального року. Зараз проект допрацьо­вується українською сторо­ною. Від навчальних закладів України надійшло близько 3,5 тисяч зауважень, поправок.

Подібні школи наша держа­ва відкриває не вперше. Дми­тро Табачник називає Україну "великим гравцем на ринку освітніх послуг": "У нас є більше тисячі місць, які Міністерство (за пропозицією наших посольств за кордо­ном) розподіляє в різних країнах. Наприклад, школа ім. Лесі Українки у Грузії, де діти вивчають рідну, українську та російську мови.

Міністерство освіти і науки має Українську міжнародну школу. Вона дає можливість отримати документ держав­ного зразка про завершення повної середньої освіти. Як­що дитина навчається у такій школі за кордоном, потім во­на має можливість отримува­ти вищу освіту і в Україні".

Важливим залишається пи­тання мотивації навчання російських учнів у школі з ук­раїнською мовою. У будь-яко­му випадку, це дає ширші можливості для здобуття ви­щої освіти. Міністр зазначає: "Ми хочемо, щоб діти, які бу­дуть відвідувати школу з ук­раїнською мовою навчання у Москві, отримували два доку­менти про повну середню освіту: російського й ук­раїнського зразків, що відкриває їм дорогу до вищої освіти в обох державах".

Окрім того, Д. Табачник вважає, що учні української школи в Москві повинні мати можливість вступу до ВНЗ Ук­раїни на бюджетну форму на­вчання на умовах загального конкурсу.

Українська бібліотека на базі Національного культур­ного центру РФ також стала об'єктом активного обгово­рення: "Це дуже важливе для нас питання, яке ініціює Підкомітет з питань гуманітар­ного співробітництва, Міністер­ство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністер­ство закордонних справ Ук­раїни. Мова йде про ство­рення у Москві повноцінного закладу української культури — бібліотеки при Національ­ному культурному центрі Російської Федерації. Для цього передбачається ціла низка організаційних заходів із забезпечення бібліотеки і методичною підтримкою, і книжковим фондом".

Бібліотека фінансується Російською Федерацією і є російським закладом. За сло­вами міністра, нашою держа­вою бібліотеці було подаро­вано видання М. Костамарова, М. Коцюбинського, І. Франка та ін.

Untitled.FR10-3Як повідомив Д. Табачник,

заплановано проведення Днів української освіти і науки Російській Федерації. Остаточну програму буде затверджено наприкінці березня цього року. Передбачається, що найбільш масштабні заходи пройдуть у Москві, Ростові-на-Дону, Бєлгороді, Сурську, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі. Засіданням опрацьовано ряд пропозицій щодо підготовки святкових та інших заходів, які заплановано відзначати спільно з РФ:

"Ми обговорили низку заходів, які будемо відзначати спільно з російською стороною. Це 50 років з дня польоту людини в космос, що співпадає з іншим святом, яке ми  також запропонуємо росіянам відзначати разом,

-    ювілей льотчика-космонавта, героя Радянського Союзу Григорія Берегового.

крім того, ми будемо готувати відзначення 70-річчя з дня початку Великої Вітчизняної війни (зокрема заходи, присвячені героїчній обороні Києва, Одеси, Севастополя)",

-  розповів міністр.

Д. Табачник також звернув вагу на українські громадські організацій у Росії: "У Російській Федерації зареєстровано понад 130 громадських організацій українців".

Рішення, ухвалені на засіданні української частини Підкомітету з питань гуманітарного співробітництва Українсько-Російської міждержавної комісії, будуть викладені у пропозиціях до резидента України Віктора Януковича.

Катерина ПОРОХНЯК 

кор. "Освіти" 

 

 

 

 

* ПРОФТЕХОСВІТА *

 

 

Фахівці, яких чекають
Нові державні стандарти професійно- технічної освіти — забезпечення якісної підготовки робітників 

З метою виконання завдань Президента України Віктора Януковича, відображених у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспро­можна економіка, ефективна держава", Указу Президента України "Про заходи щодо за­безпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні" та згідно з Концепцією Держав­ної цільової програми розвит­ку професійно-технічної освіти на 2011-2015 роки, схваленої Урядом України, у 2010 році розпочато розроблення та впровадження сучасних дер­жавних стандартів про­фесійно-технічної освіти з кон­кретних робітничих професій, що користуються попитом на сучасному ринку праці.

Так, Міністерством освіти і на­уки, молоді та спорту України у січні 2011 року вже розроблено 18 державних стандартів про­фесійно-технічної освіти, а саме: "Арматурник (будівельні, мон­тажні та ремонтно-будівельні ро­боти)", "Електромонтажник си­лових мереж та електроустатку­вання", "Електромонтер з ре­монту та обслуговування прист­роїв сигналізації, централізації та блокування", "Електромеханік засобів автоматики та приладів технологічного устаткування", "Квітникар", "Машиніст бульдо­зера (будівельні роботи)", "Ма­шиніст (кочегар) котельні", "Монтер колії", "Озеленювач", "Оператор котельні", "Оператор тваринницьких комплексів та механізованих ферм", "Охоро­нець", "Охоронник", "Слюсар- складальник радіоелектронної апаратури та приладів", "Фер­мер", "Формувальник ковбасних виробів", "Ювелір (ювелір-модельєр)", "Ювелір-закріпник".

На всіх етапах розроблення нових стандартів налагоджено тісну співпрацю з роботодав­цями, керівниками провідних підприємств, місцевими орга­нами влади, галузевими міністерствами.

Слід зазначити, що про­фесійно-технічні навчальні за­клади до цих пір користували­ся кваліфікаційними характе­ристиками та державними стандартами з робітничих професій, які затверджували­ся ще у 70-80-х роках минуло­го століття.

Крім того, для 22-х професій сфери послуг, торгівлі, туризму, громадського харчування, рес­торанно-готельного сервісу розроблено експериментальні навчальні плани та програми за модульним принципом. У 2010/2011 навчальному році розпочалось їх впровадження у професійно-технічних навчаль­них закладах Автономної Рес­публіки Крим, Львівської, Івано- Франківської, Одеської, За­порізької областей та м. Києва.

За ініціативи Міністра освіти і науки, молоді та спорту Дми­тра Табачника та Президента НАН України Бориса Патона, підготовлено пілотний проект

з організації у 2011 році на­вчання за широкопрофільною професією "Зварник" і вже у лютому поточного року на базі Міжгалузевого навчально-атестаційного центру Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона відбудеться засідання робочої групи з розроблення державного освітнього стан­дарту з цієї професії.

Наразі в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту триває інтенсивна робота з розроб­лення ще 18 державних стан­дартів з професій, які впрова­джуватимуться у навчально- виробничий процес з вересня 2011 року, серед них: "Апарат­ник підготовки сировини та відпускання напівфабрикатів і продукції", "Асистент рефе­рента", "Виробник художніх виробів з металу", "Гірник з ремонту гірничих виробок", "Діловод", "Електромонтер лінійних споруд електрозв'яз­ку та проводового мовлення", "Електрогазозварник судно­вий", "Електрик судновий", "Касир (на підприємстві, в ус­танові, організації)", "Контро­лер ощадного банку", "Кухар судновий", "Машиніст елект­ровоза (підземний)", "Ма­шиніст компресорних устано­вок", "Оператор електронно-обчислювальних та обчислю­вальних машин", "Оператор технологічних установок", "Прокатник гарячого металу", "Слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування", "Флорист".

Відповідно до Указу Прези­дента України Віктора Януковича 2011 рік оголошено Роком освіти та інформаційного суспільства. Тому в рамках Указу Президен­та, Центр професійної та трудо­вої реабілітації інвалідів Всеук­раїнської громадської організації інвалідів "Безбар'єрна Україна", що є ліцензованим Міністерст­вом освіти і науки, молоді та спорту навчальним закладом, та компанія Autodesk розробили інноваційні методики викладан­ня для поглиблення знань слу­хачів у сучасних ІТ-технологіях. На цей час розроблено кваліфікаційні вимоги з метою включення до Класифікатора робітничих професій нової су­часної професії — "Оператор си­стем тривимірної графіки".

Застосування інформаційно- комунікаційних технологій у професійно-технічній освіті, використання мережі Інтернет, створення порталів, електрон­них бібліотек та гіпертекстових інформаційно-довідкових сис­тем, депозитаріїв навчального призначення, впровадження електронних програмних за­собів навчання (електронні підручники, енциклопедії, тес­туючі та моделюючі програми- тренажери, електронні лабора­торні практикуми тощо) ство­рять підґрунтя для побудови єдиного інформаційного сере­довища професійно-технічної освіти.

 

 

 

 

* ВИХОВНА РОБОТА *

 

Величати та діяти

Такі прагнення щодо рідної держави продемонстрували фіналісти конкурсу студентських та учнівських творчих робіт

"Я пишаюсь тим, що я українець!"

Untitled.FR10-4

 

Вони зібралися 24 січня на урочистостях в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Ініціатором конкурсу ви­ступила Всеукраїнська мо­лодіжна громадська організація "Молоді регіони", а проходив він за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Змагання творчого пера тривали із середини листопада до кінця 2010 року.

Нагородження стало особливо символічним у зв'язку із святку­ванням напередодні Дня собор­ності України. Як Україна об'єдналася на початку ХХ століття, так і фіналісти конкурсу продемонстрували єдність у своєму шанобливому ставленні до рідної землі. Історія ук­раїнської мови, християнство, те, ким ми були, звідки походимо, наші звичаї, традиції, обряди — тобто те, що нас пов'язує, — така палітра визначальних ук­раїнських концептів лягла в осно­ву однієї з творчих робіт, пред­ставлених на конкурсі. Її автор Віра Гусак з Рівного прийшла на урочистості у вишиванці, щоб своїм прикладом переконати од­нолітків, що бути українцем — ще й стильно.

Untitled.FR10-5Урочистий захід розпочав го­лова ВМГО "Молоді регіони" на­родний депутат України Андрій Пінчук. Він наголосив на важли­вості створення такого конкурсу, який би об'єднав ідеї молодих людей щодо того, що нас повин­но згуртовувати в нашій державі. І це вдалося зробити за допомо­гою конкурсу студентських та учнівських творчих робіт "Я пи­шаюся тим, що я українець!". Школярі та студенти виявили ви­соку активність у ньому, вислови­ли власні погляди щодо важли­вості виховання патріотизму сьо­годні. "Ми отримали 464 роботи з усіх регіонів України, провели їх експертний аналіз, виокремили велику кількість цінних та цікавих думок. До фінального етапу по­трапили 27 найталановитіших учасників", — зазначив Андрій Пінчук.

Привітав переможців Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник, який наголосив, що головною метою конкурсу було продемонструва­ти рівень вільного мислення і креативність всіх учасників. "Я думаю, що не залежно від того, хто став переможцем, всі учас­ники продемонстрували най­кращі результати, вміння і бажан­ня самостійно мислити, пропону­вати творчі концепції розвитку нашої держави або окремих її га­лузей. Сьогоднішній конкурс засвідчив надзвичайно високий рівень підготовки, освіченості і бажання працювати у наймолод­ших громадян України", — пере­конаний Дмитро Табачник.

Міністр підкреслив, що приємно вражений високим рівнем активності молодих ук­раїнців у проекті: "У Києві 65 мо­лодих людей взяли участь у кон­курсі, у Дніпропетровську — 23, у Луганську — 22, у Донецьку — 20, в Одесі — 19, у Кіровограді — 18. З Автономної Республіки Крим,зі Львова, Тернополя, Хер­сона, Чернівців у конкурсі взяли участь по 17 представників".

Усі почули схвальні слова від Міністра, високу оцінку своїх ду­мок та перших кроків на шляху до самостійної діяльності, активної громадянської позиції. "Шановні молоді колеги! Своїми роботами ви довели, що любите Україну, пишаєтеся своєю Батьківщиною, що ви є справжніми громадяна­ми України. І так, як Україна сьо­годні пишається Григорієм Ско­вородою, Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Михайлом Ко­цюбинським, Олегом Антоновим, Сергієм Корольовим, Сергієм Бубкою і багатьма-багатьма іншими видатними представни­ками нашої держави в усіх галу­зях людської діяльності, я пере­конаний, що через кілька деся­тиліть наступні покоління будуть пишатися вашими досягненнями та успіхами. А це є запорукою то­го, що Україна завжди буде зай­мати в світовій цивілізаційній ро­дині своє гідне місце. І ви будете учасниками і активними творця­ми цього процесу", — висловив переконання Дмитро Табачник.

Untitled.FR10-6До привітань приєднався і за­ступник Міністра культури Ук­раїни Юрій Артеменко. "Ми пи­шаємося, що серед українців є такі, як ви", — звернувся він до фіналістів конкурсу. Особливу ж подяку Юрій Артеменко висло­вив викладачам та наставникам учасників проекту, важка праця яких дала такі перспективні та плідні результати.

Лауреатами ж конкурсу стали Віра Пустовалова з Харкова ("Моя Україна: кадр за кадром" (новела в семи частинах), Олена Сівкова з Дніпропетровська ("Я пишаюся тим, що я українець!") та Уляна Буднік з Іванова- Франківська ("Я пишаюся тим, що я українець!"). Переможці от­римали грамоти та Apple iPad.

Молоді українки розповіли присутнім про те, чому вирішили взяти участь у конкурсі, про свої думки, переконання щодо важ­ливості патріотизму в житті та розвитку нашої держави.

Так, Віра Пустовалова зізнала­ся присутнім у своїй любові до фотографування. Тому і рідну Ук­раїну вона сприймає кадр за кад­ром, що і відобразила у своїй ро­боті. "Кожна світлина — це час­тинка моєї України. Історія, про яку зараз ідеться, це теж фото­графія, але фотографія дуже не­звичайна. Уся незвичайність моєї історії полягає у тому, що кожен, хто дивиться на якусь фото­графію, знаходить у ній щось своє", — переконана дівчина. Для Віри кожна людина — як своєрідне фото: "Лише уявіть: 46

мільйонів фотографій, 46 мільйонів спогадів у серцях ук­раїнців. Різні обличчя, різні ланд­шафти... Ці знімки поєднують Ук­раїну набагато міцніше за будь- які кордони, роблять нас ук­раїнцями — у справжньому, істинному значенні цього слова".

