Засновано в березні 1940 року.          Головний редактор: Коноваленко Ольга Степанівна  
Засновники: Міністерство освіти і науки України; ЦК профспілки працівників освіти і науки України; Академія педагогічних наук України; Всеукраїнське педагогічне товариство ім.Григорія Ващенка; Трудовий колектив редакції Творча спілка вчителів України; Академія інженерних наук України; Спілка викладачів вищої школи та науковців України
Номер 16-17 (23-30березня 2011року) PDF Друк e-mail

 

* МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО *

 

 Untitled.FR10-1

Угода, лекція і приязнь

30 березня ректор Московського державно­го університету імені М.В. Ломоносова Віктор Садовничий та ректор Московського держав­ного інституту міжнародних відносин Анатолій Торкунов відвідали Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Зустрічали гостей Міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Віктор Садовничий прочитав лекцію на тему «Університет і суспільство», під час якої роз­повів присутнім про історію Московського університету, заслуги видатних особистостей, які стояли біля витоків його школи, детально окреслив перспективи головного вищого на­вчального закладу Російської Федерації в умо­вах прийнятого Державною думою РФ Закону про його автономію та виклав свої думки щодо інтеграції до Болонського процесу.

У свою чергу Дмитро Табачник розповів, що виступає за те, щоб кожен український універси­тет отримав свободу, і одним з найголовніших положень законопроекту про вищу освіту, над яким зараз працює експертна робоча група, ста­не надання українським університетам права вільно розпоряджатися його матеріальними ре­сурсами.

«Я нещодавно відвідав Оксфордський університет і можу сказати, що лише невелика частина його бюджету формується за рахунок державних дотацій. Усе решта - це освітні по­слуги, трансфер технологій та матеріалізація прикладних досліджень. Тому найголовнішим положенням законопроекту про вищу освіту має бути надання права всім українським університетам вільно розпоряджатися ма­теріальними ресурсами», - наголосив Міністр.

Також відбулося урочисте підписання рек­тором Московського державного університе­ту імені М.В.Ломоносова, президентом Російського союзу ректорів Віктором Садовничим та ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головою Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Леонідом Губерським Угоди про співпрацю об'єднань керівників університетів Російської Федерації та України.

 

 

* ОФІЦІЙНО *

 

Надбавки встановлено

 

Педагогічні працівники дошкільних, загально­освітніх, професійно-технічних навчальних за­кладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів ак­редитації, інших установ і закладів незалежно від відомчого підпорядкування отримають надбавку у розмірі 20% посадового окладу (ставки зарпла­ти). Відповідну постанову Кабінет Міністрів Ук­раїни прийняв на своєму засіданні.

Надбавка встановлюється на весь обсяг на­вчального навантаження, що виконується працівником.

Прийнята постанова розширює перелік педагогічних працівників, які будуть отримувати над­бавку, та дозволить ліквідувати соціальну нерівність в оплаті праці серед педагогічних працівників навчальних закладів.

Реалізація постанови сприятиме підвищенню якості освіти шляхом стимулювання педа­гогічних працівників усіх навчальних закладів та зніме соціальну напругу у колективах, яка ви­никла після введення в дію постанови від 5 жовт­ня 2009 року N1130.

Постанова набирає чинності з 1 вересня 2011 року.

 

 

* РІЧНИЦЯ РЕФОРМ *

 

Час як мірило ефективності

 

16 березня 2011 року відбулася прес-конференція Міністра освіти і на­уки, молоді та спорту України Дмитра Табачника, на якій він поінформував громадськість про найважливіші кроки та досягнення очолюваного ним Міністерства впродовж 2010 — на по­чатку 2011 року, розповів про найб­лижчі плани роботи на 2011 рік.

Від дошкілля до вищої освіти 

"Найгарячішою" була визнана тема зовнішньо­го незалежного оцінювання. За кількістю за­реєстрованих охочих взяти участь у тестуванні Міністерство, за словами Дмитра Табачника, ви­ходить на прогнозовані проектні показники. Ста­ном на 16 березня зареєструвалися майже 251,5 тис. майбутніх учасників ЗНО-2011, з яких 194 тис.

—        випускники 11-х класів цього року і майже 60 тис. — випускники попередніх років. Найбільше охочих скласти тести з української мови та літера­тури — 246 тис., та історії — майже 183 тис.

Уже стало очевидно, що ЗНО-2011 матиме і свої особливості щодо кількості зареєстрованих на тестування з того чи іншого навчального пред­мета. Так, Міністр наголосив: "Уперше в цьому році є приємна новина, яка свідчить про зростан­ня поваги до інженерних і технічних напрямів підготовки у вищих навчальних закладах. Це над­звичайно важливо, тому що абсолютно рекордна кількість бажаючих складати тести з математики

—        майже 162 тисячі. Далі йде фізика, хімія, біологія".

Серед найважливіших досягнень Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за рік ро­боти було названо відновлення зруйнованих за попередні роки низки державних програм. Серед них однією з найголовніших є програма "Шкільний автобус", яка була започаткована урядом Віктора Януковича в 2003 році. "У 2010 році попри фінан­сову скруту і економічні проблеми нам вдалося відновити фінансування цієї найважливішої дер­жавної програми, яка забезпечує рівний доступ до якісної освіти учнів, що проживають і навчаються в сільській місцевості. Міністерство організувало постачання до сільських шкіл 170-ти шкільних ав­тобусів. У цьому році бюджетним фінансуванням передбачені кошти на придбання 250-ти шкільних автобусів, а також ще 16-ти шкільних автобусів для дітей з особливими потребами", — розповів Дмитро Табачник.

Відновлена і державна програма забезпечення навчальною технікою сільських і районних се­редніх шкіл. Так, будуть обладнані понад 300 спеціалізованих навчальних кабінетів з фізики, хімії, біології та математики.

Також, переконаний очільник галузі, вагомими стануть внесені зміни до деяких законів України про освіту. До них зокрема належить запровадже­не 11-річне навчання в середній школі та створен­ня освітніх округів, які дозволяють об'єднувати пе­дагогічні кадри, кошти різних освітянських уста­нов.

Уперше законодавчо закріплене поняття "інклюзивна освіта", яка дозволяє перейняти європейський досвід та навчати дітей з особливи­ми потребами в звичайних середніх школах. З цього приводу Міністр зазначив: "По-перше, та­ким чином ми гуманізуємо процес освіти всіх учнів середніх шкіл. А по-друге, звичайно, ці діти мо­жуть не в домашніх умовах, не на додаткових за­няттях, не згідно з якимись окремими навчальни­ми планами брати участь у навчальному процесі". Сьогодні на інклюзивну освіту вже перейшли діти, які мають вади зору, слуху та опорно-рухового апарату.

Задля створення наступності навчання, забез­печення її ефективності проводиться активна ро­бота щодо розвитку дошкільної освіти. Результа­том оголошеного минулого року Міністерством "хрестового походу" за повернення дитячих дошкільних установ стало відновлення впродовж 2010 року роботи 240-ка дошкільних навчальних закладів. І цьогоріч передбачена активізація та розширення такої роботи під гаслом "Земля шко­лам і дитячим садкам". Також Міністр повідомив, що до кінця 2011 року планується охопити дошкільним навчанням 97% дітей 5-річного віку. А вже на сьогодні у восьми областях України майже 100% 5-річок відвідують дитячі садки, групи корот­котривалого перебування різних форм, нульові класи у школах. Такими лідерами стали Хмель­ницька, Тернопільська, Сумська, Миколаївська, Житомирська, Полтавська, Чернігівська і Донець­ка області.

Як відомо, минулого року було створено новий типовий штатний розпис для всіх українських дошкільних навчальних закладів. На сьогодні ж, як повідомив Дмитро Табачник, на затвердженні в Кабінеті Міністрів перебувають і нові штатні роз­писи для середньої школи, для професійно- технічних та позашкільних закладів. Також про­довжується робота над новими державними стан­дартами загальної середньої освіти і початкової освіти.

Під пильною увагою Міністерства — розвиток якісної природничої та математичної освіти, а та­кож професійно-технічної. На останню передбаче­не залучення 5-ти млрд. гривень: з них 4,3 млрд. — зусилля державного бюджету України і близько 800-та млн. — місцевих бюджетів. Якісно оновити базу професійно-технічних навчальних закладів, реконструювати її, залучити до роботи державну службу зайнятості — така головна мета мо­дернізування цього освітнього напрямку.

Враховуючи пильну увагу громадськості до державного замовлення на навчання у вищій школі, Дмитро Табачник наголосив, що цього року спільно з Міністерством економіки воно фор­мується по-іншому: на підставі соціально-еко­номічного та демографічного проектування освітнього простору відповідно до потреб регіональних ринків праці. Уже відомо, що буде збільшена кількість місць на спеціальності, пов'язані з інженерними фахами, екологією, нанотехнологіями, біотехнологіями.

(Продовження див. на стор. 2) 

 

 

Протести в дзеркалі статистики

Київський інститут проблем управління імені Горшеніна оприлюднив результати всеукраїнського дослідження на тему "Протестні настрої українців".

Згідно з результатами опитування, більшість українців — 77,6% — висловили підтримку всеук­раїнській акції протесту вчителів. Кожний деся­тий опитаний — 10,8% — ставиться до акції бай­дуже, 3,2% — засуджують її, а 8,4% респон­дентів не чули про акцію протесту працівників освіти і науки України.

 

 

 

* РІЧНИЦЯ РЕФОРМ *

 

Час як мірило ефективності

(Продовження. Початок див. на стор. 1) 

 

Побачити перспективу 

Запроваджені минулого року зміни в галузі вже сьогодні дали відчутний позитивний поштовх для економіки України. Зокрема, таким виявився дозвіл іноземцям вільно обирати мову навчання. За інфор­мацією Міністерства, уже з початку нового навчального року в нашій державі майже на 2,5 тис. збільши­лася кількість іноземних студентів. "Уперше за роки незалежності ми маємо рекордну кількість інозем­них студентів — більше 48 тисяч., які за кошти юридичних і фізичних осіб здобувають вищу освіту в Ук­раїні. Це іноземні студенти з 134-х країн.", — розповів Дмитро Табачник. Найбільше іноземців здобува­ють освіту в Україні з Китаю, Туркменістану, Російської Федерації, Індії, Йорданії, Нігерії.

Завдяки такому збільшенню сту­дентського загалу близько 5-ти ти­сяч викладачів і співробітників ви­щих навчальних закладів мають постійне робоче місце. Крім того, за підрахунками, ці студенти-контрактники до бюджетів універси­тетів, а відповідно — і до держав­ного бюджету принесли понад 800 мільйонів гривень. А за оцінками статистики в процесі проживання на території України в економіці на­шої держави вони ще залишають близько 4-х мільярдів гривень.

Підведення підсумків — це і на­года окреслити головні перспекти­ви та пріоритети галузі на 2011 рік. І одним із основних стає активне запровадження інформаційно-ко­мунікаційних технологій в загаль­ноосвітніх середніх закладах, підключення всіх шкіл до швидкісного Інтернету відповідно до загальнонаціональної програми "Відкритий світ" та міністерської "100%" як її складової частини.

Важливим у цьому аспекті стане розроблення Міністерством до кінця 2011 року державного стан­дарту інформатичної компетент­ності для учасників навчально-ви­ховного процесу — для учнів, учи­телів інформатики, учителів-предметників, для бібліотечних працівників і адміністрації навчаль­них закладів.

Безсумнівно, найпершою запо­рукою ефективності є компе­тентність та виваженість. А тому Міністерство і цього року планує продовжувати роботу над створен­ням першої в Україні національної рамки кваліфікацій задля поши­рення соціального партнерства з роботодавцями та забезпечення наступності й кореспондованості між всіма рівнями і ланками освіти.

За словами Дмитра Табачника, цього року планується проведення і низки цікавих міжнародних за­ходів. Так, у вересні спільно з Ра­дою Європи в рамках Програми го­ловування України в Комітеті Ради міністрів Ради Європи у Києві вперше відбудеться форум міністрів освіти європейських країн — "Школа ХХІ століття: київські ініціативи". Також у місті Києві за­плановано проведення Форуму на­укової та творчої інтелігенції країн СНД. А на початку жовтня в шести містах Російської Федерації прой­дуть Дні науки і освіти України.

Як забезпечити якість знань

У розмові з керівником галузі взяли активну участь представни­ки різних засобів масової інфор­мації — як галузевих і спеціалізова­них, так і загальнодержавних. Своє запитання Міністрові поставили сьогоднішні випускники — пред­ставники інформаційно-творчої агенції "Юнпрес", що діє при Київському палаці дітей та юнацтва. Стосувалося воно безпо­середньо головних особливостей цьогорічної вступної кампанії. За словами Міністра, найголовніше — це стабільні правила вступу до ВНЗ, тому практично немає змін порівняно з минулим роком. Проте все ж, модернізування галузі зага­лом викликає і певні зміни в сис­темі вступу. Так, новацією цього року є те, що на інженерні фахи підготовки для тих, хто закінчив підготовчі курси, за рішенням вче­ної ради університету, може бути певна невелика кількість додатко­вих балів — до 20-ти. Також запро­ваджена система електронного вступу, якою абітурієнт може ско­ристатися за своїм бажанням.

Відповідаючи на актуальні та соціально значущі запитання жур­налістів, Дмитро Табачник окрес­лив дві мети реформування вищої освіти: зробити умови існування нашої освіти абсолютно однакови­ми з європейськими та радикально розширити автономію вищих на­вчальних закладів — як інституційну, так і економічну, фінансо­ву, академічну. Вагомим нова­торським кроком має стати розкріпачення та свобода універ­ситетської науки, надання універ­ситетам можливості комерціалізу­вати та прагматизувати свої на­укові розробки.

Підведення підсумків роботи у формі спілкування з пресою — це також можливість довести до гро­мадськості важливу інформацію безпосередньо з перших вуст. Так, Дмитро Табачник наголосив на удосконаленні механізму сти­пендіального забезпечення і підкреслив, що сьогодні йде мова про запровадження заохочуваль­них диференційованих видів сти­пендії, а не відміну стипендій, як про це інформували деякі ЗМІ. До видів такої стипендії має належати соціальна (для студентів-сиріт, із багатодітних родин, тих, які опіку­ються літніми рідними тощо) та за­охочувальна (залежно від успішності складання сесії).

Актуальною на сьогодні є і тема подальшої долі таких освітньо-кваліфікаційних рівнів як бакалавр та спеціаліст. Сьогодні українсько­му суспільству необхідно усвідо­мити, що такі фахівці — це фахівці з вищою освітою. І новим майбутнім законом "Про вищу освіту" саме передбачена можливість людині з дипломом бакалавра повноцінно, як скрізь у Європі, йти на роботу і працювати. Бакалавр, за словами Міністра, може відразу йти в

магістратуру, а може працювати кілька років і потім обрати магістратуру трохи іншого напрям­ку: "Тому що підготовка бакалаврів більш широка і більш узагальнена. Магістратура — це, так би мовити, більш штучна, більш діамантова огранка. Дуже часто, якщо людина одразу після бакалаврату йде до магістратури, вона потім шкодує, що вибрала не зовсім той напрям підготовки. Тому завдання нового закону — дозволити всім бакалав­рам працювати, як в Європі, по­вноцінно як фахівцю з вищою освітою. Хто забажає — потім іти до магістратури".

Спеціаліст так само може влаш­товуватися працювати як фахівець із вищою освітою або вступати на навчання до магістратури навіть після відміни цього освітньо- кваліфікаційного рівня з метою ко­респондування в європейський освітній простір. Диплом спеціаліста ревізії не підлягатиме.

Звичайно, реформування вищої освіти потребує і реформування середньої. Та профільна школа, про яку вже декілька років іде мо­ва, — на сьогодні особливо акту­альна та необхідна. Дитина, яка має можливість у роки формуван­ня своєї особистості визначитися із власними професійними навич­ками, буде більш соціально адап­тована та готова зважено робити вибір свого фаху. Зацікавленість у цьому виявила і громадськість.

Відповідаючи на запитання жур­налістів, Дмитро Табачник зазна­чив, що найкращі європейські шко­ли — данська, германська, фінська та інші — мають 8-9 предметів. І та­ке скорочення навчального наван­таження на учнів за рахунок профілізації навчання в старшій школі — доцільне та необхідне для української середньої освіти.

"На сьогоднішній день наш 11 клас має 18 предметів. Гімназія має право за рішенням педа­гогічного колективу збільшувати цю кількість ще на 2-3 предмети, деякі збільшують на 4. Ви вва­жаєте, що можна підняти якість освіти, якщо дитина буде однаково приділяти увагу 20-ти або 22-ом предметам? Немає іншого шляху в світі, крім створення профільної школи". Ці слова Дмитра Табачника пролунали як незаперечний ар­гумент профілізації навчання в школі. І в цьому напрямку не доцільно концентрувати увагу на тому, що кількість навчальних предметів зменшується. Це змен­шення покликане породити якість, а не перешкоджати якимось чином доступу учнів до знань. У новому державному стандарті середньої освіти буде передбачено кілька на­прямків профільної школи — мате­матичний, природничий, медико- біологічний, гуманітарний і школа трудових технологій. Тоді учневі пропонуватиметься більша кількість годин на вивчення тих предметів, що є його профільни­ми, та менша — на додаткові, спрямовані на загальний розвиток.

Сприяти якісній середній освіті, за словами Міністра, покликане і відновлення підсумкових іспитів вибірково для учнів різних класів безпосередньо в самій школі. їх го­ловне завдання — промоніторити якість знань.

Як запорука успішної діяльності у всіх напрямках покращення якості освіти розглядається поси­лена увага до здоров'я молодого покоління і, зокрема, учнів. Саме тому до кінця цього навчального року планується суцільна фахова диспансеризація молодших шко­лярів, а з осені — і старших за досвідом Харкова.

Тож активна робота з удоскона­лення галузі та виведення її на європейський рівень триває. За­безпечити її окрім діяльності Міністерства покликана і пильна увага громадськості, її участь у ре­формуванні та удосконаленні га­лузі. Не менш важливим є і усвідо­млення головних тенденцій сучас­ної української освіти, їх осмислен­ня та систематизування і суспільній свідомості. І саме такі підсумкові зустрічі зі ЗМІ, як ланка між владою та громадськістю, по­кликані це забезпечити.

Світлана ГОРСЬКА, 

кор. "Освіти" 

 

 

* ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАПН УКРАЇНИ *

 

 

Відбулись загальні збори Національної академії педагогічних наук України.Untitled.FR10-3 

Доповідь президента НАПНУ Василя Григоровича Кременя "Освіта" видрукує в наступному номері. А сьогодні — найяскравіші акценти. 

 

"Що спонукає змінювати власні рішення?"

 

 

 

Untitled.FR10-4

 

 

 

 

 

Як би швидко ми не писали плани, життя все одно розвивається ще швидше. Тому на деяких речах я хотів би акцентувати увагу. По-пер­ше, при Президентові України пра­цює Комітет з економічних реформ. У галузі освіти ним визначено три

національні пріоритети: дошкільна освіта, широкомасштабне впровад­ження інформаційно-комунікаційних технологій і національна рамка кваліфікацій. Це для нас три найго­ловніші орієнтири.

Що буде найважче у цьому році? На наш погляд, це нові стандарти. Стандарти — це і є глибинні ре­форми, до яких нам пора перехо­дити. Стандарти початкової освіти пройшли всі погодження, і ми по­дали їх на розгляд уряду.

Три основні події в освітянському житті цього року — це Третій педа­гогічний з'їзд, Форум міністрів освіти Європи, що проходитиме в Києві, та Дні освіти і науки України в Росії, які заплановані на осінь.

Щодо Форуму. Україна головує у Раді Європи з травня, тому має право пропонувати свої заходи. Ми запропонували Форум, і Рада Європи на це погодилася. Уже створена робоча група, проведені відповідні переговори в Страс­бурзі. 22-24 вересня цього року в Києві має відбутися Форум

міністрів європейських країн "Школа ХХІ століття. Київські ініціативи". Амбітно претендуємо на прийняття по завершенню фо­руму документу під назвою "Київський протокол", який буде охоплювати ініціативи в галузі се­редньої освіти. Вища школа вли­лася у Болонський процес, профтехосвіта — Копенгагенський і Ту­ринський протокол, ми ж для се­редньої школи претендуємо на Київський протокол.

Це надзвичайно престижна для нас річ. Ми вже визначили сім на­прямків, щодо яких дійшли згоди з колегами в Страсбурзі, які вважа­ють, що це цікаво для усієї Європи. На початку квітня ми плануємо до­повідати там про своє бачення програми. У них є своє, тож поєднаємо. Будемо запрошувати 50 країн.

Кілька слів щодо освітньої політики Міністерства. По-перше, це прозорість і прогностичність цієї політики. Ми намагаємося не приймати рішень, не обговоривши

їх із громадськістю. Тому тільки виносимо на розсуд, одразу почи­нається критика. Це прекрасно. Обов'язково перед прийняттям рішення ми робимо замовлення соціологам, зважаємо на реакцію усіх верств населення.

Також ми відкрили при Міністерстві дискусійний клуб і що­четверга збираємо певні категорії освітян, обговорюємо в живу, відкри­то і щиро ті питання, які зараз на часі. За останній місяць це були директори вечірніх шкіл; представники шкіл, де навчається менше десяти учнів (таких в Україні 605); представники шкіл 1-9 класів, де менше 40 учнів (таких у нас 1461); директори шкіл до 30 років (в Україні лише 209 директорів до 30 років, а кожен п'ятий — пенсіонер); представники дитячих ЗМІ (газет і журналів, що пишуть для і про дошкільнят майже 100); представни­ки центрів раннього розвитку дитини.

Ці дискусії дають нам мож­ливість чути живих практиків і іноді змінювати власні рішення.

Щодо системи стажування, яку ми

ввели. 33 людини з апарату міністер­ства жодна з яких ніколи не працюва­ла в районній ланці, були направлені у відрядження у сільські райони на тиждень. Вони покрутилися з ранку до вечора в районних відділах освіти, пожили з їхніми проблемами. А у се­бе в Міністерстві ми готові приймати на стажування представників район­них відділів освіти.

По-друге, інформаційний простір. Ми маємо прекрасні ідеї, рішення, про які ніхто не говорить, не пояс­нює. Натомість малопрофесійні, речі заповнюють інформаційний простір. Але скоро ви відчуєте зміни.

І останнє. Ми прогресивна нація. Це наша міжнародна по­зиція. Недавно відбулася зустріч з експертами Ради Європи, які підбивали підсумки наших спільних проектів. Ми домовили­ся, що протягом наступних трьох років Україна братиме участь у 30 проектах Ради Європи, і цей пе­релік буде продовжуватися. Тобто спектр співробітництва значно розшириться.

