Засновано в березні 1940 року.          Головний редактор: Коноваленко Ольга Степанівна  
Засновники: Міністерство освіти і науки України; ЦК профспілки працівників освіти і науки України; Академія педагогічних наук України; Всеукраїнське педагогічне товариство ім.Григорія Ващенка; Трудовий колектив редакції Творча спілка вчителів України; Академія інженерних наук України; Спілка викладачів вищої школи та науковців України
Номер 40 (5-12 жовтня) 2011р. PDF Друк e-mail

В рамках виставки-презинтації “Інноватика в сучасній освіті” редакція тижневика “Освіта” 18 жовтня проводить круглий стіл “Інноваційні уроки і експериментальні педагогічні майданчики”. Автори і герої публікацій в “Освіті” узагальнять досвід, зустрінуться, обміняються новими ідеями і планами.

Чекаємо у залі №3 Київського палацу дітей та юнацтва 18 жовтня о 16-30. 

 

 

Маріупольський університет, — як успішна дипломатична cтруктура

Президент України Віктор Янукович запропонував грецькій владі на державному рівні надати підтримку Маріупольському державному університету, який підтримує широкі зв'язки з грецькою громадою як в Україні, так і Untitled.FR11-1у Греції. Про це він сказав під час зустрічі з Головою Парламенту Грецької Республіки Філіппосом Петсалнікосом.

Глава держави звернув увагу на внесок, який робить цей навчальний заклад для зміцнення українсько-грецьких зв'язків. "Те, що робить університет для розвитку українсько-грецьких відносин, не може зробити жодне міністерство закордонних справ", — зауважив він.

Голова Парламенту Греції пообіцяв розглянути можливість підтримки Маріупольського університету на державному рівні, включаючи й участь Парламенту.

Філіппос Петсалнікос звернув особливу увагу на роль навчальних закладів Маріуполя, Одеси, Севастополя у зміцненні двосторонніх відносин України та Греції. Адже йдеться про вузи, де не лише викладається грецька мова, а й докладаються зусилля для збереження спадку грецької культури в Україні. Філіппос Петсалнікос підкреслив вагомий внесок Президента України у підтримку цих навчальних закладів. 

 

 

 

 

 

Україна — Іспанія: об'єднані ініціативи

12 жовтня 2011 року Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Україні Євген Суліма та Державний секретар з питань освіти і професійної підготовки Іспанії пан Маріо Бедера Браво підписали Протокол Untitled.FR11-2про наміри між профільними міністерствами обох країн щодо взаємодії в галузі освіти і науки.

Співпраця в цьому напрямку — не новинка для України та Іспанії. Як визнали учасники зустрічі — представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства освіти Іспанії, довготривалою та плідною є робота з вивчення іспанської мови на українських теренах.

Підписання ж Протоколу стимулюватиме подальшу таку активність, "надасть відчутний поштовх нашій співпраці в поширенні, вивченні і викладанні іспанської мови в Україні", — переконаний Міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник. Про це йшлося у його листі, який на початку зустрічі зачитав Євген Суліма.

Міністр висловив вітання з нагоди Дня Іспанської Нації, який припадає саме на 12 жовтня.

Серед перспектив — сприяння іспанської сторони в забезпеченні бібліотек українських навчальних закладів іспаномовною літературою, посібниками з іспанської мови, історії, географії та культури. Також документ про співпрацю передбачає поглиблене взаємне вивчення освітніх систем держав-підписантів.

На значних здобутках у напрямку опанування іспанської мови в українських школах акцентував увагу і пан Маріо Бедера Браво. Саме ці досягнення його позитивно вразили під час відвідування двох шкіл у Києві, де вивчають рідну мову Мігеля де Сервантеса Сааведри, Сальвадора Далі, Пабло Пікассо. "Ми побачили, яка серйозна, фундаментальна база існує", — розповів освітянин Іспанії.

Untitled.FR11-3У свою чергу Євген Суліма запропонував розширити взаємодію і в галузі вищої освіти та наукової діяльності. Це означатиме обмін викладачами, які матимуть змогу проходити стажування на теренах країни-партнера, проведення наукової роботи аспірантами, гармонізацію магістерських програм, що надасть студентові перспективу отримати після завершення навчання два дипломи.

Наступним кроком, за словами Євгена Суліми, має стати підготовка договору про визнання дипломів між Україною та Іспанією. Це сприятиме як більш інтенсивному обмінові культурою, так і поглибленню зв'язків у науковій царині.

Державний секретар з питань освіти та професійної підготовки Іспанії пан Маріо Бедера Браво підтримав зазначені ініціативи та запропонував під час візиту Президента України Віктора Януковича до Іспанії підписати відповідні договори про співпрацю між державами з питань освіти і науки.

Нинішній же Протокол про наміри, переконаний Євген Суліма, надасть "нового подиху" тій багаторічній співпраці, що вже існує. І творцями її є не тільки урядовці, а й безпосередньо діти, які давно вивчають мови різних народів, зокрема й іспанського, спілкуються зі своїми однолітками з різних куточків світу. "Ми сьогодні виконуємо ту місію, яку давно вже виконують наші діти, які вчаться в середній та старшій школі", — зазначив Перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

Тож найперший орієнтир для обох держав — спільна робота на результат та досягнення конкретних домовленостей. Цього вектору вони й пообіцяли дотримуватися у своїй подальшій праці з обміну досвідом та розвитку своїх освітніх систем.

СвітланаГорська,

кор. "Освіти"

Фото автора

 

 

 

 

 

 

 

*ПРОПОНУЄМО ОБГОВОРИТИ НА ОСВІТЯНСЬКОМУ ФОРУМІ*

 

 

Вища професійна
невідкладні проблеми

 

Г.Г.Півняк,       П.І. Пілов,

Національний гірничий університет

Президентом України нинішній рік проголошено роком освіти й інформаційного суспільства. Відомо, що освіта та науковий потенціал є стратегічним резервом нації. Їх зміцнення і розвиток повинні бути одним з пріоритетних векторів державної політики. Але в цьому сегменті діяльності економки України і нашому суспільстві в цілому накопичилась критична маса проблем, вирішення яких є найактуальнішим завданням.

Причини багатьох проблем вищої школи коріняться в критичному порушенні пропорцій між кількістю й якістю, потребами і можливостями підготовки конкурентоспроможних фахівців; недосконалій структурі; відсутності ефективних фінансово-економічних моделей інноваційного розвитку вищої освіти, її автономного і самоврядного управління й участі в ньому студентів і, за великим рахунком, втраті орієнтації в провідних світових тенденціях.

Особливого загострення проблеми вищої освіти зазнали в процесі європейської інтеграції в контексті Болонської декларації і Лісабонської стратегії щодо створення конкурентоздатних європейських просторів вищої освіти і  досліджень.

Як найбільш інтернаціоналізована ланка освіти вища школа потребує проведення системного аналізу світового досвіду стосовно різних аспектів підготовки фахівців з вищою освітою та здійснення досліджень і розробок. Питання освіти є стратегічними для успішного розвитку України як європейської держави, досягнення країною лідерських позицій в Європі та світі.

Сучасний університет повинен в усіх ключових сферах діяльності досягати визначених високих критеріїв результативності, інноваційності й якості освіти. Це кардинально змінює наше відношення до наукової та міжнародної діяльності, використання новітніх інформаційних технологій, співпраці з бізнесом, комерціалізації наукових розробок, розвитку сучасних інноваційних інфраструктур. Такий креативний підхід — архіважлива справа для кожної кафедри, факультету, студентів і співробітників.

Законопроект "Про вищу освіту" має дати відповідь на ключові питання: як поєднати освіту і науку в дослідницьких університетах, освіту і практику — в прикладних навчальних закладах.

Проект Закону України "Про вищу освіту" розроблено з урахуванням сучасних вимог економіки України, входження національної вищої освіти до Європейського простору та переходу системи вищої освіти до впровадження Національної рамки кваліфікацій. В основі змін — два підходи: реформування системи вищої освіти відповідно до умов соціально орієнтованої економіки й адаптація до Європейського простору вищої освіти.

Розширення автономії вищих навчальних закладів визначено як головну засаду державної політики в сфері вищої освіти. Передбачено інституційні (створення консорціумів для реалізації спільних освітніх і наукових проектів; самостійний перерозподіл ліцензованого обсягу прийому за спеціальностями в межах відповідної галузі освіти), академічні (самостійний вибір сучасних методів і засобів навчання; здійснення підготовки кадрів з вищою освітою за експериментальними навчальними планами і програмами) та фінансові (самостійне використання доходів, одержаних від надання дозволених законодавством платних послуг; відкриття рахунків, у тому числі депозитних, в національній та іноземній валюті; використання банківських кредитів без врахування обмежень, встановлених Бюджетним кодексом України; пріоритетне отримання державного замовлення на підготовку кадрів з наукоємних спеціальностей; пріоритетне фінансування придбання сучасного наукового і навчального обладнання, комп'ютерних програм) засади автономії вищих навчальних закладів.

Визначено також статус дослідницьких університетів як лідерів вищої освіти.

Успіх освітньої реформи визначить, чи зможе Україна гідно розвиватися і конкурувати на міжнародних ринках, базуючись не на сировинних ресурсах, а на інтелекті нації.