Переможниця має дійсно са­мобутнє розуміння патріотизму. "Зараз я розумію, що мій патріотизм — це там, де мені до­бре, це мій дім. Мій патріотизм — це моя казка, яку я написала са­ма для себе і в якій живу зараз. Звичайно, вона не ідеальна, на завжди щаслива, у ній багато чого не вистачає, адже я ще і поло­вини не прочитала. І я дуже рада, що нова глава цієї казки почи­нається сьогодні тут, у Києві", — зізналася присутнім Віра Пустовалова.

Олена Сівкова ж для участі в конкурсі вирішила створити пси­хологічний нарис. Його ліричний герой — чоловік, який зби­рається виїжджати за кордон че­рез певні життєві обставини. І ось в останню вирішальну мить він починає аналізувати своє життя. У цих думках ліричний ге­рой повертається до свого ди­тинства, до свого коріння, до ро­зуміння того, що він українець, що він — патріот своєї землі.

"Тобто ліричний герой нарису розуміє врешті те, що має зро­зуміти кожен українець у своєму житті", — переконана Олена.

Untitled.FR10-7Дівчина розповіла, що голо­вною метою для неї було викли­кати справжні почуття у людей. Вона зізналася: "Сльози на очах тих, кому давала читати свою ро­боту, для мене були найвищою нагородою". Справжнім щирим закликом пролунали рядки з творчої роботи, процитовані лау­реаткою конкурсу: "Не шукайте щастя далеко, знайдіть його по­ряд. Навчіться пишатися тим, що Ви маєте, і бути тим, ким Ви є. Зроби так, щоби твої діти знали, що вони українці, і пишалися цим. Цінуй рідну землю, слово, матір та батька. Бо багато є країн на світі, багато націй, але любов — одна. Возлюби нарешті свою Україну і скажи з гордістю: "Я пи­шаюся тим, що я українець". І хай буде своя правда, бо ж, як писав Тарас Шевченко, "В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля".

У свою чергу Уляна Буднік вис­ловила переконання, яке підтри­мали всі переможці конкурсу, що сьогодні проблема патріотич­ності є надзвичайно актуальною для молоді. Лауреатка провела соціальне дослідження серед своїх однолітків з приводу того, де б вони хотіли жити. І більшість, за словами Уляни, відповіла, що не бажає жити в Україні. У хиб­ності такого прагнення дівчина переконалася на власному досвіді: "Певний час, коли я жила за кордоном, я насправді зро­зуміла, як я люблю свою рідну землю. Тому що, як би добре не було на чужій землі, за кордоном, все одно тягне туди, де ти наро­дилася, де твої рідні, знайомі, де рідні Карпати, де Чорне море. Я знаю, що мої діти будуть гордо носити ім'я українця, і їхні діти бу­дуть любити Україну так само, як я". Таке переконання Уляни, здається, вже не в силах змінити жодні життєві обставини.

Переможці конкурсу також ви­явили і практичний підхід до ро­зуміння поняття "патріотизм" та втілення його в життя. Так, Олек­сандр Бегуненко із Запоріжжя у своїй роботі висунув пропозицію впровадити в навчальний процес предмет про житлові питання, щоб учні знали, як нараховують­ся комунальні платежі, до кого звертатися за допомогою в різних випадках. Олександр вис­ловив переконання, що любити Україну — це не просто пишатися нею, а й творити в її ім'я.

"Найуспішніший шлях — і пи­шатися, і творити в ім'я цієї гор­дості", — підкреслив після вис­тупів переможців Дмитро Табачник. "Ви є дітьми незалежної Ук­раїни. І дуже добре, що палітра ваших думок дуже велика: від конкретних проектів — до психо­логічних есе, соціальних опиту­вань" — звернувся очільник Міністерства до учасників кон­курсу.

Що ж до пропозиції Олександ­ра Бегуненка Міністр зазначив, що в Донецькій області вже роз­почато проведення таких фа­культативів, на яких школярів старших класів навчають еко­номічним основам: як відстоюва­ти свої житлові права, як платити за квартиру, як планувати бюд­жет. І це повністю співпадає з планами реформування серед­ньої освіти, орієнтуванням на профільну школу. Тож міркування учасників конкурсу отримують своє практичне втілення.

Організований конкурс має своє майбутнє. Адже, на думку Дмитра Табачника, разом із Все­українською молодіжною гро­мадською організацією "Молоді регіони", разом із Міністерством культури України Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України і наступного року сприя­тиме проведенню такого конкур­су, який буде в 2011 році і на­ступні роки ще більш масовим. Тож молоді небайдужі українці можуть вже зараз готувати свої творчі проекти та думати над тим, що потрібно робити для то­го, аби з гідністю та впевненістю сказати: "Я пишаюся тим, що я українець!"

Світлана ГОРСЬКА, 

кор. "Освіти"

 

 

* СІЛЬСЬКА ШКОЛА *

 

Мала наповнюваність — які перспективи? 

27 січня під головуванням за­ступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту Бориса Жебровського відбулася Всеук­раїнська нарада з питань ор­ганізацій діяльності шкіл з малою наповнюваністю за участю керівників шкіл І-ІІ ступенів з усіх регіонів, представників Національ­ної академії педагогічних наук Ук­раїни, Інституту інноваційних тех­нологій і змісту освіти.

Учасники наради обговорили питання, пов'язані з особливос­тями функціонування шкіл, де на­вчаються до 40 учнів, поділилися досвідом роботи педагогічних

колективів та окреслили пер­спективи подальшої діяльності.

В центрі уваги було обговорен­ня проблем, що притаманні шко­лам з малою наповнюваністю. Це відсутність можливостей для формування повноцінних класів, зростання кількості учнів, які зму­шені отримувати знання за індивідуальною формою та поз­бавлені можливості навчатися у шкільному колективі, слабка ма­теріально-технічна база навчаль­них закладів та низький рівень забезпечення сучасними засо­бами навчання.

Із зацікавленістю було сприй­нято виступ начальника відділу освіти Черняхівського району Житомирської області Сташенка Г.Ф., який поділився досвідом роботи щодо проведення оптимізації навчальних закладів та функціонування освітніх округів. Його підтримали керівники шкіл, зокрема Стремигородської ЗОШ І-ІІ ст. Коростенського району Житомирської області, Дименсь- кої ЗОШ І-ІІ ст. Новоукраїнського району Кіровоградської області, які відчули переваги діяльності навчальних закладів у складі освітніх округів.

Практично всі виступаючі

відзначили, що надбанням робо­ти "маленьких" шкіл є збереження здоров'я школярів (показники за­хворюваності учнів значно нижчі ніж у масових закладах); мож­ливість розкрити індивідуальні особливості кожного учня: упро­вадження в навчальний процес системи родинного виховання і як наслідок - відсутність правопо­рушників серед дітей; здобуття освіти за місцем проживання.

Директор Григорівської школи Канівського району Мазур Т.В. говорила про те, що майбутнє має лише та школа, що надає якісні знання, є культурноосвітнім осередком села. Разом з тим, ніщо не врятує школу, як­що у ній будуть відсутні учні.

Підсумовуючи виступи, за­ступник Міністра підкреслив, що процес оптимізації спрямовано не на закриття шкіл, а на пошук кожним педагогічним колекти­вом кожної школи свого місця в освітньому середовищі. Школи, як і річки, міліють, стають менше, ми можемо втратити не лише школи, а й традиції. Проте, жив­лять такі річки лише діти.

Керівники шкіл отримали "до­машнє завдання", а саме: розро­бити план розвитку навчального закладу на найближчі роки.

 

 

 

Партнерство

рік сільської школи в міжнародному освітянському "ПАРТНЕР" — клубі

ХХІ століття оголошено ЮНЕСКО століттям освіти. Указом Прези­дента України Віктора Януковича від 30 вересня 2010 року проголоше­но 2011 рік роком освіти ти інформаційного суспільства. А у діяльності Міжнародного освітянського "Партнер" — клубу, створеного з ініціативи кандидата педагогічних наук, народного вчителя України, директора Українського гуманітарного ліцею Київського національно­го університету імені Тараса Шевченка Г.С.Сазоненко кожен рік — це рік освіти. 2010-2011 навчальний рік у "Партнер" — клубі вирішили присвятити вивченню проблем сільської школив

"Освіта не є підготовкою до життя,

освіта є самим життям" Джон Д'юї

А починалося все так.

Б.М.Жебровський, очолюючи Головне управління освіти міста Києва, висунув ідею: кожній сільській школі — столичну школу- партнера. У Міжнародному освітянському "Партнер"-клубі сприйняти це буквально: до складу клубу, який налічує 24 члени, вхо­дять 5 сільських шкіл: Ріпкінська гімназія Чернігівської області, Марківецька ЗОШ І-ІІІ ст. Бобровицького району Чернігівської об­ласті, Хотівський навчально-ви­ховного комплекс "Загально­освітня школа І-ІІІ ст. — гімназія" Києво-Святошинського району Київської області, Олешівська ЗОШ І-ІІІ ст. Чернігівського району Чернігівської області, Монастирищенська ЗОШ І-ІІІ ст. Ічнянського району Чернігівської області. І його двері широко відчинені для педа­гогів, що не байдужі до проблем освіти.

Перше засідання відбулося на базі Ріпкінської гімназії Чернігівської області.

Чому об'єктом вивчення стала саме сільська школа?

Більшість освітян, на долю яких випало працювати в сільських школах, розуміють проблеми, з якими зустрічається сільський учитель.

Міжнародний освітянський "Партнер"-клуб вбачає свою місію в наданні науково-методичної до­помоги сільським школам, висвітленні й поширенні кращих їх здобутків і навіть допомоги в ма­теріально-технічному оснащенні.

9-10 грудня 2010 року в рам­ках діяльності Міжнародного освітянського "Партнер"-клубу відбулося чергове засідання на базі Хотівського навчально-ви­ховного комплексу "Загально­освітня школа І-ІІІ ст. — гімназія". Тема засідання "Гро­мадсько-активна школа (ГАШ) як відкрита соціально-педагогічна система".

Село Хотів Києво-Святошинсь- кого району Київської області без­посередньо межує з міською сму­гою Києва на його південно- західній околиці (Голосіївський район, Феофанія). Перша задоку­ментована згадка про с. Хотів да­тується 1465 роком. Непростим є сьогодення села, яке вимагає від людей більшої самостійності в їх діяльності, віри в свої сили, до­тримання правових і моральних норм.

Оновлену загальноосвітню школу Хотова, яка перетворилася на навчально-виховний комплекс, було відкрито 1 вересня 2008 ро­ку. У першу чергу завдяки людині, яка не байдужа до рідної землі, шанує її минуле і переймається майбутнім, пам'ятаючи, що май­бутнє — це наші діти, пам'ятаючи, що завжди основою суспільства, культурним осередком і центром формування громадської думки була, є і буде в сільській громаді школа, Миколі Григоровичу Без­печному, голові сільської ради Хо­това. Людині, яка розуміє, як за­

лучити молодь до життя в селі.

Сьогодні у школі-гімназії на­вчається близько 500 учнів (понад 20 класів, з них 6 — гімназійних). Педагогічний колектив налічує 60 осіб, третина з яких випускники

цієї ж школи. НВК має суспільно- гуманітарний профіль з поглибле­ним вивченням економіки й пра­ва. Викладаються нетрадиційні для школи предмети: етика, ет­нопсихологія, логіка, практичне право, екодемія. НВК має потужну матеріально-технічну базу, якій можуть позаздрити навіть сто­личні школи: 2 комп'ютерні класи на 22 робочих місця; 3 інтерак­тивні дошки; мультимедійну сис­тему; комп'ютеризовані робочі місця бібліотекаря, методичної служби, секретаря-діловода. Працює філіал музичної школи, діє понад 20 творчих гуртків і секцій. Спортивна зала має пло­щу близько 800 кв. м, душові, тре­нерські кімнати. Заняття в спор­тивному залі й гурткова робота тривають щоденно до 23 години й проводяться для всіх охочих меш­канців села. Погодьтеся: ось де справжня робота!

Нова школа-гімназія — це но­вий етап у шкільній освіті для юних хотівчан, але в ній також зберіга­ються добрі традиції, започатко­вані попередниками — багатьма поколіннями учнів і вчителів.

Президент "Партнер"-клубу Ганна Стефанівна Сазоненко, ди­ректор Українського гуманітарно­го ліцею Київського національно­го університету імені Тараса Шев­ченка відразу до вручила подару­нок усім учасникам засідання — науково-методичний посібник за редакцією Г.С.Сазоненко "Акмеологія шкільної освіти", який стане в нагоді всім, хто зацікавлений у вихованні компетентної, успішної особистості.

У засіданні клубу взяли участь постійні члени "Партнер"-клубу та почесні гості: старший науковий співробітник Інституту інно­ваційних технологій та змісту освіти МОНУ, кандидат педа­гогічних наук І.Г. Єрмаков, мето­дист Києво-Святошинського рай­онного управління освіти Л.С. Швидка, золотий автор 2010 року в галузі освіти, Президент асоціації "Лідерів освіти" В.В. Громовий, голова сільської ради Хотова М.Г.Безпечний.

Директор Хотівського НВК Н.В. Неруш, презентуючи свій заклад, розповіла, що педагогічний ко­лектив працює над проектом "Школа як осередок розвитку гро­мади", який розрахований на 3 роки. Перший етап — теоретичне вивчення проблеми. Колектив вивчав теоретичні засади ГАШ, було створено раду ГАШ; вивчено потреби громади. Педагоги ґрун­товно ознайомились із системою роботи "Авторської школи О.А. Захаренка" (село Сахнівка Кур- сунь-Шевченківського району Черкаської області). Педагог-новатор О.А.Захаренко збагатив те­орію та практику виховання шко­лярів оригінальними підходами й методами здійснення виховного процесу, створив систему діяль­ності сільської школи як центру духовності й культури всього се­ла.

Його погляди лягли в основу подальшої діяльності Хотівської гімназії, набувши свого індивіду­ального забарвлення.

Практичне використання тео­ретичних знань базується на трьох складових:

1.   Демократизації школи;

2.   Партнерстві школи та місцевої громади (розвиток у школі та громаді традицій та прак­тики громадської активності);

3.    Волонтерстві.