 

 

 

 

"Силове поле сільської школи"

 

 

 

 Untitled.FR10-6   Untitled.FR10-7

 

Untitled.FR10-5

 

 

 

 

 

Шановні колеги! Частина мого виступу присвячена то­му, як ми добиваємо сільську школу. Обговорюючи звіт за 2010 рік, ми робимо аналіз виконання і свого індивіду­ального плану, і плану

відділення. У нашому відділенні Загальної педа­гогіки та філософії освіти па­нує творча атмосфера. Це сприяє тому, що навіть у віддаленому гірському куточ­ку України можна успішно проводити дослідно-експе­риментальну роботу.

Так, протягом останніх років ми теоретично обґрун­тували організаційно-педа­гогічні засади гуцульської школи, як регіональної ук­раїнської національної, та практично    впровадили

регіональний етнографічний компонент "Гуцульщинознавство" в систему навчально-виховного процесу загально­освітніх навчальних закладів регіону. Важливо те, що це не просто продекларовано, а підготовлено відповідне на­вчально-методичне забезпе­чення: видали близько 30 посібників, хрестоматій,

довідників, журнал "Гуцульсь­ка школа" та інше. І це без жодної копійки з державного бюджету.

Метою було поширення на­бутого досвіду в інших етно­графічних регіонах України (Поділлі, Поліссі, Наддніпрян­щині, Слобожанщині, Таврії та ін.). Також за сприяння керівників НАПН ми провели на своїй базі Всеукраїнську науково-практичну конфе­ренцію "Морально-патріотич­не виховання дітей та молоді. Етнографічні засади" та Все­український науково-мето­дичний семінар "Регіональний етнографічний компонент у сучасному освітньому про­сторі".

Чи варто цим займатися і чи потрібно це? Виховання любові до рідного порогу, до своєї малої батьківщини, а відтак до України, важко пе­реоцінити. Тому тезами хочу сказати наступне.

По-перше. Якби не закри­вали сільські школи (а почи­наючи з 2003 закрили близь­ко 800 сільських шкіл), ми ма­ли б споконвічних потомків гречкосіїв, і не йшли б із про­стягненою рукою за гречкою до Китаю. Вони не мають та­ких чорноземів, як в Україні, але годують півтори мільярди китайців та ще й експортують гречку і рис.

По-друге. У тих школах, що залишилися, злочинно ни­щать трудове навчання дітей. Хоча у селі діти з раннього віку залучаються до праці.

І доки в навчанні буде три­вати нескінченний матема­тичний ряд? Якщо ми хочемо, щоб дитина була здоровою, давайте введемо "Основи здоров'я", хочемо, щоб була вихованою — введімо "Ети­ку", віруючою — "Христи­янську етику", культурною —

"Художню культуру".

По-третє. Як розбити бю­рократію? Сільській школі не вистачає фінансування, але ми не сидимо склавши руки. Хоча коли звертаємося до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, отримуємо відписку, що все залежить від Міністерства фінансів. Якщо воно таке всемогутнє, то чо­му не вирощує гречку та рис?

По-четверте. Ми готові втілити розроблену нову ди­дактичну систему в однокомп­лектній сільській школі (тепер у селах таких шкіл більшість). Вона полягає у поєднанні профільного навчання з до- професійною та професійною підготовкою. Це можливо здійснити в малочисельних профільних групах.

І висновок. Давно відома істина: врятуємо сільську школу — врятуємо село. Тоді буде і гречка, і до гречки.

 

 

 

У нас високим загальним індекс
глобального таланту"

 

Untitled.FR10-8

 

 

 

 

 

Шановні колеги, я хотів би про­довжити розмову про ті про­блемні питання, які ми досліджуємо і які стосуються освітянських процесів.

Ті демографічні виклики, які зараз є перед Україною, - це безпосередньо і виклики для освіти.

Двадцять років незалежності засвідчили, що в структурі насе­лення України кількість молодих людей, віком від 1 до 25 років, скоротилася на п'ять мільйонів. Це означає, що в майбутньому в громадське життя буде входити все менше активних молодих людей, а ресурс праці по­тенційно скорочуватиметься.

Зрозуміло, що постає над­звичайно складне завдання - забезпечити нашу економіку відповідним ресурсом і відповідною кваліфікацією. Є прогнози, що цю частину мо­лоді зможуть замінити мігран­ти, але, як показують дослідження, до нас не їдуть висококваліфіковані мігранти.

Оскільки у 2010 - 2020 роках у розвинутому світі відбудеться нова хвиля технологічного підйому, для того, щоб конкуру­вати і вирішувати завдання най­вищого рівня, Україні необхідні кадри вищої кваліфікації.

Згідно міжнародних спосте­режень, рівень людського роз­витку навіть у високорозвинених країнах, зараз падає. І одне з перших місць з такого зниження займає Україна. Говорять, що це відбувається через недостатню кількість коштів, які виділяє наша держава. Але у структурі державних витрат на освіту ми займаємо далеко не останнє місце. Наприклад, якщо Франція витрачає 5,6 % протягом 2000 - 2007 р.р., то Україна - 5,3 %. Німеччина - 4,4 %, США - 5,5 %. Тобто проблема не в недостат­ності ресурсів, а у використанні цих ресурсів.

Паралельним є питання не ли­ше освітньої та професійної підготовки нашого населення, а й питання здоров'я його молодої частини. Дослідження з цієї те­ми показують, що здоров'я та

медична допомога в Україні за середнім балом знаходяться на одному з найнижчих місць серед європейських країн. Це означає, що існує не лише проблема охо­рони здоров'я, а й проблема здорового способу життя. Це теж одне із доволі складних для реалізації завдань, особливо че­рез освітні процеси.

На загальноєвропейському рівні ми маємо досить високі по­казники охоплення населення початковою, середньою та ви­щою освітою.

Є спостереження за так зва­ним загальним індексом гло­бального таланту. За ним Ук­раїна на дев'ятнадцятому місці, тобто ми входимо у двадцятку кращих країн світу за талантом наших молодих людей. Це дані за 2007 рік, а на 2012 очікується, що ми займатимемо сімнадцяте місце.

Щодо системи освіти. За міжнародними порівняннями, се­редній стан нашої освіти вимірюється у 3,88 бала. Це рівень Болгарії, Греції та деяких інших країн. А от, наприклад, Фінляндії, Бельгії ми програємо вдвічі.

Яка ж структура наших випу­скників, і куди ми їх готуємо?

Соціальні науки, бізнес і право мають майже 55 % випускників, дослідження - лише 4,4 % (для порівняння: у Франції це 16 %, у Німеччині - 17 %). Тобто у струк­турі немає напрямків, які дозво­лили б орієнтуватися на вирішення основних освітніх за­вдань.

Наприклад, у 2009-2010 роках у структурі випускників ми мали 127 тисяч економістів. А випуск­ників інженерних спеціальнос­тей - 68 тисяч. І це у країні, де є індустріальний рівень розвитку!

Де ж працюють наші випуск­ники? Серед спеціалістів фізич­них, технічних, математичних наук у 2009 році працювали за спеціальністю лише 29,9 %. А 70 % пішли працювати невідомо-куди. Серед викладачів за про­фесією працює 60 % випуск­ників. Це найвищий показник з- поміж усіх спеціальностей. У се­редньому в Україні 40 % випуск­ників ВНЗ не працюють за спеціальністю. Перш за все, це неефективна витрата коштів. По друге, це незнання потреб еко­номіки й господарства. У США держава прогнозує необхідність спеціальностей на найближчі десять (а то й більше) років. І як­що ми цього робити не будемо,

то система вищої освіти не буде ефективною.

Ще одна важлива ознака - оцінка наших випускників бізнесом, куди вони приходять на роботу. Згідно досліджень 2005 року, частина компаній, як одну із основних перешкод для свого успішного функціонуван­ня і розвитку, вказує недостатні знання та навички наявних працівників. Загалом 20 % ком­паній говорять про неякісні професійні кадри.

Окрім того, лише 5 % працівників усіх підприємств Ук­раїни беруть участь у курсах підвищення кваліфікації. Ще од­не питання, що стосується усієї країни. Різниця у заробітній платі людини, яка не має освіти, і людини, яка має вищу освіту, - лише два рази. В інших країнах - це різниця у чотири-п'ять разів. Не працює соціальний ліфт, що давав би можливість людині підніматися. У нас призначення на роботу відбувається через зв'язки і так далі.

Тож головне для нас - спря­мовувати реформи в освіті на якість. В іншому випадку, усім нашим формальним справам протягом найближчих десяти років буде гріш ціна.

 

 

 

 

* ПЕДАГОГІЧНИЙ АРБІТРАЖ *

 

Національна рамка кваліфікацій України якою їй бути?
№ 5
"Круглий стіл" тижневика "Освіта"
Куратори проекту: акад. НАПН України Володимир Луговий та професор Борис Корольов.
(початок "Круглого столу"див. "Освіта". - 2010, 22-29 грудня. - №. 51-52; 2011, 9-16лютого №8-9; 16-23 лютого №10; 9-16 березня №14)

Чому "зависає" нагальна проблема?

 

 

Untitled.FR10-9

 

 

 

 

 

 

Тісніший зв'язок ринку праці з освітньо-професійною підго­товкою, розвиток новітньої ба­зи знань і активності громадян в українському суспільстві на демократичних засадах — ось цільова спрямованість рамки кваліфікацій (РК). Втілення у життя такої Національної рамки кваліфікацій (НРК) вимагає від 5 до 500 мільйонів євро у найб­лижчі 5-10 років, як вважають у "Державній установі НДІ соціально-трудових відносин" Міністерства соціальної політи­ки України. Однак централізо­ване матеріальне та інтелекту­альне розв'язання цієї пробле­ми "зависає" вже з 31 червня 2000 року, коли вступила в дію ратифікована Україною Ліса­бонська конвенція, в т.ч. сто­совно визнання кваліфікацій. Навіть після схвалення РК для Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та внутрішніх і зовнішніх стандартів якості у Бергені (2005 р.) ситуація в державі залишається без помітних перемін.

Разом з тим ентузіасти із за­кладів вищої та післядипломної освіти неофіційно переклада­ють текст РК ЄПВО і вносять її окремі положення як вимоги до підготовки фахівців та підви­щення кваліфікації науково-пе­дагогічних і педагогічних кадрів. У 2006 р. Університет менедж­менту освіти розпочав очно-дистанційні курси за експери­ментальною РК для окремих ка­тегорій педагогічних і керівних кадрів з пропозицією доб­ровільної участі в апробації по­ложень у міжкурсовий період. Фрагментарне інноваційне впровадження цієї РК, як засвідчують експериментальні курси, загострює весь комплекс питань втілення НРК у практику, від обліку кредитів до визнання і структурної співвідносності з іншими кваліфікаціями.

Необхідність НРК В. Астахова пов'язує, передусім, з ака­демічною мобільністю (див. "Освіта". — 2011, 9-16 лютого), що також потребує визнання

кваліфікацій. Водночас більше 42% сьогоднішніх студентів, як показує її дослідження у Харкові, Донецьку, Львові, Луганську та Одесі, не розраховують на про­фесійну й особистісну самореалізацію в рідній країні. Це вихо­дить за межі визнання кваліфікацій, які на разі стають реальним чинником вироб­ництва у суспільстві знань поряд з працею, капіталом і землею, а також ставить питання про ба­чення НРК як своєрідної дорож­ньої карти для вибору життєвої траєкторії, тобто прозорого інструменту для самоздійснення особистості у професійній та академічній сферах. Відтак ство­рення і функціонування НРК вар­то виокремлювати як ланку прак­тичної дії у реалізації потенціалу особистості та модернізації еко­номічного і суспільного життя в Україні на засадах знань.

Перешкодами у прискоренні створення і функціонування НРК, як неодноразово зазначали ака­демік НАПН України В.Луговий і професор Б.Корольов, куратори цього проекту у тижневику "Освіта", є недостатня наукова розробка проблеми, не збалан­совані позиції освітян і праце­давців, відсутність діалогу всіх зацікавлених сторін для досяг­нення концептуального і проце­дурного консенсусу щодо НРК. Можливо не меншою перешко­дою залишається пострадянська зорієнтованість на колишні види економічної діяльності та Міжна­родну стандартну класифікацію занять 1988 р.

Слід зауважити, що реформу­вання національної системи кваліфікацій може спиратися на повчальний досвід Ірландії, де прийняття законодавчо-регуля­тивних документів у 1999 р. сприяло завершенню розробки НРК у 2001 р. та старту її функціонування з 2003 р. з на­ступною верифікацією за РК ЄПВО у 2006 р. Нагальна і якісна підготовка проектів законів Ук­раїни "Про національну систему кваліфікацій", як і "Про вищу освіту", має сьогодні відбуватися паралельно зі схваленням основ­них вимірів НРК, секторальних і галузевих РК.

Розгляд НРК як елемента національної системи кваліфікацій актуалізує об'єктивну потребу в єдиному органі управління, скажімо "Українській агенції кваліфікацій", суб'єктах (службах) підтвердження та оцінювання кваліфікації, а також Міжгалузевій раді з кваліфікацій, яка забезпечу­ватиме врахування суспільно-гро­мадських інтересів українців. Тоді залучення приватних компаній, на зразок "СМК", або "Державної ус­танови НДІ СТВ" Міністерства соціальної політики може бути ви­правданим. Основним напрямом формування національної системи кваліфікацій доцільно вважати правове забезпечення з опертям на організаційно-управлінські, освітньо-професійні та науково-методичні заходи. Отже розгляд НРК у перспективі функціональної інфраструктури національної сис­теми кваліфікацій сприятиме при­скоренню її практичної реалізації.

До речі, тривала незбалансованість позицій освітян і праце­давців долається радикальним шляхом, як це має місце у Об'єднаному Королівстві Вели­кобританії та Північної Ірландії, Турції та деяких інших країнах, через встановлення окремої НРК для побудови трициклової вищої освіти (бакалавр — магістр — докторати). У межах рівнів НРК, що відповідають п'ятому і шосто­му рівням Міжнародної стандарт­ної класифікації освіти (МСКО), видається доцільним ураховува­ти кредити за програми післядипломної підготовки, неступеневі й ступеневі відзнаки, звання та професійне зростання дипло­мованих фахівців з урахуванням результатів атестації. Післядипломна освіта, що відповідає західній постдипломній едукації після одержання ступеня бакала­вра, може вибудовуватися за трьома перевіреними досвідом маршрутами: дослідницьким, на­вчальним і комбінованим. Це ро­бить можливим диференціацію докторатів, що практикуються у низці європейських країн: доктор філософії (PhD), доктор наук і професійний доктор.

Шостий рівень МСКО (докторати) відповідає восьмому рівню Європейської РК для учіння впро­довж життя та третьому циклу РК для ЄПВО. Тому розмежування восьмого й дев'ятого рівнів у НРК, презентованій у МОНМС, пропо­нуємо усунути, не зважаючи на проект дев'ятирівневої НРК Російської Федерації, який про­довжує вдосконалюватися. Це тим більш доцільно, що відмінності між восьмим і дев'ятим рівнями презентованого проекту НРК України легко вписуються у відрізняльні риси трьох форм докторатів шостого рівня МСКО. Відтак Українська РК і Європейсь­ка РК для учіння впродовж життя матимуть одну кількість рівнів (8), що спрощує зіставлення і визнан­ня кваліфікацій. Окрім того, восьмирівнева НРК, що пропонувалась Конфедерацією роботодавців, співпадатиме за кількістю рівнів з презентованою НРК у МОНМС, що зближує позиції освітян і праце­давців.

Теоретична нерозробленість проблеми РК впливає на недо­статню узгодженість Європейсь­кої РК для учіння впродовж життя (2008 р.), РК для ЄПВО (2005 р.) та проекту НРК України (2011 р.) за критеріями знань, умінь і компетентностей. Ці виміри мають характеризувати результати учіння ("learning outcomes"), а не результати навчання ("instruc­tional outcomes"). Необґрунтована підміна психолого-дидактичних понять відсуває у тінь цент­ральну роль студента, як і школя­ра, в учінні. Надмірну кількість дескрипторів у проекті НРК, пре­зентованому у МОНМС, ви­дається доцільним об'єднати у межах знань, умінь і компетентностей. На додаток, варто бути обережнішими з термінами ком­петентність і компетенція, що за­лишаються "лінією фронту" у битві численних наукових шкіл, не зважаючи на достатньо чітку їх розмежованість у першому міжнародному проекті, започат­кованому Організацією еко­номічного співробітництва і роз­витку під назвою "DeSeCo".

На початок другого десятиріччя ХХІ ст. у суспільній практиці стає все більш помітною тенденція до посилення ролі формальних про­цедур, наприклад, в оцінюванні. Так, традиційне розуміння кваліфікації як ступеня "про­фесійної підготовки працівника, наявності у нього знань, умінь і на­вичок, необхідних для виконання ним певного виду роботи" (С.У. Гончаренко. Український педа­гогічний словник) поступається місцем його трактуванню як "офіційного результату процесу оцінювання й надання законної сили, який отримується, коли компетентний орган визначає, що особа досягла результатів учіння відповідно до даних стандартів" (Європейська РК для учіння впро­довж життя). Натомість у проекті ЗУ "Про національну систему кваліфікацій" № 7215 (див. "Освіта". — 2011, 9-16 березня) кваліфікація трактується тра­диційно: "нормативно встановле­на сукупність знань, умінь та компетенцій особи, набута у спосіб формальної, неформальної або інформальної освіти, визнаний на міжнародному, національному або галузевому рівнях, яка дозво­ляє їй виконувати завдання і функціональні обов'язки певного виду діяльності, у тому числі про­фесійної". Водночас у проекті НРК академічна кваліфікація трак­тується в дусі Європейської РК для учіння впродовж життя, а про­фесійна — без урахування євро­пейських підходів. Виникає пи­тання, як можна використовувати НРК України для прозорого виз­нання кваліфікацій, коли вихідні поняття трактуються по-різному, навіть у проекті законодавчого ак­та?

Сьогодні видається дивним, що у проекті НРК з численними дескрипторами навіть не згаду­ються кредити і професійний розвиток, хоч відображена пев­на лінійність змін за критерієм ускладнення. Як же секторальні та галузеві РК надаватимуть можливість, а зацікавлені сто­

рони враховуватимуть у про­цесі навчання чи професійному житті вибір траєкторії руху працівником від рівня до рівня? Варіанти відповідей надають Ірландська, Новозеландська та деякі інші НРК. Так, Шотландсь­ка рамка кредитів та кваліфікацій (SCQF) містить відзнаки за професійний розви­ток (PDA), що відповідають про­фесійним стандартам та поло­женням професійних асоціацій. На разі серед розробників НРК України фактично відсутні пред­ставники громадськості. За SCQF надаються сертифікати, просунуті сертифікати та дип­ломи. Сертифікати складають­ся з вищих національних юнітів (модулів), національних юнітів, юнітів оцінювання на робочому місці або їх будь-якої комбінації. Просунуті сер­тифікати складаються з вищих національних юнітів. На рівні 10 видаються випускні дипломи й сертифікати та присуджується ступінь бакалавра з відзнакою. На рівні 11 видаються післявипускні дипломи й сертифікати та надається ступінь магістра, а також винагородження п'ятого рівня Шотландської про­фесійної кваліфікації (SVQ 5), що враховують просування у кар'єрі та набутий досвід.

Шотландська агенція з кваліфікацій пропонує три типи кваліфікацій: юніти, курси та групові відзнаки. Юніт є най­меншою кваліфікацією, що про­понується й сертифікується. Він базується на досягненні певних результатів і використовується в якості блока для побудови всіх курсів та групових відзнак на всіх рівнях і в усіх предмет­них і професійних галузях. З 2005 року професійні (або ро­бочі) курси обіймають 4 національні юніти для 3 — 6 рівнів SCQF. Групові відзнаки передбачаються Національни­ми кваліфікаціями (рівні 2 — 6 SCQF: національні відзнаки просування та національні сер­тифікати), Вищими національ­ними кваліфікаціями (рівні 6 — 11: вищі національні сертифіка­ти й дипломи та PDA) та Шот­ландськими професійними кваліфікаціями (рівні 4 — 11). Невже вдосконалення проекту НРК України не враховуватиме шотландський та інший світо­вий досвід кредитизації, ака­демічної та професійної модуляризації?

На завершення виступу за круглим столом тижневика "Освіта" "Якій бути НРК Україні?" хотілося б підкреслити значення особистого розвитку громадян, що є вирішальним для конкурен­тоспроможності країни, зайня­тості та соціальної згуртованості у суспільстві, яку навіть у період загальнодержавних змін не вияв­ляє більшість елітної верхівки. НРК може сприяти професійному розвиткові особи, однак лише зростання як безперервне пере­вищення людиною самої себе, є справжнім рушієм особистісних і суспільних змін. Відтак форму­лювання чіткої мети професійно­го зростання, як і вся постдипломна едукація, підказує провідний шлях втілення НРК у життя.

 

 

 

 

 

* ПРОФТЕХОСВІТА *

 

 

Соціальне партнерство Як досягаєм ефективності?

 

Untitled.FR10-10У селі Поташ Маньківського райо­ну відбувся ІІ (обласний) етап Все­українського конкурсу фахової май­стерності серед учнів професійно- технічних навчальних закладів Чер­кащини з професії "Електрозварник ручного зварювання". Конкурс про­ходив за підтримки Німецького аг­рарного центру в Україні і мав на меті не лише визначити кращого зварника року серед учнівської мо­лоді, а й ознайомити майбутніх робітників зварювальної справи із сучасними технологіями, обладнан­ням провідних іноземних фірм.

Протягом п'яти днів конкурсанти з навчальних закладів області по­вторювали теоретичні основи зва­рювання, виконували тестові за­вдання з предметів спецтехнологія, матеріалознавство, електротехніка,

охорона праці, креслення, відпрацьовували навики роботи на зварювальному обладнанні WIG, MIG, MAG — методом зварювання. Практична частина конкурсу перед­бачала обов'язкове виконання зва­рювальних швів за розміщенням у просторі, по довжині, за конфігу­рацією, та перерізом.

Зверталась увага на розвиток не­стандартного мислення, особливо на обговорення виробничих про­блем зварювального виробництва, також формування планетарного мислення, зокрема на організацію дискусійних вечорів.

Вільний від конкурсу час учасни­ки конкурсу переглядали відеоматеріали Міжнародних та Всеук­раїнських виставок зварювального виробництва.