Назріла потреба зважити на історичний досвід європейської і східної культур, що давно зафіксував оптимальний вектор стратегії освітнього процесу: розуміння освіти як засобу розвитку людини, його духовного становлення, формування перш за все етичної основи особи і вже на цьому фундаменті — насичення свідомості певним обсягом конкретних знань.

Українське суспільство не має чіткого усвідомлення чому, що й як слід змінювати в освіті. В основі цього часто лежать: нерозуміння сутності сучасних цивілізаційних змін та нових вимог, які вони ставлять перед людиною, її життєдіяльністю; нездатність вмістити розвиток освіти у контекст підготовки людини до життя у ХХІ столітті.

Людство ввійшло у новий тип цивілізації — інноваційний. Це означає: змінюються знання, технології, інформація, обставини життя. Вони відбуваються значно швидше, ніж зміна покоління людей. Виникає потреба в нових знаннях.

Необхідно по-новому визначити мету навчання і функції навчального процесу. Сьогодні, як ніколи раніше, актуальні два завдання: виробити уміння, навички і бажання навчатися впродовж життя (завжди бути конкурентоздатним); навчити тому, що стане основою, методологією життя та діяльності людини в цілому. Забезпечити індивідуальну й самостійну роботу студента (учня), перебудувати зміст і методики навчання (орієнтація на компетентність). У результаті знання стають фундаментом життя.

Сучасна цивілізація істотно розширила комунікативне середовище, в якому живе і діє людина. Щоб у таких умовах залишатися собою й ефективно працювати, людина має бути самодостатньою, здатною свідомо орієнтуватися в складних комунікаціях. Учасники навчального процесу повинні стати активними, рівноправними у взаємодії і взаємно пошанованими. Авторитарну педагогіку як у школі, так і в університеті слід замінити на демократичну педагогіку толерантності.

Це потрібно не так освіті, як суспільству: стабільна демократія може бути лише там, де є критична маса людей — носіїв демократичних цінностей.

Розвиток людства набув глобального характеру, що робить конкурентоспроможною лише людину, здатну жити і діяти в такому просторі. В її вихованні багато складових: від відповідної світоглядної підготовки, що адекватно відбиває світ і місце в ньому України, до надання можливості працювати, спілкуватися і взаємодіяти в глобальному просторі. Тому так важливо вивчати суспільні науки. В освіті України слід здійснити своєрідний мовний прорив: кожен повинен вільно володіти державною (українською), рідною (російською чи іншою) й обов'язково — англійською мовою як світовою.

Є цінності, що непідвладні часові: патріотизм, відчуття національної єдності. Здавалося б, глобалізація має послабити значимість національного. Але глобалізація — не тільки зближення народів, держав, економік. Це й загострення конкуренції між державами в різних сферах, це розширення поля конкуренції. В таких умовах лише згуртовані нації-держави зможуть максимально усвідомити свій національний інтерес і відстояти, захистити його в процесі співпраці (конкуренції) з іншими державами. Це особливо важливо для України як держави, яка виникла нещодавно і мусить відстоювати своє місце в уже поділеному на зони впливу світі. Тому патріотизм, національне єднання не тільки самоцінні самі собою — це шлях до успішного розвитку України і заможного життя її громадян. Освіта, як жодна інша сфера, має всі можливості для об'єднання нації.

Сучасний світ не лише поставив перед освітою нові завдання, а й створив для неї нові можливості. Передусім це сучасні інформаційні технології, що забезпечують комп'ютерну грамотність, індивідуалізацію й інтенсифікацію освітнього процесу, новий тип навчальної діяльності — дистанційну освіту.

Зміни в освіті повинні бути масштабні й результативні. Йдеться про зміни у змісті навчання — його осучасненні, розвантаженні від другорядного матеріалу, більшій практичній спрямованості, введенні у контекст змісту європейської освіти.

Українська освіта потребує більш системних перетворень, оскільки при теперішній організації освітньої системи неможливо забезпечити виконання завдань, що стоять сьогодні перед державою. Потрібна зміна структури освіти і мережі навчальних закладів.

Вища освіта потребує важливих структурних змін. Відзначено необхідність вилучення з її складу вищих навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації. Це важливо з погляду інтересів не тільки вищої освіти, а й самих закладів, що, опинившись у невластивій для них освітній сфері, втратили можливості для успішного функціонування: вони не можуть стати повноцінними вищими навчальними закладами й водночас розгублюють свою попередню сутність.

Відпадає потреба поділу ВНЗ на два рівні акредитації. Їх статус слід визначати правом готувати бакалаврів і магістрів, кандидатів і докторів наук. І, безумовно, потребує оптимізації сама мережа ВНЗ. В Україні мало потужних сучасних університетів, які б були конкурентоспроможними в глобальному освітньому просторі.

Упродовж тривалого часу ведеться підготовка і випуск бакалаврів, але їх місце на ринку праці досі не визначене, внаслідок чого вони не затребувані суспільством як самодостатні фахівці. Корінних змін потребує аспірантура, що сьогодні зводиться лише до підготовки та захисту дисертації на звання кандидата наук (в майбутньому — доктора філософії). Думається, що аспірантура (докторантура) має бути повноцінним освітнім етапом з відповідною підготовкою, що виходить за межі власне написання дисертації. Дисертацію не може захищати людина, яка не закінчила навчання в такій аспірантурі (стаціонарно чи заочно). Це дало б можливість, зокрема, призупинити вал дисертацій "авторства" людей, далеких від освіти і науки.

Зміни в освіті потрібно проводити відповідно до чіткої концепції реформування освіти. Такий документ можна було б розробити, апробувати й винести на розгляд ІІІ Всеукраїнського з'їзду освітян.

Необхідність таких змін добре розуміють у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, яке очолює Д.В.Табачник. Останнім часом за ініціативою міністра Д.В.Табачника робота з реформування вищої освіти інтенсифікувалася й носить системний характер.

Негайність системного підходу до кадрового забезпечення галузей економіки кваліфікованими сучасними кадрами розуміють і на регіональному рівні. Тому більше уваги приділяється реформуванню вищої професійної освіти, побудові її на базі нових стандартів, що враховують регіональний аспект.

Така робота проводиться і в Дніпропетровській області за ініціативою Голови обласної державної адміністрації О.Ю.Вілкула. Її зміст полягає у врахуванні кадрових потреб області як у кількісному, так і якісному сенсі шляхом взаємодії з роботодавцями, ринком праці області та держави, впливу на мережу вищих навчальних закладів Дніпропетровщини й держзамовлення на підготовку фахівців.

Паралельно необхідно підготувати і внести відповідні системні зміни в увесь комплекс законів, що регулюють освітню діяльність, і одночасно їх ухвалити. Привести у відповідність до нового законодавства всю систему нормативних документів. Перепідпорядкувати практично всі заклади вищої освіти Міністерству освіти і науки, молоді та спорту. За участю органів регіональної влади розробити нову мережу навчальних закладів вищої і середньої професійної освіти в країні. Узгодити в часі вирішення всіх необхідних завдань з метою створення системи сучасних навчальних закладів освіти в країні. За умови чіткої організації, відповідальності та при систематичному контролі з боку вищого керівництва держави і широкої громадськості за декілька років цілком можливе вирішення поставлених завдань з реформування української освіти і повноцінне її включення до європейського та світового освітнього простору.

 

м.Дніпропетровськ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бажано підтримати

 

В Україні цілісна освіта реалізується педтехнологією "Довкілля", яка народилася в школах Полтавщини, розроблена на виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених в Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ ст.). Впродовж 1990-2011 рр. ця модель освіти стала надбанням тисяч педагогів, більше мільйона учнів 1-11 класів країни навчається за підручниками до цієї педтехнології. Це єдина вітчизняна педтехнологія, яка охоплює дошкілля, загальноосвітню і вищу школу, вона відома зарубіжним педагогам (під назвою "Освітня модель "Логіка природи").

Представлена на Державну премію в галузі освіті 2011 р., освітня технологія "Довкілля" отримала широку громадську підтримку педагогів як всіх регіонів країни, так і зарубіжних освітян, високу оцінку наукових експертів, це відмічено в листі-подяці голови Комітету з державної премії України в галузі освіти (номінація "Загальна середня освіта"). В листі також зазначено, що "Освітня технологія "Довкілля" є значним внеском у розвиток інтеграції вітчизняної освіти в Європейський та світовий простір". Цей внесок має слугувати підвищенню рівня вітчизняної освіти.

На сьогоднішній день "Освітня технологія "Довкілля" — єдина освіта, альтернатива фактологічній педагогіці, яка панує у вітчизняній школі. Особливо це яскраво видно на прикладі початкової школи, де в нових, затверджених в 2011 р. навчальних планах з'явилося значно більше, ніж було в попередніх навчальних планах одногодинних предметів, згідно цих планів не передбачено вивчення інтегрованого курсу "Довкілля", що є фундаментом освіти для стійкого розвитку, запорукою підготовки українських учнів до успішної участі в міжнародних дослідженнях TIMSS, PISA.

Бажано, б вирішити питання про забезпечення шкіл країни на їхні пропозиції програмами та підручниками, написаними відповідно до педтехнології "Довкілля": Дивуюсь довкіллю (4-5 років, дошкілля); Запитую довкілля (1-2 класи); Спостерігаю довкілля (3 клас); Досліджую довкілля (4 клас); Пояснюю довкілля (5 клас); Вивчаю природні системи (6-9 класи); Взаємодію з довкіллям (10-11 класи).