Сила цих компонентів і полягає в їх практичному використанні. Учні та вчителі школи, жителі села працювали над втіленням про­ектів: "Дослідження ДОТів Київського укріпрайону часів Ве­ликої Вітчизняної війни", що закінчився відкриттям музеїв в од­ному з них; "Чиста вода дітям" ( вивчення стану питної води в селі Хотів: обстежено 40 колодязів,

розроблено карту водоносних го­ризонтів села); "День села", у яко­му брали участь усі жителі села, жоден не залишився поза увагою; "Фольклорно-етнографічні дослідження" (експедиції до гуцульських сіл Косівського району Івано-Франківської області, де учні НВК відвідали різноманітні майстер-класи з народних про­мислів).

Третій етап передбачає уза­гальнення й систематизацію практичних здобутків.

Учасники засідання відвідали родинний центр "Мамаї", порину­ли в атмосферу обрядового дійства "Калити", побували на виставці-ярмарку народних майстрів, де очі розбігалися від виробів: соломоплетіння, традиційні пряники, кераміка, прикраси, розпис по склу, витинанки, ляльки-мотанки... Неперевершеним був майстер- клас автентичного майстра деко­ративного розпису Івана Приходька.

А другого дня всіх чекав калей­доскоп показових уроків.

Українська мова в початковій школі, 3-ій клас, урок за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова: це сучасні підходи до розвитку навчальної діяльності, адже від рівня розвит­ку особистості, освітньої зрілості, готовності до школи залежить успіх випускника школи, тому ду­же добре, що вчителі гімназії роб­лять такі перші кроки.

Урок інформатики в 10-му класі "Пошук в Інтернеті. Пошуковий сервер. Google".

Урок екодемії в 8-му класі "До­помога своїй громаді", урок- дослідження. Екодемія — це но­вий курс, упроваджений у школі в межах Усеукраїнського проекту "Учителі за демократизацію й партнерство". Мета цього курсу — стійкий або сталий розвиток, що зумовлює такий підхід до жит­тя, коли розвиток суспільства спрямований не тільки на те, щоб задовольнити потреби нинішніх поколінь, а й не поставити під за­

грозу можливість існування на­ступних поколінь мешканців пла­нети. Зміст та особливості курсу полягають у тому, що через вив­чення таких понять, як вода, повітря, енергія, купівля, сміття, стосунки тощо відбувається адап­тація учнів до навколишнього се­редовища, переосмислення його значення для соціуму взагалі, пристосування потреб свого жит­тя не тільки "під себе", а й на збе­реження комфортного середови­ща для нащадків. На перший по­гляд, тема уроку складна для сприйняття учнями 8-го класу, але подання матеріалу через життєву ситуацію, у розв'язанні якої брали участь не лише учні, а й їхні батьки, учителі, працівники сільради, жителі села, зробили її напрочуд доступною. Учні висту­пали в ролі кореспондентів, соціологів, дослідників, екологів. У процесі вивчення питання було проведено соцопитування меш­канців, робилися аналізи води в місцях скупчення сміття, про­аналізовано план розміщення сміттєзбірників-контейнерів до джерел питної води, складені еко­логічні карти-схеми села Хотова. На уроці панувала ділова невиму­шена атмосфера, учні компетент­но висловлювали свої думки щодо покращення екології свого села, країни в цілому. Дебати були настільки захоплюючими, що до них приєдналися гості уроку. Вда­лим закінченням уроку-проекту можна вважати пропозицію вось­микласників — екологічну толоку навколишнього середовища спря­мувати на екологічну чистоту душ.

А наступного дня учасники засідання побували в гостях у парт­нера ГАШ — у багатопрофільному підприємстві-філії "Антонов-Агро" Державного підприємства АНТК імені О.К.Антонова. Адже ні для ко­го не секрет, що сьогодні без спон­сорської допомоги просто не обійтися. Філія "Антонов-Агро"вирощує свиней, кролів; гриби, тома­ти, огірки; розводить рибу; має забійну дільницю; дільниці з пере­робки м'яса, риби, молока, вироб­ництва грунтової суміші для квітів, органічного добрива, біостимуля- торів рослин. Окрім того, тут нада­ють послуги рибалкам, любителям верхової їзди, здійснюють прокат човнів, плав дач. Займаються у гос­подарстві й роздрібною торгівлею.

І наостанок — подарунок від членів "Партнер"-клубу Хотівському НВК — ікона Видубицького мо­настиря Миколи Чудотворця. Бо як прийнято в нашого народу — у гості з порожніми руками не їдуть. Подарунок і побажання: виховува­ти своїх учнів не лише словом, а й дією, бо школа, за визначенням О.А.Захаренка, — це маленька держава, і вона не може існувати без ідеї, задуму, що захоплюють дітей.

Антоніна ПОНОМАРЕНКО, 

учитель української мови Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка 

 

 

 

 

* Ювілеї*

Жінка світу

 

Днями відзначила своє 85- річчя та 65 років науково-педа­гогічної діяльності заслужений працівник народної освіти Ук­раїни, академік Академії наук вищої освіти України, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Untitled.FR10-8Національного педа­гогічного університету імені М.П.Драгоманова, відомий учений-мовознавець, педагог і методист Марія Яківна Плющ.

Народилася М.Я.Плющ (дівоче прізвище Яценко) 7 січня 1926 ро­ку в селі Храпачі Білоцерківського району Київської області в се­лянській сім'ї.

У 1933 — 1937 рр. навчалася в Алчевській 1-й зразковій школі Луганської області.

У 1937 — 1940 рр. навчалася в Храпачівській семирічній школі.

У 1940 році вступила до Біло­церківської педшколи Київської області, проте війна 1941 -1945 рр. перервала навчання і мирне життя. Лише у січні 1944 року після звільнення села Храпачі від німецьких фашистів Марія Яківна змогла продовжити на­вчання в педшколі й успішно її закінчити у липні 1946 року.

Цього ж 1946 року Марія Яківна вступила до Київського державного педагогічного інституту імені М.Горького на мовно-літературний факультет, де вона протягом трьох років була Горьківським сти­пендіатом. А після закінчення інституту 1950 року рекомендо­вана до аспірантури при двох фахових кафедрах — ук­раїнської мови і літератури. Марія Яківна обрала аспіранту­ру при кафедрі української мо­ви, де навчалася протягом 1950

—        1953 рр.

У 1953 році Марія Яківна прийшла на кафедру ук­раїнської мови, у 1957 — захис­тила кандидатську дисертацію "Способи словотворення в су­часній українській мові", у 1961

— одержала звання доцента. Наступним етапом про­фесійного зростання стала докторська дисертація "Кате­горія відмінка в семантико-синтаксичній структурі речення", яку Марія Яківна захистила в 1983 році. У 1986 році їй було присвоєно звання професора.

У 1987 — 1991 рр. М.Я.Плющ очолювала кафедру методики викладання української мови і літератури, з 1992 року працю­вала на посаді професора ка­федри української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драго- манова, а з 2006 року- завіду­вач цієї кафедри. Враховуючи сучасні завдання щодо перебу­дови національної системи освіти, визначаючи й оцінюючи місце і роль української мови в етно- та соціолінгвістичному просторі, її сучасний стан та перспективи розвитку, науко­вець і педагог Марія Яківна Плющ усю свою наукову еру­дицію, талант педагога і про­гресивний світогляд спрямовує на підготовку майбутньої ук­раїнської еліти — високок­валіфікованих фахівців, вдум­ливих, мудрих науковців, гідних українців.

У науково-методичному твор­чому доробку Плющ Марії Яківни — близько 300 публікацій: підручники і посібни­ки для середньої й вищої школи, статті в журналах, фахових збірниках та енциклопедіях, 5

монографій, рецензії, редагу­вання, відгуки...

Плідна наукова діяльність М.Я Плющ — лише частина її про­фесійного життя, у якому багато часу відведено викладацькій роботі та вихованню молодих науковців. її лінгвістичну школу пройшли студенти та аспіранти багатьох поколінь. Як науковий керівник Марія Яківна Плющ підготувала 29 кандидатів наук та одного доктора. Серед них є тепер і доктори наук, професо­ри (Капська А.Й., Ожоган В.М.), і завідувачі кафедр (Карпалюк В.С., Погиба Л.Г., Мединська Н.М. та ін.).

Наукова та навчально-мето­дична діяльність Марії Яківни широка та різнопланова, а сил та невичерпної енергії вистачає на все. Марія Яківна Плющ очо­лює спеціалізовану раду із за­хисту кандидатських дисер­тацій за спеціальностями "ук­раїнська мова" та "російська мова", очолює журі секції філо­логії та мистецтвознавства Всеукраїнського конкурсу-захисту учнівських наукових робіт Малої Академії наук, є відповідальним редактором "На­укового часопису" Національно­го педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (Серія 10. Проблеми граматики і лек­сикології української мови) і, звичайно ж, читає лекційні кур­си, керує науковою роботою аспірантів та магістрантів, кон­сультує, рецензує і пише, пи­ше, пише.

Наукову та педагогічну діяльність М.Я Плющ поціновано та відзначено урядовими на­городами колишнього Союзу РСР і України, серед яких — ор­ден княгині Ольги ІІІ ступеня; медалі від Міністерства освіти і науки України: імені А.С.Макаренка, "За наукові досягнення"; знаки: "Відмінник народної освіти України", "Петро Моги­ла" та багато почесних грамот і подяк.

У 1995 році Марії Яківні при­своєно почесне звання "Заслу­жений працівник народної освіти України".

Марії Яківні Плющ присвоєно звання "Жінка світу в галузі наук 2000 — 2001рр." та нагородже­но Медаллю Честі. Звання та нагорода були присуджені Ви­давничою і Радною комісіями Міжнародного Біографічного Центру (Кембридж, Англія).

У 2010 році Марію Яківну об­рано академіком Академії наук вищої освіти України.

Життя Марії Яківни схоже на ліричну пісню, яка приносить людям тільки радість і любов, подібне до цікавої й корисної книги, кожна сторінка якої наво­дить безцінні життєві правила та яскраві й гідні приклади до них. Ми, колеги, учні та друзі Марії Яківни, схиляємося перед ди­вом її творчого довголіття, по­тужної енергії, надзвичайної працьовитості, високої про­фесійної майстерності та науко­вої ерудиції. Ми вдячні Марії Яківні за увагу до кожного і постійну готовність допомогти, за терпіння і врівноваженість у стосунках, врешті — за прекрас­ний зразок викладача, науков­ця, привабливої жінки...

Увесь колектив кафедри ук­раїнської мови засвідчує своє велике пошанування її бага­торічної наукової діяльності та вагомих наукових здобутків і зичить їй міцного здоров'я, творчої наснаги, довгої плідної праці в мирі, благополуччі та пошані.

Шановна Маріє Яківно, нехай кожен день Ваш буде осяяний творчим злетом душі, а добре здоров'я і гарний настрій будуть надійною запорукою Вашого процвітання!

З повагою і вдячністю за дорученням колективу кафедри української мови Інституту української філології НПУ ім. М.П.Драгоманова

Н.П.Гальона, 

професор. 

І.В.Дудко, 

доцент.

 

 

 

* ОФІЦІЙНО * 

 

 

Увага! Засідання установчих зборів громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України 21 січня 2011 року перенесено!

До уваги представників гро­мадських, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об'єднань, творчих спілок, асоціацій, організацій робото­давців, недержавних засобів масо­вої інформації та інших непідприємницьких товариств і ус­танов, легалізованих відповідно до законодавства України, які надісла­ли документи на засідання установ­чих зборів, - засідання установчих зборів перенесено!

Зауважимо, що відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи цент­ральних органів виконавчої влади" шляхом реорганізації Міністерства освіти і науки України та Міністерст­ва України у справах сім'ї, молоді та спорту утворено Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Ук­раїни, Державну службу інтелекту­альної власності України, Державну службу молоді та спорту України.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Указу дано доручення Кабінету Міністрів України подати у двомісяч­ний строк проекти положень про міністерства та центральні органи виконавчої влади.

Указом Президента України від 24 грудня 2010 року № 1199/2010 "Деякі питання організації роботи міністерств, інших центральних ор­ганів виконавчої влади" затверджено Типове положення про міністерство України та Типове положення про цен­тральний орган виконавчої влади Ук­раїни, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України, а Кабінет Міністрів України зобов'язано забез­печити підготовку проектів положень про міністерства, інші центральні ор­гани виконавчої влади з урахуванням типових положень, затверджених цим Указом та здійснення державної реєстрації утворених міністерств, центральних органів виконавчої вла­ди.

Пунктом 14 Типового положення про міністерство України встанов­лено, що положення про міністерст­во затверджує Президент України; граничну чисельність державних службовців та працівників міністер­ства затверджує Кабінет Міністрів України; структуру апарату міністерства затверджує міністр; штатний розпис апарату, кошторис міністерства затверджує заступник міністра - керівник апарату за пого­дженням з Міністерством фінансів України.

Таким чином, у Міністерстві освіти і науки України та Міністерстві України у справах сім'ї, молоді та спорту, що реорганізу­ються, щонайменше два місяці з моменту набрання чинності Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних ор­ганів виконавчої влади" триватиме процес реорганізації.

На момент утворення ініціативної робочої групи з підготовки установ­чих зборів для формування нового складу громадської ради при Міністерстві - 13 грудня 2010 року, так і на сьогоднішній день, відсутнє положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, а також затверджені в установленому законодавством порядку структура та штатний розпис апарату Міністерства, що є необхідною умо­вою дієвої взаємодії з гро­мадськістю.

Наслідком реорганізації є пере­дача значної кількості функцій до новоутвореного Міністерства, зок­рема формування державної політики у сферах, що віднесені до його компетенції. Основні завдання і функції, в тому числі правовий ме­ханізм взаємодії з громадськими організаціями, встановлюються Міністерству саме в положенні про нього.

На цей час, Указами Президента України від 09 грудня 2010 року № 1115/2010, від 24 грудня 2010 року № 1216/2010 та від 24 грудня 2010 року № 1217/2010 до складу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України призначено лише три особи: Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Табачника Дмитра Володимировича, Першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Суліму Євгена Миколайовича та заступни­ка Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Кулікова Петра Мусійовича.