Німецький аграрний центр в Ук­раїні створив необхідні умови як для проходження теоретичного курсу, а саме сучасні навчальні аудиторії, застосування інтерактивного об­ладнання, так і для практичної час­тини конкурсу. Майстерня облаштована сучасними зварювальними

апаратами, кожний учасник конкур­су забезпечувався індивідуальним зварювальним та слюсарним інструментом, засобами захисту. Конкурсанти перед виконанням практичного завдання (зварювання однопрохідних, багатопрохідних, стикових та кутових швів) мали змо­гу відчути особливість зварювання апаратом фірми "FRONIUS", необ­межена кількість виконання проб­них зразків дозволила успішно ви­конати контрольне завдання.

Найкращі фахові уміння показав Василь Брух, учень державного на­вчального закладу "Монастирищенський професійний ліцей" зай­няв почесне перше місце. Друге місце — Гулий Максим, учень дер­жавного навчального закладу "Чер­каський професійний ліцей"; Слю­сар Владислав, учень державного навчального закладу "Канівське ви­ще професійне училище" — третє.

Вони нагороджені дипломами Го­ловного управління освіти і науки. Всі учасники конкурсу отримали сертифікати про успішне опануван­ня інноваційних зварювальних тех­нологій.

Надія СТРИГУН, 

головне управління освіти і науки Черкаської ОДА 

 

 

 

 

* ПЕДТЕХНОЛОГІЇ *

 

Вчимося переконувати
міжнародним дебатнии турнір у Києві
 

У сучасному суспільстві слова "дискусія", "полеміка" "дебати" ста­ли досить популярними. Особливо загострюється інтерес до дебатів у передвиборчий період. Політичні дебати як один із видів політтехнологій набули популярності у наш час. А от чи знаємо ми, що дебати — це не лише публічні політичні діалоги, відкрита дискусія, піар, але й унікальне мистецтво?

Untitled.FR10-11Перші телевізійні дебати відбули­ся між Дж. Кеннеді та Р. Ніксоном у ході передвиборчої президентської кампанії в США в 1960 році.

Дебати як своєрідна інтелекту­альна гра пов'язана з ім'ям Карла Поппера, який розробив правила та технологію проведення інтелекту­альної гри, суть якої полягає в тому, що обрані команди аргументовано доводять тезу, запропоновану до обговорення, а інші — опонують. Як гра — дебати демократичні, оскільки передбачають чесність, рівність можливостей, повагу до опонента, толерантність і, одночас­но, критичне мислення. Участь у де­батах, зокрема навчальних, дає учасникам змогу відчути переваги такого способу обговорення дис­кусійних питань. Обов'язок кожної з команд кваліфіковано та в межах певних часових рамок презентувати свою позицію, аргументувати "за" чи "проти". Гру оцінює суддя або ко­легія суддів, які визначають пере­можця в раунді. У 90-ті роки ХХ століття дебатний рух охопив велику кількість країн світу. Поступово де­батний рух розвинувся не лише у за­рубіжних країнах, але й у країнах по­страдянського простору. В Україні дебати з'явилися 1994 року.

25 — 27 лютого 2011 року, упер­ше за історію міжнародного дебатного руху, у Києві відбувся Міжна­родний дебатний турнір "Роль мо­лоді у розбудові громадянського суспільства". Організаторами де- батного турніру стали: Міжнародна дебатна академія, педагогічний та учнівський колектив Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка (директор Г.С.Сазоненко, кандидат педагогічних на­ук, Народний учитель України).

Обрана тема зумовила й вибір мети турніру — сприяти вдосконаленню громадянських, полікультурних, ко­мунікативних компетенцій старшо­класників, спонукати до формування активної позиції молоді стосовно акту­альних проблем сьогодення; активізу­вати використання інтерактивно- освітньої технології' "дебати".

Відповідно до мети було визначе­но й головні завдання турніру:

1. Відродження міжнарод­ного дебатного руху в Україні як інте­лектуальної гри, що дозволяє акту­алізувати та аналізувати моральні, політичні, юридичні, соціальні, еко­номічні проблеми сучасного суспільства.

2.   Активізація інтелектуаль­них здібностей старшокласників: розвиток критичного, структурного мислення, риторичних навичок, тех­нологій пошуку інформації, поглиб­лення знань учнів із історії, права, культури, релігії, філософії, політи­ки, іноземної мови, формування загальнонавчальних, громадянських, комунікативних компетенцій.

3.   Сприяння розвиткові в учнів формуванню толерантності взаємоповаги, співпартнерства.

4.   Розширення партнерсь­ких зв'язків української молоді.

5.   Популяризація інтерак­тивної освітньої технології "Дебати".

6.   Виховання інтелектуаль­ної еліти України.

Турнір був присвячений обговорен­ню актуальних проблем розбудови громадянського суспільства: права людини, екологія та довкілля, ду­ховність і культура, національне відро­дження, участь молоді у громадському житті та становленні громадянського суспільства, освіта для демократично­го врядування, співпартнерська діяльність.

Чому саме Український гуманітар­ний ліцей став ініціатором прове­дення Міжнародного дебатного турніру в Києві?

По-перше, наш заклад, починаю­чи з 90-х років ХХ століття, має давні традиції становлення дебатного ру­ху. Гра "Дебати" серед ліцеїстів вва­жалася інтелектуальною, елітарною. Неоціненним залишається досвід "першопроходців"-дебатерів Дмит­ра Гаврильченка, Максима Мілора- дова, Лесі Оробець, Олексія Яценка, Галини Поліщук, Оксани Бабич, Да- рини Жолдак, Оляни Рудякової, Олексія Пєрєвєзєнцева, Олексія Кірмача, Костянтина Задої, Тетяни Булах та інших, яких свого часу на­дихав і готував до змагань учитель історії нашого ліцею Андрій Олек­сандрович Осмоловський. Роки йшли, змінювалися гравці та коман­ди, проте незмінним залишався інтерес до "дебатів".

По-друге, кому ж, як не Гу­манітарному ліцею, варто піклувати­ся про культ Слова, про Мистецтво красномовства й авторитет Знань.

"Слово — унікальний інструмент людської думки і взаємоспілкування, і наша зустріч — найкращий доказ цієї тези. Будучи наділене найвищою ду­ховною силою, воно — неоціненне. Ми прагнемо до універсального, много- гранного, поліфонічного — світлосяйного слова, яке, окрім інформаційно- інтелектуальної складової, має бути в людському житті втіленням естетичної шляхетності, бо лише тоді слово стає інструментом добротворення й лю­бові. Міжнародний дебатний турнір має стати знаковою подією в суспільно-культурному житті України як індикатор зрілості, громадської думки та динаміки для животворчих процесів у царині освіти й культури. Час працює на нас, коли ми окрилені

високою метою себетворення, са­мопізнання і співпраці на благо підне­сення рівня нашого життя. Хотілося, аби турнір став стартовим майданчи­ком найшляхетніших справ української людини, а рідне слово — могутньою силою оновлення нашого суспільства", — стверджує співголова Оргкомітету, директор ліцею, канди­дат педагогічних наук, народний учи­тель України Г.С.Сазоненко.

По-третє, тема турніру "Роль мо­лоді у розбудові громадянського суспільства" мала б активізувати громадянську позицію сучасної мо­лоді, спонукати до вияву старшо­класниками громадянської свідо­мості, гідності й поваги до Людини.

У турнірі взяло участь понад 170 учасників.

Гостями турніру стали освітяни із Латвії, Білорусі — учасники Міжна­родного освітянського "Партнер"- клубу.

Кілька днів турніру були насичені неповторними знайомствами, яск­равими зустрічами, напруженими дискусіями та неповторними вра­женнями.

Відкриття змагань запам'ятається привітанням і мудрими настановами Л.М.Кравчука, першого Президента України, Голови Піклувальної ради Українського гуманітарного ліцею: "Уміння вести дебати, переконува­ти, аргументувати, гідно триматися перед аудиторією є нагальною по­требою не лише парламентарів, політиків, але й сучасної молодої людини".

Саме з виступу і питань до Ле­оніда Макаровича розпочались "Де­бати". Для учасників були цікавими відповіді на питання: "З ким би Вам хотілось сьогодні вступити в діало­ги?", "Як народилась фраза "маємо те, що маємо?.."

Леся Оробець, народний депутат Верховної Ради України, випускниця нашого ліцею ознайомила учасників турніру з власним досвідом гри в "Де­бати": "Сучасне суспільство, на мою думку, ділиться на дві половини: тих, хто грає в "Дебати", і тих, хто ще не грає. Моя перша гра в "Дебати" відбулася в стінах ліцею — це був мій перший досвід. Чому вчать "Дебати"? "Дебати" вчать мати власну позицію, змушують чути інших, вчать ла­конічності, командній грі, долати свій страх, тримати удар. Перемога у "Де­батах" — це перемога самого себе".

Успіхів і перемог учасникам турніру побажали проректор Київського національного універси­тету імені Тараса Шевченка В.А.Бугров, декан економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, Голова Ради ліцею В.Д.Базилевич, юридич­ний радник віце-прем'єр міністра України С.Л.Тигіпка О.С.Павленко.

Культурна програма для учасників турніру була дуже насиченою і різно­манітною. Гості столиці України от­римали можливість ознайомитися з персональною виставкою худож­ників Василя та Артема Копайгоренків у Картинній галереї ліцею, відвідали провідні столичні театри (балет "Лускунчик" у Національній опері України, виставу "Одруження" у Національному драматичному те­атрі імені Івана Франка).

Дебатери спілкувалися й дискуту­вати з членами Гельсінської спілки, правозахисниками, дисидентами Євгеном Сверстюком та Василем Овсієнком, тими українцями, для яких слово було і є тією зброєю, що допомагає змагатися з рабською покірністю, брехнею та безду­ховністю.

Змістовними, запальними, аргу­ментованими були виступи учнівських команд. Із 26 команд турніру 18 змагалися за перемогу у дебатному турнірі українською мо­вою.

Переможцями турніру І місце в ук­раїномовному треку стала команда з Бердянська "Шведська сім'я". Дипло­ми та грошові премії їм вручив екс- міністр у справах сім'ї, молоді та спорту, колишній випускник Ук­раїнського гуманітарного ліцею Юрій Павленко.

У англомовному треку перемогу здобула команда "Sunlight", гімназія №30 м.Мінська, Білорусь. Переможці турніру отримали цінні подарунки від Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого (президент В.Стрілько), віце-прем'єр міністра України Сергія Тигіпка, Леоніда Ємця, випускника ліцею, який заува­жив: "Дискусія — це невід'ємна скла­дова демократії, а вміння знаходити спільну мову із опонентами, прийма­ти рішення — ознака успішної демо­кратії. На жаль, останнім часом ми бачили дику демократію: усі одно­часно говорять, але ніхто нікого не слухає... Я певен, що ми повинні єднатися заради високої ідеї — дер­жавності України".

Окрім найкращих команд, були відзначені й блискучі промовці, які отримали звання "Кращий топ- спікер". Цим почесним титулом наго­роджені Ксенія Лиходєєва (м.Черка­си), Владислав Стрижаков

(м.Мінськ), Павло Гичак (м.Полтава). Серед них і учениця Українського гу­манітарного ліцею Ольга Петренко, яка висловила подяку організаторам турніру: "Я щиро вдячна Українсько­му гуманітарному ліцею і Міжнарод­ному дебатному турніру за надану можливість знову випробувати себе, набути неповторний досвід, за цей шанс реалізувати себе в інтелекту­альній грі "Дебати".

Також були відзначені дипломами найкращі тренери турніру: Малютіна Марина (м. Бердянськ), Кашуба Павло (м. Мінськ).

Особливими і унікальними для пе­реможців були подарунки від Батьківської ради ліцею.

Чи доцільним виявилося прове­дення Міжнародного дебатного турніру в столиці України?

Про це свідчать відгуки учасників:

-     "Цінність подібних турнірів у набутті досвіду. Діти-дебатери відчули себе впевненими, "загоріли­ся" бажанням грати далі" (Світлана Галь, Розсошинська гімназія Пол­тавської районної ради).

-     "Вразила насичена про­грама турніру, зустрічі з успішними політиками, культурними діячами, тренінги, доброзичлива атмосфера турніру" (Софія Видра, учасниця турніру, Черкаська гімназія №9 ім. Д.Луценка).

-     "Особливо вразила зустріч і діалоги із першим Прези­дентом України Л.М.Кравчуком" (Максим Лихман, Полтавський об­ласний ліцей при Кременчуцькому педучилищі імені А.Макаренка).

-     "Я був приємно вражений високим рівнем організації дебатного турніру, що проводився на базі Українського гуманітарного ліцею. Учасники із різних областей України не лише змагалися у словесному двобої, але й чудово провели час, подружилися з ліцеїстами та учасни­ками інших команд" (голова суддівської колегії ВМГО "Дебатна академія" Сергій Наумов (м.Санкт- Петебург).

Безперечно, Міжнародний турнір виявив не лише дух чесного змаган­ня й конкуренції, а й став певною подією як у становленні дебатного руху, так і в історії Українського гу­манітарного ліцею.

Нові знання, знайомства та вра­ження — кожен очікував від цих зма­гань свого, але всі учасники, незва­жаючи на власні досягнення, отри­мали неоціненний досвід. Багато хто з глядачів настільки захопився грою, що виявили бажання обов'язково взяти участь у міжнародних дебатах, що мають відбутися у березні цього року в Мінську.

Приємно усвідомлювати, що де­бати стали для учнів не тільки ціка­вим конкурсом, а й засобом само­вираження, самоствердження, самореалізації: Позаду — герць змагань, тривоги й запал бою,

Попереду — в майбутнє гордий хід.

Серця не знають супокою, Дебати залишили в душах слід...

Ю.Пацук, І.Головай, 

учителі Українського гуманітарного ліцею 

 

 

 

 

* РЕЙТИНГИ *

 

Наймасштабніша

 

Як уже розповідала "Освіта" у бе­резні в Київському Палаці дітей та юнацтва відбулася Друга Міжна­родна виставка "Сучасні навчальні заклади — 2011".

Організатори виставки: Міністер­ство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія пе­дагогічних наук України, компанія "Виставковий Світ".

Широкомасштабна експозиція виставки цього року представила 745 провідних навчальних закладів, підприємств, видавництв з 27 регіонів України та Росії, Аргентини, Швейцарії, Китаю, Словаччини, Польщі, Американські Ради з міжна­родної освіти ACTR/ACCELS, Кон­сультаційний центр освіти в США, Програми імені Фулбрайта в Ук­раїні, Німецьку службу академічних обмінів (DAAD), CampusFrance, що є найкращим свідченням авторите­ту і актуальності виставки.

Привітання виставці надіслали Го­лова Верховної Ради України В.М.Литвин; Прем'єр-міністр України М.Я.Азаров, Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Д.В.Табачник, Президент Національної ака­демії педагогічних наук України

В.Г.Кремень; голова підкомітету з фахової освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти

B.С.    Курило; Президент Національ­ного центру "Мала академія наук Ук­раїни", народний депуатат України

C.О.Довгий, директор Інституту інно­ваційних технологій і змісту освіти МОН України О.А.Удод.

В церемонії урочистого відкриття виставки взяли участь і оглянули ек­спозицію Міністр освіти і науки, мо­лоді та спорту України Д.В.Табач­ник, Президент Національної ака­демії педагогічних наук України В.Г.Кремень, Президент Національ­ного центру "Мала академія наук України" С.О.Довгий, директор ком­панії "Виставковий Світ" С.В.Рудько, виконавчий директор освітянсь­ких заходів компанії "Виставковий Світ" В. В.Сокол.

Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник відзначив, що вперше участь у вис­тавці взяли 745 навчальних за­кладів, із них 37 національних та 78 вищих навчальних закладів, 558 профтехучилищ, шкіл, гімназій, ліцеїв, дошкільних та позашкільних освітніх закладів, навчально-методичних центрів та післядипломних інститутів, що презентували 27 регіонів України. Це яскраво свідчить про значимість виставки, про актуальність реформ в освіті, започаткованих урядом України, про увагу до напрямків модернізації освіти у всіх її ланках, про повагу до праці педагога та його авторитету.

"Указом Президента України 2011 рік оголошено Роком освіти. Мину­лого року відбулося перше за роки незалежності України спеціальне засідання Кабінету Міністрів Ук­раїни, на якому розглядалися питан­ня розвитку освіти та ухвалено 37 важливих для освіти рішень", — відзначив Дмитро Табачник.

"Найближчим часом будуть за­тверджені нові типові штатні роз­клади для всіх типів навчальних за­кладів. На черзі чотири найваж­ливіші державні програми: Держав­на програма розвитку природничої та математичної освіти в середній школі, Державна програма "Відкри­тий світ", яка передбачає інформа­тизацію праці як педагога, так і уч­ня, Державна програма розвитку професійно-технічної освіти та Дер­жавна програма розвитку

дошкільної освіти. Все це свідчить про позитивні зрушення після еко­номічної кризи" — сказав міністр.

Вперше Оргкомітет відзначив Почесними нагородами учасників рейтингового виставкового конкур­су у тематичних напрямках: — міжнародна діяльність; — наукова діяльність і підготовка науково-пе­дагогічних кадрів.

Виставку супроводжувала велика змістовна тематична програма, яка включала семінари, науково-прак­тичні конференції, "круглі столи", презентації на стендах — всього 112 заходів, на них відбулося обго­ворення нагальних проблем по­дальшого удосконалення процесу навчання і виховання, упроваджен­ня інноваційно-педагогічних техно­логій та інформаційно-ко­мунікаційних систем, обмін досвідом практичної роботи та практичними здобутками. Семіна­ри, науково-практичні конеференції відвідало понад 7 тисяч осіб.

Вперше на міжнародній виставці 2 березня 2011 р. відбулися науко­во-практичні конференції за участю провідних науковців Національної академії педагогічних наук України,

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і практичних працівників галузі освіти з проблем: "Школа майбутнього" — проводили Мадзігон В.М., директор Інституту педагогіки та Удод О.А., директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; "Учитель XXI століття" — проводив Зязюн І.А., директор Інституту пе­дагогічної освіти і освіти дорослих; "Національна рамка кваліфікацій" — проводив Луговий В.І., директор Інституту вищої освіти; "Осо­бистість XXI століття" — проводив Бех І.Д., директор Інституту про­блем виховання; "Впровадження модульного професійного навчання за робітничими професіями в на­вчальних підрозділах підприємств" — проводила Радкевич В.О., дирек­тор Інституту професійно-технічної освіти.

В рамках виставки відбулися, зо­крема, тематичні заходи: круглий стіл Національного центру "Мала академія наук України" спільно з Інститутом обдарованої дитини НАПН України на тему: "Доступ до сучасних знань — стратегічний напрямок розвитку освіти"; конфе­ренція Дніпропетровського облас­ного інституту післядипломної пе­дагогічної освіти спільно з корпо­рацією Intel в Україні та Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України на тему: "Інноваційна модель електронного навчання "1 учень — 1 комп'ютер" в навчальних закладах Дніпропетров­щини"; круглий стіл Іллінецького державного аграрного коледжу та Швейцарського аграрного коледжу "Навчання органічного землеробст­ва — шлях до здоров'я нації"; круг­лий стіл Луганського обласного інституту післядипломної педа­гогічної освіти на теми: "Управління освітою: регіональний аспект", та десятки інших.

Організатори виставки провели тематичний конкурс по ряду акту­альних проблем інноваційної мо­дернізації освіти. Конкурс прово­дився по таким номінаціям:

-     упровадження системи компетенцій — як основи підготовки конкурентноздатних фахівців у вищій школі;

-     упровадження у навчально-ви­ховний процес середнього освітнього закладу інноваційних пе­дагогічних технологій;

-     модернізація дошкільних на­вчальних закладів;

-     діяльність обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти

по удосконаленню педагогічної майстерності вчителя;

-     співпраця професійно-технічних навчальних закладів з вироб­ництвом;

-     розробка та упровадження су­часних засобів навчання;

-     упровадження інноваційних тех­нологій у навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акре­дитації;

-     удосконалення розвитку по­зашкільної освіти.

На конкурс з тематичних номінацій виставки було подано 414 робіт. Конкурсні роботи представи­ли педагогічні колективи з 27 регіонів України. Оцінку якості пода­них робіт проводили наукові інсти­тути Національної академії педа­гогічних наук України, Інститут інно­ваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, науковий методичний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України. Переможців в номінаціях конкурсу на виставці було нагороджено Зо­лотими, Срібними та Бронзовими медалями.

Змістовні експозиції на сучасному рівні представили: Національний центр "Мала академія наук України", Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Академія ад­вокатури України, Національний

технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Національна юридична академія України імені Ярослава Муд­рого, Національний фармацевтичний університет, Луганський національний аграрний університет, Запорізький національний технічний університет, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Національний аерокосмічний універ­ситет імені М.Є.Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), Івано-Франківський національний ме­дичний університет, Одеський національний політехнічний універси­тет, Миколаївський державний аграр­ний університет, Вінницький національний технічний університет, Харківська національна академія міського господарства, Таврійський державний агротехнологічний універ­ситет, Дніпропетровська державна медична академія, Львівський медич­ний інститут, та коледж "Монада" і учи­лище "Медик", Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Барський автомобільно-до­рожній технікум Національного транс­портного університету, Миколаївська спеціалізована школа мистецтв і при­кладних ремесел експериментальний навчальний заклад Всеукраїнського рівня "Академія дитячої творчості", Малобілозерська естетична гімназія-інтернат "Дивосвіт", НВП "Метекол", Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і на­уки, молоді та спорту України. Освіту Києва на виставці представляли Київська міська рада старшокласників та Інформаційно-творче агентство "Юн-прес", Києво-Печерський ліцей № 171 "Лідер", Український гуманітар­ний ліцей КНУ ім.Т. Шевченка, Київський Палац дітей та юнацтва та інші навчальні заклади.

Оргкомітет вперше нагородив золотими медалями "За плідну міжнародну співпрацю в освіті" за­рубіжних учасників та іноземні представництва в Україні, які пре­зентували на виставці співпрацю з національними закладами освіти.

Свої новітні розробки для галузі освіти представили компанії: JULONG Educational Technology Co ltd. (Китай), ДНВП "Електронмаш", Фірма "1С Україна", НВП "МЕТЕ- КОЛ", підприємство "ГЕЛІКА", ТОВ "Інженерно-технологічні рішення", "Дієз-продукт", ТОВ "Лабораторні прилади та технології" (Білорусія), ТОВ "Новелла" та інші.

Співпрацю з закладами освіти Ук­раїни презентували експозиції на­вчальних закладів: Московський державний університет геодезії та картографії, Доправна академія м. Тренчин (Словаччина), Силламяеске професійне училище (Естонія), Дер­жавна вища професійна школа в Хелмі (Польща), Швейцарський аграрний коледж (СХЛ). Свою діяльність в Україні на виставці пред­ставили: Американські Ради з міжна­родної освіти ACTR/ACCELS, Кон­сультаційний центр освіти в США, посольство Аргентини в Україні, Програма імені Фулбрайта в Україні, Німецька служба академічних обмінів (DAAD), CampusFrance.