Програма курсу "Довкілля" (1-4 класи) адаптована до нової редакції Державного стандарту початкової школи (сайт www.dovkillya.com.ua), і 19 серпня представлена відповідно до листів начальника департаменту загальної та дошкільної освіти в МОНмолодьспорту.

 

Воронцова Л.Ф., директор Верховцевської ЗОШ №2 Верхнєдніпровського району Дніпропетровської області;

Сердюк Ю.В., вчитель природознавства та хімії ЗОШ №2;

Кременчуцька Т.М., заступник директора з навчально-виховної роботи Верхнєдніпровської ЗОШ №1;

Полтавець І.М., вчитель початкових класів ЗОШ №1;

Ляшенко А.Х., заслужений учитель України, директор Дніпровської СЗБШ;

Череднікова О.Г., керівник шкільного методичного об'єднання вчителів початкових класів Дніпровської СЗБШ;

Ткачук Л.В., директор НВК №111 м. Дніпропетровська;

Романенко М.І., доктор філос. наук, ректор Дніпропетровського ОІППО;

Харлаш Л.М., завідувач лабораторії дистанційного навчання Дніпропетровського ОІППО;

Комеда І.Г., науковий співробітник Дніпропетровського ОІППО;

Зламанюк Л.М., канд. пед. наук, доцент, зав. каф. природничих дисциплін Дніпропетровського ОІППО;

Добровольська Л.Н., методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського ОІППО;

Мариновська О.Я., д.п.н., зав. кафедрою менеджменту та інноваційних освітніх технологій Івано-Франківського ОІППО.

Юсипчук С.В., зав. лабораторією дошкільної та початкової освіти Івано-Франківського ОІППО;

Дудко Л.М., директор ЗОШ №24 м. Полтави;

Неізвідська Л.С., заступник директора з початкового навчання ЗОШ №24 м. Полтави;

Криливець М.В., зав. відділом дошкільної, початкової та спеціальної освіти Полтавського ОІППО;

Пашко Л.Ф., к.п.н., доцент, зав. каф. методики і змісту Полтавського ОІППО;

Помогайбо В.М., доцент кафедри природничих дисциплін Полтавського держуніверситету ім. В.Г. Короленка;

Ільченко В.Р., дійсний член НАПН України, д.п.н., професор, директор НМЦ інтеграції змісту освіти НАПН України.

 

 

 

 

 

 

 

 

*АГРАРНІ ВНЗ ГОТУЮТЬ ІНТЕЛІГЕНТА* 

 

 

Смаки, таланти, і готовність творчості

 

Нові зорі запалюються зовсім не лише на небі. На сцені Всеукраїнського фестивалю "Софіївські зорі", заключний етап якого вже традиційно відбувається в місті Умань також. Студенти аграрних ВНЗ з усієї країни, які мають талант і бажання творчої самореалізації ретельно готуються до цього дійства. Адже для потрапляння до фінальної частини необхідно пройти 3 етапи відбору (внутрішній локальний кастинг, обласний та регіональний). Цього року відбувався ювілейний десятий фестиваль, тому настрій в присутніх був особливо святковий.

Untitled.FR11-9Щоб зрозуміти наскільки важливим для учасників є даний захід, варто тільки уважно придивитися у їхні обличчя під час виступу, вловити оту палітру емоцій і тоді кожне виведене голосом слово, найменше коливання звуку та витончені, ніби плавно виточені майстрами-наставниками, рухи… І вони сповна передадуть глядачеві напругу переживань юних артистів і їх неймовірний порив донести смислову наповненість до загалу.

Чи не більше за самих конкурсантів хвилюються їхні художні керівники. Стоять як на голках і незворушно спостерігають за виступами своїх підопічних з-за куліс. Не зводячи погляду, міцно стиснувши кулаки. Це незримий зв'язок вчитель-учень, це їхня таємниця і взаємна підтримка. За одною мімікою художнього керівника можна передбачити коли і яка саме нота буде кульмінаційною у вокаліста, яка підтримка буде найскладнішою у танцівників. Це декілька хвилин адреналіну і вкрай натягнутих нервів, а по закінченні — велика екзальтована радість, ще більша вдячність і теплі обійми. І, звичайно, немає сумнівів, що кожен керівник буде відстоювати свого підопічного до останнього, "до крові, до болю, до ночі".

Цього року колективи виступали у академічному жанрі. І вокальний конкурс розпочали студенти львівських аграрних ВНЗ. Вразило велике різноманіття вишиванок, навіть виникла думка про певний дрес-код для учасників, але ті заперечили: "Пісня народна, рідна, отже й одяг відповідний. Головне, щоб до душі. Так навіть легше співається." — сміються. Ніяких домовленостей.

За "народниками" послідували "класики" і виявилося, що у аграрних вишах багато знавців італійської: інколи навіть з мінімальним акцентом. Таким чином у залі прозвучали такі світові хіти як Luna Tu, Adagio та Ave Maria. І виконання далеко не із слабких. Закралася думка, що якби конкурсанти навчались в консерваторії, то… Хоча й без того більшість легко може "переспівати" багатьох сучасних виконавців…

Untitled.FR11-10Наступна номінація була у піджанрі класичної хореографії. Тут вражали і кількісні варіації (від сольних виступів до 16 чол.), і різновидність костюмів, і креативність постановок. Найбільш вдало виглядали виступи, в яких використовувалася музика з фільмів. Дует з Керчинського ДМТУ виконав прекрасний номер "Два крила" під музику з драми "Хатіко". Керчинські дівчата виглядали впевнено і професійно. Як виявилось — не спроста, бо на фестивалі не вперше і уманська сцена вже встигла стати їм знайомою. Скаржились хіба що на прохолодну погоду, в Untitled.FR11-11Криму як-не-як тепліше.

Хороша режисура, постановка і виконання номеру була у театру танцю "Аеро" ХНТУСГ ім..Василюка, які виконали танок "Барви життя" під супровід саундтреку з фільму "Амелі". Чомусь мелодії, які до того були "на слуху" і вже мали на собі певне смислове навантаження і емоційний відбиток кадрів фільму сприймалися гостріше і запам'яталися чіткіше. Отож — до майстерності танцівників потрібні ще неабиякі режисерські складові, щоб з цього всього вийшло "тісто" переможців чи улюбленців публіки.

Завершував конкурсну частину колектив "Юність Опілля" Рогатинського аграрного коледжу надзвичайно яскравим сюжетним виступом. Динаміка контрасту, протистояння сил добра і зла, музика з кінофільму "Сутніки" та сербська "Молітва" змусили глядачів завмерти в очікуванні і на декілька хвилин поринути в казку, вболіваючи за визволення юнака його коханою від сил темряви. І дочекались. Спуск куліс. Аплодисменти!

Оголошення і нагородження переможців відбувалося наступного дня (1-го жовтня) і по суті — було відкриттям святкування з нагоди дня народження Умані. Слово надали організаторам, які висловили вдячність Міністерству аграрної політики та місцевій владі. До речі спонсорів цього року у фестивалю не було, тому, за словами керівників, все будувалося на чистому ентузіазмі та бажанні учасників та організаторів.

Untitled.FR11-12Вручення дипломів та нагород відбувалося під бурхливі овації публіки, яка зібралася на головній площі міста та безпосередньо самих учасників, які до сліз раділи з отриманих відзнак.

Отже, Премією третього ступеня були нагороджені: Юлія Шмігель (екологічний коледж Львівський НАУ), Валерія Стрілецька (Немирівський коледж будівництва та архітектури Вінницького НАУ),народний оркестр українських інструментів "Намисто" Львівського НУВМ таБТ ім..С.З.Гжицького), народний духовий оркестр Львівського НАУ, Дар'я Козир (Харківський НТУСГ ім..П.Василенка), театральна колектив Олександрійського технікуму Білоцерківського НАУ, клуб бального танцю "Чарівність" (НУБіП України);

Дипломи 2-го ступеня отримали: ансамбль духових інструментів Херсонського ДАУ, народний духовий оркестр Вінницького НАУ, чоловічий квартет Глухівського коледжу Сумського НАУ, Яна Семоненко (Луганський НАУ), Ірина Табінська (Рогатинський аграрний коледж), театр "Березіль" (НУБіП України), Анастасія Сенченко (Сумський НАУ), танцювальний колектив "Едельвейс" (Білгород-Дністровський технікум);

Відзнаками 1-го ступеня були нагороджені: Іван Чупрун (Подільський ДАТУ), ансамбль народних інструментів Білоцерківського НАУ, камерний хор Тлумацького аграрного коледжу Львівського НАУ, вокальний ансамбль "Октава" (НУБіП України), Анастасія Навальова (Луганський НАУ), студентський муз.театр "Крок вперед" (Василівський коледж Таврійського ДАТУ), Владислав Домашенко (ВП "Донецький технікум Луганського НАУ"), народний самодіяльницький ансамбль "Нивка" (Уманський НУС)

Untitled.FR11-13А Гран Прі цього року здобула народна хорова капела "Джерела Розточчя" Львівського НАУ. Церемонія нагородження викликала у призерів цілу бурю емоцій та оплесків! Учасники вітали одне одного обіймами та щасливими вигуками. Свято вдалось!