Працівники Міністерства освіти і науки України попереджені про вивільнення у зв'язку з реор­ганізацією та передбаченим Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних ор­ганів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 і постано­вою Кабінету Міністрів України "Де­які заходи щодо забезпечення вико­нання Указу Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010" ско­роченням чисельності державних службовців, які працюють у цент­ральних органах виконавчої влади, не менше, ніж на 30 відсотків.

Крім того, тим же пунктом 14 Ти­пового положення про міністерство України визначено, що міністерство є юридичною особою публічного права.

Частиною першою статті 80 Цивільного кодексу України вста­новлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстро­вана у встановленому законом по­рядку.

Згідно зі статтею 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється роз­порядчим актом Президента Ук­раїни.

У відповідності до частини чет­вертої статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вва­жається створеною з дня її держав­ної реєстрації.

У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до чинного законодавст­ва України, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів Ук­раїни від 03 листопада 2010 р. № 996 "Про забезпечення участі гро­мадськості у формуванні та ре­алізації державної політики", Міністерство розпочне роботу зі взаємодії з громадськими ор­ганізаціями після завершення його створення в установленому законо­давством порядку.

Також повідомляємо про роз'яс­нення Міністерства юстиції Ук­раїни, викладене у листі від 14.01.2011 № 17070-0-4-10-18 http://civic.kmu.gov.ua/civic/doccat- alog/document?id=160223.

Шановні представники громадсь­кості, інформацію щодо дати, часу та місця проведення Установчих зборів Громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту буде опубліковано додат­ково на сайті Міністерства!

 

Від редакції: Оскільки №4 тижневика "Освіта" було віддуруковано заздалегідь вказаних дат, повідо­млення про засідання установчих зборів громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, яке насправді було перенесено, вийшло на наших шпальтах в минулому часі, як таке що відбулося.

Редакція приносить вибачення усім передплатникам за цю недостовірність.

 

 

 

* У КОМІТЕТІ З ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОСВІТИ *

Орієнтир —
експериментальність

 

 

 

Робота Комітету з Державної премії України в галузі освіти проходить демократично, вива­жено, відкрито. Це засвідчило друге засідання Комітету, що відбулося 27 січня 2011 року. Йо­го учасники обговорили та за­твердили з певними змінами та доповненнями три основні доку­менти, які, фактично, є основою та визначають базові аспекти діяльності цього Комітету: Поря­док висування кандидатів (колек­тивів) на здобуття державної премії України в галузі освіти, По­ложення про спеціалізовану секцію Комітету з Державної премії України в галузі освіти та Персональний склад спеціалізо­ваних секцій Комітету за номінаціями.

Untitled.FR10-9Для забезпечення подальшої ефективної та компетентної ро­боти одноголосно було ухвалено персональний склад спеціалізо­ваних секцій Комітету. Визна­чальною ідеєю, що лягла в осно­ву вибору керівників секцій, ста­ло прагнення поєднати роботу фахівців Міністерства освіти і на­уки, молоді та спорту та Національної академії педа­гогічних наук. На цьому наголо­сив Голова Комітету — Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник. Пер­сональний же склад, за його сло­вами, визначений таким чином, щоб забезпечити можливість по­вноцінної та висококваліфікова­ної роботи секцій з врахуванням попередніх побажань членів Комітету.

Нагадаємо, що 25 жовтня 2010 року відбулося перше засідання Комітету з Державної премії Ук­раїни в галузі освіти, на якому ко­жен з його членів мав попередньо визначитися із тією номінацією, в якій працюватиме з урахуванням професійних зацікавлень та ро­боти у певному напрямку педа­гогіки. "Секції — це основний ро­бочий орган, який буде дійсно дискутувати, професійно обгово­рювати здобутки кандидатів", — наголосив Дмитро Табачник.

Тож під головуванням першого заступника Міністра освіти і науки, молоді та спорту України Бориса Жебровського (заступник голови — директор Інститут проблем ви­ховання НАПНУ Іван Бех) в складі спеціалізованої секції з дошкільної і позашкільної освіти працювати­муть: директор Дніпропетровсь­кого дитячо-юнацького центру міжнародного співробітництва Неля Гончар; головний редактор педагогічних видань "Дитячий са­док" видавництва "Шкільний світ" Тетяна Вороніна; директор дошкільного навчального закладу с.Рогозів Бориспільського району Київської області Лідія Кібиш; ди­ректор Івано-Франківського об­ласного державного центру ту­ризму і краєзнавства учнівської молоді Михайло Косило; директор дошкільного навчального закладу №350 м. Києва Ірина Роговик; го­лова Всеукраїнської асоціації керівників позашкільних навчаль­них закладів Тетяна Свирська; ди­ректор спеціального загально­освітнього дитячого будинку змішаного типу для дітей дошкільного та шкільного віку, дітей із затримкою психічного роз­витку "Малятко" м. Києва Лідія Литвиненко; академік-секретар відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, директор Інституту пси­хології імені Г.С. Костюка НАПНУ Сергій Максименко.

Untitled.FR10-11

Рішення щодо кандидатів на здобуття Держпремії в номінації "Загальна середня освіта" під го­ловуванням директора Інституту педагогіки НАПНУ Василя Мадзігона (заступник голови — директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, мо­лоді та спорту України Олександр Удод) прийматимуть: начальник Головного управління освіти і на­уки Львівської обласної державної адміністрації Михайло Брегін; Германівський сільський голова Обухівського району Київської об­ласті Людмила Йолкіна; вчитель фізики загальноосвітньої школи І- ІІІ ступенів №5 м. Одеси Микола

Палтишев; директор навчально- виховного комплексу "Українська школа-гімназія" м. Сімферополя Наталія Руденко; директор ліцею №100 "Поділ" м. Києва Вікторія Телегіна, ректор Київської дитячої академії мистецтв Михайло Чембержі; педагог-новатор, почес­ний доктор НАПНУ Віктор Шата- лов; учитель математики Києво- Печерського ліцею №171 м. Києва Михайло Якір.

У спеціалізованій секції з про­фесійно-технічної освіти під голо­вуванням директора Українського центру оцінювання якості освіти Ірини Зайцевої (заступник голови — директор Чернігівського вищо­го професійного училища побуто­вого обслуговування Світлана Михалко) експертну оцінку прово­дитимуть: директор Кримського республіканського професійно- технічного навчального закладу "Сімферопольське вище про­фесійне училище ресторанного сервісу і туризму" Марина Пальчук; директор Дніпродзержинського вищого професійного учили­ща Вадим Неклеса; директор Київського вищого професійного училища будівництва і архітекту­ри, голова громадської ради з пи­тань професійно-технічної освіти Петро Качаловський; академік — секретар відділення педагогіки і професійно-технічної освіти НА­ПНУ Неля Ничкало; майстер ви­робничого навчання вищого про­фесійного училища №7 м. Кре­менчука Полтавської області Во­лодимир Шиманський; генераль­ний директор Державного спеціалізованого підприємства "Освіта" Тамара Ткаченко; дирек­тор Хортицького національного навчально-реабілітаційного цент­ру Валентина Нечипоренко; за­ступник Глави Адміністрації Пре­зидента України — Керівник Голо­вного управління документально­го забезпечення Олег Рафальський.

Під головуванням ректора Київського національного універси­тету імені Тараса Шевченка, голови спілки ректорів ВНЗ України Ле­оніда Губерського (заступник голо­ви — Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Ук­раїни Євген Суліма) у складі спеціалізованої секції з вищої освіти працюватимуть: ректор Національ­ного університету "Львівська політехніка" Юрій Бобало; директор департаменту вищої освіти Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Ярослав Болюбаш; ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут", голова спілки ректорів вищих технічних навчальних закладів Ук­раїни Михайло Згуровський; ректор Тернопільського національного пе­дагогічного університету імені Во­лодимира Гнатюка Володимир Кравець; професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Все­українського асоціації викладачів російської мови і літератури Люд­мила Кудрявцева; ректор Київсько­го національного торговельно-еко­номічного університету Анатолій Мазаракі; ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди Іван Прокопенко; завідувач кафед­ри акторського мистецтва та режи­сури драми Київського національ­ного університету театру, кіно і те­лебачення імені І.К. Карпенка-Карого Михайло Рєзнікович.

Експертами спеціалізованої секції з наукових досягнень у га­лузі освіти під головуванням віце- президента НАПНУ, директора Інституту вищої освіти НАПНУ Во­лодимира Лугового (заступник голови — ректор Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Віктор Андру- щенко) виступлять: начальник Го­ловного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації Віра Горюнова; рек­тор Одеського національного ме­дичного університету Валерій Запорожан; перший заступник го­лови Комітету Верховної Ради Ук­раїни з питань науки і освіти Мак­сим Луцький; ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Геть­мана Анатолій Павленко; віце- президент НАНУ Віталій Походенко; академік-секретар відділення теорії та історії педагогіки НАПНУ Ольга Сухомлинська; проректор Національної академії внутрішніх справ України (м. Київ) Анатолій Чайковський.

Untitled.FR10-10Власне, саме злагодженість роботи на організаційному етапі повинна стати основою подаль­шої ефективної діяльності Комітету. Особливу вдячність за допомогу в розробці установчих документів, передачу досвіду Дмитро Табачник висловив Сек­ретаріату Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки.

Визначальною особливістю освітянської державної нагороди є те, що її можна отримати не ли­ше за матеріалізований продукт педагогічної творчості (підруч­ник, навчально-методична літе­ратура), а й за експериментальні розробки. Таким чином вияв­ляється прагнення відмовитися у роботі новоствореного Комітету від формалістичного підходу, розширити можливості прогре­сивного розвитку галузі. Пріори­тетними є спрямування науково-практичних пошуків освітян на підвищення ефективності роботи галузі, впровадження новітніх освітніх методик та технологій, які сприяють подальшому роз­витку педагогічної науки і пози­тивно впливають на суспільний прогрес та інтелектуальний роз­виток.

Також на засіданні Дмитро Та­бачник продемонстрував ескіз диплому та запропонував членам Комітету обрати один із запропо­нованих художниками варіантів Почесного знака для нагород­ження майбутніх лауреатів премії. Як зазначив Міністр, за рішенням керівництва держави після затвердження Почесного нагрудного знака Державної премії в галузі освіти під його форму будуть трансформовані всі інші лауреатські знаки Дер­жавних премій — Національної премії України імені Тараса Шев­ченка, Державної премії України в галузі науки і техніки, а також Державної премії України імені Олександра Довженка.

Можливість бути почутим та оціненим кожному претендентові на здобуття Державної премії Ук­раїни в галузі освіти покликане забезпечити громадське обгово­рення їх робіт, на якому матимуть змогу збиратися спеціалісти з усієї України. Учасниками засідання було вирішено сфор­мулювати відповідний пункт про обов'язок Комітету забезпечити проведення громадського обго­ворення за кожною номінацією. Так, сама спеціалізована секція визначатиме провідну установу (організацію), де проводити­муться обговорення висунутих робіт з тієї чи іншої номінації.

Надалі ж відбуватиметься таємне голосування членами спеціалізованих секцій і в кожній із них обиратиметься не більше п'яти кандидатів (колективів), які набрали більше половини го­лосів за результатами рейтингового голосування. Саме вони виноситимуться на розгляд Коміте­ту, який прийматиме рішення щодо кандидатів (колективів) на присудження Державної премії шляхом таємного голосування та вноситиме щорічно до 15 верес­ня на розгляд Президентові Ук­раїни пропозиції щодо канди­датів (колективів) на присуджен­ня Держпремії за кожною номінацією.

"Якщо жодна робота не набере більше половини голосів, прово­дитиметься повторне рейтингове голосування, але не більше трьох разів. Якщо в певній секції не буде гідної роботи, ми не бу­демо штучно створювати пере­можців", — наголосив Дмитро Табачник. У випадку ж однакової кількості голосів проводитиметь­ся переголосування за цими ро­ботами.

Така організація роботи Коміте­ту покликана забезпечити якісний експертний розгляд науково- практичних здобутків освітян, які працюють в напрямку розвитку нашої галузі, прагнуть впроваджу­вати в освітянський процес кра­щий новаторський педагогічного досвід. Всі кандидати на здобуття Державної премії України в галузі освіти матимуть можливість бути почутими громадськістю та поділитися власними думками та ідеями з колегами. Власне, лав­рова гілка освітян покликана сти­мулювати інтенсивний розвиток галузі, увінчувати її прометеїв та надавати орієнтир для впровад­ження новітніх методик і техно­логій у сучасне навчання.

Світлана ГОРСЬКА, 

кор. "Освіти"

 

 

 

 

 

* ВІСТВІ З КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА *

 

 

Унікальний обчислювальний комплекс

 

 

Сьогодні кожен із нас корис­тується банківськими послугами, купує квитки для подорожей залізницею, знайомиться із різно­манітними статистичними даними. У всіх цих галузях передбачається робота фахівців із великими маси­вами інформації. її забезпечують потужні обчислювальні комплекси, які з кожним роком оновлюються, удосконалюються та ускладнюють­ся. Щодня в наше життя все ак­тивніше проникають супер­комп'ютерні технології. І саме орієнтування на них — один із пріоритетних напрямків науково- методичної та навчально-виховної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевчен­ка. А віднедавна його викладацький склад та студентський колектив відповідних спеціальностей мати­муть змогу працювати із потужним унікальним обчислювальним ком­плексом на базі мейнфрейм zSeries, презентація якого відбула­ся 28 січня.

Надійність, потужність, економічність

Сьогодні цей суперкомп'ютер під назвою мейнфрейм сприяє інтен­сивному розквіту науково-технічної думки в світі. Високопродуктивні обчислення, які він забезпечує, ак­тивно використовуються в різних галузях людської діяльності: енер­гетиці, машинобудуванні, еко­номіці, екології, фінансах, телекомунікаціях, безпеці, космічній галузі і, безсумнівно, освіті. Власне, саме освітянська царина покликана на­вчати та виховувати кваліфікованих фахівців, які зможуть працювати на новітньому обладнанні з урахуван­ням останніх технологій.