За традицією виставка "Сучасні навчальні заклади — 2011" презен­тувала найкращі заклади освіти і на­укові установи України, сучасні до­сягнення освітянської практики, творчі здобутки педагогічних колек­тивів і науковців в інноваційній мо­дернізації галузі освіти, досвід інте­грації до міжнародного освітнього простору, практику співпраці із за­рубіжними навчальними закладами.

Протягом трьох днів роботи вис­тавки її відвідало понад 19 тисяч осіб. Вона була цікавою і змісто­вною як для широкої громадськості, фахівців, так і для випускників шкіл і студентів, які мали можливість об­рати навчальний заклад для по­дальшого навчання.

Міжнародна виставка "Сучасні навчальні заклади — 2011" за своїм фаховим і науковим рівнем, постав­леними на розгляд проблемами пріоритетного розвитку галузі освіти по праву отримала суспільне визнання і є найбільш рейтинговою та широкомасштабною освітянсь­кою виставкою в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

Переможці конкурсів Міжнародної виставки
"Сучасні навчальні заклади 2011”

Для учасників Другої міжнарод­ної виставки "Сучасні навчальні заклади — 2011" — вищих на­вчальних закладів MMV рівнів ак­редитації" — було проведено рейтинговий виставковий конкурс по 10 тематичним напрямкам і 91 показнику діяльності з відзначен­ням переможців нагородою — Кришталевою стелою — Гран-Прі "Лідер вищої освіти України" та "Лідер післядипломної педа­гогічної освіти України".

На участь у рейтинговому вис­тавковому конкурсі подали відповідні матеріали 51 ВНЗ по 13 ідентифікаційним групам.

Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Володимиро­вич Табачник 2 березня 2011 р. вручив нагороди переможцям рейтингового виставкового конкурсу.

Гран-Прі "Лідер вищої освіти Ук­раїни" удостоєні:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Національний   університет

"Львівська політехніка"

ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди"

Харківська національна академія міського господарства

ДВНЗ "Київський національний еко­номічний університет імені Вадима Ге­тьмана"

Таврійський державний агротехно­логічний університет

Національний авіаційний універси­тет

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут"

Національний медичний універси­тет імені О.О. Богомольця

Українська академія друкарства Одеський    національний

політехнічний університет Академія адвокатури України Національний фармацевтичний університет

Одеська національна академія зв'язку імені О.С. Попова

Гран-Прі "Лідер післядипломної пе­дагогічної освіти України" удостоєні:

Комунальний заклад "Запорізька обласна академія післядипломної пе­дагогічної освіти" Запорізької обласної ради

Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів

Дніпропетровський обласний інсти­тут післядипломної педагогічної освіти Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

Вперше Оргкомітет відзначив Поче­сними нагородами учасників рейтингового виставкового конкурсу у тема­тичних напрямках: — міжнародна діяльність; — наукова діяльність і підго­товка науково-педагогічних кадрів.

У тематичному напрямку "Міжна­родна діяльність" рейтингового виставкового конкурсу нагороджені ВНЗ: Запорізький  національний

технічний університет

Одеська національна морська ака­демія

Луганський національний аграрний університет

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Київський університет ринкових відносин

У тематичному напрямку "Наукова діяльність і підготовка науково-педа­гогічних кадрів" рейтингового вистав­кового конкурсу нагороджені ВНЗ:

Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Комунальний вищий навчальний за­клад "Харківська академія неперервної освіти"

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Луганський національний універси­тет імені Тараса Шевченка

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Вінницький національний технічний університет

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пу- люя

Івано-Франківський національний медичний університет

ВДНЗ "Українська медична стома­тологічна академія"

Мелітопольський державний педа­гогічний університет імені Богдана Хмельницького

Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Організатори виставки провели те­матичний конкурс по ряду актуальних проблем інноваційної модернізації освіти. Конкурс проводився по таким номінаціям:

-     Упровадження системи компетенцій — як основи підготовки конку­рентоздатних фахівців у вищій школі.

-     Упровадження у навчально-вихов­ний процес середнього освітнього за­кладу інноваційних педагогічних тех­нологій.

-     Модернізація дошкільних навчаль­них закладів.

-     Діяльність обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти по удосконаленню педагогічної майстер­ності вчителя.

-     Співпраця професійно-технічних навчальних закладів з виробництвом.

-     Розробка та упровадження сучас­них засобів навчання.

-     Упровадження інноваційних техно­логій у навчальний процес вищих на­вчальних закладів І-ІІ рівнів акреди­тації.

-     Удосконалення розвитку по­зашкільної освіти.

-     Упровадження педагогічних інно­вацій в освітню практику.

На конкурс з тематичних номінацій виставки було подано 414 робіт. Кон­курсні роботи представили педагогічні колективи з 27 регіонів України. Оцінку якості поданих робіт проводили на­укові інститути Національної академії педагогічних наук України, Інститут

інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, науковий-методичний центр Міністерства аграрної політики та продовольства України. Пере­можців в номінаціях конкурсу на вис­тавці було нагороджено Золотими, Срібними та Бронзовими медалями.

І Номінація "Упровадження сис­теми компетенцій — як основи підготовки конкурентноздатних фахівців у вищій школі"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Луганський національний універ­ситет імені Тараса Шевченка

2.   Навчально-науковий інститут магістерської підготовки та післядип- ломної освіти Університету економіки та права "Крок"

3.   Житомирський державний університет імені Івана Франка

4.   Вінницький національний аграр­ний університет

5.   Національний університет "Юри­дична академія України імені Ярослава Мудрого"

6.       Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

7.   Запорізький національний технічний університет

8.   Університет банківської справи Національного банку України

9.   Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

10.            Державний вищий навчальний заклад "Київський національний еко­номічний університет імені Вадима Ге­тьмана"

11.            Національний технічний універ­ситет "Харківський політехнічний інститут"

12.            Львівський національний аграр­ний університет

13.            Дніпропетровська державна ме­дична академія

14.            Національний медичний універ­ситет імені О.О. Богомольця

15.            Івано-Франківський національ­ний медичний університет

16.            Київська дитяча Академія мис­тецтв

17.            Івано-Франківський національ­ний технічний університет нафти і газу

18.            Вищий навчальний заклад Уко­опспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі"

19.            Національний університет вод­ного господарства та природокорис­тування

20.            Закарпатський державний університет

21.            Київський університет права НАН України

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1. Уманський державний педа­гогічний університет імені Павла Тичи­ни

2.   Одеська національна академія харчових технологій

3.   Відкритий міжнародний універси­тет розвитку людини "УКРАЇНА"

БРОНЗОВОЮ медаллю нагород­жені:

1.   Республіканський вищий на­вчальний заклад "Кримський гу­манітарний університет" (м. Ялта)

2.   ДЗ "Луганський державний ме­дичний університет"

ІІ Номінація "Упровадження у на­вчально-виховний процес середнь­ого освітнього закладу інно­ваційних педагогічних технологій"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Мішково-Погорілівська загально­освітня школа І-ІІІ ступенів Жовтневого району Миколаївської області

2.   Науково-методичний центр уп­равління освіти Житомирської міської ради

3.   Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням слов'янських мов м. Білої Церкви

4.   Загальноосвітня школа І-ІІІ сту­пенів №13 м. Ірпеня Київської області

5.   Гімназія №1 м. Білої Церкви Київської області

6.   Володимирецький районний ко­легіум

7.   Український гуманітарний ліцей Київського національного університе­ту імені Тараса Шевченка

8.   Інформаційно-методичний центр відділу освіти Харківської районної державної адміністрації'

9.   Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 17 Харківської міської ради Харківської області

10.            Перещепинський професійний ліцей Дніпропетровської області

11.            Український медичний ліцей Національного медичного університе­ту імені О. О. Богомольця

12.            Сєвєродонецький багатопрофільний ліцей Сєвєродонецької міської ради Луганської області

13.            Загальноосвітній навчальний за­клад І-ІІІ ступенів колегіум № 11 м. Но­вомосковська Дніпропетровської об­ласті

14.            Ліцей інформаційних технологій при Дніпропетровському національно­му університеті імені Олеся Гончара

15.            Комунальний заклад освіти "Багатопрофільний навчально-рабілітаційний центр" Дніпропетровсь­кої обласної ради

16.            Миколаївська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів мистецтв і приклад­них ремесел експериментальний на­вчальний заклад всеукраїнського рівня "Академія дитячої творчості" Мико­лаївської міської ради Миколаївської

області

17.            Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 — колегіум" Смілянської міської ради Черкаської області

18.            Житомирський обласний педа­гогічний ліцей Житомирської обласної ради

19.            Комунальний заклад "Малобілозерська естетична гімназія-інтернат "Дивосвіт" Запорізької обласної ради

20.            Науково-методичний центр уп­равління освіти Миколаївської міської ради Миколаївської області

21.            Навчально-виховний комплекс техніко-економічний ліцей №61 м. Дніпропетровськ

22.            Києво-Печерський ліцей № 171 "Лідер"

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1.   Навчально-виховний комплекс №5 м. Енергодар Запорізької області

2.   Хорольська гімназія Хорольської районної ради Полтавської області

3.   Артемівська спеціалізована шко­ла І-ІІІ ступенів № 8 Перевальської рай­онної ради Луганської області

4.   Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради

5.   Браїлівський професійний ліцей Вінницької області

6.   КЗО "Дніпропетровський облас­ний медичний ліцей-інтернат "Дніпро"

7.   Вишгородська районна гімназія "Інтелект" Київської області

8.   Ірпінська спеціалізована загаль­ноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням іноземних мов

9.   Бориспільський ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського

10.            Житомирська міська гуманітар­на гімназія № 23 імені М.Й. Очерета Житомирської міської ради

11.            Вознесенський міжшкільний на­вчально — виробничий комбінат "Комп'ютерний центр" Вознесенської міської ради Миколаївської області

12.            Легедзинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Тальнівської район­ної державної адміністрації Черкаської області

13.            Загальноосвітній ліцей нових інформаційних технологій № 2 м.Дніпродзержинська Дніпропет­ровської області

14.            Гімназія м. Обухова Київської області

15.            Обласний комунальний заклад освіти "Дніпропетровська спеціальна школа-інтернат для глухих дітей"

БРОНЗОВОЮ медаллю нагород­жені:

1.   Розсошенська гімназія Полтавсь­кої районної ради Полтавської області

2.   Кушугумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів "Інтелект" Запорізької районної державної адміністрації' За­порізької області

3.   Полтавський обласний ліцей- інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості при Кременчуць­кому педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка

4.   Горлівський навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 — багатопрофільний ліцей "Лідер" Донецької області

5.Луганський     обласний багатопрофільний ліцей

6.   Зеленоярська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Миколаївської рай­онної ради

7.   Обласний комунальний заклад освіти "Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат №8 I-II сту­пенів"

8.   Рівненська загальноосвітня шко­ла І-ІІІ ступенів №1 імені Володимира Короленка Рівненської міської ради

9.   Києво-Святошинська районна класична гімназія

У цій номінації дипломи виставки от­римали: Завідуючий Маньківським районним відділом освіти Черкаської області Юрій Миколайович Безверхий; Завідуюча Жашківським районним відділом освіти Черкаської області Ва­лентина Миколаївна Савицька.

 

ІІІ Номінація "Модернізація дошкільних навчальних закладів"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагородже­ний:

Навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад — за­гальноосвітній навчальний заклад І ступеня" № 9 Енергодарської міської ради Запорізької області

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1.   Дошкільний навчальний заклад № 35 "Віночок" санаторного типу Вінницької міської ради

2.   Іванківський центр розвитку дити­ни "Веселка" Київської області

БРОНЗОВОЮ медаллю нагород­жені:

1.   Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Горобинка" №14 Енергодарської міської ради Запорізької області

2.   Дошкільний навчальний заклад №31 м. Вінниці

3.   Дошкільний навчальний заклад ясла-садок — центр розвитку дитини Первомайської міської ради Мико­лаївської області

4.   Комунальний комбінований дошкільний навчальний заклад № 88 "Казка" м. Кривий Ріг

5.   Комунальний заклади освіти "Навчально-ребілітаційний центр розвит­ку дитини дошкільного віку" Дніпропетровської обласної ради

 

IV  Номінація "Діяльність облас­них інститутів післядипломної пе­дагогічної освіти по удосконаленню педагогічної майстерності вчителя"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

2.   Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1.   Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

2.   Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

3.   Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти

БРОНЗОВОЮ медаллю нагородже­ний:

1. Комунальний заклад "Сумський обласний інститут післядипломної пе­дагогічної освіти"

V   Номінація "Співпраця про­фесійно-технічних навчальних за­кладів з виробництвом"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Нововолинське вище професійне училище

2.   ДПТНЗ "Козятинське міжрегіональне вище професійне учи­лище залізничного транспорту"

3.   ДПТНЗ "Вінницьке міжрегіональ­не вище професійне училище"

4.   Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Вінницькій області

5.   Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Дніпро­петровській області

6.   Науково-методичний центр про­фесійно-технічної освіти та підвищен­ня кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1. Державний професійно- технічний навчальний заклад "Вінницьке вище професійне училище сфери послуг"

2. Державний професійно- технічний навчальний заклад "Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти інноваційних техно­логій м. Суми"

3.   ВП "Вище професійне училище Луганського національного універси­тету імені Тараса Шевченка"

4.   ДПТНЗ "Дніпродзержинський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів"

5.   Державний навчальний заклад "Вище професійне училище №11 м.

Хмельницького"

 

БРОНЗОВОЮ медаллю нагородже­не:

Вище художнє професійно-технічне училище № 5 м. Вінниці

VI  Номінація "Розробка та упро­вадження сучасних засобів навчан­ня"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   ЗАТ "Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних техно­логій"

2.   Миколаївський державний аграр­ний університет

3.   Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

4.   Харківський національний універ­ситет радіоелектроніки

5.   Фірма "1С Україна"

6.   Таврійський державний агротех­нологічний університет

7.   Львівський медичний інститут

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1.           Науково-виробниче підприємство "Метекол"

2.   ТОВ "НОВЕЛЛА"

3. Державний професійно- технічний навчальний заклад "Кри­ворізький центр професійної освіти"

4. Державний професійно- технічний навчальний заклад "Кри­ворізький центр професійної освіти робітничих кадрів торгівлі та ресторан­ного сервісу"

5. Державний професійно- технічний навчальний заклад "Дніпро­петровський центр підготовки і пе­репідготовки робітничих кадрів турис­тичного сервісу"

БРОНЗОВОЮ медаллю нагородже­ний:

Приватний вищий навчальний за­клад "Міжнародний університет фінансів"

VII Номінація "Упровадження інноваційних технологій у навчаль­ний процес вищих навчальних за­кладів І-ІІ рівнів акредитації"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Кременчуцьке педагогічне учили­ще ім. А.С. Макаренка

2.   Глухівський коледж Сумського національного аграрного університету

3.   Стрийський коледж Львівського національного аграрного університету

4.   ТОВ Медичний коледж "Монада"

5.   Медичне училище "Медик"

6.   Хорольський агропромисловий коледж Полтавської державної аграр­ної академії

7.   Коледж технологій та дизайну Лу­ганського національного університету імені Тараса Шевченка

СРІБНОЮ медаллю нагороджені:

1.   ВП "Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка"

2.   Мирогощанський аграрний ко­ледж

3.   Рівненський державний аграрний коледж

4.   Іллінецький державний аграрний коледж

5.   Білоцерківський коледж сервісу та дизайну

6.   Комунальний вищий навчальний заклад "Полтавський базовий медич­ний коледж" Полтавської обласної ра­ди

7.   Барський автомобільно-дорожній технікум Національного транспортно­го університету

БРОНЗОВОЮ медаллю нагород­жені:

1.   Таращанський агротехнічний ко­ледж імені Героя Радянського Союзу О.О. Шевченка

2.   Технолого-економічний коледж Білоцерківського національного аг­рарного університету

3.   Київський коледж нерухомості Університету економіки та права "Крок"

4.   ДВНЗ "Дніпропетровський транс­портно-економічний коледж"

VIII            Номінація "Удосконалення розвитку позашкільної освіти"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Національний центр "Мала ака­демія наук України"

2.   Київський Палац дітей та юнацтва

3.   Станція юних техніків Уманської міської ради Черкаської області

СРІБНОЮ медаллю нагороджена:

Вінницька обласна станція юних на­туралістів

БРОНЗОВОЮ медаллю нагород­жені:

1.   Центр науково-технічної твор­чості учнівської молоді Первомайської міської ради Миколаївської області

2.   Центр позашкільної освіти ім. Олександра Разумкова м. Бердичева Житомирської області

IX  Номінація "Упровадження пе­дагогічних інновацій в освітню практику"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Інститут вищої освіти Національ­ної академії педагогічних наук України

2.   Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України

3.   Інститут обдарованої дитини Національної академії педагогічних на­ук України

4.   Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України

5.   Інститут професійно-технічної освіти Національної академії педа­гогічних наук України

6.   Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних на­ук України

7.   Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

X   Номінація "За багаторічну ак­тивну роботу по створенню та впро­вадженню у навчальний процес су­часного комплексу методичного забезпечення"

ЗОЛОТОЮ МЕДАЛЛЮ нагородже­ний:

ВСП Науково-методичного центру аграрної освіти "Навчально-методич­ний центр"

XI  Номінація "За активну інноваційну діяльність по модернізації освіти Ук­раїни"

ЗОЛОТОЮ медаллю нагороджені:

1.   Головне управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2.   Науково-методичний центр аг­рарної освіти Міністерства аграрної політики та продовольства України

Оргкомітет нагородив зарубіжних учасників та іноземні представництва в Україні, які презентували на виставці співпрацю з національними закладами освіти.

ЗОЛОТОЮ медаллю "За плідну міжнародну співпрацю в освіті" наго­роджені:

1.   Московський державний універ­ситет геодезії і картографії

2.   Trenchin transport academy

3.   Sillamyae vocational school

4.   The State School of Higher Education in Che?m

5.   The Swiss college of agriculture

6.   Julong Educational Technology Co., Ltd

7.   American councils for international education: ACTR/ACCELS

8.   CampusFrance

9.   DAAD (German Academic Exchange Service)

10.            Fulbright program in Ukraine

ОРКОМІТЕТ ВИСТАВКИ ЩИРО ВІТАЄ УЧАСНИКІВ-ПЕРЕМОЖЦІВ І

БАЖАЄ ВСІМ ТВОРЧИХ УСПІХІВ І ПЕРЕМОГ У МАЙБУТНЬОМУ!

До зустрічі 18-20 жовтня 2011 року на

Третій Національній виставці

'Чнноватика в освіті України"!

Сайт виставки: www.innovosvita.com.ua

Світлана РУДЬКО, j 

Директор компанії' "Виставковий Світ"

Віталій СОКОЛ, 

Виконавчий директор освітянських

заходів компанії "Виставковий Світ" 

 

 

 

 

 

Педагоги серед найуспішніших
«Золота Фортуна» - об’єктивність, визнання

Днями в Національній Академії Наук України відбувся Всеукраїнський захід Міжнародного Академічного Рейтингу "Золота Фортуна" (Київ). Об­ранці Рейтингу — це люди, котрі своєю творчою працею, завзяттям, наполег­ливістю зробили вагомий внесок у зміцнення Української держави, які заслу­говують найвищої шани та відзнак за свої досягнення у найрізноманітніших сферах діяльності: науці, промисловості, культурі, освіті тощо.

Сьогодні окрему інформаційну увагу ми хочемо приділити нашим співвітчизникам, які отримали титули переможців та лауреатів Рейтингу, що має світове ім'я.

 

 

 

Untitled.FR10-15В номінаціїЗа вагомий внесок у справу розбудову України та висо­кий професіоналізм" Медаллю "Трудова Слава" відзначена Гошовська Валентина Андріївна — директор Інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові Ук­раїни, завідувач кафедри парла­ментаризму та політичного ме­неджменту Національної академії державного управління при Прези­дентові України, доктор політичних наук, професор, член кореспон­дент Академії Політичних наук Ук­раїни, яка є автором понад 150 на­укових праць з питань державного управління, соціального розвитку, теорії та практики парламентариз­му. Гошовська В. А. — член спеціалізованої вченої ради з дер­жавного управління, експерт Ви­щої атестаційної комісії України, вперше в Україні відкрила кафедру парламентаризму та політичного менеджменту, єдину, яка не має аналогів, спеціальність "парламен­таризм та парламентська діяльність".

Медаллю "Лідер національ­ного бізнесу" відзначено:

ТОВ НВФ "Екофарм" (директор Валерія Поязітіс) в номінації "Ство­рення природного комплексу з унікальними лікувальними власти­востями". Основний напрямок діяльності фірми — розробка і ви­робництво природніх продуктів харчування з оздоровчими власти­востями під торговою маркою "Целебная сила скифов". "Він-Віта" — це комплекс біофлавоноїдів, виділених зі шкірки та кісточок темних сортів винограду. Ком­плекс відмінно проявив себе в профілактичному, оздоровчому та реабілітаційному харчуванні.

Компанія "Аркада-Гранд" (гене­ральний директор Наталя Бельтюкова) в номінації "Створення сучасного багатопрофільного підприємства з надання юридичних та бухгалтерсь­ких послуг". Фірма надає повний спектр юридичних та бухгалтерсь­ких послуг для бізнесменів та насе­лення, є дилером багатьох програм­них продуктів — юридичних та бух­галтерських програм, операційних систем, антивірусних програм, ігр тощо. "Аркада-Гранд", заснована Наталією Валентинівною, в повній мірі використовує багатий досвід, знання та зв'язки генерального ди­ректора.

ПП "Вікторія" (директор Холкін Олег Анатолійович) в номінації "За ви­соку якість товарів та про­фесіоналізм". Компанію було засно­вано в м. Комсомольськ Полтавської обл. ПП "Вікторія" є одним із найбільших виробників дитячих то­варів в Україні. Завдяки високок­валіфікованим спеціалістам, суча­сним технологіям і обладнанню ПП "Вікторія" має статусу стабільного та інноваційно-активного підприємства. Продукція цієї організації вирізняється сучасним і оригінальним дизайном, високою якістю та доступними ціна­ми. Дитячий одяг ТМ "Вікторія Стиль" сприяє створенню індивідуальності та стилю у дітей.