Треба зазначити, що на дні проведення фестивалю Умань опинився у центрі різнопланових святкувань. І якщо день міста вже ніяк не уявляється без "Софійських зір" і місцеві чекають цього дійства, то з'їзд хасидів не завжди можна вважати заходом, безпечним для учасників двох перших. Але не зважаючи на це жодних конфліктів не виникло. Навіть у такому інтернаціональному колі все відбулось успішно, а фестиваль чекає наступного року і нових відкриттів! Адже "Софіївські зорі" — це не тільки показові виступи на сцені, не тільки боротьба за перемогу. Це насамперед свято творчості, апогей відкриття талантів, це коли пісня звучить на вулицях цілодобово, коли приїжджаєш до Умані і ніби вдома, коли є контакт виконавець-глядач і є від того взаємна радість! Коли не хочеться їхати і водночас звідусіль лунає: "До зустрічі наступного року".

І віриш: далі буде…

 

Надія ШВАДЧОК,

студентка НПУ

ім М.П. Драгоманова спеціально для “Освіти” 

 м.Умань, Черкаська обл.

 

 

 

 

 

 

*ПРОФТЕХОСВІТА - ОЗНАКА СУЧАСНОСТІ*

 

 

 

Школа національного відродження

 

Стрийщина не обділена навчальними закладами. В цьому освітньому конгломераті впевнено почувається Вище професійне училище №34 м. Стрия. З-поміж професійно-технічних навчальних закладів Львівщини, ВПУ-34 є досить-таки унікальним, так як розміняло уже шостий десяток з часу свого заснування.

 

Untitled.FR11-14У затишному старовинному куточку Стрия, який потопає у зелені, красуються навчальні корпуси ВПУ-34. Окрасою взірцевої території, з її миловидними квітниками, зручними пішохідними доріжками є знаменна ботанічна пам'ятка — розкішний 85-літній Дуб Івана Франка та пам'ятний камінь, який нагадує про історію посадки Дуба Стрийською громадою на честь 10 роковин з Дня смерті Великого Каменяра.

"У всі часи цінувалися фахівці та майстри своєї справи. Зварники, монтажники, будівельники, кулінари та кравці завжди потрібні на ринку робітничих професій. Життя доводить, що адаптуватися до сучасних умов набагато легше тим, хто, здобуваючи середню освіту, одночасно опановує професію, адже це не тільки засіб заробляти на прожиття, а й одна із сходинок, які ведуть випускників ВПУ, ПТУ, ліцеїв, коледжів до нових звершень, — професійного та кар"єрного росту. Це якраз та путівка в життя, яка гарантує людині самодостатність і незалежність. На мій погляд, професійно-технічна освіта — це перший крок до самостійного життя. Навчання в училищі — важливий етап у житті. Це усвідомлюють сьогоднішні випускники та їхні батьки, — впевний Іван Михайлович Пилипів, директор ВПУ-34. — Ми робимо все, щоб кожен учень відчував турботу про себе, любов і тепло наших сердець. Наша Альма-матір стає рідною домівкою для учнів упродовж навчання. Цікаві уроки та виробниче навчання, конкурси та свята, вечори відпочинку та пісні під гітару в гуртожитку надовго залишаються у їхніх спогадах".

Untitled.FR11-15Освітня домівка — ВПУ-34 — наче розгорнута книга, з давніх і новітніх сторінок якої учні та науково-педагогічні працівники черпають не тільки мудрість, але й снагу та натхнення. Як і кожна людина, кожен навчальний заклад має свою історію. Минуле Вищого професійного училища №34 — неповторне та славне.

Училище знаходиться в приміщенні, в якому розташовувалась при "Просвіті" м.Стрия "Руська бурса" (від 1932 р. — "Українська бурса", де були розташовані "Українська гімназія" та Жіночий Учительський Семінар "Рідної школи"). Тут навчалися такі відомі історичні постаті: Мирослав-Іван кардинал Любачівський, Олекса Гасин, Володимир Охримович, Богдан Барабаш, Степан Бандера.

Вище професійне училище № 34, що у Стрию на Львівщині, було засноване тоді, коли країні найбільше були потрібні робітники — після закінчення Другої світової війни. З часу заснування та розвитку училища його випускниками стали більш, як 30 тисяч спеціалістів: будівельників, електрогазозварників, механіків, вентеляційників, кухарів, кравців, машиністів, кондукторів, механізаторів сільського господарства, електромеханіків, радіомеханіків та ін. Випускниками ВПУ-34 є багато особистостей, котрі доклали і докладають своїх зусиль у справі розвитку Української держави у різних сферах суспільного, економічного, політичного та культурного життя.

Untitled.FR11-16"Не керувати людьми, а керувати разом з людьми", — це гасло постійно супроводжує натхненного, працелюбного і водночас креативного господарника-директора Івана Пилипіва, який упродовж свого трудового життя (а це 25 років управління, менеджменту та керівництва) мав досить можливостей спілкуватися з багатьма професіоналами в галузі управління, які, власне, стали прикладом управлінської майстерності. Слушно зауважує Р.Макнамара: "Управління — найбільш творче мистецтво, мистецтво мистецтв, оскільки це мистецтво організовувати таланти". А з талановитими однодумцями (хорошою командою заступників, старших майстрів, методистів, психологів, викладачів і майстрів виробничого навчання та адміністративно-господарського персоналу, зокрема працівників бухгалтерії) можна робити приголомшливі речі. Справді, ніхто не знає так багато, як усі ми разом.

Так, завдяки спільним ідеям керівника та праці трудового колективу училища навчальний Атеней не тільки примножував півстолітні здобутки та традиції, але й перетворивсь у великий навчально-виробничий комплекс, який складається з: 46 навчальних кабінетів, 14 навчально-виробничих майстерень, 12 лабораторій, 4 навчальних полігонів, їдальні та гуртожитка.

З метою відродження, стимулювання, популяризації діяльності пошуково-творчої роботи серед учнівської молоді та підвищення її ролі у начально-виховному процесів училищі засновано музей "Народна світлиця". За словами завідувача етнографічного музею Ірини Заблоцької, методиста училища, "музей — це літопис, а музейні пам'ятки — свідки минулого, які оповідають про важливі історичні події, і, звичайно, про життя та побут населення Бойківщини та Наддністрящини XIX — XX ст.". Цього року музей посів І місце в номінації "Найкраще експозиційне оформлення" огляду-конкурсу музеїв при професійно-технічних навчальних закладах Львівської області.

По особливому випромінює радість і спокій робоча атмосфера у ВПУ для працівників, і для відвідувачів. Тут, у гуртожитку, відкрито капличку, в якій, власне можна знайти тиху пристань у сучасному бурхливому морі, яке називається "життям", а на подвір'ї училища, знаходиться фігура Пречистої Діви Марії, яка своїм покровом оберігає та навчає кожного християнина.

"Школа вчителем стоїть"…Ці пророчі, вистраждані серцем і розумом слова Івана Франка, давно вже увійшли в скарбницю народної мудрості українців, як ніякі інші, характеризують стан освіти і подвижницьку працю її творців.

Справжні майстри "сродної" праці навчають у ВПУ-34. Вони перебувають в авангарді навчання та виховання молодої робітничої зміни країни, домагаються не тільки засвоєння учнями певної суми знань, але й навчають творити своїми руками матеріальні блага, бути добрими громадянами своєї країни. Високий рівень фахової майстерності дозволяє учням виготовляти продукцію на продаж. Виготовити власноруч системи вентиляції, спроектувати елегантний одяг і підібрати аксесуари, приготувати неповторно вишукану страву — це закріплення професійних навичок учнів на виробництві.

Завдяки прекрасним умовам навчання та високому рівню підготовки фахівців училище має добру славу не лише на Стрийщині, а й далеко поза її межами. Сюди їдуть діти з Івано-Франківщини та Закарпаття.

Велика увага приділяється наданню соціальної підтримки та допомоги дітям-сиротам, дітям позбавленим батьківського піклування та дітям з малозабезпечених сімей. До 45% наших учнів — це діти з малозабезпечених або зовсім бідних сімей. Значна частина учнів отримує пільгове харчування.

За активну участь в громадському житті училища велика група учнів та працівників училища нагороджені грамотами та подяками Обласного управління профтехосвіти, будинку техніки та палацу естетичного виховання та адміністрації училища

Постійними призерами на обласних конкурсах є учні училища. Так, команда "Легіон" училища в фінальних змаганнях "Брейн-рингу" зайняла призове місце серед ПТНЗ області.

Перед випускниками училища відкривають двері підприємства міста та області: вагоноремонтний завод, швейна фабрика "Стрітекс", заклади громадського харчування тощо. Відкрита дорога перед випускниками училища у вищі навчальні заклади.

Училище має укладені угоди з такими вищими навчальними закладами: Національним університетом "Львівська політехніка", Львівським державним аграрним університетом, Хмельницьким університетом технологій та дизайну, Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка, Львівським інститутом фізкультури та ін.