Untitled.FR10-13Мейнфрейм — потужний комп'ютер, призначений для ор­ганізації централізованого зберіган­ня великих за обсягом даних та вико­нання інтенсивних обчислювальних робіт. На сьогодні, близько 70% всіх бізнес-даних у світі обробляються саме на мейнфреймах, які надають можливість автоматично вирішувати низку важливих бізнес-завдань. В Україні ж немає фахівців та центрів з впровадження цієї технології. Тому особливо важливою постає пробле­ма підготовки кадрів. Прийняття Київським національним університе­том ім. Т. Шевченка в експлуатацію нового центру даних, основою робо­ти якого є мейнфрейм з додатковим процесором для відкритих систем, покликане вирішити цю проблему та готувати висококваліфікованих спеціалістів. Цей проект унікальний для нашої держави, адже вперше в українському ВНЗ побудовано центр даних на базі комп'ютера з архітек­турою zSeries — мейнфрейма.

Використовується суперкомп'ютер для великомасштабних систем з ви­сокою виробничою потужністю, які мають значну кількість користувачів. До таких належать системи, що пра­цюють в галузі фінансів (банківська сфера), оборони, транспорту — там, де існує необхідність в безперебійній роботі. "Це високонадійна, стабільна техніка, яка працює в будь-яких умо­вах", — зазначив начальник Інфор­маційно-обчислювального центру Київського національного університе­ту імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою напівпровідникової елек­троніки університету Юрій Бойко.

Завдяки своїй здатності спрощу­вати інфраструктуру, економити ко­рисний простір приміщень, гаран­тувати безпеку інформації, знижу­вати енергоспоживання і зменшу­вати відповідні фінансові витрати мейнфрейм є ідеальною базовою платформою сучасного корпора­тивного центру опрацювання даних.

За словами Першого проректора КНУ ім. Т. Шевченка Олега Закуси­ла, така машина в Україні існує лише у двох екземплярах: у Міністерстві

транспорту (на залізниці) та відне­давна, власне, — в Київському національному університету імені Тараса Шевченка.

 

Засвоєння світового досвіду

Цей проект — від постачання і до впровадження обладнання — повністю благодійний. Його керівником став президент данської компанії "Evrika Solutions A/S" Самір Халілович, без участі,

досвіду та підтримки якого не мож­ливо було б забезпечити вивчення прогресивних технологій на новому обладнанні, яке на сьогодні успішно інстальоване. Така міжна­родна взаємодія — основа розвит­ку українського ІТ-ринку завдяки навчанню кваліфікованих фахівців.

Самір Халілович під час свого ви­ступу наголосив, що використання технології мейнфрейма здатне значно підвищувати ефективність роботи управлінської системи у ви­робничій, комерційній діяльності підприємств.

У презентації унікального потуж­ного комп'ютера також взяли участь представники закладів та компаній, безпосередньо пов'язаних з пере­довими інформаційними техно­логіями. Серед них — директор компанії "Інформаційні технології і традиції" Олександр Кізенко, на­чальник Головного інформаційнообчислювального центру Укр­залізниці Володимир Мурзін, пред­ставник компанії "Українська національна розрахункова картка" Дмитро Ткачук

Найкращий симбіоз 

Про значення та особливості впровадження нової техніки в на­вчальний процес розповів началь­ник Інформаційно-обчислювально­го центру КНУ ім. Т. Шевченка Юрій Бойко, який брав безпосередню участь в здійсненні проекту: "Голо­вне наше завдання — освоїти унікальну технологію та готувати ка­дри. З новою технікою ми отримали доступ до нових технологій, які нам до сьогоднішнього часу були не до­ступні. Ми будемо застосовувати її в наших задачах всередині власної мережі. Цілком можливо, надавати­мемо консультаційну допомогу тим компаніям, які будуть використову­вати цю техніку у себе на підприємстві".

Особливо важливо, що тепер фахівці, які працюють в Інфор­маційно-обчислювальному центрі університету, зможуть безпосеред­ньо працювати з тією обчислюваль­ною технікою, роботі на якій потім навчатимуть студентів. "Викладачі матимуть можливість переносити знання, які отримали під час фахо­вої роботи, на лекційне наванта­ження. Це найкращий симбіоз, коли ти вчиш тому, з чим ти працюєш", — наголосив Юрій Бойко.

У свою чергу Перший проректор КНУ ім. Т. Шевченка Олег Закусило розповів, що тепер першим завдан­ням є підготовка викладачів, мето­дичних розробок. І в цьому ком­панія, яка надала університету техніку, обіцяє допомогу. Її участь в проекті на етапі постачання та інсталяції обладнання не заверши­лася.

Флагман інновацій 

Мейнфрейм — технологія май­бутнього покоління. І таких перспек­тивних фахівців прагнуть готувати в Київському національному універ­ситеті ім. Т. Шевченка. Значну увагу у вищому навчальному закладі приділяють саме впровадженню новітніх технологій. У цьому переко­нав виступ Юрія Бойка під час пре­зентації нової техніки. Так, проекти Інформаційно-обчислювального центру КНУ імені Т. Шевченка, який став першим в Україні, забезпечу­ють розвиток не лише університету, а й Untitled.FR10-12держави загалом. "З часу ство­рення Центру ми намагаємося вирішувати задачі, які стоять перед університетом в галузі обчислю­вальної техніки та інформації", — зазначив начальник Центру пан Бойко.

Найголовніші досягнення на сьо­годні — побудова інфраструктури та підготовка кадрів. Ці напрацювання дають можливість ефективно діяти всій мережі, всім факультетам, інститутам, викладачам, а студен­там — отримувати якісні знання. За­стосування університетом новітніх

технологій, власних ресурсів дозво­ляє мати якісний та своєчасний до­ступ до світової мережі Інтернет.

Власне, інформаційні технології сьогодні набувають пріоритетного значення у вирішенні завдань вищої освіти. Вони здатні забезпечувати конкурентоспроможність випуск­ників, створювати інтегроване се­редовище "освіта — наука — вироб­ництво", підвищувати якість освіти, урізноманітнювати структуру та зміст навчання.

За словами Юрія Бойка, головне завдання, що стоїть перед універ­ситетом загалом та Інформаційно-обчислювальним центром зокрема, — вводити інновації в освітні про­цес. І тут стає важливим міжнарод­не співробітництво. Університет ак­тивно співпрацює з провідними компаніями-лідерами у галузі інформаційних технологій, бере участь у міжнародних проектах. Ос­новними досягненнями такої діяль­ності стали впровадження мереже­вих технологій (Cisco System), висо­копродуктивних обчислень (Intel), співпраця з компанією Microsoft, а також спільний проект з компанією "Evrika solutions A/S" та "Інфор­маційні технології і традиції" (IT&T), який і дозволив отримати новітнє обладнання для освоєння технології мейнфрейма.

Так, 2004 року було створено першу в Україні ІТ-академію Microsoft. Зараз ІТ-академія універ­ситету, за словами пана Бойка, зай­має провідні позиції в Європі з сер­

тифікаційного рівня викладачів. У 2008-му ж році на базі КНУ ім. Т. Шевченка було відкрито перший в Україні Центр інновацій Microsoft. Він входить в мережу з більш ніж 60- ти таких закладів по всьому світу та має за мету сприяти інноваціям і розвитку локальних ринків про­грамного забезпечення, надаючи студентам, професійним розробни­кам, ІТ-спеціалістам і вченим до­ступ до ресурсів, технологій та кон­сультаційних послуг світового рівня.

Свідченням успішності відкриття різноманітних освітніх та дослідницьких проектів стають пе­ремоги студентів в олімпіадах з ме­режевих технологій на міжнародно­му рівні. Також така інновація КНУ ім. Т. Шевченка, як система відда­леної реєстрації абітурієнтів, на сьогодні вже виходить на загально­державний рівень.

Пріоритет — сучасний фахівець

Інтенсивне освоєння університе­том передових технологій і стало основою для дослідження та впро­вадження не представленої в Ук­раїні галузі — обчислювального комплексу на базі мейнфрейм. Од­нак робота з новітніми обчислю­вальними технологіями потребує висококваліфікованих спеціально підготовлених кадрів. Саме таких бракує по всьому світу. Тому в Європі, наприклад, з листопада 2010 року почала працювати Ака­демія мейнфрейма. Тепер осягати цю систему на практичному рівні зможуть і викладачі та студенти Київського національного універси­тету ім. Т. Шевченка, завдяки пода­рованому їм обладнанню.

"У світі відбувається розвиток технології мейнфрейма. В Україні ж фактично немає висококваліфікова­них фахівців та центрів з їх підготов­ки. І пан Самір погодився допомог­ти нам вирішити це питання та відкрити в Україні таку лабораторію, яка зможе отримати обладнання, набрати кваліфікацію, впровадити цей досвід у нашій державі та на­вчити студентів", — розповів при­сутнім на презентації нового облад­нання Юрій Бойко.

Проблему відсутності молодих спеціалістів з мейнфрейма підтвер­дили й працедавці у сфері інфор­маційних технологій. Представник компанії "Українська національна розрахункова картка" Дмитро Тка­чук розповів: "На сьогодні ми маємо велику проблему з кадрами, немає людей, які вміють працювати на цих системах, з мейнфрейма немає спеціальних навчальних програм. Тому дуже добре, що на сьо­годнішній день Київський національний університет імені Та­раса Шевченка має можливість на базі отриманого ним обладнання розробити відповідну навчальну програму і розпочати випуск над­звичайно потрібних нашій державі спеціалістів".

Особливо ж пан Ткачук наголо­сив: "Якщо ви в рамках цього проек­ту зможете випускати кваліфікова­ний персонал, що працює на такому обладнанні, ці люди будуть затре­буваними, ці люди отримуватимуть високу зарплатню".

Тож у подальших планах Київсько­го національного університету імені Тараса Шевченка — створення лабо­раторії (центру компетенції) з архітектури zSeries на базі Інфор­маційно-обчислювального центру університету, що надаватиме допо­могу українським організаціям щодо використання цієї технології у їхній діяльності, а також впровадження в навчальний процес низки спецкурсів з архітектури мейнфреймів (на профільних факультетах). Набирати кваліфікацію, готувати спеціалістів у галузі технології мейнфреймів — таке пріоритетне завдання постало перед професорсько-викладацьким скла­дом КНУ ім. Т. Шевченка в аспекті ре­алізації презентованого проекту. У свою чергу він покликаний урізно­манітнити навчання студентів та ста­ти засобом розвитку університету.

Світлана ГОРСЬКА, 

кор. "Освіти"

 

 

 

* ВИХОВНА РОБОТА *

 

Сходинки до лідерства


10-річчя діяльності Кіровоградського обласного парламенту дітей "Крок за кроком до майбутнього твого, Україна!"

В Кіровограді відбулося Урочисте пленарне засідан­ня відкриття ІІ сесії депу­татів 7 скликання обласного парламенту дітей за участю органів влади, місцевого са­моврядування, яке відбуло­ся в сесійній залі обласної ради.

Організаторами заходу ви­ступили:

-     депутати Кірово­градської обласної державної адміністрації;

-     управління освіти і науки облдержадміністрації;

-     Кіровоградського об­ласного центру дитячої та юнацької творчості;

-     Кіровоградський об­ласний парламенту дітей.

У роботі сесії взяли участь 100 активістів, які представ­ляли органи дитячого само­врядування області. До робо­ти сесії долучились депутати обласної та міської Рад, пред­ставники органів влади.

З історії.

Ще у січні 2001 року на базі Кіровоградського об­ласного центру дитячої та юнацької творчості розпо­чало свою діяльність облас­не учнівське об'єднання — Обласна Школа лідерів учнівського самоврядуван­ня, яка спрямована на ре­алізацію завдань грома­дянського виховання серед дітей та учнівської молоді Кіровоградщини. Складо­вою роботи Школи лідерів є діяльність обласного парла­менту дітей, що координує роботу 27 районних підрозділів, 86 представ­ників районних (міських) парламентів дітей.

Створення та робота тако­го органу дитячого самовря­дування в області сприяє формуванню та розвитку особистості юного громадя­нина України, його суспільно- громадського досвіду, гро­мадянської компетентності, розвитку соціальної ініціати­ви, соціальної активності і соціальної відповідальності у процесі практичної гро­мадської діяльності.

Визнання успішності дій Обласного парламенту дітей:

-     2002 рік — перемо­жець номінації "Лідерство" Міжнародного фестивалю ди­тячої творчості, присвяченого

Всесвітньому Дню Землі;

-     2005 рік — перемо­жець конкурсної програми Всеукраїнського Форуму Мо­лодих парламентарів;

-     2007 рік — перемо­жець конкурсної програми ІІ Всеукраїнського навчально- методичного збору лідерів учнівського самоврядуван­ня;

-     2008 рік — перемо­жець в номінації "Кращий фо- тозвіт", Всеукраїнського кон­курсу "Молодь обирає здо­ров'я";

-     2009 рік — лауреат Премії Верховної Ради Ук­раїни "За внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядуван­ня";

-     2009-2010 роки — переможець Всеукраїнського конкурсу на "Кращу модель учнівського самоврядування в позашкільних навчальних за­кладах".

20 січня в приміщенні Об­ласного центру дитячої та юнацької творчості відбуло­ся засідання Школи уп­равлінської майстерності, в рамках якої зустрічі з голо­вою Кіровоградської облас­ної держадміністрації С.М. Ларіним, майстер-класи "Сім вершин для лідерів" з пер­шим заступником голови об­ласної ради О.С. Шаталовим, начальником управління внутрішньої політики облдер­жадміністрації В.Ю. Вишневською.

Результатом роботи сесії стали вибори голови облас­ного парламенту дітей Трушевич Ганни на 2011-2012 року, прийняття проекту рішення ІІ сесії депутатів 7 скликання Кіровоградського обласного парламенту дітей, в якому передбачено про­довження навчання за дис­танційною формою в об­ласній Школі Лідерів учнівського самоврядуван­ня, створення та робота про­екту "Сім вершин до лідерст­ва", проект "Від юридичної просвіти до правової допо­моги" (угода про співпрацю з районними (міськими) уп­равліннями юстиції), розроб­ка плану заходів роботи комісій.

Міністерство вважає, що досвід роботи Кірово­градського обласного парламенту дітей заслуговує на увагу та поширення як моделі дієвої системи учнівського самоврядування в міських, районних, обласних радах.