Медаллю "Незалежність Ук­раїни" ІІ ступеня нагороджені:

Шпита Людмила Тодотівна — завідувач статистичним відділен­ням комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна лікарня № 2", яка з успіхом впроваджує передові ме­тоди та досягнення медичної ста­тистики.

Козловська Ірина Дмитрівна — лікар-кардіолог поліклініки кому­нального закладу Київської облас­ної ради "Київська обласна лікарня № 2", яка для покращення медич­ного обслуговування впроваджує

досягнення світової медичної на­уки.

Орденом "За трудові досяг­нення" !V ступеня у номінації "За вагомий внесок у справу розбу­дову України та високий про­фесіоналізм" нагороджений Атаманчук Юрій Миколайович — ди­ректор Уманської філії Київського інституту бізнесу та технологій, кан­дидат педагогічних наук, автор більше 35 наукових публікацій та навчальних посібників.

Дипломом Якості "Universal Quality" відзначені:

Untitled.FR10-16

В номінації "За вагомий внесок у справу розбудови України та висо­кий професіоналізм у сфері освіти" Печерська гімназія № 75 міста Києва, директор Заслужений вчи­тель України, кандидат еко­номічних наук Ратушна Алла Мико­лаївна. Гімназія № 75 забезпечує якісне навчання учнів у прогімназійних класах (1-4 класи), у 5-11 класах поглиблено вив­чається українська мова, англійська мова та інформаційні технології. У старшій ланці гімназії (10-11 класи) навчання здійснюється за філологічним, економічним та технологічним профілями. Педагогічний колектив створює оптимальні умови для ви­явлення обдарувань у дітей: апро­бація курсу "Християнська етика в християнській культурі", участь у Всеукраїнському експерименті за Програмою розвитку науково-пе­дагогічного проекту "РОСТОК", ап­робація електронних засобів на­вчального призначення з музично­го мистецтва, географії, підручни­ка "Інформатика".

В номінації: "За створення новітніх технологій виробництва броньованих дверей та бездо­ганну якість виробів" Компанія "Сталеві двері — Коммунар", ди­ректор Божко Володимир Олексан­дрович. Компанія спеціалізується на виготовленні сталевих дверей преміям-класу за індивідуальним замовленням з широким асорти­ментом декорування та фурнітури від провідних світових виробників. У виробництві компанії використо­вуються високоякісне італійське та японське оснащення, що дозволяє досягнути бездоганної якості.

Кришталевим Рогом Достатку в номінації "За вагомий внесок у справу розбудову України та висо­кий професіоналізм" нагороджено Продюсерський центр "Зірковий шлях", основним видом діяльності якого є допомога талановитим дітям та молоді в реалізації творчо­го потенціалу на українському про­сторі теле, кіно, шоу-бізнесу. Пре­зидента продюсерського центру "Зірковий шлях" Лудан Олену

Untitled.FR10-17Станіславівну відзначено Медаллю "Трудова слава", яка є продюсе­ром юних зірок, працює над основ­ними проектами Продюсерського центру: телепрограма "Тін-клуб" на каналі ОТУ, молодіжний журнал "Teenaget", клуб елітарного роз­витку "Академія успіху", міжнарод­ний фестиваль дитячої творчості "Beauty Star Worlds", центр індивідуального розвитку юних та­лантів.

Медаллю "Great junior achievements" Golden були на­городжені вихованці Продюсерського центру "Зірковий шлях":

Піддубна Аліна Валентинівна — учениця ЗОШ № 18 м. Біла Церква, яка стала неодноразовою воло­даркою Гран-прі багатьох Міжна­родних та Всеукраїнських фести­валів, "Дванадцятипроменевої зірки "Кредо", телеведуча.

Бульда Нікіта Сергійович — учень Печерської гімназії № 75, м. Києва, володар Гран-прі фестива­лю творчості "Beauty Star", автор пісень та музики, телеведучий про­грами "Тін-клуб" на каналі ОТУ.

Калітаєва Дар'я Павлівна — уче­ниця Гімназії № 317 міста Києва, володарка Гран-прі "Beauty Star- 2010", Міжнародного фестивалю "ТУ START".

Сабанадзе Денис Юрійович — учень Печерської гімназії № 75, м. Києва, володар Гран-прі "Beauty Star-2010", "Дванадцятипроменевої зірки "Кредо", "Кращий телеведучий-2009", телеведучий програ­ми "Тін-клуб" на каналі ОТУ.

Кочегарова Крістіна Юріївна — учениця Печерської гімназії № 75, м. Києва, володарка "Дванадцятипроменевої зірки "Кредо", Гран-прі у вокальному конкурсі "Висока но­та", авторка сольного альбому, ве­дуча рубрики "Академія успіху"

програми "Тін-клуб" на каналі ОТУ.

Шепелєва Марія Олександрівна — учениця Британської школи м. Києва, телеведуча програми "Тін- клуб", володарка Гран-прі "Краща телеведуча", "Дванадцятипроменевої зірки "Кредо", художниця.

Дует "Армані-бойс" Беженар Дмитро та Беженар Євгеній — ви­

хованці Продюсерського центру "Зірковий шлях" відзначені Стелою "Great junior achievements". Учас­ники дуету "Армані-бойс" — постійні ведучі рубрики "Тін-парад" у телепрограмі "Тін-клуб", во­лодарі гран-прі фестивалю "Beauty Star".

Орденом "Свята Анна" наго­роджено Попову Олену Ми­хайлівну — ведучу програми "Від щирого серця" Чернігівської об­ласної державної телерадіокомпанії. Кожного дня, протягом 20 років, даруючи глядачам святко­вий настрій, несучи любов і тепло у кожну оселю, Олена Михайлівна сприяє розвитку й підвищенню ду­ховності людей. Попова О.М. — творча особистість, майстер світлого і доброго слова мовлено­го з ефіру, яке дарує глядачам віру у краще майбутнє, бажання жити і любити. Сумлінна праця телеведучої стала достойним внеском у ста­новлення та розвиток телерадіоінформаційного простору Чернігівщини. Передача "Від щи­рого серця" стала не тільки віталь­ною, а ще й лікувальною. Були ви­падки, коли люди прикуті до ліжка внаслідок тяжких хвороб, після по­чутих теплих, добрих слів на свою адресу починали ходити. Протягом 20 років передача, яку веде О.М. Попова має найвищий рейтинг се­ред усіх програм Чернігівщини.

Осташинського Йосипа Борисо­вича відзначено Орденом "Святий Князь Володимир". Це єдиний ав­тор незвичайного творчого жанру — архітектура в мініатюрі. Про творчість Йосипа Борисовича над­руковано більш 160 публікацій, по­бачили світ сотні передач по теле­каналам. Осташинський Й.Б. бага­то років навчає своєї майстерності дітей-сиріт та інвалідів у центрах реабілітації по всій Україні, прий­має участь у проведенні різно­манітних фестивалів творчості інвалідів. Роботи Йосипа Борисо­вича бачили у багатьох містах Ук­раїни, було проведено більше 60 персональних виставок. Ім'я цього автора було занесене до книги ре­кордів України.

Медаллю "Трудова слава":

В номінації "За вагомий внесок у справу розбудову України та висо­кий професіоналізм" нагороджені:

Кириленко Світлана Володи­мирівна — начальник відділу інно­ваційної діяльності та дослідно-ек­спериментальної роботи відділен­ня змісту позашкільної освіти, ви­ховної роботи та масових заходів Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кандидата педагогічних наук, Відмінник освіти України, автор 36 друкованих праць, яка є консуль­тантом 56 експериментальних на­вчальних закладів Всеукраїнського рівня. Кириленко С. В. активно і творчо використовує власний досвід і досвід кращих навчальних закладів, методичних служб, ор­ганів управління освітою, наукових надбань в галузі педагогіки та пси­хології для впровадження в практи­ку роботи навчальних закладів Ук­раїни інноваційних технологій вихо­вання і навчання.

Алєксандрова Тетяна Мико­лаївна — директор спеціалізованої школи № 200 ім. В. Стуса з поглиб­леним вивченням англійської мови міста Києва, Відмінник освіти Ук­раїни, яка є членом науково-мето­дичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, співавтором 6 друкованих праць. За ініціативою Алєксандрової Т.М. спеціалізована школа № 200 роз­почала науково-дослідницьку ро­боту як експериментальний на­вчальний заклад Всеукраїнського рівня за темою "Формування життєтворчої особистості на заса­дах компетенцій здорового спосо­бу життя".

Кафедра теорії і методики вихо­вання, Науково-дослідна лабора­торія інноваційних вихованих техно­логій Рівненського державного гу­манітарного університету, завіду­вач кафедри професор, кандидат педагогічних наук Дем'янюк Тамара Дмитрівна. Кафедра теорії і мето­дики виховання об'єднує 9 викла­дачів: 2 доктори педагогічних наук, 3 професори, 3 кандидати педа­гогічних наук, 3 доценти, — які за останні 5 років видали 16 навчаль­них посібників, 4 монографії, 34 на­вчально-методичних посібників, 87 наукових статей. Співробітники ла­бораторії здійснюють керівництво дослідженням проблем виховання у 7 експериментальних навчальних закладах Всеукраїнського та 41 регіонального рівнів, дослідно-екс­периментальною роботою охопле­но 9 районів Рівненської області та місто Рівне.

Untitled.FR10-20Рівненська гуманітарна гімназія рівненської міської ради (директор Макарчук Зоя Володимирівна), в якій 95 педагогів (2 заслужених учи­теля України, 13 відмінників освіти України, 4 педагоги нагороджені на­грудним знаком "Василь Сухомлинський", 27 учителів-методистів, 15 старших учителів) навча­ють 965 учнів. Рівненська гу­манітарна гімназія — експеримен­тальний навчальний заклад Всеук­раїнського рівня — філія і структур­ний підрозділ Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій РДГУ, яка працює над науково-методичною проблемою "Формування духовно-моральних якостей особистості гімназиста в умовах розбудови громадянського суспільства України", що ре­алізується в роботі 9 кафедр гімназії.

Левицька Юлія Олександрівна — викладач агрономічних дисциплін відокремленого структурного підрозділу Агротехнічного коледжу Уманського національного універси­тету садівництва, яка є автором на­укових статей, навчальних програм, посібників, підручників з агрономії, ініціатором створення етнографічної кімнати коледжу, співупорядником описового матеріалу "Писанки Уманщини", "Національний костюм Уманщини", "Екологічний атлас Уманщини".

Бесараб Микола Никифорович — завідувач навчально-методичним кабінетом ВСП агротехнічний коледж Уманського національного універси­тету садівництва, Відмінник аграрної освіти і науки, член Національної спілки журналісті України, автор на­укових статей і книг: "Воспоминания гвардейцев", "Відлуння афганських гір", "Герої Чорнобиля поруч".

Айзенварг Майя Леонідівна — психолог ФОП "Биков М.І." м. Київ, яка 16 років займається викладан­ням ейдетики, проводячи ігрові тренінги для розвитку пам'яті, ува­ги, фантазії. Разом із авторським колективом вперше в Україні нею був розроблений "Електронний багатосерійний учбово-методич­ний комплект з розвитку уваги та пам'яті (Ейдетика)".

В номінації "За високий про­фесіоналізм у сфері юриспру­денції" нагороджений Попов Ігорь Олександрович — старший слідчий прокуратури міста Олек­сандрія Кіровоградської області, будучи помічником прокурора м. Олександрія, при здійснення на­гляду за додержанням і застосу­ванням законів щодо прав і свобод громадян, державних і публічних інтересів, підготував значну кількість актів прокурорського реа­гування на факти порушень прав і свобод громадян та інтересів дер­жави, здійснив розслідування кілька десятків кримінальних справ, декілька з яких були на осо­бистому контролі Генерального прокурора України, результатами розгляду яких притягнуто до відповідальності різного роду по­садових осіб та скасовані неза­конні рішення. Попов І. О. — актив­ний учасник в реалізації програм розвитку юридичних клінік в Ук­раїні, правозахисного руху, співав­тор науково-практичного коментаря до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність".

В номінації "Надійність та га­рантія якості на будівельному ринку" відзначено МПП "Регіна" (директор Володимир Давій). Підприємство засноване у 1998році. За часи своєї роботи бу­ло побудовано багато соціальних та громадських об'єктів у Мико­лаївській області, реконструйова­но та збудовано дошкільні та шкільні заклади. Одні з останніх об'єктів — Братська загально­освітня школа № 1 та школа-інтернат у м.Вознесенську.

Untitled.FR10-18

Гайдур Володимир Іванович — директор СПД Гайдур В. І., який

займається будівництвом офісних центрів, котеджів, виконує демон­тажні та внутрішні роботи. За період праці Гайдуром В.І. було побудова­но: офісний центр на чотири повер­хи, декілька котеджів у місті Києві та Київській області, зроблено внутрішнє оздоблення у більше ніж 50 квартир.

В номінації "За вагомий вне­сок у будівництво об'єктів соціального та громадського призначення Миколаївської об­ласті" нагороджено ТОВ "Житлорембуд-НІКА" (директор Олександр Федірчик) — багатопрофільне будівельне підприємство, яке плідно працює в м. Миколаїв та області. Се­ред найкращих об'єктів — школа- інтернат з спортивним залом та ігровими майданчиками в с. Баловане Ново-Одеського району, су­часний оздоровчий комплекс СТ "Динамо" для дітей-спортсменів на березі Чорного моря в Очакові. Є в переліку будівництва компанії такі імениті замовники, як ВАТ "Укртелеком" та фірма "Нібулон" (термінал в місті Нова-Одеса).

В номінації "За високий про­фесіоналізм у сфері юридичних послуг" відзначена Муленко Віра Сергіївна — заступник Директора Департаменту юридичного забез­печення і правового консультуван­ня населення ВМГО "Український молодіжний правничий союз", співавтор науково-методичного посібника "Правові засади участі громадськості у законодавчому процесі", яка є президентом твор­чого об'єднання "Арт Піпл Альянс", що сприяє згуртуванню таланови­тої творчої української молоді. Му­ленко В.С. постійна учасниця за­ходів Міжнародного благодійного

фонду "Мистецька скарбниця", си­стематично надає безоплатну юридичну допомогу різним кате­горіям громадян.

В номінації "За впровадження та використання новаторських мето­дик в стоматології" нагороджено Стоматологічний центр "Венеція" (директор Аліна Омельяненко). "Венеція" — це клініка нового по­коління для тих, хто вибирає діаг­ностичні та лікувальні процедури, основані на використанні високих технологій і сучасних наукових роз­робок. Лікарі центру "Венеція"

постійно слідкують за інноваціями в області стоматології, проводять роботу на обладнанні преміум-класу та матеріалах останнього по­коління, що гарантує якісне ліку­вання.

В номінації: "Ресторан високої якості обслуговування та про­фесійної кухні" медаллю "Трудова слава" відмічений Ресторан "Мет­рополія", директор Здобнова Євгенія Ярославівна. Ресторан "Метрополія" був відкритий в 2010 році й сьогодні є одним з улюблених ресторанів серед киян та гос­тей столиці. Ресторан вигідно роз­ташований в 10 хвилинах від цент­ру міста. "Метрополія" — це за­тишний зал з елегантною обста­новкою та теплою атмосферою. Тут завжди пригостять смачними сніданками, обідами та вишукани­ми вечерями, запропонують широ­ку карту алкогольних та безалко­гольних напоїв. Ресторан "Метро­полія" — це вдале місце для званих обідів, ділових зустрічей та спілку­вання з друзями."

Лауреатським Дипломом на­городжені:

В номінації: "За вагомий внесок у справу розвитку вітчизняної сто­матологічної галузі та високий про­фесіоналізм" "Клініка сучасних стоматологічних технологій", яка надає широкий спектр стомато­логічних послуг, що включають в себе як профілактичний догляд, зірка", конкурсу читців-гумористів "Поліські пересмішники", волода­рем гран-прі УІІІ районного конкур­су молодих виконавців сучасної та естрадної пісні "Надія", лауреатом ХІУ Всеукраїнського дитячо- юнацького фестивалю естрадної пісні "Різдвяна зіронька-2011".

Кружко Лариса Львівна — науко­вий співробітник краєзнавчого му­зею м. Красноперекопська, майстр декоративно-прикладного мистецтва, художник, яка власно­руч виготовляє сукні, чоловічі кос­тюми, головні убори різних істо­ричних епох. Лариса Львівна для відтворення зв'язку історичних часів працює над темою: "История славянского костюма", яка розкри­ває вплив української вишивки на костюм переселенців з України.

Untitled.FR10-19Почесною нагородою Рейтин­гу відзначені:

Компанія "Телеос — Буд", ди­ректор Терехов Олександр Васи'льович. Компанія на будівельному ринку з 2007 року й спеціалізується на виконанні будівельних послуг: від будування котеджів до ремонту квартир та офісів за індивідуальним замовленнямю

Компанія "Камелія-К" працює на ринку України 15 років. Сьогодні — це одне з провідних підприємств по вирощуванню та реалізації квіткової продукції. Компанія постійно розвивається і будує нові теплиці для вирощування якісних квітів на Україні, ти самим створю­ючи нові робочі місця та забезпе­чуючи український ринок якісними товарами, професійними послуга­ми на рівні європейських країн.

В номінації: "За високий про­фесіоналізм у виготовленні меблів з дерева та якість виробів" ФОП Родзін Е.О., директор Родзін Еду- ард Олександрович, що зай­мається виготовленням меблів з натуральної деревини з 2003 року, встигло зарекомендувати себе як підприємство, яке надає високо- професійні послуги та якісні виро­би. Основна мета підприємства — це виготовлення меблів з нату­ральної деревини, які б відповіда­ли запитам споживачів та мали до­ступні ціни. Серйозність підходу керівництва та колективу підприємства до улюбленої справи дає можливість відзначити сис­темну якість, постійну наявність продукції, широкий діапазон коль­ору та гнучку систему знижок.

В номінації: "За вагомий вне­сок у справу розвитку медичної галузі України та високий про­фесіоналізм" Стогіна Вікторія Олегівна, приватне підприємство "Лагода". ПП "Лагода" — клініка для усієї родини "Ден тал Верді", була заснована в 1998 році. Сьо­годні — це медичний заклад, що пропонує повний комплекс тера­певтичної та хірургічної стомато­логії, отоларингології (лікування лазером та кріолікування, що дає можливість уникнути хірургічного втручання), косметології, невро­логії, гомеопатії, комп'ютерної діагностики. Також в клініці широко впроваджуються новітні методики лікування в усіх напрямках.

Кожен переможець Рейтингу своєю активною діяльністю несе у світ добре ім'я нашої нації. Приємно визнавати, що номінантами стали ті люди, які своєю працею уособлюють нову Ук­раїну, працюють на благо Вітчизни, сприяють процвітанню та визнанню нашої держави на міжнародній арені.

 

 

 

 

* ГАЗЕТА В ГАЗЕТІ: МЕТОДИКА *

 

Методика

Спільний проект Інституту вищої освіти НАПН 

№ 25

України та редакції тижневика "Освіта" 

Глухий кут чи вітчизняне ноу-хау?
про долю освітньо-кваліфікаційного рівня "СПЕЦІАЛІСТ"

 

 

Untitled.FR10-21

 

 

 

 

 

 

 

До громадського обговорення на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Ук­раїни розміщено нову редакцію проекту Закону України "Про вищу освіту" (далі — Проект). У Проекті скасовано поняття "освітній рівень" та "напрям підготовки". Наголошено, що здо­буття вищої освіти здійснюється за спеціальностями для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю професійних компетенцій, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

 

До структури вищої освіти (рамка академічних кваліфікацій) увійшли освітньо-кваліфікаційні рівні молодший бакалавр, бака­лавр та магістр за спеціальностя­ми.

Фактично визнано помилко­вим алгоритм копіювання західних моделей формування вищої освіти без урахування національних надбань. Здоро­вий глузд перемагає, хоча і втра­чено понад десяти років! Сьо­годнішній бакалавр за напрямом підготовки не сприймається си­стемою праці за відсутністю спеціальності та фактичної про­фесійної кваліфікації. Досвід свідчить, що для "справжніх" на­прямів підготовки, які містять декілька спеціальностей, одно­

часне набуття компетенцій для діяльності за всіма різноманітни­ми технологіями наукоємних га­лузей не доцільно та неможливо в часі. Відсутність у бакалавра спеціальності вадить його пра­цевлаштуванню. Сьогодні бака­лаврам з гірництва, наприклад, на виробництві пропонуються другорядні первинні посади, нижчі за статусом посад, що пропонуються фахівцям з дипло­мом молодшого спеціаліста.

Досвід підготовки фахівців з гірництва доводить, що основ­ний контингент випускників за попитом роботодавців — спеціалісти. В Проекті цей освітньо-кваліфікаційний рівень вилучено. Хто замінить спеціаліста — основну на даний час продукцію вищої школи? Пряма відповідь на це питання в Проекті відсутня.

Що можна дізнатись з цього приводу між рядків Проекту про долю спеціаліста? З одного боку ремарка Проекту щодо прирівнення (після набрання За­коном чинності) раніше одержа­ної освіти рівня спеціаліста до освіти освітньо-кваліфікаційно­го рівня магістра дає вірогідність розчинення рівня спеціаліста в магістратурі. З другого боку, якщо замість мо­лодшого спеціаліста з'явився молодший бакалавр, можна ро­бити висновок, що спеціаліста замінює бакалавр.

 

Untitled.FR10-22 Untitled.FR10-23

 

Якщо прибрати зайві слова, то відповідно до Проекту кожен освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти передбачає набут­тя компетенцій певного рівня професійної діяльності. Причи­на неоднозначності, що створе­на в Проекті щодо долі спеціаліста, пов'язана з невиз­наченістю поняття "рівень про­фесійної діяльності". Слово "певний" повинно конкретизу­вати для кожного освітньо- кваліфікаційного рівня. Фактич­но це основна складова дес­крипторів (опис результатів на­вчання) рамки академічних кваліфікацій вищої освіти. Багаторічна практика суспільного розподілу праці в Україні, аналіз змісту чинних стандартів вищої освіти та результати їх впровад­ження свідчать, що рівень про­фесійної діяльності молодшого спеціаліста — експлуатація "си­стеми" (об'єкта діяльності), спеціаліста — створення "сис­теми", магістра — дослідження "системи". Саме рівні про­фесійної діяльності визначають професійну кваліфікацію, що надається випускникам в доку­ментах про вищу освіту. Рівні професійної діяльності та кваліфікації бакалавра за на­прямом підготовки та молод­ших спеціалістів, що зафіксо­вані в чинних стандартах вищої освіти, ідентичні.Untitled.FR10-24

Реалізація першого варіанту з терміном навчання магістрів два роки не викличе будь-яких труд­нощів. Якщо спеціаліст розчи­няється магістром, то бакалавр має бути академічним без виз­начення рівня професійної діяльності та надання про­фесійної кваліфікації. Підготовка такого бакалавра за три роки достатня для можливості одер­жання в подальшому ака­демічної кваліфікації магістра та професійної кваліфікації, що не­обхідна для створення системи або її дослідження (магістр інже­нерії, наприклад, або магістр на­уки). Тут існує певне застере­ження щодо зменшення кон­тингенту студентів через практику обмеження кількості магістрів 10...20 відсотками від кількості бакалаврів. На сьогодні від цієї акції кадрове забезпечення галузей еко­номіки України можливо і не постраждає. Але що робити бакалаврам, які не пройшли до магістратури?