Кращих випускників училища запрошують на роботу такі роботодавці області та району: ВАТ "Галенергобудпром", ВАТ "Промхімсантехмонтаж", БМФ "Стрийбуд", ВАТ "Центростальконструкція", "Стрийтеплокомуненерго", ВАТ "Стрітекс", Стрийська райспоживспілка, ТзОВ "Кірич", ВАТ "Стрийський хлібокомбінат", ПП "СЦ-Сервіс-Центр Стрий".

Учні кулінарного факультету успішно співпрацюють згідно договорів по наданню послуг харчування Стрийському аграрному коледжу та виготовлення пельменів та вареників для підприємства "СМіО".

У літній період училище співпрацює з базами відпочинку "Політехнік-3" селища Коблево та "Арго" селища Затока, де учні проходять практику й оздоровлення.

Учні Вищого професійного училища живуть за принципом: "Якщо хочеш мати щось зроблене добре, зроби це сам". Вони знають, як зробити найкраще і роблять лише так: будують, ремонтують, шиють, готують. Це тому, що педагоги вчать на совість, а учні так само на совість вчаться. Таким чином, перш за все, вони творять себе як особистість, а потім — професію, як частину себе.

"Коли людина бачить мету, у неї виростають крила, щоб досягти її", — писав І.Кейн. Справді, ВПУ-34 м.Стрия втілює в життя заплановане, має певні проекти, напрацювання. Так, на базі училища створено Навчальний центр соціально-освітнього проекту "Відкрий світ інформаційних технологій" IDEA. Цей проект був створений для розвитку інформаційної грамотності населення регіонів України. А також для підвищення якості освіти, поліпшення якості життя людей, що потребують соціальної підтримки.

На базі навчального центру IDEA надається доступ до найсучасніших інформаційних технологій, проводяться заняття, тренінги, семінари щодо застосування цих технологій. Це сприяє покращенню соціально-економічного стану молоді. Курси за навчальною програмою "Світ безмежних можливостей" розроблені фахівцями корпорації Microsoft.

Відповідно до Постанови Кабміну щодо Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011-2015 рр. ВПУ-34 ставить перед собою такі цілі та завдання:

1. Інформацію про стан та перспективні напрямки розвитку професійно-технічної освіти взяти за основу.

2. Забезпечення належної якості професійно-технічної освіти шляхом впровадження у навчальний процес державних стандартів з конкретних професій нового покоління, інформаційно-комунікаційних технологій.

3. Сприяти розвитку співпраці соціальних партнерів з питань підготовки кваліфікованих робітників для регіонального ринку праці.

4. Продовжувати проведення конкурсів фахової майстерності серед учнів із залученням роботодавців.

5. Реорганізувати ВПУ у професійний коледж.

Отож, слушно свого часу сказав Л.Толстой: "Важливо не те місце, де ми знаходимося, а той напрямок, у якому ми рухаємося".

 

Підготувала Ірина Заблоцька

 

Львівська обл.

 

 

 

 

 

 

 

Творча майстерня таланту

 

Стрийське вище художнє професійне училище — це творча майстерня, де не лише готують висококваліфікованих спеціалістів, а й плекають таланти. Тут сформувався своєрідний мистецький осередок, що допомагає обдарованим дітям осмислити місце митця у сучасному житті, робити перші творчі кроки. І як результат — роботи учнів СВХПУ на виставках у Києві, Львові, інших містах України та за кордоном.

 

Навчальний заклад пишається своїми випускниками. Наприклад, Ігор Мельник, художник, випускник СВХПУ та Львівської академії мистецтв, повернувся у рідне училище вже викладачем. Зараз Ігор виконує програму вступу до Спілки художників Untitled.FR11-17України. Серед його досягнень — три міжнародні художні виставки та дві всеукраїнські. "Училище дало мені чотири роки практики художньої різьби по дереву. Це також була для мене своєрідна школа виховання, — розповів митець, — Зараз я займаюся живописом і скульптурою. Перша моя персональна виставка була презентована у Стрию протягом 2006-2009 років. Також я учасник міжнародних виставок в Італії, Франції, Польщі".

В історію училища також вписаніUntitled.FR11-18 прізвища випускників Марти Зварич, Остапа Поповича, Оксани Чупляк, Лесі Низової, Ігоря Рудого.

За плечима Марти Зварич — персональні виставки у Дрогобичі, Стрию, Львові. А ще — конкурси в Македонії, Японії. У конкурсі малюнка "Патріарх Йосип Сліпий" дівчина зайняла перше місце.

Серед випускників, які освоїли професію коваля, — Остап Попович та Ігор Рудий. Остап на персональних виставках в Дрогобичі, Стрию поєднав у роботах метал, дерево і живопис. Він також представляв свої роботи на виставці іконопису в Німеччині. Ще навчаючись в училищі, зробив вдома кузню і виготовляв речі на замовлення.

Вирізнявся багатогранністю робіт і Ігор Рудий. У своїх кованих роботах поєднував різні види матеріалів: скло, дерево, полотно. Цікавився також бісероплетінням, вишивкою, гачкуванням, ткацтвом тощо. Навчання продовжив у Львівському національному аграрному університеті.

Завдяки заняттям у художніх студіях учні мають можливість спробувати себе у різних видах творчості. Створення студій було зумовлено тим, що молодь, яка приходить на навчання в училище, має різний рівень загальноосвітньої і художньої підготовки, різні здібності та психологічні задатки. За весь період навчання учні можуть працювати на студіях дизайну, вишивки, ткацтва, кераміки, батіку, образотворчого Untitled.FR11-19мистецтва,петриківського розпису, графіки, художньої обробки шкіри, ковальства. Є діти, які за роки навчання відвідували 5-6 студій.

Тут учні здобувають професійні знання та вміння з народної творчості та образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, які допомагають підготувати майбутнього кваліфікованого робітника.

Підсумком курсу навчання є дипломний проект і готовий виріб, пояснювальна записка і випускний кваліфікаційний екзамен.

Юлія, що навчається на другому курсі за спеціальністю "Живописець" зізналася: "Я вже готуюся до дипломної роботи. Буду вишивати чоловічу сорочку і жіночий костюм. Паралельно навчаюся заочно на дизайнера і хочу в майбутньому реалізувати себе у цій сфері".

Untitled.FR11-20До речі, ця спеціальність досить популярна серед творчої молоді. А причина — у захопленнях учнів, які з часом переростають у професію. "Я з самого дитинства ліплю, — розповів Олег, учень другого курсу, — Раніше ліпив із пластиліну, а зараз уже з глини. Займаюся на студії кераміки. Також малюю. Чув про училище багато хороших відгуків, тому його й обрав. Мені тут подобається навчатися. Досить важко, але цікаво. У нас багато спецпредметів: спецтехнологія, матеріалознавство, перспектива, композиція, рисунок, живопис. А ще — студія, яку кожен обирає за бажанням. Після закінчення училища планую продовжити навчання або у Львові, або у Варшаві".

Юрій, учень третього курсу спеціальності "Реставратор" пояснив свій вибір так: "Я обрав саме цю професію, бо для мене вона найліпша, а ще — добре оплачувана. Про училище мені розповіли друзі. А оскільки я непогано малюю, то вступив саме сюди. У нас всі дуже товариські, а ще — приємні викладачі".

Навчальний заклад, без сумніву, можна іменувати таким, де плекають юних митців — живописців, художників розмалювання по дереву, різьбярів по дереву, виробників художніх виробів з дерева, виробників художніх виробів з металу, ковалів ручного кування, перукарів-модельєрів. Та найголовніше, що охочих освоїти ці творчі професії чимало, свідченням чого є те, що в училищі навчаються діти з різних куточків України.

У книзі відгуків про училище, яка зібрала сотні подяк, захоплень та вражень людей найрізноманітніших професій читаємо: "Дякуєм Богу, що Вас сотворив і благословляєм Ваші руки і душі на Славу Спасителя і України. Дуже вдячні за надану можливість побачити цю красу! Яка талановита молодь в нашій Україні! Місто Донецьк".

І справді, така краса, яку творять у Стрийському вищому художньому професійному училищі, варта найкращих слів, а самі учні та їхні педагоги — благословення на щасливий творчий та життєвий шлях.

 

Катерина

Порохняк

кор. “Освіти”

 

 

 

 

Через мистецтво професії до мистецтва життя

 

Стрийське вище художнє професійне училище № 16, що у Львівській області, виховує фахівців, здатних творчо застосовувати знання народного мистецтва, професійні вміння у художній діяльності, спрямованій на проектування та виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

 

Директор училища — Олег Богданович Капало — розповів про особливості навчання юних талантів та нинішнє життя художнього навчального закладу.

— Училище має непросту історію становлення. Розкажіть, будь ласка, про цей шлях.

— Історія існування училища починається ще з жовтня 1944 року, коли на прикарпатській землі, в Стрию, на базі деревообробного комбінату було створено ремісниче училище № 1. У 1962 році навчальний заклад стає будівельним училищем № 7, а з 1966 — професійно-технічним училищем № 16. Воно готувало робітничі кадри для всієї України, зокрема енергобудівельників.

У 1990 році наказом Міністерства освіти України училищу було присвоєно статус художнього. Поступово в училищі була запроваджена студійна система. Виробниче навчання з художніх професій почало проводитися на студіях: образотворчого мистецтва, художньої обробки шкіри, петриківського розпису, кераміки, художньої вишивки, ткацтва, рекламної графіки, художніх виробів з соломи та бісеру, батіку, дизайну, ковальської справи, лозоплетіння, різьби по дереву.