 

 

 

* ПРАВОЗНАВСТВО *

Освітнє право України:
шляхи та перспективи розвитку

(Закінчення. Поч. див. у №50; №51-52 за 2010р.)

Untitled.FR10-14

 

Богдан АНДРУСИШИН,

доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Принципи права, а також за­гальні дозволи і заборони на думку відомого радянського та пострадянського теоретика пра­ва С.С. Алексеєва відносяться до глибинних елементів, які зна­ходяться у надрах правової тка­нини, тобто принципи права є невід'ємними складовими еле­ментами системи права.

Ролі і місцю принципів права в системі права присвятили свої праці українські правознавці М.І. Козюбра, А.М. Колодій, А.В. Пет- ришин, П.М. Рабінович, Л. П. Юзьков, М.В. Цвік, Н.Г. Шукліна, О.В. Совгиря, П.П. Шляхтун та ін. "Можна погодитись з тим, — підкреслював В.Л. Федоренко, — що принципи права, будучи керівними ідеями й ідеалами правотворчості та правозасто- совчої діяльності, врешті й усієї правової системи України, про­низують систему права, здійснюють на неї ідеологічний, креативний вплив. Урешті, прин­ципи права визначають сутність правової системи і її ключової нормотворчої складової — сис­теми права".

У "освітньому праві" як ком­плексній галузі мають реалізову­ватися загальноправові принци­пи і принципи відповідної галузі, наприклад, принцип справедли­вості, гуманізму, єдності прав і обов'язків, рівноправності, сво­боди договору, праці тощо. Се­ред спеціальних принципів слід було б назвати ідеї, спрямовані на досягнення мети освіти, на розвиток особистості, задово­лення потреб суспільства і дер­жави в кваліфікованих кадрах; принципи, що закріплені в ст.43 Конституції України "право на працю", ст.35 "світськість освіти", ст.53 "безоплатність освіти на конкурсній основі", "загальний доступ до освіти" тощо. Названи­ми принципами мають бути проникнуті всі норми, які є своєрідною концентрацією, емоційними центрами права, які утримують всю його систему.

Наведені ознаки (займає особливе місце в правовій сис­темі; складається з норм, які взяті з різних галузей права; не має обґрунтування єдностей і об'єкта; користується методами основних галузей права) гово­рить на користь виділення "освітнього права" як комплекс­ної галузі права. Комплексний інститут як конструкція системи права і системи законодавства з'являється в силу об'єктивних причин, коли ті чи інші норми

існуючої галузі не можуть засто­совуватись у своєму керівному вигляді для регулювання певних відносин, які фактично почина­ють утворювати предмет нової галузі права. Він визначається комплексним не тому, що в ньо­му є норми інших галузей права, а тому, що частина цих галузей конкретизується стосовно пред­мета нової галузі і діють лише у її межах.

Як бачимо, питання "освітньо­го права" є досить дискусійним. Науковці наводять як аргументи "за", так і "проти". Головними критеріями правової галузі, як вже зазначалося вище, є пред­мет і метод. Але разом з тим, треба враховувати, що крім предмета і метода кожна галузь права, яка вже відбулася, харак­теризується ще рядом інших по­казників — джерелами, принци­пами, функціями, внутрішньою структурою, механізмом регу­лювання, правовими режимами, понятійним апаратом тощо, комбінація яких для кожної з них є унікальною, а стосовно "освітнього права", потребує по­дальшого вдосконалення. Не прийнято в Україні і Освітній Ко­декс.

Не на користь "освітнього пра­ва" як самостійної галузі права свідчить аналіз судової практики про фактичну відсутність в Україні виключно "освітніх" спорів, адже спори, що так чи інакше стосують­ся галузі освіти, як правило, підпа­дають під цивільну, рідше — під адміністративну чи господарську юрисдикції, а тому потребують ви­користання норм традиційних ма­теріальних галузей права (цивільного, трудового, госпо­дарського тощо), з епізодичним зверненням, у разі відмінностей у правовому регулюванні, до спеціальних Законів: "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", то­що. Отже, на нашу думку, поки що не можна вважати, що "освітнє

право" вже сформувалося як са­мостійна галузь українського пра­ва. Можна говорити про початок його формування і потрібно до­класти чимало зусиль для розроб­ки і становлення "освітнього пра­ва" як окремої, нової самостійної, спеціальної галузі права, а поки що ми можемо говорити лише про початок виокремлення галузі, але відносити її до галузей, що вже склалися, передчасно.

В Інституті політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова з 1993 р. читається навчальна дисципліна "Правове регулювання освіти в Україні", розрахована на 24 аудиторні години (з них 12 лекційних та 12 семінарських за­нять з підсумковою формою кон­тролю залік). Вивчається студен­тами на V курсі освітньо- кваліфікаційного рівня "спеціаліст" та "магістр" спеціальності "правознавство". Дана дисципліна знай­омить майбутніх фахівців-правознавців з системою та структурою освіти в Україні та чинною законо­давчою базою у цій сфері, та прак­тикою її застосування. Крім того, студенти одержують чітке уявлен­ня про основне законодавче поле освітянської галузі в Україні. Дис­ципліна тісно пов'язана з такими навчальними курсами як фінансо­ве, адміністративне, трудове та курсами про інші галузі права.

Перед студентами в першу чергу ставиться завдання ово­лодіти юридичною терміно­логією, правильно її використо­вувати, вірно оформляти проце­суальну документацію, набувати знань про освітню систему Ук­раїни. Джерелами дисципліни виступають чинне законодавст­во України та міжнародні догово­ри в цій сфері, що ратифіковані українськими органами влади. Передбачено також вивчнення проблеми законодавчого поля діяльності державних органів в системі освіти та його диференційного порівнянняі з іншими аналогічними нормами.

Перед правовою наукою стоїть важливе завдання — забезпечи­ти українську освіту якісним (ефективним) законодавством, в тому числі і законом про вищу освіту, який би розумно окрес­лював і спрямовував працю освітян на здобуття спеціаль­ності відповідно до суспільних потреб з урахуванням душевно­го поклику студента та його інте­лектуального потенціалу.

З метою координації функцій на­уково-правових досліджень, вва­жаємо за доцільне фундаментальні та прикладні дослідження пробле­ми "освітнього права" сконцентру­вати у Центрі правової освіти і на­уки, який створений в рамках дого­вору про співробітництво між Інститутом держави і права імені В.М. Корецького й Інститутом політології та права НПУ імені М.П. Драгоманова.

 

 

 

 

 

* ПОСТАТЬ *

 

 

Розкрив...
динаміку права

26 січня виповнюється 75 років Петру Федоровичу Мартиненку — ук­раїнському правознавцю, фахівцю в галузях конституційного права, міжна­родного права, порівняльного правознавства.

Він народився 1936 р. у с. Осівці Брусилівського району Житомирської об­ласті. У 1962 р. закінчив Саратовський юридичний інститут і розпочав викла­дання на кафедрі державного і міжнародного права цього ж інституту. У 1965 р. закінчив навчання в аспірантурі Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка і того ж року захистив кандидатську дисертацію на тему "Кон­ституція ЧССР 1960 р. — новий етап в конституційному розвитку Чехословач- чини (деякі питання теорії і практики)".

З 1965 по 1971 р. працював на юридичному факультеті Київсько­го державного університету ім. Т.Г. Шевченка на посадах стар­шого викладача, доцента. У 1970 р. йому присвоєне вчене звання доцента. З 1972 по 1976 р. пра­цював на посаді доцента факуль­тету економіки і права Національ­ного університету Центрально­Африканської Республіки (м. Бангі). З 1976 по 1996 р. працю­вав у Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка на юридичному факультеті, пізніше на факультеті міжнародних відно­син і міжнародного права / Інсти­туті міжнародних відносин на по­садах доцента, заступника дека­на, заступника директора Інститу­ту, завідувача кафедри порівняль­ного правознавства. У 1993 р. йо­му присвоєно вчене звання про­фесора.

З 1989 по 1996 р. працював го­ловним науковим консультантом Секретаріату Верховної Ради Ук­раїни. У червні — липні 1990 p. був членом робочої групи з роз­робки проекту Декларації про державний суверенітет України. Член робочих груп обох комісій по розробці проекту Концепції, тексту нової Конституції УРСР, пізніше України (1990 — 1996 pp.); член Колегії з питань право­вої політики Державної Думи Ук­раїни (1992-1993 pp.); Державної міжвідомчої комісії з питань всту­пу України до Ради Європи (1993 — 1995 pp.). У 1993 — 1996 pp. — заступник представника України у Венеціанській комісії Ради Європи; експерт Міністерства закордонних справ України в Комітеті експертів Ради Європи з питань множинного громадянст­ва (CJ-PL); член групи Demo- Droit Ради Європи.

З 1996 по 2001 р. — суддя Кон­ституційного Суду України. Був експертом з питань консти­туційного права в Українсько- європейському консультативно­му Центрі з питань законодавст­ва (1999 — 2000 рр.). З 2001 р. — декан юридичного факультету Міжнародного Соломонова університету (м. Київ), професор Дипломатичної академії України при МЗС України. Нині є національним представником Ук­раїни в Комітеті проти расизму і нетерпимості Ради Європи.

П.Ф. Мартиненко нагородже­ний орденами "За заслуги" ІІ і III ступенів. У 1998 р. йому при­своєно почесне звання "Заслу­жений юрист України". За П.Ф. Мартиненком збережено звання судді Конституційного Суду Ук­раїни.

Є членом Асоціації міжнарод­ного права України (з 1992 p.), Товариства конституційного пра­ва (з 1996 p.); Міжнародної асоціації конституційного права (IACL) (з 1999 p.); Латиноамери­канської кафедри конституційно­го права (Буенос-Айрес, з 2001); Міжнародної асоціації суддів з питань права притулку (з 2000 p.), Спілки юристів України, Асоціації правників України (з 2006).

Є автором понад 200 наукових і науково-методичних праць (з них двадцять опубліковано за кордоном), в тому числі: "Міжна­родне право" (1971, у співав­торстві), "Соціологія міжнарод­них відносин" (1959), "Феде­ралізм і зовнішні зносини в кон­ституційному праві США" (1970), "Міжнародне співробітництво держав у галузі прав людини" (1 987, у співавторстві), "Порівняльне конституційне пра­во" (1987, 1993, 1995, 1996, 1998), "Цілісність світу і порівняльне правознавство"

(1990),           "Порівняльне правознав­ство: онтологічний статус"

(1991),           "Еволюція сучасної бур­жуазної держави і права" (1991, у співавторстві), "Проект конституціоналізації Європейського Со­юзу (2003) та ін. Підготував вісімнадцять кандидатів наук.

Вся наукова діяльність профе­сора П.Ф. Мартиненка спрямо­вана на порівняльне пізнання національного і міжнародного права. П.Ф. Мартиненко зробив неоціненний внесок у теорію порівняльного правознавства та його утвердження в Україні як на­укової та навчальної дисципліни.

Порівняльне правознавство П.Ф. Мартиненко визначає як на­уку, що вивчає зв'язки та взаємодії різних правових сис­тем, принципи їх типологічної спільності, елементи схожості та відмінності, спільного та національно-специфічного, порівнянності та непорівнян­ності, їх внутрішні типологічні тенденції. Порівняльне вивчення, на його думку, є третім "виміром" осягнення права — поряд з істо­ричним та теоретичним.

Розглядаючи питання про природу порівняльного право­знавства (наука чи метод), П.Ф. Мартиненко зазначає, що ме­тод не існує сам по собі, а ви­ражений у взаємозв'язку пред­мета дослідження і отриманих знань про нього, нерозривний з наукою. Він стверджує, що кож­на з юридичних наук спи­рається на власний метод, а кожний метод належить до пев­ної науки. Кожна наука розроб­ляє проблеми свого методу, а сукупне знання про цей метод входить до складу відповідної науки. Тому П.Ф. Мартиненко вважає неприйнятною думку про те, що порівняльне право­знавство є лише методом, але не може бути наукою. Такий по­гляд він вважає логічно неза­вершеним і неконструктивним.

П.Ф. Мартиненко вважає, що порівняльне правознавство є на­укою, якщо порівняльно-правові дослідження досягли необхідної якості й перетворилися з простої

сукупності на самостійну наукову систему. Загалом він зазначає, що це нова наука, яка перебуває на етапі свого становлення.

Стан розвитку порівняльного правознавства у СРСР та країнах соціалістичного табору він харак­теризував як відсталий, що, на його думку, визначалося дефор­мованим розвитком правових наук в умовах ідеологічного дик­тату і самоізоляції, відсутністю відповідної підготовки юристів, хибністю методологічних наста­нов щодо непорівнянності бур­жуазного та соціалістичного пра­ва (у вчених з країн, які належать до обох таборів) у контексті дис­кусії про можливість чи немож­ливість їх конвергенції, недостат­ньою розробленістю методу пра­вової типології. У 1991 р. він пи­сав, що процес формування порівняльного правознавства як окремої науки в Україні ще не за­вершився.

П.Ф. Мартиненко критикує по­гляд на порівняльне правознав­ство як на методологічну науку, тобто науку про порівняльно- правовий метод і про порівняння в праві взагалі. Він зазначає, що наука не дорівнює методу, але систематизація і вдосконалення знань про порівняльно-правовий метод має бути частиною певної науки.

Причиною таких поширених поглядів П.Ф. Мартиненко вва­жає нерозмежованість у ро­зумінні частини вчених порівняльно-правового методу юридичної науки від простої пізнавальної операції порівняння, яка супроводжує всі без винятку форми і методи правового пізнання, але лише в рамках порівняльно-типологічного підходу специфічно розроб­ляється і доводиться до рівня ок­ремого наукового методу.

Неприйнятною П.Ф. Мартиненко вважає ідею деяких учених про те, що порівняльне право­знавство не може бути наукою, бо не має власного предмета і є приналежністю різних галузевих юридичних наук — залежно від порівнюваних правових об'єктів. Для П.Ф. Мартиненка право є на­самперед правовим станом (він наголошує на тому, що розвиває відповідну ідею В.М. Корецького). Для порівняльного право­знавства право постає як окремо існуючий та взаємно пов'язаний правовий стан держав та на­родів, сукупність паралельно існуючих якісно різнородних про­сторово-часових утворень, що пов'язані та взаємодіють між со­бою. Синхронні та діахронні зв'язки кожної правової системи з іншими правовими системами як відображають, так і зумовлю­ють поліваріантність у праві. То­му, на думку П.Ф. Мартиненка, предметну сферу порівняльного правознавства становить право сучасного світу як розмаїття якісно різних систем правового стану світової співдружності, взя­те в сукупності закономірностей його поліваріантного існування.