Здійснити підготовку на рівень бакалавра, що поглинає спеціаліста, за чотири роки можливо, якщо остаточно "роз­чистити" програму від дис­циплін, які не формують компе­тенції. Цей варіант подальшої долі спеціаліста більш логічний і через те, що бакалавр є проміжним рівнем між молод­шим спеціалістом (молодшим бакалавром) та магістром. Для цього варіанту рівень про­фесійної діяльності бакалавра — створення системи (техно­логічний).

Таким чином, обидва варіанти вимагають суттєвих змін змісту підготовки бакалаврів.

 

Сьогодні системі вищої освіти край необхідні зміни законодавст­ва, що сприятимуть входженню у європейський освітній простір, однозначно визначатимуть рівні вищої освіти, кваліфікації та адек­ватні переліки спеціальностей для кадрового забезпечення галузей економіки України. Протиріччя чинного законодавства гальмують розробку стандартів вищої освіти нового покоління. Система праці в першу чергу, як замовник структу­ри та якості кадрового забезпе­чення галузей економіки, повинна активніше вливати на зміст зако­нодавства про вищу освіту. Па­сивна позиція системи праці при­веде до того, що випускники ви­щої школи будуть додатковим джерелом небезпеки для вироб­ництва через заплановану низьку компетенцію.

м. Дніпропетровськ 

 

 

 

 

 

Як досягти незалежної акредитації?

 

Untitled.FR10-25

 

 

 

 

 

 

 

"Хто не йде вперед, той відстає" лат. 

З тих пір, як у 2005 році Ук­раїна приєдналась до Болонсь­кого процесу, система вищої освіти перманентно перебуває у стані реформування. Але, як зазначив наш Президент Віктор Федорович Янукович у своєму виступі на засіданні Громадсь­кої гуманітарної ради 26 серпня 2010 року, жодна з освітніх ре­форм у минулі роки не була ре­алізована в повному обсязі, у результаті чого накопичилася низка проблем, які необхідно невідкладно вирішувати.

Основною проблемою галь­мування всіх реформ у галузі вищої освіти, на думку багатьох фахівців, є те, що університети залишаються низовими еле­ментами жорстко регламенто­ваної, ієрархічної та централізо­ваної. системи, в якій відповідальність за кінцевий освітній результат розсіяна між багатьма державними інсти­туціями (внаслідок чого відповідальності за якість освіти ніхто не несе — за винят­ком випадків, коли потрібно знайти "стрілочника"), а влада

—        як центральна, так і місцева

— і далі має всі можливості втручатись у внутрішньо універ­ситетське життя і з цінними по­радами, і з адміністративними примхами).

Необхідно змінити державне управління у галузі вищої освіти на державно-громадське, що пе­редбачає передачу частини по­вноважень профільного міністер­ства до громадських самовряд­них утворень. На першому етапі мова може йти про формування Державної акредитаційної комісії на паритетній трьохсторонній ос­нові — з представників держави, вищих навчальних закладів Ук­раїни та роботодавців.

Відгуком на цю сентенцію виявився Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спор­ту № 1258 від 20. 12. 2010 р. "Щодо Плану реалізації за­вдань, визначених розпоряд­женням Кабінету Міністрів Ук­раїни від 27 серпня 2010 р. № 1728"Про затвердження плану заходів щодо розвитку вищої освіти на період до 2015 року", який у п. 8 Плану оголошує: "Департаменту наукової діяль­ності та ліцензування вищих навчальних закладів та Депар­таменту вищої освіти — удос­коналити механізм ліцензу­вання та акредитації вищих на­вчальних закладів з урахуван­ням особливостей підготовки фахівців з вищою освітою, а також вжити заходів до утво­рення незалежних акреди­таційних агенцій та агенцій з визнання документів про освіту, передбачаючи їх фінан­сування на госпрозрахунковій основі. Підготувати пропозиції щодо утворення незалежних акредитаційних агенцій та агенцій з визнання документів про освіту, передбачаючи їх фінансування на госпрозра­хунковій основі".

Принципові відмінності цілей суспільно-професійної акреди­тації (визначення значних до­сягнень освітньої установи) від цілей державної акредитації (визначення відповідності мінімальним вимогам держав­них освітніх стандартів) вимага­ють особливого підходу до формування критеріїв і вимог, що пред'являються при прове­денні суспільно-професійної акредитаційної експертизи.

Перше. Переважаюча зна­чущість зовнішньої оцінки рівня функціонування освітньої уста­нови, змісту освітньо-про­фесійних програм і рівня підго­товки випускників.

Це вимагає розробки таких особливих критеріїв, за якими на основі певною мірою фор­малізованої інформації, одер­жаної від споживачів фахівців, можливо було б провести об'єктивний порівняльний аналіз рівня експонованих уста­новою освітніх послуг, якості підготовки випускників, їх твор­чого і професійного потенціалу.

Друге. Безумовно, що основні напрямки діяльності освітнього закладу, аналізовані як при про­веденні державної акредитації, так і незалежною акредитацією, в основному збігаються. Однак, у зв'язку з націленістю суспільно-професійної акреди­тації на виявлення пріоритетних особливостей в підготовці кадрів за конкретними напряма­ми (спеціальностями), спе­цифіка роботи експертів і вису­нутих вимог (критеріїв) до змісту освітніх програм, їх кадрового, науково-методичного та ре­сурсного забезпечення, рівнем підготовки випускників повинна бути конкретно підпорядкована саме цій задачі, що вимагає не лише високої кваліфікації роз­робників програм акреди­таційної експертизи та екс­пертів, а й їх спеціального на­вчання та сертифікації.

Третє. Громадсько-про­фесійна незалежна акредитація спеціальностей проводиться тільки у ВНЗ, що мають статус державної акредитації.

Четверте. Громадсько-про­фесійна незалежна акредитація спеціальності може проводити­ся за умови, що за цією спеціальністю відбулося не менше п'яти випусків фахівців.

П'яте. Громадсько-професійна незалежна акредитація має на увазі наявність у ВНЗ за акреди­тованою спеціальністю дієву і до­бре документовану систему уп­равління якістю.

Шосте. При проведенні суспільно-професійної акреди­тації, на відміну від роботи ДАК, розрізняють два види критеріальних показників: 1) метричні показники: Громадсько-професійна ак­редитація освітніх програм пе­редбачає, що за спеціальністю, яка підлягає акредитації, всі критеріальні показники перевищують встановлені ДАК. Не­обхідною умовою допуску до незалежної громадсько-про­фесійної акредитації є переви­щення критеріальних (метрич­них показників), що визнача­ються значенням, встановле­ним ДАК, плюс дисперсія. (При державній акредитації недоліки діяльності ВНЗ по спеціаль­ності, що підлягає акредитації, можуть компенсуватися висо­кими досягненнями в інших сферах діяльності ВНЗ).

2) експертна якісна оцінка, яка враховує участь робото­давців у підготовці випускників за спеціальністю, що підлягає акредитації:

-     наявність професіограми або моделі фахівця, розробле­ної за участю роботодавців;

-     наявність опікунської ради ВНЗ з прикладами його діяль­ності по спеціальності, що підлягає акредитації;

-     участь роботодавців у по­становці завдань і тем курсових науково-дослідних робіт та ви­пускних робіт студентів;

-     конкурс на кращу сту­дентську НДР, оголошений за участю і підтримкою робото­давців;

-     участь роботодавців у прак­тичній підготовці студентів (ознайомча, виробнича, перед­дипломна, виконання випускної роботи в організації роботодав­ця);

-     участь роботодавців у мо­дернізації та вдосконаленні ма­теріально-технічної бази кафе­дри та факультету, де прово­диться акредитація;

-     участь студентів у вирішенні проблем і практичних завдань, поставлених роботодавцями, у тому числі в команді складеної з представників різних спеціальностей;

-     кількість студентів, які на­вчаються за індивідуальними планами, погодженими з робо­тодавцями;

-     частка випускників, що працевлаштувалися за договорами (заявками) організацій і підприємств (наявність договорів з підприємствами та фірмами);

-     цільова контрактна підго­товка (частка випускників, підготовлених за договорами з підприємствами та ор­ганізаціями);

- наявність структурного

підрозділу ВНЗ, що займається вивченням працевлаштування, кар'єри та безперервного про­фесійного вдосконалення випу­скників ВНЗ (план роботи та звіт за останні 5 років);

-     наявність бази даних про випускників, їх виробничої, на­укової діяльності та кар'єрному зростанні;

-     наявність бази даних реальних і потенційних інвесторів і роботодавців;

-     частка робіт, що виконують­ся за узгодженням або завдан­ня роботодавців (докласти оформлення); курсові науково-дослідні роботи студентів;

-     наявність та результати ан­кетування роботодавців про імідж вузу та якість освіти (до­класти затверджений на Раді ВНЗ протокол);

-     проведення ВНЗ презен­тації освітніх програм, прове­дення та участь у ярмарках ва­кансій робочих місць;

-     частка випускників, за­реєстрованих на біржі праці;

-     наявність рекламацій з місць роботи випускників даної кафедри;

-     порівняння заробітної плати випускників зі спеціальністю, що підлягає акредитації, із се­редньою заробітною платою по регіону.

Сьоме. Експерти незалежної громадсько-професійної акре­дитації повинні звертати особ­ливу увагу на динамічний ха­рактер показників акредиту­ються освітньої програми (не крапка, а траєкторія, тобто "Що було під час попередньої акре­дитації (або 5 років тому)?" — "Що мається на справжній мо­мент ? " — " Що буде через 5 років? ".

Процедури суспільно-про­фесійної акредитації повинні бути уніфіковані в цілому по всіх напрямах, звичайно з урахуван­ням специфіки кожного на­прямку, і орієнтовані на ринок праці та працевлаштування ви­пускників вузів, повинні коригу­вати професійну підготовку, але одночасно повинні ґрунту­ватися на фундаментальності та універсальності освіти, роз­витку особистості та форму­вання громадської відповідаль­ності. Вища освіта повинна бу­ти орієнтована на розвиток, і, тому повинна випереджати си­стему вимог ринку праці і бути на сучасному рівні розвитку на­уки.

Суспільно-професійні проце­дури та механізми оцінки якості освіти ґрунтуються на значно більш високих вимогах до освітнього середовища і будуть відрізнятися за набором і зна­ченням від норм державних стандартів вищої освіти. Такий

підхід буде стимулювати підви­щення норм цих стандартів та експертних оцінок ДАК, і цим сприяти безперервному підви­щенню вимог до якості підго­товки фахівців у відповідності загальним технічним і науковим прогресом.

Слід звернутись також до досвіду вищих закладів освіти Європи, США та Росії, де саме незалежні акредитаційні комісії та асоціації, залишаючи за кож­ним університетом та колед­жем виключне право визначати оптимальну стратегію і способи проведення акредитації, роз­робляють і удосконалюють стандарт процедури акреди­тації і проводять оцінку у на­ступних сферах: 1) якість ака­демічних та інших навчальних програм; 2) інституціональна (загальноуніверситетська) ефективність; 3) звітність і гро­мадська ясність процесів і про­цедур.

Наступний важливий аспект — це оцінка ефективності університету як організації. І чим більше в процесі оцінки є до­казів відповідності ор­ганізаційних результатів постав­леним цілям, тим більше оче­видна інституціональна ефек­тивність, тим більш імовірно от­римання або підтвердження ак­редитації університетом..

Академічні досягнення сту­дентів — це критичний компо­нент для визначення того, університет досяг, чи ні, своїх освітніх та інших цілей. Це за­безпечує основу для сумарної оцінки ефективності універси­тету, на базі якої судять про рівень вузу. А судження ці мо­жуть варіюватися від громадсь­кого схвалення до реального збільшення або зменшення ре­сурсів, особливо для держав­них вузів.

Особливе значення в універ­ситетах США надається залу­ченню викладачів до процесу оцінки. Ініціатором оцінки може бути ректор, проректор, декан, але викладачі повинні бути в центрі оцінки університетських результатів. Комітет з вищої школи Асоціації університетів регіону Середніх Штатів (США) пропонує вузам наступні осно­воположні принципи оцінки:

1) Оцінювання повинно бути багаторівневим, а головним ком­понентом його повинні стати освіта і розвиток студентів. 2) Програми з оцінки повинні вклю­чати дослідження та аналіз ре­зультатів оцінки. Результати оцінки повинні бути інтерпрето­вані, проаналізовані та збере­жені. 3) Програми з оцінки по­винні бути реалістичні. Цілі університету повинні відповідати його ресурсам. 4) В оцінці по­винні максимально використову­ватися існуючі дані досліджень. 5) Результати оцінювання мають принести доходи, що виправдо­вують витрати вузу на нього.

З огляду на вищевикладене Національний гірничий універ­ситет, неодноразово звертаю­чись із своїми пропозиціями до Міносвіти, пропонує Концепцію щодо реорганізації системи ліцензування та акредитації на­вчальних закладів, мова про яку буде продовжуватись у наступ­них статтях автора.

м. Дніпропетровськ 

 

 

Пошукова функція підручника
Як збагатити функційність підручників? Проблема? Проблема! Нагальна? Нагальна!

 

Untitled.FR10-26

 

 

 

 

Порівняльний аналіз різних підходів до функцій підручника засвідчує про певну їх повторю­ваність та можливість взаємодоповнюваності. Спільною для всіх авторів є функція інформаційна у деяких авторів (інформаційно- пізнавальна) — достатність наяв­ної інформації; інформаційна (підручник — засіб фіксації соціального досвіду, зокрема на­укового, який призначений для здобуття освіти. Ця функція є найтрадиційнішою. Довготрива­лий час вона була майже єдиною та домінантною. Окремими авто­рами виокремлюється також функція самоконтролю — дає можливість студентам перевіри­ти свої знання та вміння їх вико­ристання, наявність апарату, що сприяє запам'ятовуванню й за­стосуванню навчального ма­теріалу, зокрема питання й пора­ди для самоперевірки.

Крім того М. Тупальський виділяє такі функції: науково- дослідницька — забезпечення не просто запам'ятовування фак­тичного матеріалу підручника, а й з'ясування залежності, відкриття проблеми та її дослідження; на­вчально-практична — забезпе­чує зв'язок теорії з практикою і правильне співвідношення між теоретичним і практичним ма­теріалом; соціально-педагогічна — забезпечує формування на базі знань світогляду, мораль­них, естетичних, філософських норм поведінки та взаємин; ме­тодична — розв'язує завдання керівництва процесом навчання через підручник, керує і регулює навчальний процес студентів; стимулююча — створює умови для мотивації навчання; довідко­ва — забезпечує орієнтацію сту­дентів у першоджерелах з певно­го навчального предмета.

В. Бейлінсон доповнює функції навчальних видань таким чином: трансформаційна — представ­лення інформації з метою най­кращого запам'ятовування, підпорядкування її логіці за­своєння (розуміння-запам'ятовування, застосування); система­тизуюча — відображення змісто­вно певної системи знань; організаціії міжкурсових і міжпредметних зв'язків — забезпечення встановлення взаємозв'язків між існуючими підсистемами освіти; самоосвіти- створення опти­мальних умов для самостійної роботи; організаційно-процесу­альна — спрямованість на певну форму навчання та розвиток форм навчання можливості

вирішувати розвивальні та ви­ховні завдання .

Е. Гельфман та М. Холодна на­зивають традиційні для процесу навчання триєдині функції, разом з цим доповнили їх достатньо важливими функціями: уп­равлінська функція — полягає у забезпечені організації навчаль­но-пізнавальної діяльності суб'єктів учіння; розвивальна функція — підручник повинен за­безпечити розвиток інтелекту­альних здібностей, мотиваційної сфери, особистісних якостей, системи ціннісних відносин і т. п.: комунікативна функція — забез­печення не лише монологічної передачі повідомлень, а й діалогів, полілогів; виховна функція спричинення позитивних емоцій у суб'єктів учіння, викори­стання образних порівнянь та аналогій, які викликають у них яс­краві асоціації без зменшення науковості викладу; функція ди­ференціації навчання забезпе­чення диференційованого підхо­ду до студентів; функція індивіду­алізації навчання — формування індивідуальності студентів, ство­рення індивідуальних пізнаваль­них траєкторій для студентів.

Очевидно, що багатофункційність підручника най­повніше забезпечується його ком­плексністю ( деякі автори забезпе­чують такий підхід, наголошуючи лише на виконанні основної, інформаційної функції при якій кожний його компонент найбільше сприяє реалізації однієї з функцій і водночас дотриманню певних чин­ників особистісно зорієнтованого навчання. Зіставимо, наприклад чинники особистісно зорієнтова­ного навчання, запропоновані різними авторами, із перелічени­ми функціями.

Суб'єкт-суб'єктна взаємодія у підручнику здійснюється опосе­редковано, завдяки закладеними авторами змістом та методичною організацією матеріалу (система запитань, тести, проблемно-по­шукові завдання і т.п.) її забезпе­ченню сприяють наявність таких функцій підручника — науково- дослідницької, індивідуалізації та диференціації навчання.

Методологічна забезпеченість процесу навчання досягається цілісністю (інтегативністю) пред­ставленого авторами змісту відповідна функція організаціії міжкурсових і міжпредметних зв'язків.

Єдність мотиваційного, змісто­вого та процесуального компо­нентів забезпечується способа­ми подання матеріалу у підручни­ку — стимулююча, організаційно- процесуальна функції.

Забезпеченість умов для самодетермінації, самовиховання, саморозвитку, самонавчання відображається у підручнику системою контрольних запитань та системою проблемно-пошуко­вих завдань — самоосвіти, довідкова функції.

Орієнтація на загальнолюдські цінності (гуманізм, патріотизм, цінностей рідної культури та інших культур) виражається ав­торською позицією відображен­ня змісту підручника — соціаль­но-педагогічна, виховна функції.

Спрямування на розвиток сутнісних якостей мислення (креативність, системність, ре­флективність) забезпечується відповідними змістом та систе­мою завдань — систематизую­ча, розвивальна функції.

Переважання діалогу, полілогу відображається поданням тексту підручника у вигляді "проблемної бесіди" (по В. Бондарю) — ко­мунікативна функція.Untitled.FR10-27

Різновекторна модельованість навчального забезпечується по­данням одного і того ж матеріалу моделями різного виду — мето­дична, трансформаційна функції.

Дотримання психолого- гігієнічних вимог до організації праці унормовано у методич­них матеріалах Міністерства освіти і науки.

Таким чином, більшість із розг­лянутих вище функцій мають пев­ну відповідність забезпеченню реалізації чинників особистісно орієнтованого навчання, а поліпшити особистісну зорієнтованість навчально-методичного забезпечення можливо підсилен­ням його функційності.

Ось такі сьогоденні реалії аналізу функцій підручників та їх особистісної спрямованості.

Це узгодження з тенденціями зарубіжного досвіду у виконанні інформаційної функції, де пере­вага надається електронним носіям та базам даних.

Разом з цим тотальна хода інформаційного суспільства спри­чиняє виклики в плані збагачення інформаційної потенційності підручників. Нестримне збільшення об'єму інформації та зростання інформаційних потоків зумовлюють надшвидке старіння інформації. То­му цілком логічним є розглядати

підручник як відкриту інформаційну систему. Векторами інформаційно­го збагачення змісту підручника можуть слугувати електронні бібліотеки, педагогічні сайти, тощо. Тому сучасний підручний немисли­мий без посилань на інноваційні інформаційні ресурси. Типовим з них є: УКРАЇНА

http://www.nbuv.gov.ua/ — Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

http://www.library.edu-ua.net/ — Бібліотека імені В.О. Сухо- млинського

www.gntb.n-t.org — Державна науково-технічна бібліотека Ук­раїни

www.nplu.kiev.ua — Національ­на парламентська бібліотека Ук­раїни

www.ognb.odessa.ua — Одесь­ка державна наукова бібліотека імені О.М.Горького

libr.rv.ua — Рівненська держав­на обласна універсальна наукова бібліотека

libr.fk.lutsk.ua — Волинська об­ласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки

www.franko.crimea.ua — Кримсь­ка республіканська універсальна наукова бібліотека ім. І.Я. Франка (Сімферополь)

www.library.vinnitsa.com — Вінницька державна обласна універсальна наукова бібліотека імені К.А.Тімірязєва

www.lsl.lviv.ua — Львівська на­укова бібліотека ім. В. Стефаника www.library.mksat.net — Мико­лаївська обласна наукова бібліотека ім.О.Гирьова

sumylib.iatp.org.ua — Сумська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н.К. Крупської

www.library.kharkov.ua — Харківська обласна універсальна наукова бібліотека

www.libr.dp.ua — Дніпропет­ровська державна обласна універсальна наукова бібліотека www.library.donetsk.ua — До­нецька державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Н.К.Крупської

www.library.kr.ua — Кірово­градська державна обласна

універсальна наукова бібліотека імені Д.І.Чижевського

www.library.lg.ua — Луганська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені О.М.Горького

korolenko.kharkov.com — Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка www.library.te.ua/new_lib/index.php — Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека www.ounb.km.ua — Хмель­ницька обласна універсальна на­укова бібліотека імені Миколи Островського

lib-gw.univ.kiev.ua — Наукова бібліотеки ім. М.Максимовича Київського національного універ­ситету імені Тараса Шевченка

library.zsu.zp.ua/ — Наукова бібліотека Запорізького держав­ного університету

www.franko.lviv.ua/library — На­укова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка

www.ukma.kiev.ua/ukmalib/UK RAINE/ukraine.html — Наукова бібліотека Національного універ­ситету "Києво-Могилянська Ака­демія"

library.nuft.kiev.ua — Науково- технічна бібліотека Національно­го університету харчових техно­логій (Київ)

library.vstu.vinnica.ua — Науко­во-технічна бібліотека Вінниць­кого державного технічного університету

www.sumdu.edu.ua/pages/libra ry — Бібліотека Сумського дер­жавного університету

www.kpi.kharkov.ua/library — Науково-технічна бібліотека Національного технічного універ­ситету "Харківський політехнічний університет

library.dongu.donetsk.ua — На­укова бібліотека Донецького національного університету

www.library.mk.ua — Мико­лаївська науково-педагогічна бібліотека

http://www.niklib.com — Цент­ральна міська бібліотека імені М.Л. Кропивницького (м. Мико­лаїв) Росія

http://www.rsl.ru/ — Россий- ская государственная библиоте- ка (РГБ)

http://new.gnpbu.ru — Госу- дарственная научная педагоги- ческая библиотека им.К.Д.Ушин- ского РАО (ГНПБ РАО)

http://pedlib.ru — Педагогиче- ская библиотека, ЗАРУБІЖНІ

http://www.dpb.dpu.dk/ — На- циональная педагогическая биб- лиотека

http://www.bl.uk/ — Британ- ская библиотека

http://www.bok.hi.is/ — Нацио- нальная и университетская биб- лиотека Исландии

http://www.lib.ed.ac.uk/ — Биб- лиотека ^динбургского универ- ситета

http://www.ub.uni-frankfurt.de/

—  Библиотека университета Франкфурта-на-Майне

http://www.lib.umn.edu/ — Библиотеки Университета Мин- несотьі

http://web.lib.usf.edu/ — Биб- лиотеки Университета Южной Флоридь

http://www.unistra.fr/index.php ?id=bibliotheques — Националь- ная и университетская библио- тека г. Страсбург

http://www.oszk.hu/ — Нацио- нальная библиотека, Венгрия, г. Будапешт

http://www.library.miami.edu/

—  Библиотеки Университета Майами

http://cf.uba.uva.nl/nl/ — Биб­лиотека университета г. Амстер­дам

http://www.bg.pwr.wroc.pl/inde x.dhtml — Библиотечно-инфор- мационньй научно-технический центр Вроцлавского Технологи- ческого университета

http://www.ucl.ac.uk/Library/ — Библиотека Лондонского уни- верситетского колледжа.