— Які професії опановують учні зараз?

— Ми готуємо кадри за такими професіями, як живописець, художник розмалювання по дереву; реставратор декоративно-художніх пофарбувань, реставратор декоративних штукатурок і ліпних виробів, маляр; муляр, штукатур, лицювальник-плиточник; виробник художніх виробів з дерева, верстатник деревообробних верстатів; електрогазозварювальник, коваль ручного кування, виробник художніх виробів з металу; перукар (перукар-модельєр), манікюрниця.

— У яких конкурсах, регіональних і всеукраїнських заходах беруть участь учні Стрийського вищого художнього училища?

- Щороку в училищі проводяться конкурси фахової майстерності серед учнів різних професій. Кращі учні беруть участь не тільки у місцевих, а і в обласних та всеукраїнських конкурсах. Це і виставки-конкурси творчих робіт, що відбуваються у Львові, Стрию, Дрогобичі, Трускавці, Моршині, і щорічне "Свято ремесел" у Львові, і Чемпіонат Заходу з перукарського мистецтва, Всеукраїнський конкурс соціальної реклами та багато інших.

Наші учні постійно здобувають призові місця. Тому колекція їхніх нагород поповнюється, засвідчуючи чимраз вищий мистецький рівень.

— Деякі наші училища мають нині проблеми з набором. Який стан справ у вашому училищі? І чи важче Вам працювати з сучасним поколінням учнів?

- Цього року на художні професії ми набрали навіть більше дітей, ніж було зазначено в міністерському плані. У нас на сьогодні навчається 890 учнів. При початковому плануванні набору на перший курс (270 осіб) область зазначила нам 300, а ми набрали 308 учнів.

Із сучасними дітьми працювати і легше, і важче. Легше тому, що вони знають, навіщо сюди прийшли, вони розкуті, ініціативні. А дещо важче тому, що вони неординарні, як усі творчі люди. Але я завжди кажу їм, щоб не вірили тим, хто переконує, наче їхнє покоління гірше, ніж були попередні. Вони кращі. Вони наше майбутнє.

— Скільки триває навчання в Стрийському художньому училищі та які перспективи працевлаштування мають випускники?

— Навчання триває 3 або 4 роки. Після завершення навчання учні отримують робітничу кваліфікацію. Наші випускники, отримавши професійну освіту, стають конкурентноспроможними на ринку праці. Професії "Живописець, художник розмалювання по дереву", "Виробник художніх виробів з дерева", "Виробник художніх виробів з металу" — творчі, вони дають змогу випускникам реалізувати себе, досягти успіху.

Наші учні проходять виробничу практику на багатьох підприємствах регіону. За результатами практики керівництво надає робочі місця більшості учнів.

Їх із задоволенням приймають на роботу меблевий комбінат "Стрий", підприємства "Стрийбудмонтаж", "Орнат", "Стрийбуд", "Остов", "МІіМЗС", "Стиль", поліграфічна фірма "Укрпол".

— Що, на Вашу думку, є найголовнішим у навчанні та вихованні молодого покоління?

— Найголовнішим насамперед є допомога молодим в осягненні одного із найважливіших, а тому й найскладніших мистецтв — мистецтва жити. Навчитися цього мистецтва означає оволодіти вміннями творчо побудувати своє життя, знайти себе в улюбленій справі та приносити людям радість.

 

Розмову вела

Катерина Порохняк

кор. “Освіти”

Львівська обл.

 

 

 

 

 

 

 

 

*АДРЕСА  ДОСВІДУ*

 

 

 

 

Аби виховати людину

 

Кумири сучасних дітей. Хто вони? Співаки, актори, зірки телевізійних шоу, герої популярних книг — ті, чиє ім'я викликає хвилю емоцій. Гадаєте, на цьому перелік обмежиться, бо ж не цікавляться молоді українці тими, чиї імена навічно вписано в скрижалі історії? Усталена думка та, на щастя, помилкова. Бо є в Україні осередки щирого захоплення чином видатних українців, дослідження їх діяльності на ниві національного розвою. Серед них — і спеціалізована школа №87 імені О.П. Untitled.FR11-21Довженка з поглибленим вивченням української мови та літератури.

 

Не просто слова

Оселився цей навчальний заклад на вулиці Горького в Києві. Гамірна, вона щодня зустрічає містян сучасними магазинами, автомобільними потоками та офісними центрами. Проте варто зробити декілька кроків вглиб двору — і опиняєшся в затишному куточку, де лунають дитячі голоси. Тут тебе зустрічає школа, якій доля визначила носити ім'я класика світового кінематографу, самобутнього майстра слова — Олександра Довженка.

Це не просто додаткові слова на табличці біля входу, а самобутня історія чину. Народилася школа повоєнного 1946 року. І вже з того часу лунала в її стінах виключно українська мова. "Це одна з небагатьох шкіл, яка ніколи не переходила на російськомовне викладання предметів", — розповідає її сьогоднішній директор Любов Іванівна Писаренко, яка вже 14-ий рік опікується долею навчального закладу.

Розташована в центрі, школа збирала у навчальних класах дітей української інтелігенції — театральної, мистецтвознавчої, літературної, що мешкала тут. Національне патріотичне виховання — ось що вирізняло шкільну родину з-поміж інших тогочасних київських.

"У коловерті соціальних збурень та протиріч ми вирішили говорити про вічне — про мистецтво, про мистецтво Олександра Довженка, про його зображення України справжньої, і українця того часу — такого, як він був", — пояснює Любов Іванівна.

Коли навчальний заклад розпочинав свою історію, останнє десятиліття життя всупереч обставинам відкривав і той, чиє ім'я судилося отримати згодом та гідно нести в роки нового ХХІ століття. У 1956-му серце Довженка перестало битися, Untitled.FR11-22проте його любов до рідного, свого — українського залишилася буяти на сторінках опублікованого та особистих записників, у сценах "Звенигори", "Землі" та… у стінах цієї київської школи. 1984 року за плідну роботу з вивчення спадщини митця, розвиток гуманітарного напрямку освіти їй було присвоєну ім'я першого поета кіно.

 

І ставлення до
життєвого факту

Здається, тут відразу оселився прекрасний дух творчості. Випускниками школи стали знані сьогодні діячі театрального та кіномистецтва України: Раїса Недашківська, Анатолій Хостікоєв, Тарас Денисенко, Богдан Жолдак. Навчалися в ній рідні Максима Рильського і самого Олександра Довженка, а його сестра мешкала у будинку навпроти, — згадує Любов Писаренко. Її заступник з навчально-виховної роботи Ольга Анатоліївна Гентош додає: "І нині щороку двоє-троє випускників вступають саме в театральний інститут. Загалом багато дітей обирають після школи для себе творчий шлях — вчаться на дизайнерів, істориків, журналістів, і, звичайно, вчителів".

Тож когорта знаних випускників школи № 87 все зростає. Проте завдання зовсім не в тому, щоб поповнити зірковий Олімп України. "Усі відомими, звісно, не можуть бути, але людьми повинні стати всі", — з таким переконанням і заради цієї мети тут працюють педагоги.

Untitled.FR11-23Мова Довженка, яка надавала його творчості злету, у цій київській школі від перших днів існування і до сьогодні пропагується на всіх рівнях. Тут учителі між собою, з батьками, дітьми спілкуються українською. Не виняток і самі школярі. На жаль, і досі деяким доводиться пояснювати, чому має бути так, а не інакше. Проте здебільшого, розповідають педагоги, це трапляється з дітьми, які приходять сюди з інших навчальних закладів. Ті ж, хто ростуть тут з першого класу, звикають до особливого середовища і вже самі формують його.

Оазою творчого розвою завжди залишається гурток театрального мистецтва, який і плекає майбутніх акторів театру та кіно. "Джерельце" (так він називається нині) представляє глядачеві як вистави за творами Олександра Довженка, так і вечорниці, літературно-музичні композиції, присвячені творчості видатних людей — Лесі Українки, Івана Франка.

У центрі уваги завжди яскраві самобутні постаті, які не боялися чину, були людьми з великої літери. Такими ж прагне бачити своїх вихованців педагогічний колектив на чолі з Любов'ю Писаренко.

Любов Іванівна найпершим завданням школи вважає саме допомогти дитині в її моральному зростанні, становленні як свідомого громадянина, а, отже, й вільної особистості: "Навчити людину можна усього і завжди. А ось виховати можна лише тоді, коли вона ще дитина. І виховати не тільки і не стільки уроками й навчальними предметами, а різноманітними заходами, демонструванням відмінного ставлення різних людей до того чи іншого життєвого факту.

Бо найперше діти вчаться на прикладах — живих. На тому, що вони бачать, що чують. Не лише вчитель впливає, а й все, що навколо. Це і телебачення, й Інтернет, і батьки, і люди на вулиці".

Наставниця навчального закладу та його берегиня особливо пишається тими багаторічними традиціями, що роблять шкільний колектив справжньою родиною. Найголовнішою серед них вважає "Довженківську осінь": "Це щорічне театралізоване загальношкільне свято з елементами народознавства, читанням уривків із творів митця, з відповідною українською стилістикою в оформленні. І кожне дитя по-своєму грає, наприклад, малого Сашка із "Зачарованої Десни".