Предмет порівняльного право­знавства можна визначити як су­купне наукове знання про "об'єктивне порівняльне право" — багатосистемне, паралельно існуюче право, юридичні норми, які виражають міжсистемні і транссистемні зв'язки, впливи і взаємодії в праві. Він також наго­лошує на неприпустимості ото­тожнення понять "порівняльне правознавство" та "порівняльне право": порівняльне правознав­ство є наукою про порівняльне право в його різних вимірах — як на рівні цілих систем, так і на рівні окремих галузей права та право­вих інститутів. Об'єктом порівняльно-правових досліджень є правова карта світу.

Структурно порівняльне право­знавство складається із: 1) загаль­ного порівняльного правовознавства (правові системи сучасного світу), яке систематизує результа­ти порівняльно-типологічного уза­гальнення порівняльного права на основі конструювання моделей — типів правових систем сучасного світу — і спирається на поєднання порівняння і типології, застосовую­чи їх у взаємообумовленості та не­розривній єдності; 2) порівняльно-правових галузевих наук, які уза­гальнюють порівняльно-типо­логічні дослідження на рівні окре­мих галузей права; для цих наук загальна частина порівняльного правознавства виступає як мето­дологічна основа. Кожну з порівняльно-правових галузевих наук він визначає як загальну су­купність порівняльно-правових знань щодо певної галузі права.

Загальне порівняльне право­знавство спрямоване на порівняльно-типологічне вив­чення національних правових си­стем, які потім об'єднуються у "великі правові системи" (вче­ний аргументує доцільність ви­користання саме такого терміну на противагу "правовій сім'ї", "правовому колу" та ін.). П.Ф. Мартиненко вважає, що "велика правова система" відображає, з одного боку, специфіку політич­ного і культурного розвитку, має риси індивідуальності, одинич­ності, виступає як емпірично конкретна правова система, з іншого — відображає соціально- економічний розвиток і тому має риси загального, інваріантного, виступає як тип права чи "типова правова система" — спрощена й ідеалізована модель однотипних національних правових систем. Головним завданням загального порівняльного правознавства як окремої науки вчений вважає: а) вивчення об'єктивних зв'язків

національних правових систем і на цій основі розробку моделі "типових правових систем" су­часності; б) виявлення і узагаль­нення основних форм міжсистемних правових впливів і взаємодій; в) систематизацію методології порівняльно-типо­логічного підходу в праві.

На думку вченого, типологія держави і права має враховувати стан розвитку/сформованості правової системи (гомогенна або гетерогенна та ін.), її право­вий стан (перехідна, проміжна, розвинена та ін.).

П.Ф. Мартиненко ставить і вирішує позитивно питання про те, чи існують особливі галузеві порівняльно-правові науки. На його думку, порівняльно-типо­логічний підхід, застосований в рамках окремої галузевої науки, веде до вироблення в її логічній структурі адекватного йому но­вого порівняльно-правового знання (типологічні класифікації, нормативне моделювання, кон­статація аналогій та відміннос­тей, визначення загального, особливого, окремого та ін.). Це знання не співпадає ані з доктринальним тлумаченням закону, ані з елементами теоретичного чи історичного знання. Воно визна­чає специфіку порівняльно-пра­вового знання, яке при досяг­ненні певних обсягу та якості пе­ретворюється на галузеву порівняльно-правову науку чи науковий напрям. Отже, на думку вченого, порівняльно-типо­логічний підхід не просто збага­чує методологію галузевої науки, а й викликає у ній структурні пе­ретворення.

Порівняльно-типологічний підхід також може зумовити по­яву в межах галузевих наук нових дисциплін, у яких основні теоре­тичні, історичні та інші пізна­вальні завдання вирішуються на основі порівняльно-типологічно­го підходу (наприклад, державне право зарубіжних країн).

П.Ф. Мартиненко зазначає, що для загального порівняльного правознавства міжнародне пра­во виступає як одна з основних правових систем сучасного світу. Для загального порівняльного правознавства цікавими є ті риси та властивості міжнародного права, які найбільш точно вира­жають його особливості як пра­вової системи, а у співставленні з іншими правовими системами вказують на їх зв'язки, впливи та взаємодії, що характеризують об'єктивну динаміку права у всесвітньому масштабі. З одного боку, міжнародне право є об'єктом загального порівняль­ного правознавства і сприяє зба­гаченню методології та змісту ос­таннього, а з іншого — міжнарод­не право спирається на загальне порівняльне правознавство при здійсненні власних порівняльно- правових досліджень.

Зокрема, міжнародне право може розглядатися в сукупності його зовнішніх зв'язків і взаємодій з різними регіональ­ними і національними правовими системами. П.Ф. Мартиненко вважає, що через свою оди­ничність міжнародне право ніко­ли не зможе перетворитися на порівняльно-правову науку, порівняльно-типологічний підхід у міжнародному праві не може бути основним, порівняльно- правові дослідження в міжнарод­ному праві можуть розвинутися лише в окремий напрям досліджень.

З порівняльно-правових по­зицій П.Ф. Мартиненко оцінює і загальносвітовий вимір розвитку права, процеси взаємовпливів у ньому, що, на його думку, ведуть не до створення єдиного світово­го права, а до накопичення за­гальнолюдських елементів і рис у існуючих правових системах, інтернаціоналізації їх змісту.

О.В. Кресін 

 

 

 

*БЛАГОДІЙНИЦТВО*

Поспішаймо робити добро

 

Упродовж всієї історії людство намагається відповісти на вічне запитання, що таке добро. На­певно вірним буде твердження, що добро в першу чергу пов'яза­не з умінням співчувати, співпе­реживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою ду­шу відкритою.

Untitled.FR10-15Коли ми говоримо про людину "добрий", то маємо на увазі, що він готовий прийти на допомогу іншому, роблячи це не заради вигоди, не на показ, а безкорис­ливо, за велінням серця.

Але чи можна бути добрим, ніяк не проявляючи доброту в справах? У англійців із цього при­воду є цікаве прислів'я: "ви мо­жете змусити коня підійти до во­ди, але не можете змусити її пи­ти". Добрі справи люди здійсню­ють за велінням серця, за нака­зом совісті, а не з примусу.

Можливість відвідати людей, які потребують цього, які чекають не матеріальних благ, а уваги, турботи, любові. А найбільше по­требують цього діти, особливо ті, які залишені уваги батьків. Завжди приємно дізнаватися про традиції добродійності, про тих, хто не забуває підтримати ближ­нього.

Так на щиру, добру зустріч у родинному колі зібралась учнівська, педагогічна сім'я Корсунь-Шевченківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Черкаської об­ласної ради.

До цього дня в школі всі готу­валися завчасно: розучували пісні, танці, вірші, готували вис­тавку учнівських робіт, вишива­ли, малювали, чепурили шкільну садибу.

Завітали гості: завідувач сек­тору виховної та кадрової роботи Головного управління освіти і на­уки Черкаської облдер­жадміністрації Наталія Володи­мирівна Беліца, шефи — працівники Черкаської митниці з начальником Наталією Ана­толіївною Ємельяновою, заступ­ник голови Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації Олександр Миколайович Григоренко, заступник голови Корсунь-Шевченківської районної ради Анатолій Григорович Виду­та, начальник Корсунь-Шевченківського РВГУ МНС в Чер­каській області Володимир Васи­льович Томіленко, голова това­риства "Торговий дім — Корсунь" Олена Василівна Кудрявцева, працівники районного відділу статистики з начальником Тетя­ною Миколаївною Запарою, представники благодійної ор­ганізації "Слово життя." Це люди, які ніколи не стоять осторонь ди­тячих проблем та проблем закла­ду, завжди знаходять можливість частинку свого щирого серця віддавати тим, хто в цьому має

особливу потребу.

Так, завдяки піклуванню Голо­вного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації створені в закладі комфортні умови перебування, якісного на­вчання та виховання дітей, які цього потребують.

Гості звернулись до дітей з теплими словами підтримки та щирими побажаннями віри у се­бе, в своє майбутнє. Адже дітям з обмеженими можливостями, а серед них багато таких які не чу­ють, живеться непросто. Вони завжди залишаються у полоні вічної тиші. Але вони не коряться вироку долі, не втрачають віри у повноцінне щасливе життя. Вони напрочуд життєрадісні, талано­виті. В цьому мали можливість переконатися всі присутні під час проведення заходу. Бо на сцені відбувалося диво: позбавлені слуху діти співали, танцювали.

"Невже вони чують музику", — інколи звучало з вуст чуючих лю­дей. Так, чують. Ці діти чують му­зику серцем, нервами, мозком. Але чують! відчувають прекрасні ритми танцю. А ще вони співа­ють, хоча лунають не їхні голоси, а примхливі візерунки їхніх рук, миттєві зміни виразу обличчя, — це співає їх душа.

Зворушливо виконували жестову пісню "Два кольори" Розуменко Олександр та Жеребцова Тамара. Натхненно, урочисто прочитала у жестовому переклад поезію Василя Колодія "Мова сердець" Новак Світлана. Пока­зали свої акробатичні здібності молодші школярі.

А ще в цей день присутні вша­нували учнів, як приносять на­вчальному закладу спортивну славу . Це Пилипенко Вікторія, Гичка Вікторія, Розуменко Олександр, Кравченко Євген, Заїченко Денис — неодноразовий пе­реможець районних, обласних, регіональних спортивних зма­гань. Нагороджений грамотами медалями, а на Всеукраїнській й Спартакіаді "Повір у себе". Де­нис виборов звання абсолютного чемпіона з настільного тенісу. А вселяє віру в свої сили, вчить не коритися труднощам, вчить премудростям спорту Людина з ве­ликої літери, людина з обмеже­ними фізичними можливостями тренер — викладач Веселий Ю.Ф.

Кожен художній номер, кожне слово в цей день закликало: тво­рити добро для тих, хто поруч йде!

Проводжаючи гостей, діти, пе­дагогічний колектив, директор навчального закладу Олександр Георгійович Бондаренко дякува­ли за подаровану аудіо техніку, канцелярські товари, набори для дитячої творчості, солодощі, зверталися до гостей з такими словами: "Спасибі , що завітали сьогодні до нас", "Повірте, нам стало біля вас тепліше, світліше", "Будьте багатими, за те що віддаєте", Повірте, що добро

завжди віддячиться добром".

Спасибі за увагу до дітей

Untitled.FR10-16Як добре, що в особі Святого Миколая в учнів Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітар­но-естетичного профілю Черкась­кої обласної ради є добрі і щирі друзі.

Щороку День Святого Миколая для вихованців — особливе, незвичайне, радісне свято.

Святково прибрана школа, такі ж по-святковому одягнені діти, переважно всі у вишиванках. Діти звикли уже, що на великих пере­рвах у центральному коридорі школи звучить музика, танцює малеча, грає в різноманітні на­родні ігри. Але в цей день і музи­ка якась особлива, і атмосфера якась піднесена, урочиста. І усмішок хоч відбавляй. Всі чека­ють гостей. Дорогих гостей, давніх, вірних друзів з Києва — представників Міжнародного благодійного фонду "Мистецтво без кордонів".

Зустрілись всі в актовій залі. Вітали в цей день гостей і вихо­ванців школи меншенькі: учні 3-4 класів музичною драмою "Муха- цокотуха", а старші — запальни­ми танцями і задушевними пісня­ми.

Президент фонду Тарасюк Ніна Євгенівна і Голова Ради фонду Юзюба Лариса Вален­тинівна привезли дітям подарун­ки та ще квитки на Новорічну ялинку в Палаці "Україна" у м. Київ.

Працівники відділу Держкомзему в Звенигородському районі (начальник Шевченко О.М.) при­везли учням 1-4 класів також по­дарунки — солодощі, а працівни­ки Національного банку України в Черкаській області (начальник Забудський С.А.) передали кош­ти для оплати збірок віршів кра­щих з кращих юних поетів школи, які мають вийти з друку до Ново­го року.

Підприємці Поліщук Олег Ми­колайович і Мастилко Наталя Во­лодимирівна з м. Тального пере­дали школі солодощі, домашню олію та крупу в шкільну їдальню.

А ще дітвора Шевченківської школи-інтернату завжди добра і щедра. Тому зразу захопилась ідеєю привітати дітей-сиріт Зве­нигородської школи-інтернату, зібрали самі подаруночки і поїха­ли зі своєю "Мухою-цокотухою" вітати своїх ровесників зі святим

Миколаєм, з наступаючим Новим 2011 роком та налагоджувати мости щирої дружби.

—  Спасибі тобі, Святий Миколаю, і тим, кого ти від себе поси­лаєш у школи і дитсадочки, в сім'ї до тих, хто тебе особливо чекає,

—        такі слова звучали з вуст дітей, педагогів, директора Ліни Де­нисівни Терещенко.

Дякуємо всім, хто дарує дітям тепло і любов

На свято Святого Миколая до дітей Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Черкаської об­ласної ради також завітали гості, які подарували свою увагу та різноманітні подарунки.

Голова Шполянської райдержадміністрації Струк Сергій Ми­хайлович, заступник голови рай­ради, та Павлов Олександр Андрійович цікавилися життям дітей та подарували дітям спор­тивний інвентар, новорічну ялин­ку, поїздку на обласну новорічну ялинку.

Шевченко Сергій Олександро­вич, директор заводу продто­варів пригостив учнів солодоща­ми, які виготовляють на його підприємстві.

Тарасюк Анатолій Миколайо­вич — виконавчий директор ви­робничого підрозділу Шполянсь- кого хлібозаводу "ПАТ концерн хлібпром" привіз діткам до свят­кового столу запашні і дуже смачні вироби свого заводу.