З вище сказаного випливає, що поглиблення і збільшення функційних можливостей підруч­ників, іншими словами забезпе­чення їх особистісно зорієнтова­ної спрямованості, зумовлює комплексне використання на­вчальної літератури та враху­вання динаміки оновлення змісту педагогічної інформації. Все це дає підставу стверджу­вати про необхідність допов­нення наявної системи функцій підручника інноваційною пошу­ковою функцією, яка полягає в створенні умов для студентів оперативно отримувати сучасну інформацію, доповнюючи зміст підручника.

 

Рубрику веде Микола Левшин завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України

 

 

 

* ШКОЛИ-ЮВІЛЯРИ *

 

Всі — постаті


Конотопська спеціалізована школа № 12 — уже 75 років радо зустрічає своїх вихованців.

її стіни пам'ятають той далекий час, коли відкрилася семирічна школа № 8/29 Південно-західної залізниці в 1938 — 1939 р. р. стала середньою українською за № 40. Першими ди­ректорами були Панков М. І. та Каленик К. У. 1939 року відбувся перший випуск десятикласників.

На долю випускників 1941 р випа­ли великі випробування: кровопро­литні бої, полон, довгий шлях до пе­ремоги. Багатьом не судилося по­вернутися додому. Це Бойко О., Ажгірей В., Брянцев В., Леонтович О... З опалених війною доріг додому повернувся повний кавалер ордена Слави Орленко А.Т. За мужність у бо­ях нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни трьох ступенів та орденами Бойового й Трудового Червоного прапора Довгаль М.В.; орденами Червоної Зірки, Вітчизня­ної Війни ІІ ступеня, Богдана Хмель­ницького та 19 медалями нагородже­ний Злиденний О.П., та багато інших. У ті грізні роки в приміщенні школи знаходився німецький військовий шпиталь, а з вересня 1943 — шпи­таль для радянських військових.

З 1947 року в приміщенні на­вчального закладу почала працюва­ти чоловіча середня школа № 51, директором якої був Хондожко Т.М. Тоді ж заклали фруктовий сад, по­чалося будівництво теплиці, шкільної майстерні. З 1959 до 1965 року директором школи була Муркіна Г.А. У цей період велика увага приділялася технічній твор­чості учнів, гуртковій і туристичній роботі, залученню дітей до худож­ньої самодіяльності. Заслужений учитель УРСР, відмінник освіти Пан- ченко Іван Ілліч очолював педа­гогічний колектив школи наступні 12 років. Серед учнів проводилася ве­лика робота по вивченню міст-ге- роїв, у школі була відкрита зала Бойової Слави, військовий кабінет, шкільний тир, музей "Молодої гвардії". У 1968 — 1969 рр. почали діяти класи з поглибленим вивчен­ням фізики, математики.

З 70-х років ХХ століття школаUntitled.FR10-28

працює за кабінетною системою. Покращилася якість навчання та ви­ховання учнів. У 1975 році вчителі отримали в розпорядження новий корпус школи. Велика й цікава ро­бота проводилася в Клубі інтер­національної дружби (керівник — учитель німецької мови Кириченко О. М.). Творчо ставилися до справи навчання та виховання учнів такі пе­дагоги, як заслужений учитель УРСР Белесков Р.І., Дудко М.О., Хоменко М.Й., Рибкіна В.Д., Чепко В.Д. ,Єрмакова З.О., Суховій М.І., Кирей Г.Є., Сергієнко К.Ф., Говору­ха У.О., Чистова Т.П., Яковенко Р.В., Жура В.О. Велику роботу по вихо­ванню почуття патріотизму, при­щепленню любові до книги прово­дила бібліотекар Маркіна О. С. Нею разом із учнями були підготовлені незабутні літературні вечори, цікаві усні журнали, яскраві поетичні се­реди, святкові лінійки.

З 1977 до 1982 року директором школи працювала Янко Г. М., яка почала свою кар'єру педагога з учи­теля початкових класів. У цей час школа посідала провідне місце в області з військово-патріотичного виховання, була нагороджена Дип­ломами ЦК ВЛКСМ, ЦК ДТСААФ, Міністерства освіти УРСР.

З 1982 до 1995 року школою ке­рував талановитий педагог і адміністратор Махно А. І., який за сумлінну працю був нагороджений знаком "Відмінник освіти УРСР", Похвальною грамотою Міністерства освіти УРСР.

На базі школи № 12 1994 року бу­ло відкрито Конотопський ліцей № 2 фізико-математичного профілю, що згодом став багатопрофільним. Щорічно ліцеїсти ставали перемож­цями й призерами ІІ, ІІІ, IV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад. За 10 років випустилося більше 550 учнів, які стали студентами вузів. Серед них 56 медалістів, 1 призер Соросівської олімпіади, 122 ліцеїсти отримали відмінні атестати, 97 наго­роджено похвальними грамотами.

У школі працювали такі педагоги, як учитель математики, методист, лауреат премії Н.К. Крупської Волк О.Ф.; учитель-методист Флоренко Л. В.; відмінник освіти УРСР Висоцький А. Ф.; вихователь-методист Скрипниченко Л. П.; учитель математики, методист, лауреат Соросівської премії Проворна Н.В.; учитель фізики, методист, відмінник освіти УРСР Ковалевський В.Ф.; учитель фізики, лауреат Соросівської премії Ситник В.К.

Педагогічний колектив навчаль­ного закладу з листопада 1995 року очолює Гричановський А. М. За ос­танній час обладнана нова читацька зала, відкрито шкільний "Музей

 

власної історії", нового вигляду на­були навчальні кабінети, актовий зал, їдальня, впорядковане шкільне подвір'я. Міцною опорою Гричановському А.М. є заступники з на­вчально-виховної роботи — Білан В.В., Мохір О.М., з науково — мето­дичної — Петренко Л.І., з виховної — Коренева І.Л.

У 1995 році навчальний заклад став структурним підрозділом Сумського державного університету на правах факультету до вузівської підготовки. З 1997 року при школі працює очно-заочне відділення для здібної молоді шкіл Конотопського району. З 2007 року підготовчі кури до вступу до Київського національно­го авіаційного університету

У 2004 р. ліцей та загально­освітня школа були об'єднані в один навчальний заклад — спеціалізова­ну школу № 12. На сьогодні в ній на­вчається 891 учень. Школа забезпе­чує високий рівень викладання ма­тематики, фізики, англійської, німецької, української мови та літе­ратури, правознавства, історії, гео­графії, біології, хімії. Велику увагу приділяють педагоги роботі з обда­рованими дітьми. У школі працюють гуртки, спортивні секції, літератур­но-мистецька вітальня.

Наші останні досягнення — це ІІІ місце в Міжнародному фізико-математичному турнірі з нагоди року Росії в Україні, перемога в міських турнірах юних біологів, істориків, географів, знавців української мови, знавців за­рубіжної літератури, хімії, ІІ місце на Всеукраїнському турнірі юних біологів, переможці !V етапу Всеук­раїнських олімпіад з англійської мови , історії, математики, призерів !V ета­пу Всеукраїнського конкурсу імені Д. , переможців і призерів ІІ та ІІІ етапу на Всеукраїнських олімпіадах з базо­вих предметів.

Досягнення в позаурочній діяль­ності — результат співпраці педагога та учня: призові місця в міському кон­курсі екологічних агітплакатів та пла­катів "Дзвони Чорнобиля", в історико- краєзнавчій експедиції' "Ми діти твої, Конотопщино", у міському екологічно­му турнірі "Це повинен знати кожен", на хореографічному фестивалі "Політ фантазії", перемоги в першості міських спортивних ігор школярів з баскетболу , волейболу, футболу.

Про високий рівень викладання в школі свідчить і той факт, що багато випускників нашої школи стали вче­ними. Це Захарова В.Т, доктор філо­логічних наук, професор, завідувач

кафедри російської літератури Нижегородського гуманітарного універси­тету; Салтиков П. А. — доктор при­родничих наук; Надточій С. М. — кан­дидат біологічних наук, працює на­уковим співробітником Київського інституту ім. Богомольця; Руденко О.О. після закінчення Київського університету ім. Т. Шевченка на­вчається — в аспірантурі.

За всім цим стоїть наполеглива творча робота педагогів, адже в школі працюють небайдужі люди, які майстерно володіють своїм предме­том, мають глибокі знання, люблять і вміють працювати з учнями.

З 2002 року учителі залучені до програми Intel "Навчання для майбут­нього" з використання інформаційно-комунікаційних технологій при викла­данні навчальних предметів.

З грудня 2006 року школа співпрацює з Корпусом Миру США в Україні в рамках проекту "Викла­дання англійської мови як інозем­ної". Перших два роки працювала волонтерка Корпусу Миру Джесіка Ковінг, нині — Роуз Шеєт, яка ви­кладає англійську мову та країноз­навство у 8-11 класах. На базі шко­ли проводяться англомовні табори вихідного дня, де учні мають змогу спілкуватися англійською мовою з волонтерами, що працюють в різних областях України.

У рамках співпраці з Корпусом Миру волонтером Корпусу Миру Бляхарським Ярославом і Джесікою Ковінг було проведено семінар-тренінг "Базова інформація про ВІЛ /СНІД" для вчителів основ здоров'я, біології та класних керівників міста з метою підвищення рівня поінформо­ваності та особистого ставлення до зазначеної проблеми. Серйозну ро­боту проводять у навчальному за­кладі практичні психологи — Федулова О.А., Філічева Н.І. спільно з во­лонтером Роуз Шеєт розробили проект на підтримку та навчання дівчат, жінок, дітей і родин, що сти­каються з проблемами насильства в школі, удома та в суспільстві. Цей проект виграв грант від програми Підтримки малих проектів (SPA).fa> ординатор проекту співпраці з Кор­пусом Миру є Мохір О.М.

У 2009 році школа стала одним із переможців Всеукраїнської гро­мадської акції "Флагман освіти"

 

 

 

* ФЕНОМЕН ХОРОВОГО СПІВУ *

 

 

"Шкільні роки" із Конотопа

 

У мистецькому житті нашого краю зразковий дитячий хор "Шкільні роки" Конотопської міської гімназії посідає особливе місце. Справді, плідна праця одного ко­лективу під керівництвом однієї лю­дини три десятиліття поспіль — вза­галі непересічне явище у швидкоп­линному світі мистецтва. Тому не дивно, що характеризуючи роботу хору, часом вживають слово "фено­мен".

"Феномен цей уже в тому, — пи­сала Алла Акіменко на сторінках га­зети "Сумщина", — що з кожним ро­ком оновлюючись, тобто, якщо можна так висловитись, будучи постійним у своїй непостійності — адже на зміну одним школярам при­ходять інші, — хор зберігає своє індивідуальне творче обличчя і при­таманний йому стиль. Тобто стиль юності — з його неповторним при­родним звучанням, наспівністю та чистотою інтонацій, а головне — щирістю, якою так приваблюють діти".

Це можуть підтвердити шану­вальники хорового співу не тільки обласного центру. Не говорячи вже міста і села Сумщини, "Шкільні ро­ки" мали успіх у Києві й Дніпропет­ровську, Санкт-Петербурзі й Твері, Мінську й Світлогорську, Ризі й Тар­ту, кількох болгарських містах, французькому Шарлевілі. І скрізь, де побував колектив — щирі зустрічі, сердечні оплески, визнан­ня високого рівня виконавської май­стерності та глибока вдячність за неповторні хвилини спілкування з

прекрасним.

За три десятиліття роботи хору змінювався не тільки його склад. Кілька разів змінювалась назва на­вчального закладу (колектив почи­нав свою діяльність у середній школі № 1, яка потім стала ліцеєм, а пізніше — гімназією), змінилась навіть назва держави, але незмінною залишалась палка лю­бов до музики учасників "Шкільних років", прагнення до самовдоскона­лення, бажання працювати над но­вими творами і шліфувати виконан­ня добре знайомих мелодій.

Залишились незмінними й люди, які очолюють колектив — його керівник з часу заснування хору Дмитро Якович Зільберштейн та концертмейстер Ірина Миколаївна Чусова, яка прийшла працювати де­що пізніше. Саме вони, не рахую­чись із власним часом, особистими проблемами вже три десятиліття роблять усе, щоб "Шкільні роки" до­дали ще кілька "перлин" у різнобарв'я творчого обличчя колективу.

Говорить ветеран культосвітньої роботи Нелля Соловйова: "Мене завжди хвилювало питання: як мож­на у шкільному хорі добитися такої виконавської техніки і виразності співу? І сама ж собі відповідаю — відіграє роль тільки безмежний фа­натизм, велика працьовитість, ви­сокий професіоналізм і велика лю­бов до музики і дітей, і його керівни­ка.

Вражає підбір репертуару. Цей колектив не співає простих попу­лярних дитячих пісень. У його ро­боті завжди присутні складні твори зарубіжної класики, сучасна ук­раїнська хорова музика, джазові твори. Незважаючи на особливу складність репертуару, відчу­вається вільне володіння технікою стилістики.

Дмитро Якович не тільки обдаро­ваний хормейстер, але й прекрас­ний педагог-організатор. Не можна обійти увагою концертмейстера хо­ру, першого помічника керівника Ірину Миколаївну Чусову. Кваліфікований музикант, тонкий психолог дитячої душі — ці якості не могли не відбитись на загальній піднесеності виконання концертних номерів.

Діти, які займаються в цьому ко­лективі, повинні бути вдячні долі за те, що вона звела їх з такими людь­ми, як Д.Я.Зільберштейн та І.М.Чусова".

Варто, мабуть, окремо згадати про присвоєння у 1987 р. хору висо­кого звання "Зразковий художній колектив", яке потім "Шкільні роки" неодноразово підтверджували.

Крім того, рішенням авторитетної обласної комісії хору "Шкільні роки" випала честь представляти Сумщи­ну в Києві під час творчого звіту об­ласті, присвяченого 10-річчю Неза­лежності України. Великий успіх ма­ла виконана конотопчанками на столичній сцені пісня "Юності по­ра", написана сумським композито­ром і співаком Валерієм Козупицею на слова Миколи Гриценка.

В чому ж вбачають сенс своєї ро­боти люди, які три десятиліття зна­ходяться "біля керма" колективу? "Формування духовної культури за­собами музичного мистецтва, а особливо хорової музики, — гово­рить Д.Я.Зільберштейн, — це голо­вна проблема, над якою варто постійно задумуватися в творчому співробітництві зі школярами.

Прищеплювати інтерес до музи­ки, формувати здатність свідомо сприймати її і творчо розмірковува­ти над нею — ось три головні за­вдання, що стоять перед музични­ми керівниками дитячих колективів, вчителями музики.

Відповідно до цього використо­вується різноманітний репертуар, робота над яким допомагає форму­вати високі естетичні смаки, вихо­вувати артистизм, емоційність ви­конання, особисте ставлення до ху­дожнього образу.

Для вчителя щастя — бачити оду­хотворені обличчя дітей під час уро­ку, концерту. "Як ми заспівали?" — запитують вони. Значить, їм не бай­дуже. А вчителю це приємно."

Постійне спілкування з музикою і піснею виховує у дітей художній смак, естетичні почуття. А ще — впливає на вибір професії. Немож­ливо перерахувати, скільки учас­ників хору обрали житєвим шляхом чарівний світ звуків. Серед них — Марина Кузнєцова (Цибуля), викла­дач школи мистецтв, колишня голо­ва ради хору "Шкільні роки". "У моїй пам'яті ще свіжий той час, — згадує вона, — коли я, п'ятикласниця, вперше увійшла в клас музики шко­ли № 1. З цього моменту Дмитро Якович Зільберштейн став моїм другом-наставником, а хор — час­тиною життя. Шість років участі в хорі — це роки навчання, удоскона­лення хорової майстерності, здат­ності сприймати музику всіх жанрів. Адже то була класична і народна, сумна і весела, сучасна, естрадна.

Дмитро Якович — людина незви­чайна, майстер своєї справи, тала­новитий педагог, фанатично відда­ний своєму "дітищу" — хору. Він віддавав нам частину своєї душі. У хорових таборах, поїздках заміняв нам тата і маму. Він цікавиться жит­тям своїх випускників і нині. Він і завжди поруч з нами, готовий підтримати і допомогти. Саме Д.Я.Зільберштейн допоміг мені визначитись у виборі професії. Я закінчила музично-педагогічний факультет Сумського педінституту, і ця неодинарна людина — шкільний учитель музики — є в моїй про­фесійній діяльності прикладом для наслідування".

Автору цих рядків не один раз до­водилось писати про хор "Шкільні роки", про його поїздки і творчі знайомства, про ювілеї та нагоро­ди, про репертуар і творчі задуми. Але найбільш вражає не перелік на­город чи схвальні відгуки "метрів" музичного світу. Найбільш вражає те, що хор — велика дружна сім'я, де кожен потрібен колективу, а ко­лектив потрібен кожному. На жаль, у нинішній час — досить велика рідкість. До того ж, діти прилуча­ються до класичної музики, народ­ної пісні, а це — завжди боротьба за чистоту людської душі, за кращі її якості.

матеріали до творчого об'єднання "Регіон" подав журналіст 

Ігор ЛИСИЙ 

м.Конотоп, Сумська обл.

 


 

* ТВОРЧІСТЬ НАШИХ ЧИТАЧІВ *

 

 

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського

відкрилася і діятиме до 4 квітня персональна виставка живопису Михайла Яремківа "Звуки квітів". Відбулася презентація упоряд­кованого ним довідника, присвяченого творчості художників Самбірщини Силуети рідного міста: на перетині історії та куль­тури" (Тернопіль, 2011). 

Високе мистецтво маленьких міст


Untitled.FR10-29Книга складається з п'яти розділів: "Самбірщина. Особи­стості", "Будівнича спадщина", "Мальовничий дивосвіт", "Май­стри сьогодення", "Мистецьке життя Самбора", у яких ор­ганічно, через призму різних історичних епох, постає автен­тичний і сучасний Самбір, ду­ховно і культурно розвинений, уквітчаний яскравими особис­тостями, що складають і при­множують його славу і гордість. Переконала відвідувачів у цьо­му і чудова виставка митця, пе­дагога, дослідника, Михайла Яремківа.

Михайло Миколайович Яремків, художник, педагог, член Національної Спілки ху­дожників України народився 11 листопада 1957 року в с. Бережниця Стрийського рай­ону Львівської області. Закінчив Самбірське педа­гогічне училище, Дрогобиць­кий педагогічний інститут ім. Івана Франка, Прикарпатсь­кий університет імені Василя Стефаника.

Працював художником- оформлювачем у Самбірській міжрегіональній художньо-оформлювальній майстерні, вчителем у заочній середній школі міста Самбора, з 1985 р. — викладач образотворчо­го мистецтва в Самбірському педагогічному коледжі імені Івана Филипчака.

Значну увагу Михайло Ми­колайович приділяє вихован­ню юних художників, щедро ділиться своїми знаннями і досвідом, а також популяри­зує творчість митців рідного краю. Він автор словника- довідника образотворчих термінів "Мистецтво: види,

жанри" (Тернопіль, 2006), на­вчальних посібників "Основи шрифтової графіки" (Дрого­бич, 2000), "Композиція: творчі основи зображення" (Тернопіль, 2005; 2-ге вид. — 2009), автор численних ста­тей про художників Прикар­паття.

Мистецький світ Михайла Яремківа розкривається гли­бокою філософією життя ху­дожника. Живопис для нього перетворився на підкорену

царину експериментів, шліфувування власного стилю, по­шуків улюблених напрямів і технік у творчій роботі. Ними стали імпасто (техніка) та но­ваторський живопис.

Через численні експери­менти з матеріалами, просто­ту знайденої форми художник підносить ідею твору до рівня домінанти, де оригінальність вирішення не стає самоціллю, а скоріше творчим методом, способом мислення. Серед останніх знахідок художника — часткове поєднання натюр­морту з пейзажем, в компо­зиціях яких автор залишився вірним руху кольорових плям, що й представляє твір у ди­наміці, одухотворює його. Тут його творчість органічно вплітається у палітру сучас­них тенденцій живопису.

Untitled.FR10-30

Художник, виходячи з досвіду, шукає логічні, опти­мальні форми та інтуїтивно, на рівні підсвідомості засто­совує потрібний колір, до­речні лінії, тло сприйняття. Таким чином з'явились еле­менти у вигляді рослинних форм, аморфних плям, які є відлунням аналогій із життя, контрастів успіху та невдач,

добра й зла тощо. Вони пере­ливаються із натюрмортів у пейзажі, композиції із квітів, у цікаві форми, насичені про­стором і злетом думки.

У роботах художника "Ба­жання", "Літній ранок", "У морі звуків" та "Спокій душі", "Сонячна сторона", "Розмо­ва", "Пробудження" та інших відчутною є енергетика волі, дії, доброзичливості. Це — абстрактні, рослинні зобра­ження. У композиціях експре­сивно вібрують лінії, форми та кольорові плями, які вик­ликають різноманітні почуття. Вони організовують простір образними асоціаціями, за­лучають глядача до глибин зображення, виходять за рамки картини.