У заході беруть участь і учні, і батьки, і педагогічний колектив. Тоді школа перетворюється на буяння кольорів, серед яких лейтмотивом звучать червоно-чорні нитки українських вишитих рушників. Вони найбільше захоплювали і Олександра Довженка, який відчував незміряне тепло в серці, коли повертався з чужої для себе Москви до білих рідних стін української хати з рушниками біля стелі.

 

Україна і українців в ній

Творчість митця сьогодні поглиблено вивчають його маленькі сучасні співвітчизники, аби мати можливість втілитися в героїв Довженка, відчути атмосферу тієї доби. Для цього у нагоді стають і уроки, і позакласні години, і КВК, і брейн-ринги.

Любов Писаренко переконана: "Зіграти фрагмент із твору "Україна в огні", не вивчивши історію написання цього твору, не прочитавши його, звичайно, неможливо. Творчість Олександра Довженка, на наш погляд, є незамінним і дієвим інструментом патріотичного виховання дітей. Досліджуючи його біографію, його життєве кредо, його внесок в розвиток саме української літератури і кінематографу, школярі самі переймаються тією любов'ю до рідної землі, яку проніс крізь своє Untitled.FR11-24нелегке життя митець.

Сьогодні, зокрема, навіть показати дітям фільми Довженка надзвичайно цінно — не всюди і не завжди їх побачиш".

Візуальному відтворенню самобутнього духу українства, що панує в школі, сьогодні присвячені зусилля і педагогів закладу, і його вихованців, і їх батьків. Разом вони працюють над збиранням експонатів для особливої українознавчої світлиці. Тут уже й глечики, і рушники, і український національний одяг, і найрізноманітніші предмети побуту.

Відображення в творах Олександра Довженка побуту нашого народу особливо приваблює очільницю школи: "Побут українця — це праця: зранку до вечора, яка потім виражалася у надзвичайно красивих вишивках, у дуже смачних пирогах, у доброму ставленні один до одного, у відданості народу, який захищали під час Великої Вітчизняної війни. І діти, читаючи такі гарні, неповторні слова Довженка з його творів, переймаються почутим. Важливо і показувати предмети побуту нашого народу, аби школярі розуміли, як би не було важко, українці завжди плекали красу і добро".

Поряд із світлицею вже зараз діє кімната учнівського самоврядування. Чим же викликане таке поєднання? "Хотілося ця б, щоб ця атмосфера стимулювала до праці. Бо і краса, і надзвичайні експонати, які діти звозять, і батьки приносять, і ми всі відшуковуємо, надихає на творчість — і в роботі, і в навчанні, і у взаємовідносинах. Ми, до речі, ті костюми, що експонуватимемо, використовуємо вже зараз у наших виставах, під час шкільних свят.

Дітям подобається споглядати старовинні речі з тогочасною вишивкою, на яких не знайдеш жодного машинного шва, а тим більше — приміряти їх. У нас є одяг, якому вже більше ста років. Я, наприклад, привезла весільні сорочки моїх матері і батька", — пояснює Любов Іванівна.

 

У багатогранності

Ще одна гарна традиція цього навчального закладу — зустрічатися із творчою когортою сьогоденної України, зокрема митцями слова. У стінах школи вже побували та поспілкувалися з учнями Лілія Золотоноша, Василь Довжик. Приходить у гості Untitled.FR11-25й акторка Раїса Недашківська та й до себе на вистави запрошує. Коли ж проводився конкурс читців поезії Тараса Шевченка, видатна випускниця була в складі журі. Серед гостей — і Ніна Матвієнко, з якою разом так легко співаються пісні.

Самі школярі — постійні учасники різноманітних зустрічей у районній бібліотеці, відвідують музеї. "Навіть маємо подяку від Національного музею Тараса Шевченка за найактивніше відвідування його серед школярів усього Києва саме нашими учнями", — пишається досягненнями своїх вихованців Любов Іванівна.

"Це також розширює світогляд учнів. Як Довженко був багатогранним, так треба і сучасних дітей виховувати в багатогранності — і літературою, і образотворчим мистецтвом, і театром, і технічними напрямками", — переконана заступник директора Ольга Гентош.

Увага до національного, безсумнівно, відіграє ключову роль. Однак вона ніколи не обмежувала життя школи, а ставала основою для всебічного розвитку дітей. Показово, що багато років викладання предметів (математики, фізики, хімії) у деяких класах тут велося й англійською мовою. Сьогодні учні вивчають і англійську, і німецьку, і російську. "Тобто ми не від'єднуємося від світу, і Довженко це пропагував. Але українська мова, звичайно, вивчається значно поглибленіше, їй відводиться особлива роль", — додає Ольга Анатоліївна.

"Що я особливо люблю — це народження ідеї"

Зізнавався Олександр Довженка в своїх особистих записах. Здається, саме ці його слова назавжди оселилися й у школі його імені. Кожен день тут для того, щоб сповнити чимось новим та цікавим життя колективу. Ідеї існують не лише в думках чи ж на папері, а втілюються в життя, породжуючи щоразу нові.

Тож і кімната українського духу, що створюється, має стати саме такою, а не формалізованим осередком накопичення експонатів. "Робимо ухил саме до українознавства, бо ж Довженко і Україна — невід'ємні. Тому ми плануємо, що буде куточок і Довженка, і світлиця українознавчого характеру. Сподіваємося на співпрацю із кіностудією імені О. Довженка, доступ до фотоплівок тих часів", — поділилася запланованим Ольга Гентош.

Також, за словами заступника директора з навчально-виховної роботи, минулого року розпочалася співпраця з гімназією імені О. Довженка, що в містечку Сосниця на Чернігівщині, де народився письменник і кінорежисер. Саме тоді школярі з Києва відвідали цей заклад: "Ми підписали відповідну угоду, що передбачає і обмін досвідом між учителями, й спілкування між нашими учнями. Нині чекаємо гостей звідти до себе — саме на наше Довженківське свято, хочемо познайомити їх зі школою. А вже в подальшому будемо планувати різноманітні вектори співпраці. Наприклад, у Сосниці створений дуже хороший музей, який відвідали минулого року. А ми ж тільки на шляху створення світлиці. Тож сподіваємося на допомогу колег у цьому напрямку".

Найперше дитину у київській школі імені О.П. Довженка прагнуть зацікавити, подивувати, аби вона прийшла до усвідомленого пізнання національних цінностей. Хоча робота не з легких, але вже нині дає помітні позитивні результати. "Вона впливає на свідомість кожного учня, — розповідає заступник директора з виховної роботи Оксана Степанівна Саранцева. — Ми обрали такий напрямок, за ним активно працюємо, і діти це відчувають. Вони із задоволенням беруть участь у всіх заходах, що ми проводимо, ретельно до них готуються.

А найголовніше те, що така діяльність змінює і батьків. Збирання експонатів в світлицю разом вважаємо надзвичайно важливим. Тому що зараз потрібно виховувати не тільки дітей, а й батьків. Бо ж вони ще молоді".

Любов Іванівна також переконана: "Сім'я — це основа всіх основ. І сьогоднішня сім'я — це дуже складна субстанція. Це вже зовсім інші батьки, не ті, що були навіть 10 років тому. На превеликий жаль, у дуже багатьох випадках вони не вміють відчувати свою дитину. Тож прагнемо і їх цього навчити, залучаючи до наших загальношкільних заходів".

 

Якісно, бо стабільно

Школа завжди переймається долями своїх вихованців. Ті ж, яким за самобутній внесок в розвиток освіти присвоїли ім'я знаної людини, покликані плекати пам'ять про неї. Ці дві взаємодоповнюючі місії завжди крокують поряд.

Untitled.FR11-26А працювати завжди є над чим, — не сумнівається педагогічний колектив 87 школи. Його ж наставниця Любов Писаренко впевнена: "Є такі сторінки життя видатних особистостей, які й до цих пір залишаються мало дослідженими, але вони не меш цікаві за вже відомі. Ось у нас неподалік розташована школа № 92, яка носить ім'я Івана Франка. І пошукові роботи, які проводять вони, і пошукові роботи, які проводимо ми, стимулюють дітей до активної творчої, дослідницької діяльності. Їм цікаво віднайти щось нове, те, чого немає в підручниках, наприклад, читаючи автобіографії видатних людей, і розповісти про це вчителю".

"Носити ім'я особистості, яка відбулася, — це велика відповідальність. Потрібно постійно працювати, аби відповідати цьому статусу. Об'єм роботи однозначно зростає", — додає заступник директора Ольга Гентош.

Збільшується й кількість охочих стати вихованцями такої школи. Доїжджають з усіх мікрорайонів — і з Троєщини, і з Позняків, і Борщагівки. Є учні з Броварів, Кончи-Заспи, Ірпеня, Бучі. Тож у по-сімейному затишному і маленькому колективі (бо ж місце розташування зумовлює і можливість прийняти невелику кількість учнів) розвиваються, зростають, мужніють.

Любов Іванівна запевняє: "Дуже добре, що школа маленька, що у нас небагато учнів. Бо кожну дитину ми маємо змогу бачити, відчувати, відслідковувати її успіхи, з кожним маємо час поговорити. Сьогодні їх у нас 230. Тож і я, і мої заступники знаємо всіх школярів, їх сім'ї".