Онищук Наталія Василівна — керівник районного споживчого товариства, Джавага Володимир Ярославович — виконавчий ди­ректор ТОВ "Шполянська мебле­ва фабрика" подарували хлопчи­кам машинки для стрижки, а дівчаткам фени для укладки во­лосся, пригостили чудовими смачними кондитерськими виро­бами.

Папушняк Микола Демидович

— директор ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів", Бовсун Сергій Миколайович — директор сільськогосподарського товари­ства "Україна" с. Бурти та Ляшенко Юрій Васильович — директор СПОП "Відродження" Понома- ренко Лідія Іванівна — директор ЗАТ "Шполатехагро" — набори настільних ігор, м'ячі, солодощі, м'які меблі.

Приватні підприємці — Плахотнюк Світлана Михайлівна, Журавльов Богдан Миколайович, Тітко Андрій Іванович, Плохута Володимир Самойлович, Мальчик Павло Олексійович пригости­ли дітей фруктами, та порадува­ли дітей ігровим матеріалом, ялинкою, та можливістю взяти товари на суму 10000 грн, DVD плеєр, мікрохвильову піч .

Шефи ВАТ "Черкасиобленерго", директор з кадрових і соціальних питань Микола Григо­рович Косточка, прес-секретар Гоїк Валентина Іванівна привезли санчата.

Представник Драбівської райдержадміністрації Безпалько Руслан Миколайович, та уп­равління у справах захисту прав споживачів у Черкаській області забезпечили якісним посудом, канцтоварами, солодощами, спортінвентарем.

-     "Дякуємо вам, що не міліє до­броти вашої криниця",- так вихо­ванці та педагоги , директор Віталій Дмитрович Вербівський дякували всім за проявлену ува­гу, турботу, піклування.

 

Будьте багатими, за те що віддаєте

Кожного року до Золотоніської спеціальної школи — інтернату Золотоніської міської ради приїздять спонсори як обласні, так і столичні. Вихованці добре знають їх в обличчя, радісно віта­ють їх, кожного разу готуючи кон­церт в знак подяки за увагу та по­дарунки.

Untitled.FR10-17Ось і в минулому році в школі було проведено свято з нагоди Дня Святого Миколая. На свято завітали начальник Черкаського територіального управління Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку України — Губар Алефтіна Іванівна, начальник управління містобудування та архітектури Черкаської облдер­жадміністрації — Дмитренко Ва­силь Іванович. Вони вихованцям школи подарували: футбольні, волейбольні м'ячі, шашки, ска­калки.

На Новорічному святі дітям бу­ли вручені подарунки від київських спонсорів, фірми "Інше життя", президента фірми Балашової Олени Володимирівни. Ви­хованцям подарували новорічні солодощі на суму 4000 грн.

У 2009 році ці ж самі спонсори подарували школі ігровий май­данчик на суму 70 тис. грн., де вихованці із задоволенням про­водять свій вільний час.

Взагалі, спонсори цього на­вчального закладу люблять відвідувати діток і завжди з пода­рунками. Протягом останніх 5-ти років дітям було подаровано мікроавтобус Газель на суму 72 тис. грн., промислову пральну машину на загальну суму 30 тис. грн.; 30 саджанців троянд та 30 саджанців фруктових дерев.

Вихованці, педагогічний ко­лектив, директор навчального закладу Володимир Костянтино­вич Мотрич щиро вдячні всім, хто дарує частинку свого сердечного

тепла дітям.

Головне — принести радість дітям

День Святого Миколая, це та­кож радісне свято і для вихо­ванців Черкаського дитячого бу­динку для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку ком­пенсуючого типу Черкаської об­ласної ради. У цей день до них завжди навідуються гості, люди, яким приємно принести радість дітям, допомогти створити чу­дові умови проживання.

Так і у цьому році привітати дітей приїхали Сергій Віталійович Рябцев, перший заступник голо­ви Черкаської облдер­жадміністрації, Іван Дмитрович Шарапа, начальник Головного управління освіти і науки Чер­каської облдержадміністрації, Ольга Дем'янівна Жалдак, голова обласного комітету Профспілки працівників освіти і науки Ук­раїни. Вони поспілкувалися з дітками, цікавилися їхніми про­блемами, успіхами, досягнення­ми, вручили їм солодощі, а на­вчальному закладу конденціонери.

Також привітати вихованців прибули представники Головно­го управління Міністерства над­звичайних ситуацій України в Черкаській області, управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз", працівники "Облспоживспілки", які подару­вали для закладу паркові скульп­тури, а вихованцям пластмасову гірку, м'ячі, скакалки, солодощі, фрукти.

Викладачі Черкаського Дер­жавного технологічного універ­ситету, Черкаська міська подат­кова служба порадували діток солодощами, фруктами, привез­ли пенали, розвиваючі ігри, цікаві книги, неабияку радість принес­ли білети в зоопарк та Untitled.FR10-18кінотеатр. Черкаське обласне управління

лісового та мисливського госпо­дарства допомогли створити дітям свято забезпечивши за­клад новорічними ялинками.

Дітки також прагнули створити свято для гостей, вони урочисто цитували вірші, співали пісень, кружляли у вихорі запальних танців. Присутні дякували вихо­ванцям за майстерність. Вони відзначили, що є ким пишатися педагогам, та директору дитячо­го будинку Марії Петрівні Пилипенко, яка багато років присвя­тила дітям і вони її люблять як рідну маму.

— Спасибі усім цим добрим людям за проявлене розуміння, любов, доброчинність, — звер­нулись вихованці, педагоги, ди­ректор навчального закладу Марія Петрівна до гостей.

Щирі друзі — найбільша цінність у житті

Десять років ніби невеликий відрізок часу... Але десять років міцної плідної дружби з Ми­хайлівською спеціальною загаль­ноосвітньою школою -інтернат Черкаської обласної ради це ве­ликий проміжок часу.

Черкаситеплокомуненерго для вихованців, педагогів школи не просто друзі. Вони — настав­ники, порадники, помічники з ве­ликої літери. Головне в їх співдружності — відкритість сер­дець, щире спілкування та допо­мога.

Діти завжди з радістю вітають своїх друзів зі святами: виготов­ляють святкові газети, листівки, готують художні номери.

Черкаситеплокомуненерго — завжди очікувані гості в школі: на День захисту дітей, День знань, а особливо на День Святого Мико­лая та обов'язково з подарунка­ми та солодощами.

Щиро турбуються шефи і умо­вами життя та навчання діток в школі-інтернаті. Намагаються все робити для поліпшення вихо­вання, навчання та утримання вихованців в школі. Багато втіхи отримують діти від подарованого кольорового телевізора, Untitled.FR10-19двох су­часних тенісних столів. Золотими руками майстрів Черкаситепло­комуненерго була відремонтова­на й змінена система теплопос­тачання, та електронасоси.

Провели вони й капітальний ремонт шкільної машини УАЗ — 452, автобуса "Кубань". Має те­пер школа красиву, сучасну, світлу їдальню, облаштований комп'ютерний клас і це все за­вдячуючи керівництву і колективу Черкаситеплокомуненерго.

А щоб зафільмувати найщасливіші моменти дружби і історії

 

шкільного життя дітей подарува­ли відеокамеру.

Цю велику дружбу розпочато в 2001 році, на той час директором був Яків Якович Шепіль. Ці почи­нання він передав Кушніру Ми­колі Івановичу, людині з великою душею і гарячим серцем. А зараз очолює підприємство Винокур Володимир Анатолійович, який завжди з радістю поспішає до дітей, переймається їх пробле­мами і завжди старається допо­могти.

Вихованці та педагогічний ко­лектив, директор навчального закладу Василь Степанович Могилей, щиро дякують за все, що зробили для них шефи і надіють­ся на ще не одне десятиліття дружби і співпраці. Тому девіз їх спілкування не тільки "Чужих дітей не буває", а й "Щирі друзі — найбільша цінність у житті".

Найрадісніші моменти у житті дітей

Яскравим калейдоскопом про­майнули веселі новорічні свята і для вихованців Кропивнянського дитячого будинку для дітей шкільного віку Черкаської облас­ної ради. Але знову і знову згаду­ють діти найцікавіші і най­радісніші хвилюючі моменти. Са­ме такою хвилею радості став для дітвори день Святого Мико­лая.

На цей раз у козацьке село Кропивну Святий Миколай при­був не сам, а з численними по­важними гостями: головою Зо­лотоніської районної державної адміністрації і районної ради Ок­саною Криницею та Миколою Собченко з солодощами, відповідальні працівники уп­равлінь та відділів, добрі друзі, які спілкуються з вихованцями вже не перший рік — викладачі, студенти і курсанти із академії пожежної безпеки ім. Героїв Чор­нобиля з художньою літературою на суму більше чотирьох тисяч гривень та солодощами, пред­ставники управління житлово — комунального господарства Чер­каської обласної державної адміністрації, а також спонсор Світлана Юріївна Калина з соло­дощами та одягом для дітей.

Подарунків було дуже багато, адже кожен із гостей прагнув по­дарувати у цей день дітлахам хвилинку радості і бачити щас­ливі дитячі очі. Але найголовніше дійство чекало попереду — свят­ковий концерт. Він вдався на славу. Бо навіть відомим столич­ним зіркам не часто аплодують так, як аплодували юним артис­там на сцені. І за традицією у кон­церті брали участь не лише гос­подарі, а гості свята. Виступи ви­хованців дитячого будинку пе­репліталися з виступами талано­витих майбутніх пожежників. Після концерту продовжилось щире спілкування дітей з гостя­ми. І ще довго маленькі госпо­дарі дитячого будинку не хотіли відпускати людей, які разом з цу­керками, подарунками та кон­цертними виступами залишили і частинку свого серця.

Директор навчального закла­ду Тетяна Григорівна Філіпова, педагогічний колектив, вихованці щиро вдячні всім, хто пам'ятає, і дбає про дітей, які потребують уваги, сердечного спілкування, та розуміння.

Дітям завжди радісно отриму­вати подарунки, а ще приємніше, коли до них проявляють увагу, цікавляться життям, проникаються їх проблемами, та проблема­ми навчального закладу.

Не будьмо байдужими, адже ці малята з нетерпінням чекають на нашу увагу, турботу і розуміння.

Надія СТРИГУН, 

Головне управління освіти і науки Черкаської ОДА

 

 

 

Благаємо допомоги 

 

Ця дівчинка після випуск­ного не змогла як усі її од­нокласники подавати доку­менти до коледжу чи університету. Аня потрапи­ла до лікарні. Дуже складна хвороба легенів змусила випускницю довгий час об­стежуватись. Та вердикт лікарів виявився приголом­шливим — потрібна складана і дуже дорога операція. Аніна мама сама виховує дівчинку і ледве нама­гається зводити кінці з кінцями.

Коли б кожен, хто прочи­тає це повідомлення, пере­рахував хоча б кілька гри­вень, — можна було б вря­тувати здоров'я і життя цієї доброї юної людини.

Не залишаймось байдужими.

Запишіть реквізити: "Приватбанк" номер рахунку 29244825509100 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 Призначення платежу 4405885016267764

А ще надаємо телефон Аніної мами:

093-996-27-28

Можливо хтось ще якось може посприяти у біді.

 

 

 

 

* ЛІЦЕНЗУВАННЯ * 

 

 

Інститут філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова проводить ліцензу­вання спеціальності 8.02010101 "Культуро­логія" (напрям "Культура"). З докладною інформацією можна ознайомитися на сайті www.npu.edu.ua у розділі "Ліцензування".

Інститут корекційної педагогіки та психо­логії Національного педагогічного універси­тету імені М.П. Драгоманова проводить збільшення ліцензійного обсягу з напряму підготовки 6.010105 "Корекційна освіта (за нозологіями)" (галузь знань 0101 "Педа­гогічна освіта").

З докладною інформацією можна ознайо­митися на сайті www.npu.edu.ua у розділі "Ліцензування".

Інститут корекційної педагогіки та психо­логії Національного педагогічного універси­тету імені М.П. Драгоманова проводить збільшення ліцензійного обсягу зі спеціаль­ності 8.01010501 "Корекційна освіта (за но­зологіями)" (8.010106 "Дефектологія") га­лузі знань 0101 "Педагогічна освіта".

З докладною інформацією можна ознайо­митися на сайті www.npu.edu.ua у розділі "Ліцензування".

 

 

 

* КОНКУРСИ *

Новий конкурс Програми імені Жана Моне

Європейська Комісія оголосила новий конкурс освітньої Програми імені Жана Моне, націленої на підтримку викладання, досліджень та дискусій у сфері європейської інтеграції.

Конкурс відкрито для заявок з усього світу. Його оголошено за такими ключовими напрямками:

А) Викладання:

& викладацькі ставки імені Жана Моне (Jean Monnet Chair) - фінансу­вання повноцінного викладацького місця, зосередженого на студіях з європейської інтеграції (як мінімум 90 викладацьких годин протягом ака­демічного року);

& викладацькі ставки імені Жана Моне ad personam ("Ad personam " Jean Monnet Chair): стипендії або а) для колишніх отримувачів викла­дацької ставки імені Жана Моне, які доводять високий міжнародний рівень викладання та публікацій, або б) для професорів з потужним досвідом у практичній роботі високого рівня в сфері європейської інтег­рації;

& Провідні науково-дослідницькі центри імені Жана Моне (Jean Monnet Centre of Excellence)- гранти для інтердисциплінарної структури (в межах одного чи кількох університетів), яка об'єднує наукові, людські та інформаційні ресурси у сфері європейської інтеграції.

& Європейський модуль - грант на короткий курс з європейської інтеграції, мінімум 40 академічних годин на рік; курс може бути міждис­циплінарним.

Б) Академічна та дослідницька діяльність:

& Підтримка асоціацій професорів та дослідників, які спеціалізують­ся на європейській інтеграції;

& Підтримка інформаційної та дослідницької діяльності, пов'язаної з Європейською інтеграцією;

& Підтримка багатосторонніх дослідницьких груп імені Жана Моне.

Кінцева дата подання заявок за всіма напрямами - 15 лютого 2011 року.

Докладніше - (посилання на сайт: http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/newsletter/

all-newsletters/2011/2011_01_18_uk.htm )

Останнє оновлення на П'ятниця, 11 лютого 2011, 18:35
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Web-Craft.com.uaСоздание сайта