На окрему увагу заслуговує серія квітів, що випромінює жіночу шляхетність — це ніжні, світлі, прозорі, чуттєві роботи.

Кольорова палітра художника є різнобарвною — яскраві, на­сичені, контрастні кольори, приглушені, іноді прозорі. Як людина вільна, він живе у се­редовищі власноруч збудова­ного мистецького світу, відкритого для споглядання і сприйняття іншими, цілеспря­мовано створює мистецькі реалії прекрасного, наповню­ючи його своїм оптимізмом.

Untitled.FR10-31

 

 

Виступаючи на відкритті виставки, заслужений худож­ник України Леонід Гопанчук відзначив, що не дивлячись на сьогоднішні негаразди, складне соціально-еко­номічне становище, Михайло Яремків малює квіти і робить це майстерно. Старший ви­кладач кафедри образотвор­чого мистецтва та дизайну Київського університету імені Бориса Грінченка Алла Поліщук звернула увагу на те, що не кожний живописець може ще й навчати, ділитися своїми знаннями і вмінням творити прекрасне. Посібни­ки Михайла Яремківа з мис­тецтвознавства, композиції, шрифтової графіки викорис­товуються викладачами і сту­дентами у навчальному про­цесі. Директор видавництва "Світ Успіху" Неоніла Струк висловила думки, що твори Михайла Яремківа несуть світло, радість, наснагу, да­рують відчуття гармонії і єднання зі світом природи.

Історик, письменник і ху­дожник Анатолій Горовий

помітив у виставці живопису весну, яка втілюється й увічнюється на полотнах мит­ця, звернув увагу на його вміння передавати у квітах жіночі образи: "Глибоко на дні колодязя спіймалося Сонце. Яка ж коротка щастя мить!.."

Теплі слова на адресу Май­стра прозвучали від фахівців НБУВ Наталії Солонської, Те­тяни Добко та ін.

З музичним привітанням виступила автор співаних по­езій, лауреат премії імені Ва­силя Стуса Олена Голуб. Пісні були на поезії Василя Стуса і Ірини Жиленко, — про квіти і жінок, співзвучні карти­нам художника, теплій вес­няній атмосфері цього вечора,сповненого добра і краси.

Тетяна БАБИЧ

 

 

 

 

 

* БЛАГОДІЙНИЦТВО *

 

Колиска дитячої надії

 

Навчально-виховний заклад "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії"" — один із перших в Україні недержавних ліцензованих дитячих будинків, який розпочав роботу в 2000 році. За 11 років роботи "Колиска дитячої надії" надала допомогу 125 дітям, 97 із них нині живуть у родинах. 21 берез­ня 2011 року дитячий будинок відвідав міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.

 

Тут здійснюються мрії 

Untitled.FR10-32Селище Новосілки. Тут, у Києво- Святошинському районі Київської області, є справжня колиска дитячої надії — навчально-виховний заклад із однойменною назвою. Це недер­жавний ліцензований дитячий буди­нок: він не фінансується з держав­ного бюджету, а здійснює всю діяльність за рахунок благодійних пожертв. Опікується "Колискою ди­тячої надії" Всеукраїнський бла­годійний фонд "Зоряна мрія".

Як справжня материнська колис­ка, дитячий будинок плекає своїх вихованців, реабілітує їх, готує до життя у сім'ї. І як з материнської ко­лиски, коли приходить час, ідуть діти у краще життя зі своїми надіями та здійсненими мріями. Адже саме заради їхньої мрії про сім'ю працює навчально-виховний заклад.

"Наш дитячий будинок відрізняється від інших тим, що ми зацікавлені у якнайшвидшому оформ­ленні дитини в сім'ю. Адже дитячий будинок, яким би прекрасним не був, — це лише тимчасовий дім для дити­ни", — ділиться Руслан Бахтиєв, кура­тор ВБФ "Зоряна мрія".

"Колиску дитячої надії" можна на­звати особливою тільки тому, що тут любов до дитини є основою усь­ого виховання, навчання, ре­абілітації. А там, де діти оточені лю­бов'ю дорослих, здійснюються мрії.

Дійсно, за 11 років існування ди­тячий будинок не мав жодного ви­пускника, тобто ніхто з дітей не за­тримується тут до 18 років.

Тетяна Петруннікова, директор "Колиски дитячої надії" переконана:

"Дитячий будинок може бути ли­ше тимчасовим явищем на шляху дитини-сироти до нормальних умов життя. Кращого інституту, ніж сім'я, до сьогоднішнього дня не існує, то­му дитячий будинок замінити батьків не може. Важливо, щоб діти якнайшвидше потрапляли в сім'ї. Без навичок проживання в сім'ї під великим питанням залишається їхнє подальше життя. Ми докла­даємо великих зусиль для підготов­ки дитини до гармонійного вход­ження в сім'ю".

Директор наголошує також на то­му, що їхнім пріоритетом є національне всиновлення: "У нас високий показник національних усиновлень. Цікаво те, що вік дітей, які знайшли прийомних батьків, в основному, більше п'яти років. Хо­ча, зазвичай, українці прагнуть всиновлювати менших дітей. Це свідчить про те, що наші діти дійсно реабілітовані й готові стати частин­кою сім'ї".

"Ми за національне всиновлення. Це наш пріоритет. До міжнародного всиновлення звертаємося у крайнь­ому випадку. Наприклад, знайти в Україні сім'ю, що змогла б всинови­ти одразу чотирьох дітей — вкрай складно. В іноземних громадян — інша система, є соціальна підтрим­ка та соціальний захист. Тому коли наших дітей забирають за кордон — це вимушений крок", — додає Рус­лан Бахтиєв.

Зараз у дитячому будинку вихо­вуються 28 дітей, віком від 3 до 14 років, троє з них прибули минулого тижня. Цілодобово з дітьми працю­ють висококваліфіковані викладачі, вихователі, психолог, логопед, му­зичний керівник, хореограф, меди­ки та їх асистенти. В цілому штат складає 25 працівників.

У своїй щоденній роботі персонал дитячого будинку використовує прогресивні методики інтенсивної фізичної, психологічної, соціальної реабілітації дітей. Для кожної дити­ни формується індивідуальна про­грама реабілітації та розвитку відповідно стану, талантів та здібностей дитини.

Руслан Бахтиєв розповідає: "Наші діти ходять у звичайну школу, не замкнуті в обмеженому просторі. Педагоги відвідують батьківські збори у школі, так само радіють і червоніють за наших дітей. У них є друзі поза межами дитячого будин­ку.

Кожна дитина, відповідно до своїх здібностей і талантів, десь займається: хто в спортивній секції, хто в музичній, хто в художній. За­вдяки спостережливості педагогів, жодна дитина зі своїми здібностями не залишається поза увагою. Таким чином ми запобігаємо виникненню дуже шкідливої і для них, і для суспільства "сирітської психології"".

Міністр оцінив здобутки 

Організувавши зустріч із Дмит­ром Табачником, міністром освіти і науки, молоді та спорту України, у дитячому будинку не намагалися змалювати картину ідеального на­вчально-виховного закладу, врази­ти шаленими здобутками чи амбітними планами.

"Ми не якийсь особливий чи каз­ковий дитячий будинок, у нас не об­ходиться без проблем. Діти тут дійсно найпрекрасніші, бо вони наші. Але вони такі ж бешкетники. З ними проводяться бесіди, інколи досить серйозні.

Наше завдання — повернути дітей у дитинство, зробити так, щоб усі жахи, страждання і набутий ними негативний досвід залишилися у минулому, а вони дивилися на світ здоровими очима", — розповів Рус­лан Бахтиєв і згодом додав, —

Від приїзду міністра ми очікуємо, по-перше, уваги до недержавних закладів виховання дітей. Також сподіваємося, що нова влада за­явить про свою позицію щодо про­блеми соціального сирітства".

Завдяки приїзду Дмитра Табачника працівники дитячого будинку мали змогу:

-     презентувати 11-річний досвід роботи першого в Україні недер­жавного дитячого будинку, розра­хованого на 30 дітей;

-     привернути увагу суспільства до гострої проблеми соціального сирітства та активної участі грома­дян нашої країни в її вирішенні: че­рез усиновлення та опіку, надання благодійної допомоги та волон­терську діяльність;

-     сприяти створенню системи на­дання соціальних послуг громадсь­кими та благодійними ор­ганізаціями уразливим групам на­селення;

-     відкрити нові можливості для розвитку культури благодійності.

Untitled.FR10-33

Дитячий будинок також відвідали Максим Луцький, народний депу­тат, перший проректор НАУ, член Наглядової ради фонду "Зоряна мрія" та представники ЗМІ. Вихо­ванці підготували концерт, спос­терігати за яким без посмішки та замилування було неможливо.

Після виступу дітей Дмитро Та­бачник висловив подяку педа­гогічному колективу: "Я не вперше у недержавних дитячих установах. Вважаю, що треба оцінювати кожну дитячу дошкільну установу за якістю роботи, а не за формою власності.

Спасибі колективу за подвиж­ницьку роботу. Дуже добре, що у вас все без формалізму, кожною дитиною опікуються і у колективі, і за межами дитячого будинку.

Вважаю, що не треба намагатися надати превагу якійсь одній формі виховання. Ми бачимо прекрасний недержавний дитячий будинок "Ко­лиска дитячої мрії", 97 дітей якого вже знайшли свою сім'ю. У різних формах: опіка, усиновлення тощо. Це блискучий результат".

Дмитро Табачник також роз­повів про кілька законодавчих но­вацій щодо вирішення проблеми сирітства:

"Є кілька законодавчих проблем, які, на мою думку, треба негайно вирішити. Це відсутність державної підтримки всиновлення, хоча існує підтримка опікунства.

Окрім того, нещодавно Міністер­ство внесло нову законодавчу ініціативу щодо поширення статусу багатодітних на родини, що стали такими в результаті шлюбу. Напри­клад, якщо вдівець із двома дітьми зійшовся з самотньою жінкою, у якої кілька своїх дітей, виникає бага­тодітна родина. Але раніше такого статусу їй не надавали.

Ще одна законодавча новація — надання підтримки всім дошкільним дитячим установам (садкам) усіх форм власності. Це досвід Європи. І моніторинг показує, що це надзви­чайно малоприбуткова справа. То­му ми будемо пропонувати звільни­ти всі дитячі садочки від певного на­бору податків, у першу чергу — від податку на землю".

Добро не на показ 

"Ми розповідаємо про своїх бла­годійників, хоча вони цього дуже не люблять. Але потрібно показувати гідний приклад, у державі повинні бути позитивні герої", — перекона­ний Руслан Бахтиєв.

Вже не перший рік підтримує ди­тячий будинок Максим Луцький, на­родний депутат, перший проректор НАУ. Він також патронує трьох дітей-вихованців "Колиски дитячої

 

надії": "Громадяни нашої країни не повинні залишати без уваги соціальні проблеми України. Якщо ми прагнемо розвитку, то повинні враховувати, що в європейських країнах держава делегує суспільству право і створює можли­вості для активної участі у вирішенні соціальних проблем. Цим досвідом необхідно активніше користуватися і швидше впроваджувати в Україні.

Думаю, що багато українців мог­ли б взяти під особистий патронат одного-двох дітей, які залишилися без батьків. Патронат може виража­тися у спілкуванні з ними, спільному дозвіллі, забезпеченні необхідним, у виховному процесі та подальшому супроводі їх після випуску з дитячо­го будинку або до моменту влашту­вання дитини в сім'ю".

Сам Всеукраїнський благодійний фонд "Зоряна мрія" протягом бага­тьох років підтримує навчально-ви­ховний заклад "Колиска дитячої надії" — унікальний проект з ре­абілітації, виховання та підготовки дітей-сиріт до всиновлення.

Завдання фонду в цьому проекті — створити максимально ком­фортні та сприятливі умови для проживання дітей та здійснення пе­дагогічної діяльності вихователів в "Колисці дитячої надії", а також по­ширити цей інноваційний підхід до вирішення проблеми соціального сирітства по всій Україні, особливо в контексті програми реформуван­ня інтернатної системи.

"Ми прагнемо, щоб наші діти по­трапляли в сім'ю. Тобто працюємо для того, щоб їх усиновлювали, а не брали під опіку чи піклування, — розповідає Руслан Бахтиєв, — Усиновлювач вступає з дитиною у юри­дичні відносини: виникає право спадкування. А відносини з опіку­ном закінчуються після досягнення дитиною 18 років.

Ще однією проблемою є те, що у випадку опіки держава виплачує сім'ї по два прожиткових мінімуми тоді, як всиновлювачеві не платить нічого".

Нині під опікою та на забезпечені фонду знаходяться два дитячих бу­динки в Київській області: навчаль­но-виховний заклад "Дитячий буди­нок "Колиска дитячої надії" та дитя­чий будинок сімейного типу Воло­димира та Тетяни Батурських. Ак­тивно йде робота над третім проек­том фонду — будівництвом соціаль­но-реабілітаційного центру для на­дання допомоги дітям-сиротам та дітям з кризових родин Київської області.

Окрім того, при фонді існує Шко­ла волонтерів на базі Національного авіаційного університету. "Ми на­вчаємо студентів, як працювати з дітьми, з населенням для залучення коштів, як привернути увагу до цієї соціальної проблеми. Школа волон­терів функціонує також на бла­годійній основі. Для навчання во­лонтерів ми запрошуємо провідних спеціалістів. Але це справа доб­ровільна, і якщо навіть волонтер за­лишає нас, він уже здобув певні знання, відкрив своє серце для доб­ра, і скоріше за все, на новому місці роботи завжди відгукнеться на якийсь благодійний проект", — пе­реконаний куратор "Зоряної мрії".

Максим Луцький, перший про­ректор НАУ, про дружбу студентів із вихованцями дитячого будинку роз­повідає:

"Дружба студентів з вихованцями дитячого будинку корисна і тим, і іншим. Старші своїми очима можуть побачити, до яких наслідків може призвести нездоровий спосіб життя або слабкість перед життєвими об­ставинами дорослих, в результаті чо­го страждають невинні діти. Молодші знаходять серед студентів своїх на­ставників, друзів, які можуть замінити їм старших братів та сестер. У вихов­ному процесі студентів Національно­го авіаційного університету фонд "Зо­ряна мрія" став новим аспектом, в якому майбутні авіатори вже третій рік реалізують свої здібності".

 

Допоможем Японії 

Напередодні, 18 березня 2011 року, Руслан Бахтиєв звернувся до благодійних та громадських ор­ганізацій України від імені Всеук­раїнського благодійного фонду "Зо­ряна мрія" із закликом допомогти японським дітям:

"У ці дні в Японії осиротіли діти — для нас це великий біль! Ми не мо­жемо залишатися осторонь від біди, яка трапилася з дружнім наро­дом. Мова йде не тільки про оси­ротілих дітей, а й про всіх дітей Японії. Коли ми в Україні заявляємо, що чужих дітей не буває, ми повною мірою повинні підтвердити це спра­вою і сказати, що на планеті Земля чужих дітей теж немає!

Ми всі однакові перед Богом і пе­ред природою, стихія не розбирає країни і народи, тому Всеук­раїнський благодійний фонд "Зоря­на мрія" звернувся до Посла Японії в Україні з пропозицією розмістити 10 японських дітей і 1 дорослого в навчально-виховному закладі дитя­чому будинку "Колиска дитячої надії", який знаходиться на повному забезпеченні фонду.

З огляду на наші можливості, і малогабаритність недержавного дитя­чого будинку, це кількість дітей може комфортно бути розміщена та за­безпечена всім необхідним на весь час перебування у наших стінах.

Ми звертаємося до всіх бла­годійних та громадських ор­ганізацій України, до громадян на­шої країни відгукнутися на біду японського народу і запропонувати свої послуги з розміщення японсь­ких дітей на період небезпеки і відбудови регіонів, що постраждали від землетрусу".

Дмитро Табачник також прислу­хався до звернення куратора ВБФ "Зоряна мрія" і прокоментував його так:

"Цю ініціативу ми будемо вивчати та підтримувати. Але ще треба по­працювати і з посольством Японії, і з Міністерством закордонних справ, щоб привести у відповідність усі деталі. Адже потім виникатиме багато питань для дорослої люди­ни: з громадянством, з майновими правами, з соціальним захистом".

Катерина ПОРОХНЯК, 

кор. "Освіти" 

 

 

 

 

 

До 30 травня 2011 року Інститут розвитку ди­тини Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова за підтримки Міністерст­ва освіти і науки, молоді та спорту України про­водить щорічну Всеукраїнську студентську бла­годійну акцію

"Дитинство: крок у майбутнє".

Метою даної акції є привернення уваги молоді до реалій життя дітей в умовах сьогодення, ак­тивізація громадянської позиції українського студентства, задоволення духовних потреб дітей, які позбавлені батьківського піклування, та дітей з неблагополучних сімей.

З детальною інформацією про акцію та її перебіг читайте на нашому сайті www.ird.npu.edu.ua

Контактні телефони:

8 (044) 463-92-10 8 (044) 426-96-07 Адреса Інституту розвитку дитини:

04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 47 Сайт: www.ird.npu.edu.ua Електронна адреса: Е-

mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

ПРИЄДНУЙТЕСЯ! ДІТИ - НАША СПІЛЬНА ТУРБОТА!

 

* КОНФЕРЕНЦІЇ *

Міжнародна Академія Наук і Вищої Освіти (Великобританія) спільно з Всеук­раїнською Академічною Спілкою (Україна) запрошує Вас взяти участь у регуляр­них науково-практичних конференціях з різних галузей науки. Конференції про­водяться в рамках міжнародних науково-освітніх програм Міжнародної Ака­демії Наук і Вищої Освіти та Міжнародного Торгово-Промислового Союзу (Лон­дон, Великобританія).

Найближчі конференції:

Конференція перенесена на 11.04.2011 - 18.04.2011

III-я   міжнародна наукова конференція

"Сучасні проблеми розвитку людського суспільства"

Конференція присвячена: соціологічним, філологічним, філософським наукам. Форма проведення конференції: заочна. Статті та коротка інформація про авторів бу­дуть представлені в інтернеті на сайті www.icp-ua.com.

Конференція пройде одночасно в 2 містах: Лондон (Великобританія), Одеса (Україна). Ознайомитися з більш детальною інформацією можна на сторінці: http://icp-ua.com/uk/obshchaya-informatsiya або з інформаційного листа:

http://aunion.aunion.info/published/WG/show.php?q=TU9aT0xFVkFET0M=-8b77443c 21.04.2011-28.04.2011

IV-а  міжнародна науково-практична конференція

"Проблеми конструкції і розвитку форм самоорганізації людських спільнот"

Конференція присвячена: політичним, економічним, юридичним наукам. Форма проведення конференції: заочна. Статті та коротка інформація про авторів бу­дуть представлені в інтернеті на сайті www.icp-ua.com.

Конференція пройде одночасно в 2 містах: Лондон (Великобританія), Київ (Україна). Ознайомитися з більш детальною інформацією можна на сторінці: http://icp-ua.com/uk/node/344 або з інформаційного листа:

http://aunion.aunion.info/published/WG/show.php?q=TU9aT0xFVkFET0M=-8b77443c

26.05.2011-02.06.2011

V-я  міжнародна наукова конференція

"Сучасні тенденції розвитку медицини, ветеринарії та фармакології"

Конференція присвячена: ветеринарним, медичним, фармацевтичним наукам. Форма проведення конференції: заочна. Статті та коротка інформація про авторів бу­дуть представлені в інтернеті на сайті www.icp-ua.com.

Конференція пройде одночасно в 2 містах: Лондон (Великобританія), Одеса (Україна). Ознайомитися з більш детальною інформацією можна на сторінці: http://icp-ua.com/uk/node/345 або з інформаційного листа:

http://aunion.aunion.info/published/WG/show.php?q=TU9aT0xFVkFET0M=-8b77443c

Організатори Конференцій:

-   Міжнародна академія наук і вищої освіти (Великобританія);

-   Всеукраїнський академічний союз (Україна);

-   Національний болонський центр (Україна);

-   Міжнародний торгово-промисловий союз (Великобританія);

-   Американський міжнародний комерційний арбітражний суд (США).

За підсумками конференцій публікуються збірники матеріалів. Збірникам присвою­ються Міжнародні стандартні номери (ISBN) та індекси ББК.

Для кожного учасника оформляється спеціальний сертифікат. За рішенням організа­торів та членів редколегії, автори найкращих статей удостоюються спеціальних дип­ломів (золотий, срібний, бронзовий).

За підсумками року проведення конференцій, найбільш активні автори, а також авто­ри найбільш якісних робіт нагороджуються спеціальними медалями та цінними приза­ми.

Засобами поштового зв'язку учасникам конференції відправляються збірники ма­теріалів, сертифікати, індивідуальні дипломи та призи.

Адреса: 65045, Україна, м. Одеса, вул. Троїцька, 41 тел. / факс: 38 (048) 737-46-20 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду www.icp-ua.com

 

Головний редактор Ольга КОНОВАЛЕНКО

ТЕЛЕФОНИ

Головного редактора тел./факс — 486-46-46; 517-45-69

творчого об'єднання «Галузь»,творчого об'єднання «Собор», творчого об'єднання «Економіка» — 221-02-96 творчого об'єднання «Регіон» — 235-60-74

Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Редакція не рецензує і не повертає матеріалів. За достовірність фактів і цифр, відповідність їх вказаним джерелам відповідальність несе автор. Номер зверстано в комп'ютерному центрі тижневика «ОСВІТА». Тижневик віддруковано у видавництві «ІНТЕРЕКСПРЕСДРУК» Реєстраційне свідоцтво: серія ВК № 2408 від 14.11.1996 р. Тираж у березні 13240.  Зам.

Тижневик виходить щосереди. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

ПОШТОВА АДРЕСА РЕДАКЦІЇ

ТИЖНЕВИКА «ОСВІТА» 01054, КИЇВ-54, вул. Тургенєвська, 8-14, оф. 312.

Адреса електронної пошти редакції:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Факсові повідомлення надсилайте за номером: 517-45-69.

По четвергах у приміщенні Київського Будинку вчителя, кімн.27, приймає відвідувачів заступник голови Всеукраїнського педагогічного товариства ім.Гр.Ващенка, головний редактор нашого тижневика О.С.Коноваленко.

По понеділках і середах ведуть прийом редактори відділів нашого видання за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14, кімн. 312.

 

Останнє оновлення на Середа, 13 квітня 2011, 23:48
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Web-Craft.com.uaСоздание сайта