Адже немає нічого ціннішого за людську увагу, слова людини, її очі, що дивляться в душу співрозмовника. Саме з такими переконанням, перейнятим від директора школи, працює усталений роками колектив — тандем досвідчених і молодих педагогів. "Якісно, бо стабільно" — таку запоруку успіху сповідують тут.

Тільки людина людину може і повинна навчити щиро висловлювати свої почуття та думки, — в цьому підході до освітньої справи Любов Іванівна непохитна. А людський приклад такого славетного сина України, як Олександр Довженко, творця національного мистецтва, що переросло у вселюдське, завжди залишається найнадійнішим орієнтиром.

 

Світлана

Горська,

кор. "Освіти"

 

 

 

 

*РЕКЛАМА*

 

 

UntitledD

 

 

*ВАРТО ЗВЯТИ УЧАСТЬ*

 

 

18 - 19 жовтня в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за сприяння Міністерства освіти і науки, молоді та спорту відбудеться Міжнародний семінар

"Викладання чутливих проблем в історії
у мультикультурному контексті".

 

Захід організовано департаментом загальної середньої та дошкільної освіти МОНМС України спільно з Директоратом з Освіти і Мов (Відділ історичної освіти) Ради Європи, Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова та Всеукраїнською Спілкою викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти.

У рамках роботи семінару також відбудеться презентація студентського проекту на тему "Ми різні — ми рівні", який підкреслює мультикультурність українського суспільства та має за мету формування міжетнічної толерантності.

 

Місце проведення: головний корпус НПУ імені М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ауд. 231)

 

 

 

 

18-19 жовтня на базі Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбудеться І Міжнародна науково-практична конференція

 

"Актуальні проблеми логопедії".

 

Бажаючі зможуть відвідати виступи та майстер-класи провідних вчених, фахівців з корекційної педагогіки та спеціальної психології зі Швеції, Росії, Білорусії, Молдови й України. Усього в конференції приймуть участь понад 200 учасників.

Організаторами заходу виступили Інститут корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова та ВГО "Українська асоціація корекційних педагогів".

Основні напрямки роботи конференції:

2 Комплексна діагностика порушень у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.

2 Новітні технології подолання мовленнєвих порушень у дітей та дорослих.

2 Клініка та терапія психосоматичних розладів у дітей та підлітків із тяжкими порушеннями мовлення.

2 Альтернативні засоби комунікації у логопедичній роботі.

2 Сімейне виховання дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

2 Клінічні аспекти діагностики та корекції тяжких порушень мовлення.

2 Раннє втручання, абілітація та діагностика дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

2 Проблеми психічного дизонтогенезу у дітей та дорослих з порушеннями мовленнєвого розвитку.

2 Інформаційні технології в системі логопедичної роботи.

До участі у заході та активних обговорень зможуть долучитися усі бажаючі. Організаторами передбачено дискусії та внесення різних пропозицій щодо тематики семінару.

 

Місце проведення: актова зала гуманітарного корпусу НПУ імені М. П. Драгоманова (вул. Тургенівська, 8/14)

 

 

 

*ВИСТАВКИ*

 

Untitled.FR11-28

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
УКРАЇНОЗНАВСТВА ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

 

25-26 жовтня 2011 р.

в м. Києві (вул. Ісаакяна 18)

відбудеться

Міжнародна науково-практична конференція:

"Українознавство та всесвітня історія: теоретико-методологічні засади наукових парадигм"

 

Орієнтовні основні напрямки конференції:

1.         Міждисциплінарні студії з українознавства та світової історії: теоретико-методологічні проблеми;

2.         Образ України у світовій культурі;

3.         Зародження, становлення, розвиток і перспективи українського етносу у всесвітньо-історичному процесі;

4.         Проблеми формування української ідентичності в освітніх стратегіях;

5.         Всесвітньо-історичні та українознавчі дослідження в призмі міжнаукової співпраці;

6.         Природно-цивілізаційний розвиток українства на теренах України і світу;

7.         Українська культура в контексті тенденцій розвитку світової;

8.         Формування української мовної ідентичності в сучасному освітньому просторі;

9.         Вербально-семантичний простір українознавства в системі координат всесвітньої історії;

10.       Українська ідентичність у глобальних взаємодіях;

11.       Підготовка кадрів для розвитку українознавства та всесвітньої історії;

12.       Українознавство і всесвітня історія за матеріалами зарубіжних авторів;

13.       Проблеми дослідження історичних пам'яток українознавства у контексті вивчення всесвітньої історії.

 

Сподіваємося на вашу участь у роботі конференції.

- Планується публікація статей після проведення конференції у фахових виданнях з історичних та філософських наук (журнал "Українознавство" та "Збірник наукових праць"). Редколегія цих видань залишає за собою право відбору, редагування поданих матеріалів та повернення їх автору з метою подальшого доопрацювання. Додаткова інформація: e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;

- Проїзд і перебування в Києві за рахунок учасників конференції.

. Київ вул. Ісаакяна, 18, ННДІУ та ВІ Фігурному Ю.С. (відділ української етнології, кім. 215); чи на електронну адресу: e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , а також додаткову повну інформацію можна отримати подзвонивши на мобільний телефон (093)2855537 — Шостак Маргариті Василівні. Допоміжна інформація. Контактні телефони ННДІУ та ВІ: (044)236-01-28 — приймальна, (044)238-08-59 — відділ української етнології.

 

Оргкомітет конференції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18 - 19 жовтня в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова за сприяння Міністерства освіти і науки, молоді та спорту відбудеться Міжнародний семінар

"Викладання чутливих проблем в історії

у мультикультурному контексті".

 

Захід організовано департаментом загальної середньої та дошкільної освіти МОНМС України спільно з Директоратом з Освіти і Мов (Відділ історичної освіти) Ради Європи, Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова та Всеукраїнською Спілкою викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти.

У рамках роботи семінару також відбудеться презентація студентського проекту на тему "Ми різні — ми рівні", який підкреслює мультикультурність українського суспільства та має за мету формування міжетнічної толерантності.

 

Місце проведення: головний корпус НПУ імені М. П. Драгоманова (вул. Пирогова, 9, ауд. 231)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18-19 жовтня на базі Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбудеться І Міжнародна науково-практична конференція

 

"Актуальні проблеми логопедії".

 

Бажаючі зможуть відвідати виступи та майстер-класи провідних вчених, фахівців з корекційної педагогіки та спеціальної психології зі Швеції, Росії, Білорусії, Молдови й України. Усього в конференції приймуть участь понад 200 учасників.

Організаторами заходу виступили Інститут корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова та ВГО "Українська асоціація корекційних педагогів".

Основні напрямки роботи конференції:

2 Комплексна діагностика порушень у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.

2 Новітні технології подолання мовленнєвих порушень у дітей та дорослих.

2 Клініка та терапія психосоматичних розладів у дітей та підлітків із тяжкими порушеннями мовлення.

2 Альтернативні засоби комунікації у логопедичній роботі.

2 Сімейне виховання дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

2 Клінічні аспекти діагностики та корекції тяжких порушень мовлення.

2 Раннє втручання, абілітація та діагностика дітей з тяжкими порушеннями мовлення.

2 Проблеми психічного дизонтогенезу у дітей та дорослих з порушеннями мовленнєвого розвитку.

2 Інформаційні технології в системі логопедичної роботи.

До участі у заході та активних обговорень зможуть долучитися усі бажаючі. Організаторами передбачено дискусії та внесення різних пропозицій щодо тематики семінару.

 

Місце проведення: актова зала гуманітарного корпусу НПУ імені М. П. Драгоманова (вул. Тургенівська, 8/14)

 

 

 

ПОШТОВА АДРЕСА РЕДАКЦІЇ ТИЖНЕВИКА «ОСВІТА»

01054, КИЇВ-54, вул. Тургенєвська, 8-14, оф. 312.

Адреса електронної пошти редакції:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Факсові повідомлення надсилайте за номером: 517-45-69.

По четвергах у приміщенні Київського Будинку вчителя, кімн.27, приймає відвідувачів заступник голови Всеукраїнського педагогічного товариства ім.Гр.Ващенка, головний редактор нашого тижневика О.С.Коноваленко.

По понеділках і середах ведуть прийом редактори відділів нашого видання за адресою: вул. Тургенєвська, 8-14, кімн. 312.

Головний редактор Ольга КОНОВАЛЕНКО

 

ТЕЛЕФОНИ

Головного редактора тел./факс — 486-46-46; 517-45-69 творчого об'єднання «Галузь», творчого об'єднання «Собор», творчого об'єднання «Економіка» — 221-02-96 творчого об'єднання «Регіон» — 235-60-74

Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Редакція не рецензує і не повертає матеріалів. За достовірність фактів і цифр, відповідність їх вказаним джерелам відповідальність несе автор.

Номер зверстано в комп'ютерному центрі тижневика «ОСВІТА».

Тижневик віддруковано у видавництві «ІНТЕРЕКСПРЕСДРУК»

Реєстраційне свідоцтво: серія ВК № 2408 від 14.11.1996 р.

Тираж у квітні 13240.       Зам.

Тижневик виходить щосереди.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 0

 

 

 

 


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити



Web-Craft.com.uaСоздание сайта